Реклама безпечної бритви "Джилетт", поч. ХХ ст.

Повертаючись до подій на Близькому Сході😁

поки у нас туман війни і нічьо не понятно, залишу тут мапу Сумського полку..

сподіваюсь, ми збережемось на позитивній емоції і нам не прилетять кадри наших розмотаних колон!

Трохи Вам вайбів з Хамезі етно фестивалю на Криті Φεστιβάλ Χαμεζίου🇬🇷❤️

Публічна піч XIV століття в Урвалі, Франція.

У середньовічній Франції феодали володіли такими великими печами на своїх землях. Особисті печі були заборонені, а простолюдини мали платити мито за те, що користувалися піччю сеньйора аби приготувати хліб.

- а Курськ?
- он утонул.

Хотілось би аби цей вайб надовго став девізом для всього в росії

Трохи про історичні події, що знову відбуваються на історичних місцях

Tiger 'S21' дивізії "Das Reich" висувається на оперативний простір в ході операції "Цитадель" на Курській дузі з метою зміцнити позиції у відкритому російському степу в липні 1943 року.

Трохи думок про інформаційну політику марафону. Сьогодні на плюсах зʼявився репортаж із Суджі. Зізнаюсь відверто, у мене був наплив гордості, та і зараз є, коли на камеру зривали російськи прапори, нашій війська на центральній площі, так і хотілось в пориві прокричати: «добийте гадіну в його ж логові».

З іншого боку, ентузіазм і гордість сформований тими самими методами, що і російська пропаганда. «Марафон» форсить відео суржикомовних бабуль, що клянуть путіна, дякують нашим солдатам, хтось кричить Слава Україні з погреба. Чимось це мені нагадали репортажі Звєзди про бабку, що вийшла з радянським прапором чи дєдов, які зі сльозами на очах дякували вагнерівцям за «звільнення». Завжди можна знайти когось, хто підтримує переможця. Українська мова не значить, що там живуть українці, так само як і російська не значить, що тут живуть росіяни. По містечкам і селам Кубані молодь говорить таким дебелим суржиком, як у нас десь на Харківщині. Це не заважає їм вмирати за росію на Покровському напрямку. Коли розумний намагається довести дурню, що він розумніший - дурнів стає двоє..

До чого це я. Успіхи України на Курщині - це те, що вивчатимуть в підручниках історії, це кардинальна зміна світового дискурсу, важливість яякого, станом на сьогоднішній день, я думаю, навіть ще не осимслено. Але переможні реляції марафону в стилі «дайош курск, там наші люди», перш за все обезцінюють життя людей, покладені під час цієї операції, і можуть знову отверезити нас у ситуації контрнаступу літа 2023, коли замість пити каву біля замку княгині Гагаріної в Криму, звітуватимемо про взяття фундамету школи в селі Роботіно.

Ось такі душно-субʼєктивні думки..

#борошнобібліографічний

Купив собі Улісс Джойса як чергову нобелівську книгу. Я час від часу читаю нобелівських лауреатів і це буквально безпрограшна стратегія.

