Дизайн майбутнього на курсі Speculative Design.
Це постери від експериментальної студії The Rodina з Нідерландів. Тереза і Віт Руллер досліджують простір у пошуках нової естетики, досвіду і знань, працюють з віртуальною реальністю, експериментують з відео, інсталяціями і перформанс-артом. На курсі Speculative Design вони виступатимуть з лекцією про свою практику пошуку нових підходів та інтерактивні можливості віртуального середовища.
Курс стартує 12 травня.
Це постери від експериментальної студії The Rodina з Нідерландів. Тереза і Віт Руллер досліджують простір у пошуках нової естетики, досвіду і знань, працюють з віртуальною реальністю, експериментують з відео, інсталяціями і перформанс-артом. На курсі Speculative Design вони виступатимуть з лекцією про свою практику пошуку нових підходів та інтерактивні можливості віртуального середовища.
Курс стартує 12 травня.
За годину: лекція «Remote 2020. Тренди в HR і IT»
Про віддалений режим віддалено від Богдана Нараєвського, співзасновника SourceWell, людини з 10 роками досвіду у міжнародному рекрутменті. Готуйте питання, приєднуйтеся.
Про віддалений режим віддалено від Богдана Нараєвського, співзасновника SourceWell, людини з 10 роками досвіду у міжнародному рекрутменті. Готуйте питання, приєднуйтеся.
Великі справи починаються з ще більших досліджень. Ваш голос допоможе покращити неформальну освіту в Україні та піднімати її рівень вище з кожним новим проєктом.
Спільно з командою професійних дослідників DigData розпочинаємо масштабне дослідження якості неформальної освіти в Україні.
• Що робите ви?
Виділяєте 20 хвилин часу і проходите ось це опитування.
• Що робимо ми?
За кожну заповнену анкету донейтимо 250 гривень на стипендії військовослужбовцям і ветеранам імені журналіста Богдана Радченка для навчання в школі Projector.
Потім за допомогою ініціаторки дослідження та нашої кураторки Наді Перевізник аналізуємо та оприлюднюємо отримані результати.
Це win-win історія, з якої кожний вийде трішки кращим, ніж до неї.
Спільно з командою професійних дослідників DigData розпочинаємо масштабне дослідження якості неформальної освіти в Україні.
• Що робите ви?
Виділяєте 20 хвилин часу і проходите ось це опитування.
• Що робимо ми?
За кожну заповнену анкету донейтимо 250 гривень на стипендії військовослужбовцям і ветеранам імені журналіста Богдана Радченка для навчання в школі Projector.
Потім за допомогою ініціаторки дослідження та нашої кураторки Наді Перевізник аналізуємо та оприлюднюємо отримані результати.
Це win-win історія, з якої кожний вийде трішки кращим, ніж до неї.
#вакансія Motion Designer до MacPaw. Робота в потрібний час у правильній компанії. Генерувати свіжі ідеї, експериментувати, створювати дивні штуки. Звучить непогано.
У понеділок проводимо безкоштовний вебінар з 3D анімації у Cinema 4D. У чотирьох стінах. Через 2D екрани.
Обирайте будь-який вимір, реєструйтеся на подію.
Обирайте будь-який вимір, реєструйтеся на подію.
Prjctr
Projector — Creative & Tech Online Institute
Актуальна сьогодні та цінна завтра освіта — кастомізована, діджитальна, практична, орієнтована на студентів. Графічний дизайн, UX/UI дизайн, маркетинг, Data Science, анімація, менеджмент, фото та відео.
12 лекцій, 7 вебінарів, 350 повідомлень та 190 годин практики — онлайн-курс Кирила Ткачова «Шрифти. Створення гротесків».
Випускниця Даша Левчук розробила власні гротескний та моноширинний шрифти, виконала кілька дотичних завдань та визначалися з подальшим напрямком розвитку в професії. Читайте більше тут.
Випускниця Даша Левчук розробила власні гротескний та моноширинний шрифти, виконала кілька дотичних завдань та визначалися з подальшим напрямком розвитку в професії. Читайте більше тут.
Ми тут бар відкрили. Міша Рибачук, Макс Ширко і Саша Трегуб чекають вас завтра о 20:00. Ставте нагадування.
