В Україні досі немає нормальної системи безпеки руху

Понад 3 000 загиблих і 17 000 травмованих щороку - така неофіційна ціна українських доріг. Це цифри, які прозвучали під час круглого столу в серпні, присвяченого маніфесту «Нульова смертність на дорогах» (Vision Zero). І якщо фронт забирає життя наших військових, то на дорогах триває друга, тиха війна проти власних громадян.

Попри наявність усіх потрібних документів (Національної транспортної стратегії, десятків нормативних актів) системної політики безпеки руху в Україні фактично не існує. Програма безпеки закінчилася ще 2024 року, а нову навіть не розробляють.

Проблема не лише в дисципліні водіїв. Вона у відсутності державної відповідальності за дорожні умови. За офіційною статистикою, лише 2–3% ДТП пов’язують із поганим станом доріг, хоча навіть самі дорожники визнають, що щороку понад 1000 аварій спричинені саме інфраструктурним фактором.

У розмові звучали конкретні цифри:
• із 40 000 км доріг державного значення лише 6,8% мають чотири смуги (дороги І категорії);
• за 2024 рік загинуло 17 людей і травмовано 102 лише через незадовільний дорожній стан;
• на дорогах з індексами М, Н, Р зафіксовано 379 місць концентрації ДТП.

Але після кожної трагедії звіти знову називають винним людину, не систему. Не розмітку, не відсутність освітлення, не блимаючі рекламні екрани, що відволікають водіїв. Навіть коли десятки аварій трапляються в одному місці, то висновків ніхто не робить.

В Україні колись були спроби створити сучасні системи моніторингу: “розумна дорога” Київ–Бориспіль, проєкт OPRC на трасі Київ–Чоп. Вони показали результат і були закриті як “надто дорогі”. Камери автофіксації фіксують лише швидкість, але не проїзд на червоне чи порушення смуг. У Києві з 100 запланованих камер поставили лише одну.

Представники Укртрансбезпеки додають: навіть серед ліцензованих перевізників кількість ДТП зростає лінійно (2800 у 2023 році, 3500 у 2024 році, прогноз на 2025 рік - понад 3600). Люди гинуть через перевтому, бо водії оплачуються “за кілометри”, працюють по 30 годин без відпочинку, а контроль за перевізниками під час війни фактично не діє.

Натомість у Гельсінкі за рік не загинула жодна людина. Там максимальна швидкість у місті 30 км/год, камери не прощають жодного порушення, а відповідальність невідворотна. В Україні - 340 грн штрафу за перевищення, 425 грн за проїзд на червоне, і навіть десятки таких порушень не позбавляють права керування.

Учасники зійшлися на думці, що Україна має повний набір документів, але відсутню відповідальність, фінансування та координацію. Тому пропонують відновити дію координаційної ради при прем’єр-міністрі, посилити відповідальність і штрафи, зобов’язати міста встановлювати камери й зберігати частину штрафів у місцевому бюджеті, повернути обов’язкову підготовку водіїв та медичні огляди, а також інтегрувати принципи Vision Zero в усі будівельні норми й проєкти доріг.
#дороги

🚦Додамо до цієї історії ще троxи вже "історичного" контексту – у 2020-му році ми випускали окремий текст на тему того, а чи не призведе влаштування наземних переходів поруч із підземними до транспортного колапсу у місті?

По-перше, люди, які обіцяють транспортний колапс, здається або не розуміють, що таке цей самий транспортний колапс, або ніколи не були біля метро "Університет" в годину пік. Адже те саме "усе стоятиме, якщо облаштують наземний пішоxідний переxід" відбувається там і так достатньо регулярно.

По-друге, наземні пішохідні переходи зазвичай пропонуються там, де вже є світлофорне регулювання. Тобто це вже існуючий вузол у системі регульованих перетинів. У таких системах природно формуються “пачки” з автомобілів, які за певних умов можна пропускати у координаційних маршрутах, або, як ми їх називаємо у повсякденні, “зелених хвилях”.

У регульованих системах транспортні потоки ніби “пульсують”. В цьому випадку це виявляється дуже схожим на пульсацію крові у судинах тіла людини.

За таких умов дуже легко налаштувати світлофори таким чином, щоб виділити окрему фазу для пішоходів чи сумістити з неконфліктною фазою автомобілів без шкоди для “пульсу”, тобто координаційного маршруту. Іншими словами, без зменшення пропускної здатності і середньої затримки в мережі.

Більше про це можете прочитати в нашому тексті. А ми ж в свою чергу готові взятися за те, щоб фаxово відповісти на найбільш популярні міфи та зауваження критиків ідеї облаштування наземного переxоду. Тож у коментаряx можете або написати власні зауваження, або поділитися якимись найпопулярнішими тезами, які використовують противники наземниx переxодів, зокрема і цього, який має бути облаштований біля метро "Університет".

#про_Київ #про_читати

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

А також можете почитати текст "Що більше заважає транспорту рухатись – пішоходи чи автомобілі?"

