🔵 🛒 Telegram запускає стріми та ексклюзивні аукціони

Павло Дуров оголосив про появу прямих трансляцій в історіях і запуск аукціонів на унікальні подарунки в Telegram. Першим тестовим лотом стане ексклюзивний Telegram Plane.

👆Аукціон складатиметься з 50 раундів: у кожному 20 учасників зможуть придбати 20 подарунків. Перший раунд триватиме годину, а всі наступні — по п’ять хвилин.

🔵 🫵 Telegram встановив новий антирекорд блокувань

Учора Telegram заблокував понад 519 тисяч груп і каналів — найбільший показник за весь час існування платформи. Масові обмеження стали частиною посиленої боротьби з порушеннями правил.

👆Від початку року сервіс уже закрив доступ до 34,9 мільйона спільнот. Такий масштаб блокувань свідчить про активніше очищення платформи та жорсткішу модерацію контенту.

🎄 🗺 Обкладинка-прогноз на 2026 рік

The Economist представив обкладинку, стилізовану під ребус, у якій зібрав ключові виклики 2026 року: від війни та геополітичної напруги до технологічних проривів і нових медичних трендів. На ній помітний Зеленський із біноклем, військова техніка, символи торговельних протистоянь та відсилання до препаратів для схуднення й можливих пандемій.

👉 Другий пласт ребуса нагадує про стрімкий розвиток робототехніки й нейротехнологій — від дронів і БпЛА до геймпада, «під’єднаного» до мозку. Окремий блок присвячено великим спортивним подіям 2026 року, зокрема футбольному чемпіонату світу та зимовій Олімпіаді.

🇪🇺 ЄС оцінив потреби України у понад 71 млрд євро у 2026 році

У документі Єврокомісії зазначено: у 2026 році Україні може знадобитися 71,7 млрд євро, з яких 51,6 млрд євро підуть на оборону — за умови, що війна завершиться в той самий рік.

В ЄС також обговорюють ідею «репараційного кредиту», який передбачає виділення Україні близько 140 млрд євро під заставу заморожених російських активів. Повернення коштів відбудеться лише тоді, якщо Росія погодиться компенсувати збитки.

Такий механізм може стати для України фінансовим щитом, адже економіка, за прогнозами ICU, залишатиметься критично залежною від міжнародної допомоги щонайменше до кінця 2026 року. Водночас використання активів зараз зменшує ресурс, який планувався для післявоєнного відновлення.

Загалом у світі заморожено від 260 до 350 млрд євро активів Центробанку РФ.

⚡ Імпорт електроенергії в Україну різко зріс у жовтні

За даними моніторингу ExPro Electricity, у жовтні 2025 року імпорт електроенергії до України зріс удвічі з половиною, до 360 тис. МВт-год. Найбільше постачань припадає на Угорщину – 51%, на другому місці – Польща з 22%.

Після майже двомісячної перерви Україна відновила транскордонну торгівлю зі Словаччиною, де за останні три дні місяця імпорт склав 7,6 тис. МВт-год, а експорт – 1,8 тис. МВт-год.

Водночас експорт електроенергії у жовтні впав на 85%, переважно через посилення обстрілів енергетичної інфраструктури. Загалом було експортовано 90,8 тис. МВт-год до країн ЄС та Молдови, з яких 43% – до Угорщини.

Імпорт обладнання для генерації та перетворення електроенергії також зріс у 3,6 раза, до $1,4 млрд, що дозволяє підтримувати роботу критичної інфраструктури та забезпечувати функціонування базових станцій під час блекаутів.

🪙 Україна та МВФ погодили нову програму на $8,1 млрд: що далі

Україна та МВФ домовилися про нову 4-річну програму підтримки на $8,1 млрд. За словами прем’єрки Юлії Свириденко, ці кошти допоможуть покривати критичні видатки, тримати макростабільність і залучати більше міжнародної допомоги. МВФ підтвердив — українська економіка демонструє стійкість, попри удари по енергосистемі.

Що вимагатиме МВФ:
• реалістичний бюджет-2026 та масштабні реформи доходів;
• боротьба з ухиленням від податків і розширення податкової бази (включно з оподаткуванням цифрових платформ — “податок на OLX”);
• скасування нових пільг, уникнення неефективних витрат;
• закриття “сірих” митних схем;
• підвищення конкуренції в держзакупівлях та зменшення тіньової зайнятості.

МВФ також наполягає на захисті антикорупційних органів, продовженні політики НБУ щодо інфляції та поступової гнучкості курсу.

За оцінками фонду, фінансовий розрив України у 2026–2029 роках — $136,5 млрд, з яких $63 млрд потрібно вже у 2026–2027 роках. Остаточне затвердження програми ще має ухвалити Виконавча рада МВФ.

