mon ami

the winter’s getting dryer. sharper. it’s because it knows its days are almost over.

cities skylines are just skylines for me twin

Намалюй мені ніч, щоб не думати, поки колір заливає легені, а землі ніде не видно, лише в’язкі хвилі, сплетені зі світла й тіні. Справжнє визначатиме не глибина фракталу творіння, а лагідний вітер, подих нового. Контури реального проходять стежками змін, глибиною трансформації. От тільки, це нічого не змінює. Не маючи можливості уявити краще життя для себе, пірнаємо у втрачене, розчиняючись під його тиском, у спокусі вічного повернення. Та уявне “краще для нас” за своєю суттю прагнутиме зламати ілюзію. І в цьому протесті, воно стає справжнім, доводячи власну можливість горіти, проводить крізь трансформацію. Самопожертва доводить реальність творіння, оживлений спогад рятує творців. Фундаментальна сила мистецтва не у втечі, а у промінні дива нової надії. У магії свіжої похідної, що не дає часу замкнутись. Любити щоб малювати. Для тих, хто йтиме слідом.

67 років у Моноліті з десяти