Із розмови з Юрою Грановським — дослідником, співзасновником Агентів змін, куратором курсу UX Research.
Після університету мав диплом програміста, але взагалі не знав, що мені робити. Побачив вакансію молодшого юзабіліті-спеціаліста, подумав, що прикольна назва і влаштувався на роботу. Через два місяці став старшим юзабіліті-спеціалістом, тому що попередній звільнився.
Зараз моя робота — це робота супервайзера, візіонера, директора по дослідженням. Вигадую методології, намагаюся перевірити результат, дати фідбек, ходжу на зустрічі і пишу звіти.
Увесь дизайн однаковий, що б ми не робили — створювали сайти, проектували площі чи вулиці, панелі управління космічних кораблів чи сцену. Процеси, методології, критерії оцінки абсолютно однакові, незалежно від сфери. Якщо ти класний дизайнер, тебе може занести куди завгодно.
Чим складніші проекти, тим більший розрив між тим, що ти робив, і відчуттям, що від цього є якась користь. Оцей щенячий захват, що «от ми зараз зафігачимо крутий проект вуличного простору і завтра його реалізуємо», доволі швидко проходить. Є великий провал довжиною у декілька років — затвердження, впровадження, переговорів.
Кажуть, що у нас люди не дивляться на навігацію в метро, їм простіше запитати у бабусі на касі. Ні, це не люди такі, це навігація погана.
Проблеми із втіленням проектів та ініціатив є всюди. І у Німеччині, і у Штатах. Ті ж самі проблеми, різниця лише в тому, що вони їх почали вирішувати раніше і мають зрозумілі підходи і механізми.
Люди не проти конкретно нас, Агентів змін, а проти власне змін. Цей феномен називається «тільки не у моєму дворі». У книзі про Нью-Йорк «Битва за міста» описуються такі ж точно проблеми — боротьба за велодоріжки, за створення нових публічних просторів. Люди проти змін, як би погано вони не жили. Зміни — це страшно. Щоб їх впроваджувати, потрібна віра у те, що буде краще, віра у людей, які ці зміни пропонують.
У нас немає такого поняття, як повага до спільного блага. У скандинавських країнах, де об’єктивно люди живуть щасливіше — це святе.
50 метрів твоєї квартири і 50 метрів громадського простору приносять різну користь. Кожним метром громадського простору користуються 2000 людей в день, а своєю квартирою ти один. Потрібно інвестувати час і ресурси у громадське, тоді все місто стане для тебе комфортним, а не лише 50 метрів твоєї квартири. У Агентів є принцип — public first. Ми його наслідуємо на усіх рівнях. Вважаємо, що при реалізації проекту в першу чергу потрібно впроваджувати публічний простір, а потім все інше.
Не ставлю собі цілей і мені це дуже подобається. Будь-яка ціль буде розчаруванням на момент її досягнення. Навіть якщо ти опинився там, де ти хотів і досяг того, чого хотів, це виявляється не настільки приємним і задовільним, як ти чекав. Смішний жарт еволюції.
У еволюції одна «ціль» — щоб ти як індивід поширив найбільше своїх генів. І наскільки ти у цей момент будеш щасливим — абсолютно плювати. Мільйони років показали, що бути незадоволеним — найбільш ефективна тактика. Незадоволеність змушує діяти. З’їв яблуко, пройшло 15 хвилин, ти вже трохи голодний, шукаєш нове яблуко.
Один із основних моїх принципів — після мене повинно бути краще, ніж до мене.
Потрібно розвиватися, щоб активніше розвивати світ навкруги. Кожен із нас — просто тимчасовий феномен, як вир у річці. Вир зникає, а річка залишається такою ж. Тому у довгостроковій перспективі, яка виходить за рамки твого життя, набагато ефективніше розвивати світ, ніж себе.
Цікавлюся темою еволюції, фізіології, психології, роботи мозку. І при всій магії ми всього-лише набір стандартних молекул. І всередині нас протікають доволі передбачувані хімічні процеси.
Але все ж таки ми — диво. Могли б бути набором молекул у вигляді амеби, але нам пощастило ще щось відчувати, мати почуття і мислення верхнього порядку.
Коли ти знаєш, як функціонує мозок, синхронізуються органи чуттів, як це все складно і що якась дрібниця може все змінити, тим більше кайфу отримуєш від простих речей і повсякденності.
