Білявий Джуд Ріплі явно негативний персонаж, але я марно сподіваюсь, що він доживе до кінця. Виявилося, що він ще й граф 😄
Погано, що він торгує таблетками 😡 Якщо це злив персонажа, то це не дуже добре, хотілося б більшої неоднозначності.
#wheresleepinggirlslie
Upd. А ой, там все гірше.

Я майже дочитала! Десь сто сторінок залишилось, вже зробила паузу о третій ночі, щоб не зовсім псувати зіпсований режим. Нарешті зрозуміла назву книжки 🥲
#wheresleepinggirlslie
Джуд поганець 😡 але вже, так би мовити, ні 😈

Але мені завжди важко змиритися з тим, що персонаж(ка) лайно, якщо вони гарні 😄

Вчителя психології звуть містер Ланістер 😄 такий прикольний неймінґ у цій книзі)

Ех 💔

О, після «Жовтоликої» цей момент зрозуміліший)

Дочитала!
Відразу скажу, що Ace of Spades у моєму особистому рейтингу на першому місці через сильніші емоції, але й це дуже хороша книга.

Головна героїня Шаде, яка була на домашньому навчанні, після смерті батька (її мати померла вже давно) потрапляє до елітної академії імені Нобеля, де всі факультети названі на честь учених (Кюрі, Тюрінґа, Гокінґа та ін.), і начебто спочатку все нормально — вона починає товаришувати з дивакуватою дівчиною Елізабет та її не менш дивакуватим другом Безілом, але Елізабет раптово зникає (не спойлер). І от Шаде намагається дізнатися, що сталося, та знайомиться з іншими учнями, у тому числі з несвятою трійцею неймовірно гарних дівчат та з хлопцями з команди плавців (сама Шаде раніше теж займалася плаванням, але через якісь трагічні події кинула).

Це доволі slowburn трилер, який більше базується на персонажах, а не на сюжеті (але у другій половині прямо вир подій), та я таке люблю. Хто не любить повільні книги, тому буде нуднувато.

⬇️
#прочитане2024 #wheresleepinggirlslie

Яка тема та проблема тут буде ключовою, я не відразу здогадалася, але це все дуже важливо, підліткам (особливо дівчатам) порадила би обовʼязково про таке читати. Це тема насилля, також зачіпаються мізоґінія, расизм, токсична маскулінність.

Наприкінці книги є контакти, до кого можна звернутися, якщо є такі проблеми (останнім часом не перший раз таке бачу, дуже хороша ідея). Також на обкладинці зазначено, хоча й дрібним шрифтом, що книга містить матеріал, який може засмутити деяких читачів, плюс на початку є список tw — а от таке у книгах я не бачила, але 100% підтримую.

Любовні лінії тут невеличкі, але милі. Нереалістичного розвʼязання проблем немає. Один із персонажів приємно здивував, а стосовно іншої у мене з самого початку були такі думки.

До чого можу причепитися: лінія вчителя Майклідіса не розкрита! Були натяки, що він домагається дівчат, але далі просто нічого про нього не було.

Почала нову книжку. Присвята🔥

Гарна порада 🥰

https://youtube.com/shorts/3PGrkRDKU5M?si=3LjoHBFAsZt5Pzpn

Поки прочитала лише початок Boy Parts, але Ірина за вайбом нагадує мені Селест із «Тампи» 🥰
#читаю_зараз #boyparts

Взагалі жінок з моїх улюблених різновидів книжок можна грубо поділити на декілька категорій:
1. Зла соціопатка.
2. Лузерка.
3. Зла юниця / precocious (я не знаю точного відповідника українською, що словник пропонує, то все не те) дівчинка.
4. Наївна творча дівчина.

Лише ціна на Killing Stalking вберігає мене від нової психтравми.
Жартую, я в принципі не хочу читати такі книжки.

Зараз якраз натрапила на відео, це називається halo effect. А якщо навпаки, то horn effect 😈
Давно ще читала в Ле Ґоффа, що середньовічні християни ототожнювали фізичну вроду з високими моральними якостями (ще він проводив аналогію, що святі — це такі супергерої свого часу). Я не впевнена, що він стовідсотково правий, але це мені цікаво.

Переважно так і є 😄