Цей роман описує один єдиний день людини з Дубліна, але ще жодного разу я не читав настільки вражаючих відгуків про жодну книгу:
- Вперше мене вона зацікавила через книгу Андрія Любки "Щось зі мною не так" де він цілий розділ присвятив цій книзі основний посила якого був такий "Я собою дуже пишаюсь, мені вдалося прочитати Улісс Джойса".
- Цілий ряд критиків вважають Улісс найвизначнішим романом ХХ сторіччя
- Існує окремий науковий журнал Уліссознавців, що щоквартально видає ряд наукових статей по дослідженню роману.
- Улісс має велетенську кількість інтерпретацій,
- Кожен епізод має безмежну кількість відсилок до різних епох, міфів, персонажів, значна кількість яких досі не розгадана
- Епізоди написані настільки різним стилем, мелодикою, грою слів, принципом, що складно зрозуміти як це все могла поєднати і створити одна людина
- За словами дослідників Дублін початку ХХ сторіччя описаний настільки точно, що його можна відтворити у повній відповідності у разі раптового зникнення міста
- За словами продавщині з книжкового вона намагалася прочитати роман три рази і кожного разу безуспішно. У свою чергу багато оглядів часто повторюють що твір не можна просто читати, адже ти постійно щось перевідкриваєш і доводиться перечитувати старі розділи або взагалі зупинятися щоб обдумати події роману.
- «Не соромно не дочитати чи не прочитати «Улісса», соромно говорити, що не намагався це зробити. Я не дочитала «Улісса»»
- «Найбільше мене лякають примітки. Це мало не чверть книженції!»
- Книга була довгий час заборонена в США та Великобританії через відверті сексуальні сцени.
- Кожен розділ гармонійно відповідає сцені, часу, органу людини, кольору, мистецтву, символу, техніці.
- Джойс використовує метафори, символи, не прямі вирази, натяки, що поступово переплітаються між собою і створюють мережу всього твору, його цільне тло.

Хтось з вас читав Улісса Джойса?

Германських вам мотивчіків)

Тут предметний факт чекінг підійшов від крутого автора @so_medieval, що у германців не було горлового співу, так що сорі!

І цікаве посилання Вам від музикознавця😊👇

https://youtu.be/g1hP4hYWEyQ?si=1WVMyDecP1Slrtdu

https://youtu.be/4Nv6tsPXaXY?si=ILFx7w2fBn6xruPI

https://youtu.be/_qZI4e4yVio?si=8SE-z8qggOWzj3tZ

Ви просили – ми зробили 🍄 – і в новому випуску подкасту “Пороблено” розповіли про символізм і сакральність грибів в українській культурі. Дар’я і Анна не обійшли своєю увагою субкультуру грибників, значення сновидінь і табу, пов’язані з грибами.

🍄 Чому довкола грибів стільки міфів, і яких саме?
🍄 До чого тут веселка?
🍄 З яких грибів роблять капелюхи та сумки?
🍄 У чому полягає еротична символіка грибів?
🍄 Які забобони поширюються серед грибників і чи лише нашій країні вони притаманні?

Запрошуємо до перегляду:
https://www.youtube.com/watch?v=wGjAa2-Ur78

Слухати у форматі подкасту та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Мені дуже подобаються такі приклади донесення усвідомлення часу в історичній перспективі👆

Школа чи державницький наратив від УІНП закладають сухі факти і дати, за якими складно усвідомити переплетення і наповненість подій, ці "не олюднені" дійства здаються нудними та незрозумілими!

Часто, на поталу даржавницьким інтересам, службовці жонглюють цифрами, що, наприклад, під час Голодомору загинуло 1-2 мільйони чи 5-6 мільйонів.. Просто цифра стирає і нівелює трагедію кожної людини..

А ось прості пояснення на прикладі поколінь людського життя дозволяють краще зрозуміти, оживити історичне буття😊

Одін

Австрійський художник Антон Маруссіг (1868-1925)

Цікаво, заборона УПЦ - це виклик канонічним забобонам чи перемога за якою сховають "вирівнювання" фронту по кордонах донецької області?

https://hromadske.radio/news/2024/08/20/rada-ukhvalyla-zakonoproiekt-pro-zaboronu-upts-mp-v-ukraini/amp

Вже борода, але смішно😄

Добрий текст! Особливо зайшов пасаж з юридичним відділом ДЕСС з однієї людини😁

Оскільки вже багацько людей попросили - лонгрід по церковному законопроекту. Вирішив писати без реверансів до людей, до яких в принципі добре ставлюсь, бо питання реально стратегічне.

Головне, що слід зрозуміти про закон про заборону УПЦ МП - це не закон про заборону УПЦ МП. І не тільки тому, що формально він називається інакше - окей, ми всі розуміємо, про кого йде мова, коли кажемо про церкви з центром в країні-агресорі.