YouTube
Projector Online Bar. Саша Трегуб і Макс Ширко
Забронювали для вас не просто вірутальний столик, а окремий Projector Online Bar.
Раз на місяць зустрічатимемося з найближчими друзями школи, яким завжди є про що поговорити.
В цьому барі немає дрес-коду та меню, зате є довгі розмови про філософію в роботі…
Раз на місяць зустрічатимемося з найближчими друзями школи, яким завжди є про що поговорити.
В цьому барі немає дрес-коду та меню, зате є довгі розмови про філософію в роботі…
Із розмови з Анатолієм Шарою — програмістом, двічі випускником Проджектора і військовим журналістом у минулому.
Під час Революції Гідності працював волонтером, а опісля поїхав в Крим в розпал анексії. Працював фіксером для західного медіа. Зрозумів важливість донесення до людей якісної інформації.
Постійно працював на передовій, збирав матеріал для майбутнього покоління, яке мало б розуміти, як реально відбувалася війна, проходили бойові дії з військової точки зору. Був в Харкові, Донецьку, Луганську і майже в усіх містах Сходу. Допомагав іноземним медіа. Тоді був переконаний, що все закінчиться дуже швидко, не сприймав війну як війну.
Якось в дорозі по нам з товаришами зарядили з гранатомета. Ми втікали кукурудзяним полем, де зустріли українських військових. Залишилися без грошей, документів, зв'язку на три дні. Коли прийшов час повертатися додому, вони дали мені 50 гривень на дорогу. Я їхав неголений, невмитий, в старому одязі та різнокольорових капцях. Я на собі відчув, як воно, коли тебе судять по зовнішньому вигляду. Люди сприймали мене за безхатька і хіба що не плювали в слід.
Мене це не зупинило. Разом з товаришами-волонтерами ми були в найгарячіших точках війни. Привозили українським військовим тепловізори, приціли, планшети. Два з половиною роки я їздив на Схід. Виїзд був кожного тижня.
На початку 2016 року на фронті вже стало значно спокійніше, і я відчув, що більше не потрібний в тій ролі, в якій був раніше. У тому ж медіа пропонували займатися аналітикою, міжнародною журналістикою. Друг запропонував спробувати себе в Deutsche Welle. Так я отримав запрошення приїхати в Бонн. Переїхав в Німеччину, де вперше й познайомився з поняттям Data Science.
Після повернення в Україну війна почала мене наздоганяти. Почалися нічні жахіття. Я намагався з цим впоратися, але ставало гірше. На черговому візиті в лікаря він мене спитав: чим ти взагалі цікавишся зараз, окрім роботи? Я відповів: Data Science.
Так я потрапив на перший курс в Projector, але був змушений його покинути, бо значно погіршився стан здоров'я. Вкотре отримав неправильний діагноз, який потягнув за собою розвиток хвороби. Сили зникали, за допомогою товариша вирушив на лікування в Цюрих. Нібито у Швейцарії мали розібратися, але цього не сталося. Поставив мене на ноги лікар, який переїхав в Київ з Донецька.
Знову повернувся до вивчення основ програмування, дивився лекції на YouTube. А вже взимку зміг прийти на заняття до Яна Цибулькіна. Він давав багато завдань, складних, часозатратних. З ось цим заміщенням я почав вилазити з умовної ями.
Наступний курс Natural Language Processing з Мар'яною Романишин та Всеволодом Дьомкіним став якісним переломом в моєму житті. Я завжди працював з текстовими матеріалами, а тут ще й програмування, алгоритми, великі дані, обробка текстів, машинне навчання. На курсі я був одним із найслабших програмістів, але мені багато хто допомагав. Більшість однокурсників досі спілкуються між собою, і один з них навчає мене програмуванню й зараз. На травневий випускний я прийшов уже зовсім в іншому стані: як у фізичному, так і психологічному.
Жив у сумнівах, що недостатньо готовий для змін. А тоді просто сказав собі — just do it — і все вийшло. Я знайшов вихід.
Читайте історію повністю у Projector Mag.
