Перетворити купу цифр на живу історію і побачити те, про що ви не здогадувалися. Так працює візуалізація даних. Онлайн-лекція від Наді Кельм 17 березня.

Шрифти — і радість, і біль. Про те, що відбувається зі шрифтами сьогодні і як росте український шрифтовий дизайн, розповідає Кирило Ткачов.

#вакансія Арт-директор, моушн дизайнер і копірайтер до I am Idea. Шукають талановитих, сміливих і трошки схиблених. Якщо це ви — пишіть сюди.

Із розмови з Іваном Петрушенко, куратором курсу «Алгоритміка. Основи», Senior Software Engineer/Machine Learning Engineer у Ring Ukraine.

Усе закладається у дитинстві. У шостому класі натрапив на книгу «Один проти долі» Антоніна Згоржа про Бетховена, після якої успішність в школі значно виросла.

Проблема будь-якої самореалізації — це проблема концентрації. І якщо я в 11 років міг сконцентруватися на 2 дні, щоб вирішити задачу з зірочкою, значить, перестань, Іванко, хникати в 27. Закатав рукава і вперед.

У Херсонському фізико-технічному ліцеї мені прищепили свободу мислення і почуття власної індивідуальності. Після того вже ніколи не хотілося жити так як всі, почав дослухатися до себе. Як казав Сковорода, пізнай себе і відповідно до того, що є ти, вибудовуй своє життя, а не приміряй «чужі костюми».

Програміст — це творча професія. Перед тобою є білий екран, як перед письменником листок, і ти з нічого створюєш щось. Це можуть бути self-driving cars, мобільні додатки, Google search... Предметна область величезна і багатошарова, що вимагає дисципліни. Ти маєш «виписуватись», постійно читати/писати код. Поєднувати, переплітати життя і роботу я ще не навчився. Коли ти не можеш спокійно засісти на день, бо тобі тобі треба зробити те і те, то ти собі прикриваєш краник.

Як на мене, то програмістам, як і більшості людей взагалі, важливо вміти три прості речі: писати (програмувати), читати і говорити.

Допоки людина не може побудувати послідовність висновків, 5-6 речень зв'язаних між собою, з чітким наведенням фактів і прикладів — вона не мислить. Поки ми не можемо після прочитання тексту в кількох реченнях передати основну думку, сюжет, тип аргументації — ми не вміємо читати. Поки ми не можемо чітко пояснити свою позицію — ми не вміємо говорити. Шкода, що на цьому не загострюють увагу в наших школах, хоча такі університети як Стенфорд, MIT та Оксфорд це культивують.

Мені близькі цитати в дусі: «У бідних людей великі екрани, у багатих — великі бібліотеки» або «люди, які читають книги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор».

Варто час від часу почитувати Арістотеля, який давно все придумав за нас.

Мені завжди боліли постаті, які прийшли в нашу культуру з даром, з хистом, з душею, а про них ніхто не пам'ятає. От де справжня біда: у нас кожне нове покоління починає з нуля, ніби дня вчорашнього не було. Чому ніхто не говорить про Віктора Глушкова? Ось хто справжній геній. В 30 років довів п'яту проблему Гільберта, а потім заснував нову галузь, в якій я і працюю. Люди моляться на Ілона Маска, і не мають жодного уявлення, хто ходив по тим же вулицям, що і вони.

Існує класна теорема в математиці, яка показує зв'язок між математикою і життям — це теорема Геделя. Узагальнено вона звучить так: в рамках будь-якої замкнутої системи існують твердження, які не можна довести засобами цієї системи. Розгортаючи цю думку, можна прийти до того, що система не є повноцінною, якщо в неї не привносити розвиток. Мені імпонує ця думка про постійний розвиток, рух вперед і пошук нового, але з обертанням голови назад, на Арістотеля і компанію.

Зібрали «найкиївськіші» інстаграми. Досліджуємо буденність і візуальну культуру міста через сумки, вивіски та логотипи:

▪️Kyiv Bag Digest
▪️Kyiv Type
▪️Не паркуватись!
▪️Одяг з Європи
▪️Kyjiv Type Digest

Якщо у вас є дошка Cars на пінтересті, ви захоплюєтеся автомобілями, але думаєте, що автодизайн не для вас — велкам на онлайн-лекцію 28 березня.

Пишаємося, бо:
▪️Шевченківська премія отримала нову айдентику, стала сучасною, молодою і енергійною, якою і має бути.
▪️До роботи причетні наші куратори, друзі і випускники!

Онлайн так онлайн. Ось вам гігантський весняний набір в Projector Online:

• Web Design Beginning, старт 27 березня — куратори Андрій Курочкін, Аліса Головінська, Анатолій Шовковий.

• UX Design Beginning, старт 27 березня — куратори Паша Білащук і Олег Карапузов.

