Чесно кажучи, незважаючи на відмінності, сюжет в мене в памʼяті дещо зліпився в одне ціле, тому я вже погано памʼятаю, які епізоди у книзі були, а які ні. Була впевнена, що моя улюблена сцена в морзі була тільки в екранізації, але поґуґлила, наче й у книзі є. А от нудний епізод з панками, здається, до фільму не потрапив.

А ще мені сподобалось, що секс-сцена цнотливо залишилася поза кадром (Саро Вотерс, я дивлюсь на тебе😈).

Висновок: так, фільм краще, але почитати можна. Точно краще, ніж всякі лєта в піонєрскіх трусіках. Але якщо хочеться атмосфери 80-х, то в книзі цього немає (концентрований вайб якоїсь епохи завжди треба шукати у пізніших творах).

І ще про екранізацію пару слів. По-перше, одну з ролей виконала Валерія Бруні-Тедескі, а я хочу у цьому місяці написати ще про один фільм, де вона знімалася. По-друге, фільм часто порівнюють з «Назви мене своїм імʼям», і звісно, схожого тут багато, але для мене набагато більш влучним попаданням за атмосферою та типажами є кліп 2018 року (тобто, знятий до «Літа»):

https://youtu.be/WAnYiAdr2tM?si=eZCDo2LOG1HOlP1O

Ні, все ж таки люблю французьку естетику ❤️

#прочитане2021 #queer #lgbt #aidanchambers

Не люблю, коли книжки, написані жінками, перекладають чоловіки.

Хочу якось зробити списки найкращого прочитаного за кожен рік (звісно, я не все життя записувала), почну з минулого, бо так простіше. Люблю списки.

Фло бісява.

Оце от стосується багатьох воуків 😡

Отже, почну.
Моє найкраще прочитане за 2023 рік
1. Patricia Highsmith. Talented Mr. Ripley. Ну, тут зрозуміло. Ідеально для відпустки.
2. Nina Bawden. Devil by the Sea. Роман 1957 року про розумну дівчинку та справжнє зло.
3. Catriona Ward. Looking Glass Sound. Нікому не можна довіряти, особливо письменникам. Діє на всіх рівнях 🌚
4. Patricia Highsmith. Ripley Under Ground. Продовження найестетичнішого олдмані-циклу.
5. T. Kingfisher. What Moves the Dead. Гриби!
6. Freida McFadden. The Housemaid. Весело та неочікувано.
7. Rebecca F. Kuang. Yellowface. Тут теж все зрозуміло.
8. Katherine Faulkner. The Other Mothers. Мамський трилер з неймовірно закрученим сюжетом (у мене немає дітей, але люблю таке читати).

#списки

“Boy Parts” мені чимось невловимо нагадує “Acts of Desperation” Меґан Нолан, хоча героїні абсолютно різні, та й книги теж.

Не я одна так думаю 🥰 це зі сторінки “Acts of Desperation”.

Далі 2022.
1. Durian Sukegawa. Sweet Bean Paste. Невелика емоційна книжка про незвичайну дружбу. Але якби я побачила спойлери, то не стала б читати (добре, що не побачила).
2. Kikuko Tsumura. There’s No Such Thing as an Easy Job. Чудовий роман про вигорання на роботі та про те, як віднайти себе.
3. Megan Nolan. Acts of Desperation. Сумно та жорстко про кохання.
4. Samantha Downing. For Your Own Good.
5. Kristen Iskandrian. Motherest.
6. Janice Hallett. The Appeal.
7. Janice Hallett. The Twyford Code.
8. Caimh McDonnell. A Man With One of Those Faces. Треба буде якось дочитати серію, приємний гумористичний детектив.
9. Irene Solà. When I Sing, Mountains Dance. Надзвичайно поетичний поліфонічний роман молодої каталонської письменниці, де в одній главі оповідь ведуть навіть гриби лисички. Але триґерно, бо багато про війну. Мрію про український переклад.
10. Емма Андієвська. Роман про добру людину. Теж неймовірно гарно та триґерно. Події відбуваються у таборі переміщених осіб після другої світової війни, сама книга написана у 1973 році, але все наче про наші дні.
11. Томас Гарді. Джуд Непримітний. Класика, яку я дуже хотіла почитати після «Вавілонської вежі» Баєтт, дуже важлива книга для мене.
12. Raymond Carver. What We Talk About When We Talk About Love. Збірка оповідань, і звісно, не всі однаково вразили, але ті, що найбільше вразили — це 🔥 «Популярну механіку» ми ще в університеті читали.
13. Timothy Snyder. On Tyranny. Ну, тут можна нічого не писати. Буду читати Снайдера далі.