Під час Революції Гідності працював волонтером, а опісля поїхав в Крим в розпал анексії. Працював фіксером для західного медіа. Зрозумів важливість донесення до людей якісної інформації.
Постійно працював на передовій, збирав матеріал для майбутнього покоління, яке мало б розуміти, як реально відбувалася війна, проходили бойові дії з військової точки зору. Був в Харкові, Донецьку, Луганську і майже в усіх містах Сходу. Допомагав іноземним медіа. Тоді був переконаний, що все закінчиться дуже швидко, не сприймав війну як війну.
Якось в дорозі по нам з товаришами зарядили з гранатомета. Ми втікали кукурудзяним полем, де зустріли українських військових. Залишилися без грошей, документів, зв'язку на три дні. Коли прийшов час повертатися додому, вони дали мені 50 гривень на дорогу. Я їхав неголений, невмитий, в старому одязі та різнокольорових капцях. Я на собі відчув, як воно, коли тебе судять по зовнішньому вигляду. Люди сприймали мене за безхатька і хіба що не плювали в слід.
Мене це не зупинило. Разом з товаришами-волонтерами ми були в найгарячіших точках війни. Привозили українським військовим тепловізори, приціли, планшети. Два з половиною роки я їздив на Схід. Виїзд був кожного тижня.
На початку 2016 року на фронті вже стало значно спокійніше, і я відчув, що більше не потрібний в тій ролі, в якій був раніше. У тому ж медіа пропонували займатися аналітикою, міжнародною журналістикою. Друг запропонував спробувати себе в Deutsche Welle. Так я отримав запрошення приїхати в Бонн. Переїхав в Німеччину, де вперше й познайомився з поняттям Data Science.
Після повернення в Україну війна почала мене наздоганяти. Почалися нічні жахіття. Я намагався з цим впоратися, але ставало гірше. На черговому візиті в лікаря він мене спитав: чим ти взагалі цікавишся зараз, окрім роботи? Я відповів: Data Science.
Так я потрапив на перший курс в Projector, але був змушений його покинути, бо значно погіршився стан здоров'я. Вкотре отримав неправильний діагноз, який потягнув за собою розвиток хвороби. Сили зникали, за допомогою товариша вирушив на лікування в Цюрих. Нібито у Швейцарії мали розібратися, але цього не сталося. Поставив мене на ноги лікар, який переїхав в Київ з Донецька.
Знову повернувся до вивчення основ програмування, дивився лекції на YouTube. А вже взимку зміг прийти на заняття до Яна Цибулькіна. Він давав багато завдань, складних, часозатратних. З ось цим заміщенням я почав вилазити з умовної ями.
Наступний курс Natural Language Processing з Мар'яною Романишин та Всеволодом Дьомкіним став якісним переломом в моєму житті. Я завжди працював з текстовими матеріалами, а тут ще й програмування, алгоритми, великі дані, обробка текстів, машинне навчання. На курсі я був одним із найслабших програмістів, але мені багато хто допомагав. Більшість однокурсників досі спілкуються між собою, і один з них навчає мене програмуванню й зараз. На травневий випускний я прийшов уже зовсім в іншому стані: як у фізичному, так і психологічному.
Жив у сумнівах, що недостатньо готовий для змін. А тоді просто сказав собі — just do it — і все вийшло. Я знайшов вихід.
Читайте історію повністю у Projector Mag.
Вважається, що копірайтер як Курочка Ряба повинен нестися золотими ідеями креативу, і за це отримувати золото на фестивалях. У тоже же час він повинен заповнювати відра носіїв маркетингових матеріалів своїм текстом.
Куди бігти і хто винен — дізнаємося 8 травня о 19:30 на безкоштовному вебінарі Андрія Міщенка, по сумісництву кріейтівгрупхеда ISD Group @dedvertising.
Усім, хто хоче писати або знати, чого вимагати від копірайтера.
Реєстрація.
Куди бігти і хто винен — дізнаємося 8 травня о 19:30 на безкоштовному вебінарі Андрія Міщенка, по сумісництву кріейтівгрупхеда ISD Group @dedvertising.
Усім, хто хоче писати або знати, чого вимагати від копірайтера.
Реєстрація.