Книги про проєктний менеджмент від куратора Project Management. Basics Олексія Волкова:
◾️Peopleware: Productive Projects and Teams
◾️Adrenaline Junkies and Template Zombies: Understanding Patterns of Project Behavior
◾️The Five Dysfunctions of a Team: A Leadership Fable
◾️It Doesn't Have to Be Crazy at Work
◾️Inspired: How to Create Tech Products Customers Love
◾️Getting Things Done: The Art of Stress-Free Productivity
◾️The Goal: A Process of Ongoing Improvement
Чому ці книги варті уваги — читайте у Projector Mag.
◾️Peopleware: Productive Projects and Teams
◾️Adrenaline Junkies and Template Zombies: Understanding Patterns of Project Behavior
◾️The Five Dysfunctions of a Team: A Leadership Fable
◾️It Doesn't Have to Be Crazy at Work
◾️Inspired: How to Create Tech Products Customers Love
◾️Getting Things Done: The Art of Stress-Free Productivity
◾️The Goal: A Process of Ongoing Improvement
Чому ці книги варті уваги — читайте у Projector Mag.
#стаття Що дають перемоги на конкурсах Awwwards і CSS Design Awards — розповідає креативний директор Cosmos Studio, куратор Web Design Fundamentals Ілля Кульбачний.
telegraf.design
古道具 桐の収納棚
中古 美品 総桐材 引き出し44杯!細かな収納に便利な薬箪笥 (小引き出し、小物収納、チェスト、桐箪笥、桐たんす) (R-063157) 幅：925mm 高さ：1,800mm 奥行き：360mm カスタムできるアンティーク家具・建具 R-063156 298,000円(税込) SALE 238,400 円 (税込) 中古 ブランド家具 希少高級品!! 桑材の縁・彫刻の特注品 気品が漂う総桐箪笥 (並厚、着物箪笥、衣装タンス、和箪笥、引き出し、和たんす) (R-063156) 幅：1,060mm 高さ：1…
#воркшоп
У суботу 6 червня робимо складний дизайн у доповненій реальності на онлайн воркшопі команди FFFACE. На їхньому рахунку 122 мільйони переглядів, 4,5 мільйонів фото і відео з фільтрами і справжня AR галерея для художника.
→ Прочитати програму і зареєструватися.
У суботу 6 червня робимо складний дизайн у доповненій реальності на онлайн воркшопі команди FFFACE. На їхньому рахунку 122 мільйони переглядів, 4,5 мільйонів фото і відео з фільтрами і справжня AR галерея для художника.
→ Прочитати програму і зареєструватися.
👍1
Ввечері йдемо у Projector Online Bar. Про життя, еволюцію мозку, космос, дизайн та книжки з ну дуже цікавими людьми. Чекаємо на вас і ваші коментарі у чаті (про напої теж не забудьте, бар як-не-як).
Долучайтеся до креативних змагань — зовсім скоро проходитиме Young Lions Competitions. Це міжнародний конкурс молодих креаторів, який щорічно проходить під час Cannes Lions International festival of creativity.
16 червня — дедлайн для попередньої реєстрації та оплати реєстраційного внеску команди.
16 червня — дедлайн для попередньої реєстрації та оплати реєстраційного внеску команди.
#вакансія
IronSource шукає графічного дизайнера — створювати інтерактивну рекламу ігровим компаніям.
IronSource шукає графічного дизайнера — створювати інтерактивну рекламу ігровим компаніям.
Постери Насті Ахрамеєвої — випускниці онлайн курсу Poster Design. Illustrator Advanced.
Із розмови Олею Красько — випускницею першого Професіуму з продуктового дизайну, Senior UX Researcher в OLX.
Я родом з містечка Сарни в Рівненській області, за 70 кілометрів від Білорусі.
Після школи потрібно було кудись поступати і я опинилася на Галичині. Не мала бажання вивчати конкретно соціологію, зате хотілося жити у Львові, в який я на той час закохалася, і де жило кілька друзів. Отримала високий бал з історії, який був необхідний для соціологічної спеціальності і бюджетного місця. Пройшла відбір і тільки потім загуглила, що ж воно таке.