💰🤷‍♀️Приватизація в Україні: від корупційних схем до прозорих продажів

Державні підприємства в Україні десятиліттями залишаються ареною корупційних скандалів та неефективного управління. Мільярди гривень, які могли працювати на економіку, осідали у приватних кишенях через непрозорі угоди та продажі "для своїх". Найяскравіший приклад — "Криворіжсталь", яку спочатку продали за $800 млн, а після перепродажу на відкритому аукціоні отримали $4,8 млрд — у шість разів більше.

У 2024 році Україна встановила рекорд: держава отримала майже 10 млрд грн від приватизації, включаючи продаж готелю "Україна" та ОГХК. Проте значна частина держпідприємств досі залишається збитковою та потребує постійних бюджетних дотацій. Експерти пояснюють: держава не створена для ведення бізнесу — чиновники бояться відповідальності за будь-яке рішення, інвестиції не надходять, а підприємства стоять на місці.

❗️Головна проблема не лише в неефективності, а й у корупції. Найгучніші політичні скандали останніх років були пов'язані саме з державними активами, де завжди існує спокуса "залізти в кишеню держави". Водночас ці підприємства створюють робочі місця та забезпечують бюджет доходами — тому завдання не ліквідувати їх, а перетворити на реально працюючі компанії.

Рішення експерти бачать у масовому залученні великих західних інвесторів, особливо європейських корпорацій. Вони здатні принести сучасні стандарти управління, інвестиції та зменшити корупційні ризики. Польща пройшла цей шлях — німецькі компанії перезапустили цілі галузі та забезпечили стійке економічне зростання. Після перемоги Україна може повторити цей сценарій через продаж частини акцій або передачу в концесію.

Система Prozorro вже довела свою ефективність для малих і середніх підприємств — ціни на аукціонах зростають у рази завдяки справжній конкуренції. Проте з великими активами ситуація складніша: держава іноді прописує такі умови, що частина інвесторів навіть не може подати заявку. Результат залежить від політичної волі — чи справді влада хоче передати підприємство в хороші руки за справедливою ціною, чи перемагають особисті інтереси.

Влада хоче вичавити всі соки з ФОПів, прикриваючись "вимогами МВФ"

Черговий раз українська влада, посилаючись на МВФ, розглядає непопулярні зміни до оподаткування ФОПів другої та третьої групи. Але багато ініціатив, які подаються як "вимоги МВФ", де-факто є пропозиціями Міністерства фінансів України.

⚖️Роль МВФ полягає у визначенні фіскальних ризиків — дефіциту бюджету, нестачі доходів, неефективності адміністрування. Фонд ніколи не визначає конкретних податкових інструментів, якими уряд має закривати ці ризики. Яким саме шляхом збалансовувати бюджет — рішення української влади.

ФОПи залишаються найбільш поширеною формою підприємництва в Україні. Вони виконують критичні функції: інструмент самозайнятості для мільйонів людей, фундамент мікроекономіки громад, опора цифрової економіки та антикризовий механізм у воєнний час.

Основна проблема — не модель ФОП, а зловживання, які держава може вирішити адресно. Масові зміни несуть ризики тінізації та релокації бізнесу. Фокус має зміститися з масових рішень до адресної роботи контролюючих органів із використанням рекомендацій НБУ, ДПС та сучасних аналітичних інструментів.

ПДВ для ФОП: що планує уряд і чому це викликає спротив

В Україні знову спалахнула дискусія щодо оподаткування ФОП. Із 2027 року підприємців зі спрощеної системи та оборотом понад 1 млн грн можуть зобов’язати реєструватися платниками ПДВ. Це одна з вимог МВФ для відкриття нової кредитної програми на $8 млрд. Під можливі зміни підпадає понад 600 тисяч підприємців.

👉У Мінфіні пояснюють: мета — детінізація та вирівнювання правил гри між бізнесом на спрощенці й платниками ПДВ. Адже спрощена система, за словами відомства, часто використовується великими компаніями для ухилення від податків.

Однак у парламенті й бізнес-середовищі ініціатива отримала жорстку критику. Депутати з різних фракцій наголошують: під час війни тиск на малий бізнес неприпустимий. Бізнес-асоціації попереджають про ризики дроблення ФОПів, збільшення витрат та стимулювання тінізації.

Економісти також сумніваються в ефективності ідеї. Багато хто пропонує підвищити поріг до 2–6 млн грн, адже нинішній показник у 1 млн був встановлений ще у 2015 році й давно не відповідає реаліям.

Дискусія триває. Але одна річ очевидна: будь-які зміни мають враховувати реальні можливості мікробізнесу та воєнний контекст.