#списки #прочитане2022

Ніколи не подобалася творчість Адель, тому не буду сумувати, що її тепер можна офіційно гейтити. Сукня від болотного дизайнера (щоправда, вже хорошого 😏), який розробляв форму для їхньої армії (теж хорошу, лол) та інтерʼєр квартири хуйла, от серйозно?

2021 рік у мене був дуже вдалий в плані читання, і ось найкраще:

1. Elizabeth Haynes. Into the Darkest Corner. Дуже змістовний трилер про домашнє насилля, я б цю книжку додала у список обовʼязкового жіночого читання.
2. A. S. Byatt. Still Life. Це друга частина тетралогії, першу читала у 2020. Буду ще перечитувати. Якщо у першій ключову роль грав театр, то тут — живопис. А ще дуже гарно та боляче про материнство.
3. Kate Elizabeth Russell. My Dark Vanessa. Тут можна нічого не писати.
4. Mona Awad. Bunny. Тут теж. Хоча додам: тоді цю книгу порівнювали з фільмом Heathers, шкода, що зараз якось це підзабулося.
5. Dorothy Canfield Fisher. Understood Betsy. Стара американська дитяча книжка про міську дівчинку, яка переїхала до села і змінила життя на краще. Цікаво ще й з педагогічної точки зору.
6. A. S. Byatt. Babel Tower. Моя найулюбленіша частина тетралогії, після якої я й по-справжньому полюбила Байєтт. Тут основна лінія — література, але насправді це книга про багато тем, тут є і абʼюз сімейний та шкільний, і проживання травм та втрат, і проблема цензури та сімейного права, і педагогіка, і видавничий процес. А що найкраще — це багато книжок в одній. Проте є триґерні місця.
7. Nella Larsen. Passing. Чудовий невеличкий роман про своїх та чужих. А ще тут є одна з найцікавіших героїнь.
8. Betty Smith. Joy in the Morning. З одного боку, від реалій цієї книжки дуже палає, з іншого — цікаво спостерігати за героїнею. Авторка більше відома романом про бруклінське дерево, де теж було багато жорстких моментів, от і тут частково мило, частково страшно. Мінус: багато згадок толстоєвського.
9. Faridah Àbíké-Íyímídé. Ace of Spades. Захоплюючий YA. Я люблю тему «один проти всіх», тут їх двоє.
10. Shirley Jackson. Hangsaman. Як і завжди у Джексон, роман про жахи повсякденного життя.
11. Alafair Burke. The Ex. Докладний, насичений трилер (чи детектив?) про жінку, яка намагається допомогти своєму колишньому, якого звинувачують у вбивстві. Приємний момент: згадується український ресторан Veselka.
12. Mia Sheridan. Most of All You. Не так часто читаю любовні романи, цей сподобався. Тут обидва герої сильно травмовані й намагаються подолати це. Є трішки крінжу, але нічого.
13. Raphaela Edelbauer. The Liquid Land. Роман австрійський, тому химерний. Трішки кафкіанства є.
14. Pik-Shuen Fung. Ghost Forest. Думала, що це магічний реалізм, виявилося, що це болісна сімейна історія. Книжечка дуже маленька, але потужна.
15. Beth Morgan. A Touch of Jen. Моя Римська імперія.
16. Sara Stridsberg. The Antarctica of Love. Ще одна книга, яку б я не стала читати, якби побачила спойлери, але це надзвичайно прекрасно.
17. Catriona Ward. The Last House on Needless Street. Катріона Ворд перенесла концепт ненадійного оповідача на новий рівень. Вперше це треба читати, не знаючи ніяких спойлерів, а потім, думаю, можна перечитати.
18. Mizuki Tsujimura. Lonely Castle in the Mirror. Сумна та гарна дитяча книжка про дружбу трішки з вайбом «Гри в кальмара» (воно не про те, але візуально я так бачу).
19. Marie Brennan. A Natural History of Dragons. Альтернативне фентезі для дівчат, які захоплюються природничими науками.
20. Shirley Jackson. Let Me Tell You. Декілька років у мене була традиція закінчувати рік з книгою Ширлі Джексон. Це була остання непрочитана (окрім книжок про дітей).

#списки #прочитане2021