• Летерінг для дизайнерів (Basic), старт 2 квітня — куратор Женя Спіжовий.

• 2D анімація (Middle), старт 7 квітня — куратор Олег Маламуж.

• Poster Design Illustrator Advanced (Basic), старт 14 квітня — Гліб Капоріков і Нонна Старущенко.

• Шрифтовий логотип (Middle), старт 21 квітня — кураторка Катя Яцушек.

• Smart Interface Design Patterns, старт у квітні — куратор Віталій Фрідман і Олександр Кім.

• Graphic Design Beginning, старт 12 травня — Сементій Лобач, Гліб Капоріков і Нонна Старущенко та Марго Гаряжа.

• Speculative Design (Middle), старт 12 травня — кураторка Anfi Sa.

• Основи маркетингу (Basic), старт 12 травня — кураторка Надя Перевізник.

Плани на весну — розвиватися і перемагати.

🤟Staying Online

На час карантину річна підписка на лекції Projector Online всього 475 гривень замість 950.

Графічний дизайн, веб-дизайн і дизайн інтерфейсів, менеджмент і маркетинг, розробка і game production — у колекції вже більше 170 лекцій, і ми постійно поповнюємо запаси новим ретельно відібраним контентом.

У відео-бібліотеці є виступи з конференцій та лекторіумів, стріми лекцій, закриті внутрішні виступи гостей школи, записи вебінарів з іноземними спікерами… все, що зробить вас крутішими, розумнішими і сильнішими спеціалістами та людьми.

Ціна 475 гривень на рік діє до 3 квітня. Підписуйтесь.

Підбірка фільмів для дизайнерів. Якщо коротко:

Happy film — від Загмайстера про щастя.
Rams — документалка про промислового дизайнера Дітера Рамса.
Helvetica — про самі-знаєте-який шрифт.
The Five Obstructions — обмеження допомагають стати кращим дизайнером.
Abstract: The Art of Design — серіал про дизайн від Netflix.
Design Canada — як Канада собі бренд створювала.
Eames: The Architect & The Painter — Джеймс Франко гарним голосом розповідає про людей, які створили легендарні стільці і ще дуже багато чого.

І ще про 11 фільмів за посиланням.

Із розмови з Дімою Ліховим, випускником Visual Communications Professium.

12 років я займався розробкою ігор, 7 років був креативним директором в digital-комунікаційному агентстві. Зранку реклама, ввечері ігри.

Коли потрібно було сказати команді: «Все, чуваки, я йду», зрозумів, що не можу цього зробити. Було хвилююче і дуже емоційно. З бізнесу не можна вийти безболісно. Це як розлучення. Не буває, щоб ти прокинувся зранку і думаєш такий — сьогодні ось розлучусь, а ввечері піду на тренування.

Не планував залишати бізнес, це вийшло само собою. Такий еволюційний крок. Я б сказав, перехід на новий рівень.

Гарну фразу почув у Євгена Черняка: «Кожна компанія — це потворна копія її творця».

У 17 років у мене була хрінова мотивація вчитися — щоб не потрапити в армію. Я пішов навчатися на менеджера в культурній сфері. Міг би стати директором будинку культури, музею чи зоопарку. Це був би пік моєї кар’єри.

Зараз дивлюся на студентів, яким 19-20 і думаю, як же по-іншому могло скластися життя, якби я прийшов сюди в такому віці.

Мої батьки не можуть зрозуміти, що таке візуальні комунікації. Поки кажу так — ми робимо світ зрозумілішим.

Не було чітких планів — кинути агентство і піти вчитися. Думав, що зможу поєднувати. Але те, що відбувалося на навчанні — дуже точний вектор того, куди я хочу рухатися.

На професіумі нема такого — прийшов викладач, відчитав лекцію, зібрав речі і пішов. Тут нікому не наплювати. Багато фідбеку, багато експериментів викладачів з тобою і над тобою.

Я називаю методику професіуму «Емоційна гойдалка» — ти виходиш із зони комфорту, вискакуєш із себе, робиш дофіга, а потім кажеш собі: ух, клас! Я раніше взагалі такого не робив. А Саша каже: «Ну таке. Давай, типу, спробуй ще». І ти знову падаєш на саме дно. Потім підіймаєшся. Або ні.

У креативі постійний ризик. Створюєш нову ідею, якої ніколи не було і не знаєш, спрацює чи ні. Хоча багатьом людям подобається робити те, що вони робили 5 чи 10 років тому.

Деколи мені складно, тому що я ж не був дизайнером. Дивлюся на якийсь прийом із захопленням — о, це ж так цікаво, давайте це використаємо. А команда така — та це вже років 5 назад пройшло.

Знання, упертість, досвід, час та везіння — у підсумку у тебе щось-таки вийде.