Після університету мав диплом програміста, але взагалі не знав, що мені робити. Побачив вакансію молодшого юзабіліті-спеціаліста, подумав, що прикольна назва і влаштувався на роботу. Через два місяці став старшим юзабіліті-спеціалістом, тому що попередній звільнився.
Зараз моя робота — це робота супервайзера, візіонера, директора по дослідженням. Вигадую методології, намагаюся перевірити результат, дати фідбек, ходжу на зустрічі і пишу звіти.
Увесь дизайн однаковий, що б ми не робили — створювали сайти, проектували площі чи вулиці, панелі управління космічних кораблів чи сцену. Процеси, методології, критерії оцінки абсолютно однакові, незалежно від сфери. Якщо ти класний дизайнер, тебе може занести куди завгодно.
Чим складніші проекти, тим більший розрив між тим, що ти робив, і відчуттям, що від цього є якась користь. Оцей щенячий захват, що «от ми зараз зафігачимо крутий проект вуличного простору і завтра його реалізуємо», доволі швидко проходить. Є великий провал довжиною у декілька років — затвердження, впровадження, переговорів.
Кажуть, що у нас люди не дивляться на навігацію в метро, їм простіше запитати у бабусі на касі. Ні, це не люди такі, це навігація погана.
Проблеми із втіленням проектів та ініціатив є всюди. І у Німеччині, і у Штатах. Ті ж самі проблеми, різниця лише в тому, що вони їх почали вирішувати раніше і мають зрозумілі підходи і механізми.
Люди не проти конкретно нас, Агентів змін, а проти власне змін. Цей феномен називається «тільки не у моєму дворі». У книзі про Нью-Йорк «Битва за міста» описуються такі ж точно проблеми — боротьба за велодоріжки, за створення нових публічних просторів. Люди проти змін, як би погано вони не жили. Зміни — це страшно. Щоб їх впроваджувати, потрібна віра у те, що буде краще, віра у людей, які ці зміни пропонують.
У нас немає такого поняття, як повага до спільного блага. У скандинавських країнах, де об’єктивно люди живуть щасливіше — це святе.
50 метрів твоєї квартири і 50 метрів громадського простору приносять різну користь. Кожним метром громадського простору користуються 2000 людей в день, а своєю квартирою ти один. Потрібно інвестувати час і ресурси у громадське, тоді все місто стане для тебе комфортним, а не лише 50 метрів твоєї квартири. У Агентів є принцип — public first. Ми його наслідуємо на усіх рівнях. Вважаємо, що при реалізації проекту в першу чергу потрібно впроваджувати публічний простір, а потім все інше.
Не ставлю собі цілей і мені це дуже подобається. Будь-яка ціль буде розчаруванням на момент її досягнення. Навіть якщо ти опинився там, де ти хотів і досяг того, чого хотів, це виявляється не настільки приємним і задовільним, як ти чекав. Смішний жарт еволюції.
У еволюції одна «ціль» — щоб ти як індивід поширив найбільше своїх генів. І наскільки ти у цей момент будеш щасливим — абсолютно плювати. Мільйони років показали, що бути незадоволеним — найбільш ефективна тактика. Незадоволеність змушує діяти. З’їв яблуко, пройшло 15 хвилин, ти вже трохи голодний, шукаєш нове яблуко.
Один із основних моїх принципів — після мене повинно бути краще, ніж до мене.
Потрібно розвиватися, щоб активніше розвивати світ навкруги. Кожен із нас — просто тимчасовий феномен, як вир у річці. Вир зникає, а річка залишається такою ж. Тому у довгостроковій перспективі, яка виходить за рамки твого життя, набагато ефективніше розвивати світ, ніж себе.
Цікавлюся темою еволюції, фізіології, психології, роботи мозку. І при всій магії ми всього-лише набір стандартних молекул. І всередині нас протікають доволі передбачувані хімічні процеси.
Але все ж таки ми — диво. Могли б бути набором молекул у вигляді амеби, але нам пощастило ще щось відчувати, мати почуття і мислення верхнього порядку.
Коли ти знаєш, як функціонує мозок, синхронізуються органи чуттів, як це все складно і що якась дрібниця може все змінити, тим більше кайфу отримуєш від простих речей і повсякденності.