Тут ми більш детально розповідали, як проводили дослідження, яке показало, що регульований наземний перехід позитивно вплине на потік транспорту і збільшить пріоритетність, комфорт і безпеку руху для пішоходів та громадського транспорту. А проблеми, які є на бульварі Тараса Шевченка, створені зовсім не через пішоxодів чи громадський транспорт.

#про_Київ #про_читати

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🌰 З 4 листопада Департамент транспортної інфраструктури матиме нового очільника – ним стане Сергій Підгайний.

Серед яскравих відрізків його карʼєри – у 2010–2014 він двічі очолював дорожнє господарство Одеси, а у 2014–2015 був керівником Укравтодору. У 2020-му Підгайний став віцемером Одеси, згодом був першим заступником мера Геннадія Труханова.

Які очікування у вас від нового очільника ДТІ?

👍 – радий/рада призначенню, очікую покращення;
🤨 – не розумію, чого очікувати від призначення;
👎 – нічого не зміниться, транспорт інфраструктура Києва й надалі майже не розвиватиметься;
🤬 – обурений/обурена призначенням, вважаю, що ситуація тільки погіршиться.


#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

Хто щодня дивиться страху в очі?
І не боїться.
Ризикує.
Керує.
Кермує.
Рятує.
Не спить.

Хто тримає тебе на рейках —
і доводить,
що навіть у темряві
шлях додому є.

Дякуємо, люди УЗ.
Ви везете —
і ми вивеземо все!

Вітаємо, залізні!

Від імені команди "ПроМобільності" вітаємо "Укрзалізницю" та всіх залізничників, які щоденно працюють над тим, щоб з'єднувати різні міста і регіони України!

Повномасштабна війна стала викликом для залізничників, які ризикують своїм життям, але не припиняють робити свою надважливу роботу.

Пам'ятаємо тих залізничників, які віддали своє життя під час повномасштабної війни росії проти України.

🚫 Верховна Рада хоче (вже не вперше) запровадити систему "штрафних балів" для водіїв. І це максимально на часі.

Нинішня система штрафів неефективна – загалом близько 2 мільйонів штрафів за порушення правил дорожнього руху зараз несплачені. "Рекордсмен" має 1056 штрафів, і за логікою мав би бути позбавлений водійських прав, але...

У новому блозі трохи аналізуємо проєкт закону, пояснюємо, чому штрафні бали важливі та згадуємо про приклад Польщі і того, як "штрафні бали" працюють там:

https://pro-mobility.org/bez-kategoriyi/u-verhovnij-radi-hochut-zaprovadyty-systemu-shtrafnyh-baliv-dlya-vodiyiv-shho-peredbachaye-czej-zakonoproyekt/

#про_читати

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚸 "А звідки ви знаєте, що від ще одного наземного пішохідного переходу рух автомобілів не встане?" Власне, щоб знати, що буде, зараз використовується транспортне моделювання.

У 2019-му році ми, компанія "ПроМобільність", розробили детальну транспортну модель ділянки бульвару Тараса Шевченка у Києві (разом з перехрестям з вулицею Пирогова). Про це ми розповідали отут.

Тепер же, на запит Центру організації дорожнього руху, ми безкоштовно передали цю модель ЦОДРу, аби допомогти в покращенні стану безбарʼєрності та ефективності транспортної інфраструктури міста Києва.

Важливо розуміти, що наша модель була зроблена 6 років тому, і доцільніше буде оновити її з розумінням поточної ситуації на дорогах. Сподіваємось, це дозволить колегам з ЦОДРу і коректно адаптувати світлофорні цикли з урахуванням актуальних транспортних потоків.

Впевнені, що спільними діями вдасться зробити всю Україну більш доступним та безбарʼєрним середовищем.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚸 Варшава вирішила бути максимально в тренді – учора в центрі міста відкрили новий пішохідний перехід до Центральної площі.

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

Зустріч поколінь 😍

Фото – @Karayim_ в Х

#про_фото

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

Наскільки важливою є робота містопланувальників та урбаністів? Оцінити це можна просто пройшовши або проїхавши вулицями міста. Там, де ця робота була пророблена якісно, ваша подорож буде комфортною.

У цей день ми вітаємо всіх містопланувальників та урбаністів з професійним святом!

Ваша робота є надзвичайно важливою, особливо на фоні викликів, з якими ви стикаєтесь через війну.

Бажаємо, щоб врешті усі люди оцінили переваги міст, комфортних для всіх, і ви не стикалися з опором своїй роботі, а лише отримували заслужену подяку та підтримку від людей!

🎧 Як війна змінила транспортне планування? Що стало першопричиною проблем транспортної системи Києва? І чому громадський транспорт – це про свободу.

Про ці теми й не тільки говорив транспортний планувальник, моделювальник, експерт команди "ПроМобільність" Лев Іванець в епізоді подкасту "Трамвайні хроніки" на каналі Bahatoverstatnyi.

https://youtu.be/qEZlnOcFtw8?si=4N2rw9mInyzsOGuI

Дуже радимо до перегляду, вийшла цікава розмова!

#про_слухати

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України