Ні. В першу чергу тому, що УПЦ МП в українському законодавстві нема. Як нема і ПЦУ, УГКЦ і Адвентистів сьомого дня.

Тому що в українському законодавстві кожна окрема парафія, кожен окремий приход, кожна окрема релігійна спільнота є окремим суб’єктом. Те, що тисячі цих суб’єктів можуть бути об’єднані у “франшизу” - то вже їхні внутрішні справи. Формально вони саме тисячі суб’єктів. Як гігантський супермаркет може бути зареєстрований, як кількасот ФОПів, і в чеках у вас буде саме так. Тільки у випадку супермаркету це сіра схема податкової оптимізації, а у випадку церков це біла схема і взагалі так і має бути. У нас взагалі закон “Про свободу совісті та релігійні організації” дуже демократичний.

Отже, згідно нового закону, кожна з цих парафій має якось зафіксувати, що не пов’язана із государством-агресором. Це зрештою оцінить спеціальна комісія релігієзнавців від ДЕСС (Державна служба України з етнополітики та свободи совісті), а потім, якщо оцінить негативно - закривати релігійну організацію через суд.

В теорії красиво. На практиці нам так не буде.

Бо цих парафій у УПЦ МП… На бумазі 12 тисяч з чимось. На практиці, так, на око, живих тисяч з вісім.

От тепер уявіть вісім тисяч засідань комісій релігіознавців. І вісім тисяч судів, на яких державу представлятиме ДЕСС. А насправді не вісім, бо апеляції, касації, додаткові суди щодо майна, етс. Навскидку тисяч двадцять судових процесів по країні, а потім Європейський суд з прав людини.

Можу помилятися, але, здається, юридичний відділ ДЕСС складається з однієї (1) людини.

Ну, ви зрозуміли.

Так чому ж цей закон так активно просували?

Для опозиції це політичний піар. Спершу продати суспільству стратегічно важливий закон, а потім плювати в владу за те, що вона його не виконує в достатній мірі. Те, що його не можливо виконати в достатній мірі (і саме це було основною причиною, чому опозиція не лізла в ці авгієви стайні, поки ще була владою) - приємний бонус.

На захист законопроекту та авторів, однак, треба сказати, що будь-який законопроект з подібним завданням зіштовхнувся б з тими самими проблемами. Себто тут питання не в тому, що щось не так написано. Питання в тому, що цю сферу як не крути - всюду афедрон.

Для влади, в принципі, теж можна на піар обернути. Принаймні, на першому етапі. Армія, мова, віра кажете? А ми теж в це вміємо, фіть-ха!

Активно підтримували цей закон окремі єпископи ПЦУ (по сумісництву - саме ті, що є тими самими “нашими джерелами в ПЦУ” буквально усіх українських журналістів, окрім вузькопрофільних). Бо тут по-перше суто емоційно приємно опинитися по іншу сторону державного кийка відносно того, як було роками, а по-друге явно жевріє надія, що після цього законопроекту можна буде вимагати від влади заганяти священників УПЦ МП до ПЦУ на копняках. Причому бажано без єпископів (їх у УПЦ МП просто кількісно більше, і при спробі їх “з’їсти” ПЦУ сама себе ним згодує).

Коротше, і вовки ситі, і вівці цілі, і пастуху вічна пам’ять. Зараз всім добре, а в майбутньому країни трохи мутотєнь.

Бо що зараз може бути? Залежить від того, як себе поведе УПЦ МП в ті дев’ять місяців, що закон дає на адаптацію. Давайте-но накидаю сценарії.

1. “Стоїмо в вірі”. Себто, робимо вигляд, що нічого не відбулося. За дев’ять місяців починаються судові процеси і довгий головний біль для всіх залучених сторін.

2. Перехід до ПЦУ. Хтось неодмінно перейде, але, вангую, це не буде обвальний перехід усіх тисяч парафій. Уявіть, що ви тридцять років розповідали слухачам зі сцени, що отой пан - падло, а потім вам на ту ж сцену казати, що “ошибочка вийшла”. Людям таке важко.