Подкаст PawCast. Ukraine NOW: засновник Проджа Олександр Трегуб. Старт Projector, дизайн сигарет, компліменти від Deep Purple і багато цікавого, вмикайте.
SoundCloud
Олександр Трегуб. Старт Projector, дизайн сигарет, компліменти від Deep Purple– PawCast. Ukraine NOW
There’s no point in coming to study something you already know. Projector is designed the way specialist take pleasure while discovering unknown in themselves.
_________________________________
PawCas
_________________________________
PawCas
Джоб-дайджест Проджа — відібрані руками свіжі вакансії ринку: від MacPaw, Wix, Petcube, Grammarly та інших крутих компаній.
Роботи студентів курсу «Шрифтовий логотип. Онлайн». Старт наступного набору 11 лютого.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Новини з конференції для продуктових менеджерів Iteracia: новий спікер Cole Mercer — екс-Senior Product Manager у SoundCloud.
Михайло Траверсе зібрав усі тренди і тенденції 2020 в одній папці, за що ми йому дуже вдячні.
Дивимося підбірку сайтів з крутими ілюстраціями і натякаємо, що в суботу 15 лютого буде не менш крутий Illustration Lectorium для ілюстраторів (звичайно), дизайнерів і усіх, хто цікавиться сучасною графікою.
Із розмови з Русланом Назаренко — Growth lead у Bird.co, фаундером Quokka.io, куратором онлайн курсу Product Marketing. Retention.
Минулий вересень був супер завантаженим. І фултайм, і фріланс, і контракт з білоруською компанією, і власний проєкт. Певно, тоді до мене й дійшло, що в суботу-неділю можна сидіти на дивані й типу відпочивати. А можна посерфити дві години. Тебе накриє хвилею, черепом пісок прочешеш — і повертаєшся до роботи свіжим. Це спосіб швидко перемкнутися. Коли ти на серфі, то геть не думаєш, а яку кампанію і коли запустити, а юзери йдуть, а як їх повернути, і так далі. Ні, головне — не зловити зубами дошку.
Якщо у вас повністю невдалий продукт, то маркетинг не допоможе. Разом з тим, якщо твій продукт крутий, але про нього ніхто не знає, то в чому сенс?
Мені важливий не маркетинг як маркетинг, а сама ідея продуктового дизайну. Ти створюєш цінність з нічого. 101010 — і ось тобі корисний софт.
Я завжди кажу маркетологам, що у нас дуже хороші специ по хард скілам. У нас найкраще крутять рекламу, дизайнять продукти, але люди все одно бояться йти далі. Немає достатньої кількості бренд-неймів, в які ти можеш потрапити в Україні. Немає сенсу чекати моменту, коли ж тебе нарешті покличуть в Airbnb. По-перше, не покличуть, якщо не постукаєш. По-друге, навіщо чекати? Буде складно і боляче. Ти будеш вважати себе лайном, яке нічого не вміє. Але воно того варте.
Іноді помічаю комплекс неповноцінності у студентів. Мовляв, де я, а де якийсь там Airbnb. Що я помітив на Заході? Там не бояться помилятися, не бояться говорити дурниці. І одночасно дуже часто говорять дурниці.
Як лікувати комплекс неповноцінності? По-перше, сходіть на кілька інтерв’ю. Коли почав шукати роботу на Заході, цей процес дуже сильно вдарив по власному его. Відсутність брендів в резюме зрізає тобі половину можливостей, а це боляче. Коли ти спілкуєшся з людьми, то починаєш розуміти, що хоча вони справді круті, та ця крутість не за межею можливого. Вони вище на одну голову, а не на двадцять п’ять голів. Треба напружитися, зібратися з силами, і в тебе є всі шанси потрапити туди, куди ти хочеш.
Я розповідаю про це і студентам. З останнім набором студентів недавно збиралися в барі. І половина групи розповіла, що після курсу вони звільнилися і почали шукати щось краще.
Є такий Браян Балфор, колишній VP of Growth у HubSpot, який запустив Reforge. А ще є Ендрю Чен, колишній VP of Growth в Uber. От хочу стати наступним Балфором і Ченом. Мені підійде.
Найбільше боюся не самореалізуватися. Зараз втішаю себе тим, що ніби немає такої загрози. Але постійно є вірогідність зафакапити проєкт, не знайти інший, потрапити чорт зна куди.