Із соціологічною освітою потрапила в дизайн, як і всі мої львівські друзі — «ввійшла в ІТ». Знала трохи Photoshop, почала багато самостійно вчитися, шукала туторіали, відео на ютубі, знайшла менторку. Перемальовувала купу чужих сайтів, читала мільйон статей по UX. Весь 2015 рік я вчила «ці ваші вебдизайни», а наприкінці року вже вийшла на першу роботу.
Пішла на стажування разом з іншою дівчинкою — вона мала досвід роботи графічною дизайнеркою, засиджувалася понаднормово і на моєму фоні виглядала краще. Через місяць зі мною попрощалися, а її залишили. Мене наздогнала сильна фрустрація — і я почала ще більше єб*шити, ще більше вчитися. Тривожність зіграла мені на руку, і вже в грудні мене взяли на нову роботу в студію. Я продовжувала панічно працювати і за 4 місяці виросла і з цієї роботи. Мене взяли в іншу невелику аутсорс-контору. Я навалювала в такому ж темпі, аж коли отримала офер від SoftServe. Туди прийшла вже на middle-позицію.
З Денисом Суділковським була знайома ще до Проджектора через спільних друзів. Побачила у нього в фейсбуці анонс першого річного курсу з продуктового дизайну — виглядало ну дуже амбітно. Зрозуміла, що потребую цього — зібралася, поступила, організувала релокейт на роботі та переїхала до Києва.
Я прийшла на Професіум з впевненістю, що я тут найкраща і зараз всі про це дізнаються. Але зустріла таку ж кобіту зі Львова, Роману. Вона здавалася сміливою та впевненою, і я зрозуміла, що хочу з нею подружитися. За кілька місяців розтопила її серце, ми самоорганізувалися в тандем, про який знали та чули чи не всі в Проджекторі — що є такі дві дуже розумні та дуже нарвані львів'янки на курсі у Дениса.
Ми були дуже товариською, дружньою групою. Є фотографія, де сидить Ілля Алістратенко, всі довкола зібралися, втикають в екран, активно коментують — такі собі «експертні збори». Ми були поряд та підтримували один одного. Я бачила, як люди довкола мене ростуть і це було вау. Спільнота стала найкращим, що я отримала на Професіумі.
Професіум настільки складний, як про нього розповідають. Не те щоб там дуже складна програма, все ж не rocket science. Навчання складне з боку ресурсів та тайм-менеджменту — по суті ти підписуєшся на ще одну роботу — відпахуєш на роботі, потім тягнеш себе в Продж — далі думати. Виконуєш купу домашок. Це виснажує в якийсь момент, але бажання покинути не виникало ні разу.
Часу для себе як для особистості не було взагалі. Потрібно завжди бути на одній хвилі, не випадати з процесу. Це як перестати тренуватися на тиждень — опісля важко повертатися назад. Групова робота була найскладнішою: наша провальна освіта не навчила співпрацювати. Коли ти ще недостатньо зріла особистість, важко будувати взаємодію з іншими людьми та очікування від неї. Треба було вчитися домовлятися.
У мене завжди була така установка — не давати слабину, не показувати, що ти чогось не вмієш. Батьки завжди тиснули: ти маєш бути найкращою. Це щось посередині між комплексом меншовартості та синдромом самозванця. Я змінилася на Професіумі: раніше була дуже старанною і дуже амбітною ботанкою, впевненою, що знаю трохи більше за інших. На курсі була однією з найсильніших, через що і поводилася досить впевнено. Пройшло пару групових робіт, і довелося дати своїй короні впасти. Я звернула увагу на інших людей і почала поважати їхній досвід. Певно, раніше була не дуже глибокою людиною, якщо не робила цього.
Я родом з містечка Сарни в Рівненській області, за 70 кілометрів від Білорусі.
Після школи потрібно було кудись поступати і я опинилася на Галичині. Не мала бажання вивчати конкретно соціологію, зате хотілося жити у Львові, в який я на той час закохалася, і де жило кілька друзів. Отримала високий бал з історії, який був необхідний для соціологічної спеціальності і бюджетного місця. Пройшла відбір і тільки потім загуглила, що ж воно таке.
Із соціологічною освітою потрапила в дизайн, як і всі мої львівські друзі — «ввійшла в ІТ». Знала трохи Photoshop, почала багато самостійно вчитися, шукала туторіали, відео на ютубі, знайшла менторку. Перемальовувала купу чужих сайтів, читала мільйон статей по UX. Весь 2015 рік я вчила «ці ваші вебдизайни», а наприкінці року вже вийшла на першу роботу.
