А у мене ввечері буде історія про «за браком цвяха» на податковий манер. Не повторюйте моїх помилок!

Тож, історія про цвях.

Діджиталізація! Держава в смартфоні!
Ви колись думали, в яку жопу вас може завести ця чудова ідея якщо у вас, наприклад, зламалася селфі-камера в смартфоні?
А я перевірила.

Я підписую податкові звіти за допомогою Дія.Підпис. Дуже зручно, але є нюанс: кожна дія вимагає посвітити їбалом. Що миттєво перетворюється на проблему, якщо камера, ну, не працює. (ноуп, авторизуватися за відбитком пальця не можна)

Спроба оформити електронний підпис в монобанку теж спіткнулася об те саме: треба лице. Нема лиця – нема ключа.

Телефон я замінила, а потім дізналася, що при зміні апарату підпис Дії перестворюється наново.

Проблема в тому, що податкова приймає лише один конкретний ключ: той, яким підписували перший звіт.

І Дія не уточнює, чи вони відправили якесь повідомлення, що мій старий ключ не дійсний.

Коротше, мені довелося дзвонити в податкову, де уже підказали, як перевірити скільки у мене зараз діючих сертифікатів підпису та підказали кому в Дії написати, щоб відповіла людина, а не ШІ.

Зараз я на стадії "спробуйте перезаповнити звіт і підписати новим ключем, якщо не спрацює – пишіть в техпідтримку Дії". Побажайте удачі чи шо.

Також, міняйте телефони вчасно. Селфі-камера в наш час то, виявляється, незамінна штука 😅

ЗДААААААЛАААААААА!!!!!!!! ЗА ДВІ ГОДИНИ ДО ДЕДЛАЙНУ!!!!!!!

Забудьте про огляд на Флоренс від мене, ЦЬОГО я не перевершу XD

Хтось несподівано й стрімко захворів й у когось температура 38,5. Побажання щастяздоровлячка приймаються під цим постом.
Ненавиджу хворіти(

Друзі, збір для найближчих, прошу долучитися - репостом, фінансово. Обіймаю й дякую! ❤️

Відьмак:

“Всім привіт) Я регулярно задаю собі питання: чи може військовий повністю повернутися до мирного життя і чи можливе таке повернення взагалі? Теоретично так, бо змінені нейронні зв'язки можна перебудувати назад, досвід - інтегрувати, виростити собі резилентність, тощо. А на практиці - хз шо воно буде, цікаво.

Але поки демобілізація нам не світе, - тож киньте гріш відьмакові, хто має бажання та можливість) Ми інвестуємо його у дoxлy pуcню і зможемо перевірити це якомога швидше)”

Приват - 5168752082524284
Paypal - nordvald@gmail.com

#anentropy #Ukraine #freedomisntfree

"Хумансе, я тут завжди лежав! Нічого не знаю!"

Ну королева, хіба ні? 😍

жю.

Це повідомлення написав Банді перед тим, як стрибнути на шафу. Я не знаю, що він хотів ним сказати.

Ок ладна серйозне питання
Тут хтось є, хто ніколи не висипався, а потім раптом почав? Що це виявилося - депресія, кптср, залізо, магній, нестача фізичних вправ, практики вдячності? Коліться, немає сечі терпіти ці пекельні борошна

Хто з вас, зізнавайтеся))

Це я сьогодні. Співчувати не треба, це голод + залишки хвороби, тож скоро буду норм. От солідарність в коментарях проявляти можна)))

#музика #пісня_дня

https://youtu.be/cKYTrDM2mpw?si=FRAr_3WXuihKf8NG

#своє

В ній ідеальне все: голос, ніби вітер,
Очі, які нагадують про пустелю;
Як поправляє вона вороне волосся,
Перебираючи пасма одне за одним.
Я задихаюся. Падаю, пропадаю.
Все, що було до неї, стає міражем.
Тільки одне в ній моє не потішить серце:
Те, що мене не кохає вона ні краплі.

#маю_думку

Говоримо з Тенгро про стосунки, й я згадала свій улюблений злоякісний копінг-механізм при кПТСР. Улюблений - бо з усього "втф пішло не так" у кПТСРників цей механізм мені був найменш очевидний. Він також підв'язаний до надмірно лицарської поведінки, трикутника Карпмана та аспектів поведінки, які можна назвати викличними/демонстративними.

Для початку, життя в умовах де розвивається кПТСР - це величезна порохова діжка в приміщенні, повному диму: ніхуя не видно й питання не в тому "чи їбане", а "коли та як саме". Безпеку формують стабільність, передбачуваність та патерни - і їх нема. Але дитячому мозку, ще не здатному витримувати фрустрацію невизначеності, патерни потрібні як кров у судинах, і загальну тенденцію він все ж ловить: це цикл "буря - затишшя - напруга - буря". Найскладніше в цьому циклі - вгадати таймінги. Вони не залежать від дитини, але знати таймінги потрібно, щоб отримати змогу навігувати й виживати у цих умовах.

Є приблизне уявлення, що чим довший період затишшя, тим гіршою та жорстокішою буде буря - тому навіть в період спокою психіка не розслабляється, а шукає ознаки напруги, щоб підготуватися до конфлікту та вийти з мінімальними втратами. І якщо буря не наступає задовго, це не привід ні розслаблятися, ні радіти: їбане у будь-який момент. Можливо, з особливою жорстокістю.

Так формується дуже кумедний механізм: поведінка, явним чи неявним чином спрямована на ескалацію конфлікту. Бо зрозуміло, що спокійно не буде. Миру не буде. Єдиний спосіб отримати короткий період затишшя - це пережити конфлікт. Якщо він буде достатньо яскравий, опонент виснажиться й витратить сили на відновлення. Цей час і є спокійний острівець, в якому можна існувати.

Тож у дорослому віці люди з кПТСР можуть використовувати той самий механізм, щоб провокувати конфлікти (не замикайся в собі, кричи на мене); захищати близьких, жертвуючи собою психологічно тощо, і вони навіть не розумітимуть, звідки та сила, яка непереборно тягне їх в самий епіцентр проблеми.

А згадала я сьогодні це, коли сказала Тенгро фразу "Ну, можливо, я можу переспрямувати цей поганий настрій на себе". Бо, звісно, буря краще за період напруги :)

Моралі не буде, а от якщо є уточнюючі питання чи хочеться поділитися історіями - прошу в коментарі.