Коли мені буде 60, я хотів би власний продукт у сфері охорони здоров’я — щось пов’язане зі старінням та ДНК. Якось працював з продуктом, який вимірював довжину тіломірів, структур в хромосомах. По довжині цих клітин можна дізнатися про здоров’я та ризики для життя. Типу, чим вони довші, тим довше ти будеш жити. Цікава штука.
Минулий вересень був супер завантаженим. І фултайм, і фріланс, і контракт з білоруською компанією, і власний проєкт. Певно, тоді до мене й дійшло, що в суботу-неділю можна сидіти на дивані й типу відпочивати. А можна посерфити дві години. Тебе накриє хвилею, черепом пісок прочешеш — і повертаєшся до роботи свіжим. Це спосіб швидко перемкнутися. Коли ти на серфі, то геть не думаєш, а яку кампанію і коли запустити, а юзери йдуть, а як їх повернути, і так далі. Ні, головне — не зловити зубами дошку.
Якщо у вас повністю невдалий продукт, то маркетинг не допоможе. Разом з тим, якщо твій продукт крутий, але про нього ніхто не знає, то в чому сенс?
Мені важливий не маркетинг як маркетинг, а сама ідея продуктового дизайну. Ти створюєш цінність з нічого. 101010 — і ось тобі корисний софт.
Я завжди кажу маркетологам, що у нас дуже хороші специ по хард скілам. У нас найкраще крутять рекламу, дизайнять продукти, але люди все одно бояться йти далі. Немає достатньої кількості бренд-неймів, в які ти можеш потрапити в Україні. Немає сенсу чекати моменту, коли ж тебе нарешті покличуть в Airbnb. По-перше, не покличуть, якщо не постукаєш. По-друге, навіщо чекати? Буде складно і боляче. Ти будеш вважати себе лайном, яке нічого не вміє. Але воно того варте.
Іноді помічаю комплекс неповноцінності у студентів. Мовляв, де я, а де якийсь там Airbnb. Що я помітив на Заході? Там не бояться помилятися, не бояться говорити дурниці. І одночасно дуже часто говорять дурниці.
Як лікувати комплекс неповноцінності? По-перше, сходіть на кілька інтерв’ю. Коли почав шукати роботу на Заході, цей процес дуже сильно вдарив по власному его. Відсутність брендів в резюме зрізає тобі половину можливостей, а це боляче. Коли ти спілкуєшся з людьми, то починаєш розуміти, що хоча вони справді круті, та ця крутість не за межею можливого. Вони вище на одну голову, а не на двадцять п’ять голів. Треба напружитися, зібратися з силами, і в тебе є всі шанси потрапити туди, куди ти хочеш.
Я розповідаю про це і студентам. З останнім набором студентів недавно збиралися в барі. І половина групи розповіла, що після курсу вони звільнилися і почали шукати щось краще.
Є такий Браян Балфор, колишній VP of Growth у HubSpot, який запустив Reforge. А ще є Ендрю Чен, колишній VP of Growth в Uber. От хочу стати наступним Балфором і Ченом. Мені підійде.
Найбільше боюся не самореалізуватися. Зараз втішаю себе тим, що ніби немає такої загрози. Але постійно є вірогідність зафакапити проєкт, не знайти інший, потрапити чорт зна куди.
Коли мені буде 60, я хотів би власний продукт у сфері охорони здоров’я — щось пов’язане зі старінням та ДНК. Якось працював з продуктом, який вимірював довжину тіломірів, структур в хромосомах. По довжині цих клітин можна дізнатися про здоров’я та ризики для життя. Типу, чим вони довші, тим довше ти будеш жити. Цікава штука.
#вакансія У великий і крутий ЛУН шукають продуктового дизайнера з досвідом у UX і UI. Обіцяють підтримувати, допомагати, підказувати і Front-End розробника Тараса у команді.
Апдейт: вакансія закрита.
Апдейт: вакансія закрита.
DOU
Product Designer
ЛУН — сервис для выбора жилья в новостройках №1 в Украине. Мы делаем поиск жилья быстрым и удобным, собирая всю информацию о застройщиках, ЖК и домах в одном месте, и помогаем пользователям сделать осознанный выбор при покупке квартиры.