Пішла на стажування разом з іншою дівчинкою — вона мала досвід роботи графічною дизайнеркою, засиджувалася понаднормово і на моєму фоні виглядала краще. Через місяць зі мною попрощалися, а її залишили. Мене наздогнала сильна фрустрація — і я почала ще більше єб*шити, ще більше вчитися. Тривожність зіграла мені на руку, і вже в грудні мене взяли на нову роботу в студію. Я продовжувала панічно працювати і за 4 місяці виросла і з цієї роботи. Мене взяли в іншу невелику аутсорс-контору. Я навалювала в такому ж темпі, аж коли отримала офер від SoftServe. Туди прийшла вже на middle-позицію.
З Денисом Суділковським була знайома ще до Проджектора через спільних друзів. Побачила у нього в фейсбуці анонс першого річного курсу з продуктового дизайну — виглядало ну дуже амбітно. Зрозуміла, що потребую цього — зібралася, поступила, організувала релокейт на роботі та переїхала до Києва.
Я прийшла на Професіум з впевненістю, що я тут найкраща і зараз всі про це дізнаються. Але зустріла таку ж кобіту зі Львова, Роману. Вона здавалася сміливою та впевненою, і я зрозуміла, що хочу з нею подружитися. За кілька місяців розтопила її серце, ми самоорганізувалися в тандем, про який знали та чули чи не всі в Проджекторі — що є такі дві дуже розумні та дуже нарвані львів'янки на курсі у Дениса.
Ми були дуже товариською, дружньою групою. Є фотографія, де сидить Ілля Алістратенко, всі довкола зібралися, втикають в екран, активно коментують — такі собі «експертні збори». Ми були поряд та підтримували один одного. Я бачила, як люди довкола мене ростуть і це було вау. Спільнота стала найкращим, що я отримала на Професіумі.
Професіум настільки складний, як про нього розповідають. Не те щоб там дуже складна програма, все ж не rocket science. Навчання складне з боку ресурсів та тайм-менеджменту — по суті ти підписуєшся на ще одну роботу — відпахуєш на роботі, потім тягнеш себе в Продж — далі думати. Виконуєш купу домашок. Це виснажує в якийсь момент, але бажання покинути не виникало ні разу.
Часу для себе як для особистості не було взагалі. Потрібно завжди бути на одній хвилі, не випадати з процесу. Це як перестати тренуватися на тиждень — опісля важко повертатися назад. Групова робота була найскладнішою: наша провальна освіта не навчила співпрацювати. Коли ти ще недостатньо зріла особистість, важко будувати взаємодію з іншими людьми та очікування від неї. Треба було вчитися домовлятися.
У мене завжди була така установка — не давати слабину, не показувати, що ти чогось не вмієш. Батьки завжди тиснули: ти маєш бути найкращою. Це щось посередині між комплексом меншовартості та синдромом самозванця. Я змінилася на Професіумі: раніше була дуже старанною і дуже амбітною ботанкою, впевненою, що знаю трохи більше за інших. На курсі була однією з найсильніших, через що і поводилася досить впевнено. Пройшло пару групових робіт, і довелося дати своїй короні впасти. Я звернула увагу на інших людей і почала поважати їхній досвід. Певно, раніше була не дуже глибокою людиною, якщо не робила цього.
Відпустило, коли спостерігала за досвідом інших людей: як вони підходять до завдань, як реагують на невдачі, помилки й ітерації. Зрозуміла, що нічим не краща і не гірша. Усі мають свої сильні та слабкі риси, які можуть доповнювати мої. Я маю дуже жвавий розум, можу швидко зрозуміти, як діяти в тому чи іншому випадку; разом з тим недостатньо посидюча та терпляча, щоб докопатися до глибоких деталей. У тандемі з іншими людьми вдавалося досягнути максимально крутих результатів.
Читайте всю історію у Projector Mag.
Читайте всю історію у Projector Mag.
15 червня безкоштовна лекція про роботу з клієнтами.
Спікер Олексій Волков — Delivery Director у нідерландській компанії Levi9 IT Services, куратор курсу IT Project Management у Projector.
Реєструватися тут.
Спікер Олексій Волков — Delivery Director у нідерландській компанії Levi9 IT Services, куратор курсу IT Project Management у Projector.
Реєструватися тут.