Шляхом іншого експерименту (запис на диктофон під увімкнену музику) виявлено, що у ноти я все ще потрапляю.
В смислі, співаю в потрібному ключі. Навіть якщо його не чую.

I need someone to be with in Bond/Moneypenny relationship 😭

– Next time I see you, I'll put you across my knee
– On yoghurt and lemon juice? I can hardly wait.

Колись я діставав їх безкоштовно. Десятками, якщо не сотнями. В так само десятками роздавав в підрозділи. Потім безкоштовні аптечки закінчились. Чомусь - в одну мить. Тоді я став збирати на них гроші і купувати. Тоді ще ціни були такі, що за 2к можна було втарити нормальну аптечку. Якщо знати, де купувати, звісно. Гарних місць, де закупатись, ставало все менше, ціни повільно повзли в гору. Спочатку 2500. Потім - 2800. Потім - якось ривком, 3800-4000. Останній закуп вдалось зробити по 4760. Я сів рахувати зараз - ледь вдається влізти в 5000. Але мова - не про це.

Чи вмієте ви відмовляти? Казати "ні" своїм дітям, своїй коханій людині? Чи доводилось вам відмовляти найближчим? Найдорожчим у світі? Якщо так - ви розумієте.

⁃ Фламер, треба колеса. На зараз, наші померли
⁃ Вибач, друже. За пару тижнів зможу, не раніше.

⁃ Фламер, треба втарити теплак. Наш на ремонті буде ще певний час.
⁃ Вибач, рідний. Не менше місяця.

⁃ Фламер, треба... Зимове взуття, нова коробка на тачку, ретрік, катушки, окуляри...
⁃ Вибачте, друзі. Я можу поставити в чергу зборів, але швидко не буде.

⁃ Фламер, треба аптечка. Хоч якась.
⁃ Якоїсь не буде. Завтра надішлю свою.

Друзі, відмовляти своїм - це отак. Все більше зборів, які ви не бачите. Тому що я мушу відмовляти у тому, що потрібно на вчора. Тільки середньо-термінові запити, які можуть почекати. Хоча б два тижні.

Аптечок більше немає. І не буде, поки ми не купимо нові. Хоча б 15. Хоча б. Колись, пам'ятаю, ми не збирали менше, ніж на 50. Зараз хоча б 15. Погнали. 75к. Зараз. Дякую.

Посилання для допомоги в ФБ: https://www.facebook.com/theflamberge/posts/pfbid035odHFaJiSLMeQgRcS21br3zSjuYH6oUSiyVP2T8w53qCRkZuMS4JcDq1PwGr8NSYl

Приват (Privat bank): 5169360001419872
Iban: UA253052990000026203745222318
Моно (Monobank): 5358380883850003
Банка (payment link): https://send.monobank.ua/jar/4Kg1UsqkmA
MoneyGram: Kalashnikov Vladyslav, Ukraine, Kharkiv (Валюта - в гривні). Скидайте код після переказу
Bitcoin (BTC): bc1qr5flmazrnwvjdpquvtehld2qzdzs4v6x64szt3
Tether (USDT TRC20): TEPh3Jy9dEFMQJQpQB1w7mQ2NtsJSfGh7S
Tether (USDT ERC20): 0xa9e23Fd8aa8EDBF39E6a1E33BEF10131e51f99B4
Ethereum (ETH): 0xa9e23Fd8aa8EDBF39E6a1E33BEF10131e51f99B4
Whitebit codes: yes!
SWIFT: USD or EUR (В приват)
Paypal: vladislav.kold@gmail.com

#музика #пісня_дня

https://youtu.be/jqhgXAGP4Ho?si=0GTOzZubmTBD9n1l

Боже благослови людину, яка навчила мене підходу "не сліпо виконуємо задачу, а вирішуємо проблему, яка за нею стоїть".
Здається, це був Тім Макаров.
Чи я па жизні така мудра, але здається все ж Тім.

А ще дякую Сві за запрошення послухати колядки, бо це абсолютно катарсичний досвід, якого мені, як виявляється, дуже не вистачало.

Вибило вікна. Буває. На те й спільнота, щоб допомогти?

Я просякла духом Львова настільки, що вчора колядувала таксисту. Він підспівував. Було різдвяно :)

#рухомим_рядком

Карочє
Я зараз скажу охуєнну річ, якщо ви раптом її не знали, тупо граундбрейкінг

Якщо ви не розумієте, куди так інвестували сили, що вам не вистачає їх на базовий рівень:
- любові до себе
- здатності розрізняти свої емоції
- домашні справи
- зчитування соціальних ключів (і ви не нейровідмінні)
- уміння реагувати адекватно ситуації

У виживання, киці.
Ви інвестували весь цей ресурс у виживання.

Юр велкам.

Якщо це правда, я відчуваю духовне родство з фінами.

Дівчата, інформація для вас. У колготках Giulia вказано, що на стегна 110 та зріст 168 підійде розмір 3.
Так от.
Черепашка пиздить. Повторюю: черепашка пиздить!
У мене зараз стегна 107 і я ледве їх на себе натягнула, і вони прям тиснуть. Беріть розмір 4, моя вам порада.

...І яка, дійсно, різниця, що у мене затекла нога)

Листівка для @tengro

Я: гмм, чомусь не люблю "Живеш тільки двічі", але не можу згадати чому.
Фільм: екзотизація; Бонд, який у відповідь на "В Японії чоловіки на першому місці" відповідає, що переїде в Японію на пенсії.
Я: а. Да.

(Дрімуча патріархальність загалом частина ранньобондівського шарму, але конкретно тут щось мене погладило не в ту сторону)

Підсумки року: пройшов – туди йому й дорога.

Або, як Дмитро цитує великих, "уходиш – ну й пиздуй".

Дурко XD

Спільното! Таї треба допомога. Я далеко і не можу телепортуватися в Київ. Це не прикол, а надзвичайна ситуація

Ситуація наступна: у Тасі затопило квартиру. Якщо ви знаєте Тасю й можете приїхати до неї от щас – напишіть там в коментарях або безпосередньо Джо.