Ще один шрифт нашого студента — ще одна публікація у виданні AIGA Eye on Design (обережно, англійська). Про шрифт Mak студента Visual Communications Professium Валентина Ткаченка.
Запускаємо онлайн курс з інклюзивного дизайну графічних інтерфейсів, щоб перетворити абстрактне поняття «accessibility» на зрозумілі дизайнерські навички, які можна застосувати на проекті та підвищити якість своєї роботи.
Відеолекції будуть у вільному доступі, проте для кращого засвоєння інформації рекомендуємо групу з супроводом кураторів, вебінарами, домашніми завданнями та додатковими матеріалами.
Відеолекції будуть у вільному доступі, проте для кращого засвоєння інформації рекомендуємо групу з супроводом кураторів, вебінарами, домашніми завданнями та додатковими матеріалами.
Prjctr
Projector — Creative & Tech Online Institute
Актуальна сьогодні та цінна завтра освіта — кастомізована, діджитальна, практична, орієнтована на студентів. Графічний дизайн, UX/UI дизайн, маркетинг, Data Science, анімація, менеджмент, фото та відео.
Велика підбірка книг для графдизайнерів від кураторів Graphic Design Fundamentals: Нонни Старущенко, Гліба Капорікова і Олександра Гусакова.
Олександр Гусаков:
«Дизайн для душі, бізнес для грошей», Девід Ейрі
Must read для дизайнерів незалежно від напрямку. Девід — автор кількох бестселерів і популярного блогу. У книзі він зібрав історії та поради в першу чергу про те, як вести справи, а вже в другу чергу — про творчість.
«Тепер ви це бачите. Й інші есеї про дизайн», Майкл Бейрут
Байки, думки і короткі історії з буднів дизайнера в Нью-Йорку. Книга містить статті Майкла на різні теми: і про те, як він вчився вести бізнес у Лелли Віньєлі, і про те, чому варто подивитися серіал Mad Man від AMC. Не чекайте чітких інструкцій, як побудувати найбільше дизайн-агентство у світі. А от інсайти про свою роботу ви точно отримаєте.
«Як стати дизайнером і не продати душу дияволу», Адріан Шонессі
Роздуми Адріана про дизайн. І не тільки про його творчу складову, а й про роботу з клієнтами чи створення студії. Якщо ви позіхає, коли складаєте рахунки, в деяких місцях книги вам може стати нудно. Але Адріан тут же вставляє розділ про творчість. А ще на полях він дає багато посилань, імен і паралельних ідей.
«Корпорація творців. Як подолати приховані загрози, що вбивають справжнє натхнення», Ед Кетмелл, Емі Воллес
Зберегти гнучкість розуму і не закостеніти від роботи. Автори розповідають, як вони створювали команду Pixar, діляться методиками, як боротися з інерцією в команді і створювати крутий продукт, лишаючись в межах дедлайнів і бюджетів.
«Війна за креатив», Стівен Прессфілд
Автор книги — письменник, який сам подолав «супротив». Так Стів називає сили, які заважають робити те, чого ми хочемо. Прессфілд розказує, як з ними боротися, у другому розділі книги. І завершує його главою «Жодної містики». А вже наступний розділ починає з розмов про ангелів і муз. Та якщо дочитаєте до кінця, зрозумієте, навіщо була потрібна ця глава.
Нонна Старущенко:
«Графічні стилі: від вікторіанців до хіпстерів», Стівен Геллер, Сеймур Кваст
Це справжня енциклопедія стилів: як почалося відділення дизайну від мистецтва, як він змішувався з технологіями. А ще історія епох та ідеї різних поколінь. З цією книгою краще не поспішати — треба зупинятися на іменах, знакових об’єктах та гуглити все-все.
«Перше враження. Як відрізнити хороший дизайн від поганого», Чіп Кідд
Читається за чашкою кави, а роздумів вистачить на тижні. В легкій формі Чіп пояснює, як він оцінює дизайн. Виявляється, його система дуже проста. Книга складається з прикладів дизайну та самого аналізу.
«Як люди думають», Дмитро Чернишов
Одвічне питання: звідки беруться ідеї? Шаблонні фрази про «музу», «талант» чи «художниками народжуються» — лише міфи. І в цій книзі наведено багато інструментів, які це доведуть. В розділі «практика» автор розкриває процес пошуку ідей.
«Спали своє портфоліо! Те, чого не вчать у дизайнерських школах», Майкл Джанда
Не портфоліо єдиним має жити дизайнер. У цій книзі є і про роботу з клієнтом, і про ставлення до критики, і багато порад, які можуть зберегти кілометри нервових клітин. Якщо ви працюєте на фрілансі або хочете чогось більшого, ніж ресайзити банерочки, книга точно для вас.
«Шлях до так», Роджер Фішер, Вільям Юрі, Брюс Паттон
Автори книги — засновники переговорного проєкту в Гарварді. Вони виступали радниками в переговорах між державними лідерами, які конфліктують. Тому не з чуток знають, як зберегти відносини і домовитись. Книга дає глибоке розуміння людських мотивів і допомагає краще розуміти к̶л̶і̶є̶н̶т̶і̶в̶ партнерів.
Олександр Гусаков:
«Дизайн для душі, бізнес для грошей», Девід Ейрі
Must read для дизайнерів незалежно від напрямку. Девід — автор кількох бестселерів і популярного блогу. У книзі він зібрав історії та поради в першу чергу про те, як вести справи, а вже в другу чергу — про творчість.
«Тепер ви це бачите. Й інші есеї про дизайн», Майкл Бейрут
Байки, думки і короткі історії з буднів дизайнера в Нью-Йорку. Книга містить статті Майкла на різні теми: і про те, як він вчився вести бізнес у Лелли Віньєлі, і про те, чому варто подивитися серіал Mad Man від AMC. Не чекайте чітких інструкцій, як побудувати найбільше дизайн-агентство у світі. А от інсайти про свою роботу ви точно отримаєте.
«Як стати дизайнером і не продати душу дияволу», Адріан Шонессі
Роздуми Адріана про дизайн. І не тільки про його творчу складову, а й про роботу з клієнтами чи створення студії. Якщо ви позіхає, коли складаєте рахунки, в деяких місцях книги вам може стати нудно. Але Адріан тут же вставляє розділ про творчість. А ще на полях він дає багато посилань, імен і паралельних ідей.
«Корпорація творців. Як подолати приховані загрози, що вбивають справжнє натхнення», Ед Кетмелл, Емі Воллес
Зберегти гнучкість розуму і не закостеніти від роботи. Автори розповідають, як вони створювали команду Pixar, діляться методиками, як боротися з інерцією в команді і створювати крутий продукт, лишаючись в межах дедлайнів і бюджетів.
«Війна за креатив», Стівен Прессфілд
Автор книги — письменник, який сам подолав «супротив». Так Стів називає сили, які заважають робити те, чого ми хочемо. Прессфілд розказує, як з ними боротися, у другому розділі книги. І завершує його главою «Жодної містики». А вже наступний розділ починає з розмов про ангелів і муз. Та якщо дочитаєте до кінця, зрозумієте, навіщо була потрібна ця глава.
Нонна Старущенко:
«Графічні стилі: від вікторіанців до хіпстерів», Стівен Геллер, Сеймур Кваст
Це справжня енциклопедія стилів: як почалося відділення дизайну від мистецтва, як він змішувався з технологіями. А ще історія епох та ідеї різних поколінь. З цією книгою краще не поспішати — треба зупинятися на іменах, знакових об’єктах та гуглити все-все.
«Перше враження. Як відрізнити хороший дизайн від поганого», Чіп Кідд
Читається за чашкою кави, а роздумів вистачить на тижні. В легкій формі Чіп пояснює, як він оцінює дизайн. Виявляється, його система дуже проста. Книга складається з прикладів дизайну та самого аналізу.
«Як люди думають», Дмитро Чернишов
Одвічне питання: звідки беруться ідеї? Шаблонні фрази про «музу», «талант» чи «художниками народжуються» — лише міфи. І в цій книзі наведено багато інструментів, які це доведуть. В розділі «практика» автор розкриває процес пошуку ідей.
«Спали своє портфоліо! Те, чого не вчать у дизайнерських школах», Майкл Джанда
Не портфоліо єдиним має жити дизайнер. У цій книзі є і про роботу з клієнтом, і про ставлення до критики, і багато порад, які можуть зберегти кілометри нервових клітин. Якщо ви працюєте на фрілансі або хочете чогось більшого, ніж ресайзити банерочки, книга точно для вас.
«Шлях до так», Роджер Фішер, Вільям Юрі, Брюс Паттон
Автори книги — засновники переговорного проєкту в Гарварді. Вони виступали радниками в переговорах між державними лідерами, які конфліктують. Тому не з чуток знають, як зберегти відносини і домовитись. Книга дає глибоке розуміння людських мотивів і допомагає краще розуміти к̶л̶і̶є̶н̶т̶і̶в̶ партнерів.
Гліб Капоріков:
«Дизайн: форма і хаос», Пол Ренд
Легенда графічного дизайну Пол Ренд розмірковує про те, як народжується хороший дизайн, про форму, зміст, ідею, роль досліджень і презентацій. Ця книга — чудовий спосіб потрапити в голову одного з найвідоміших метрів.
«Успішні виступи на TED. Рецепти найкращих спікерів», Кріс Андерсон
Дизайнерам часто не вистачає вміння стисло і влучно донести ідею. Президент і куратор щорічної конференції TED Кріс Андерсон розповідає, як ефективно побудувати промову і справити враження за 18 хвилин. Тут є практичні поради та історії з життя конференції та її спікерів.
«Маркетингові війни», Джек Траут, Ел Райс
Класична книга для… маркетологів. Навіщо її читати дизайнерам? Бо вони теж займаються маркетингом. Книга базується на працях німецького військового історика Карла фон Клаузевіца. Тут не лише абстрактні стратегії, а й кейси відомих брендів. Наприклад, протистояння BIC та Gillette.
«Переконання: революційний метод впливу на людей» та «Психологія впливу», Роберт Чалдіні
Книги дадуть цілком наукову відповідь на запитання: «чи справді секс може все продати?» (спойлер: ні). Або «що людина обиратиме, коли вона напружена?» І все це не про маніпуляції. Автор навпаки закликає до чесності та наводить приклади використання цих знань для просування неякісних товарів. Книги Чалдіні — як атомна енергія: в розумних руках здатна творити чудові речі!
«На гачку. Як створити продукт, що чіпляє», Нір Еяль, Раян Гувер
Зробити з простого покупця — лояльного, а згодом і відданого. Цього можна досягти, якщо розуміти шлях користувача і процес формування звичок. Про ці механізми і йдеться у книзі. Все тут описане можна перенести на дизайн і комунікацію — де і що розмістити на зображенні, як візуальною мовою розказати історію, що досягне умів і сердець глядачів.
«Дизайн: форма і хаос», Пол Ренд
Легенда графічного дизайну Пол Ренд розмірковує про те, як народжується хороший дизайн, про форму, зміст, ідею, роль досліджень і презентацій. Ця книга — чудовий спосіб потрапити в голову одного з найвідоміших метрів.
«Успішні виступи на TED. Рецепти найкращих спікерів», Кріс Андерсон
Дизайнерам часто не вистачає вміння стисло і влучно донести ідею. Президент і куратор щорічної конференції TED Кріс Андерсон розповідає, як ефективно побудувати промову і справити враження за 18 хвилин. Тут є практичні поради та історії з життя конференції та її спікерів.
«Маркетингові війни», Джек Траут, Ел Райс
Класична книга для… маркетологів. Навіщо її читати дизайнерам? Бо вони теж займаються маркетингом. Книга базується на працях німецького військового історика Карла фон Клаузевіца. Тут не лише абстрактні стратегії, а й кейси відомих брендів. Наприклад, протистояння BIC та Gillette.
«Переконання: революційний метод впливу на людей» та «Психологія впливу», Роберт Чалдіні
Книги дадуть цілком наукову відповідь на запитання: «чи справді секс може все продати?» (спойлер: ні). Або «що людина обиратиме, коли вона напружена?» І все це не про маніпуляції. Автор навпаки закликає до чесності та наводить приклади використання цих знань для просування неякісних товарів. Книги Чалдіні — як атомна енергія: в розумних руках здатна творити чудові речі!
«На гачку. Як створити продукт, що чіпляє», Нір Еяль, Раян Гувер
Зробити з простого покупця — лояльного, а згодом і відданого. Цього можна досягти, якщо розуміти шлях користувача і процес формування звичок. Про ці механізми і йдеться у книзі. Все тут описане можна перенести на дизайн і комунікацію — де і що розмістити на зображенні, як візуальною мовою розказати історію, що досягне умів і сердець глядачів.