​Як допомогти дитині не боятись повітряної тривоги

«Увага! Повітряна тривога!».🔉 Раптовий звук сирени чи сповіщення в телефоні щоразу змушує здригатися. Здавалося б, ми вже знаємо, що це, і як треба діяти, але все одно на кілька секунд зависаємо. Для дітей все значно складніше.

За словами лікарів, у малюків все частіше проявляється страх раптової небезпеки — шуму, вибухів, сирени. Зустрічаються випадки, коли діти ховаються під ліжко чи у шафу. Як зарадити в такій ситуації?

Важливо пам’ятати, що діти дуже емпатичні, вони вбирають емоції та поводяться, так само як батьки.

Тож, аби знизити рівень тривоги у дитини:
🔸навчіться зберігати спокій;
🔸уникайте психологічних напружень у родині;
🔸сформуйте для дитини особисту навичку заміни.

Останнє дуже важливе для подальшого сприйняття і реакції дитини. Навичка заміни повинна заблокувати шлях дитини «під ліжко чи шафу», чи будь-яке інше місце, як реакцію на стрес. Попросіть малюка підбігти до вас і міцно обійняти. У такий спосіб тривожність замінюється теплом та ніжністю. Далі запропонуйте те, що саме для вашої дитини є особливим: улюблені іграшку, книжку, мультик.
Повторюйте таку заміну раз за разом, коли лунає сигнал повітряної тривоги.

💬І пам’ятайте: реакція батьків на стрес – приклад для дитини.

Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?»

​Що подивитись у вихідні:

"Квітка пустелі" (2009)
Варіс Діріє вимушено покинула рідну країну Сомалі у віці тринадцяти років. Не бажаючи слідувати вказівкам батьків і виходити заміж за дорослу людину, вона таємно вирушила в Могадішо. Пізніше дівчині вдалося дістатися до Лондона, де вона влаштувалася на роботу служницею в посольство рідної країни. Але після закриття державної установи на тлі початку війни, вона залишилася в незнайомій країні та без засобів до існування. Завдяки щасливому збігу обставин і впевненості у власних силах, через кілька років поневірянь по світу, Варіс вдалося побудувати кар'єру моделі. Досягнувши визнання і фінансової незалежності, вона не відмовлялася від участі в громадській діяльності. Взявши на себе обов'язки посла доброї волі, активістка вела невтомну боротьбу за права знедолених жінок своєї Батьківщини. Вона дуже добре пам'ятала подробиці власного шляху, щоб відмовитися від можливості допомогти тим, хто реально цього потребував. Думка Діріє стала вагомою в сучасному суспільстві й багато країн третього світу змушене реагували на заклики громадських діячів, беручи до уваги їх вимоги, прохання та побажання щодо змін.

"Одержимість" (2014)
Режисер і сценарист Дамьен Шазель створює музичну драму, яка отримує престижну нагороду - Пальмову гілку. У головній ролі актор Майлз Теллер, якому вдається максимально розкрити характер головного героя. Ендрю - початківець музикант, як і будь-який ентузіаст своєї справи весь свій час він присвячує творчості, адже це те чим він хоче займатися все життя. На своєму шляху він зустрічає диригента, який вважається кращим в країні, просто геній своєї справи. Тут здавалося залишається тільки радіти, раз такий метр звернув увагу на юне дарування, але насправді не все так гладко. Поступово просте бажання переростає в якусь одержимість, а вчитель-диригент цю пристрасть до музики підхоплює і починає виснажувати Ендрю репетиціями, і незабаром не залишається часу ні на сон, ні на їжу, а вже тим більше на прогулянки або ж взаємини з протилежною статтю. Переступаючи межу дійсного, початківець музикант хоче охопити те, що знаходиться за межею талановитої, але все ж звичайної людини. Насправді не кожна людина готова присвятити всього себе обраній професії, таких одиниці, і саме головний герой картини уособлення таких відчайдушних, божевільних музикантів, готових стерти руки в кров і зривати голос до хрипоти заради миті.

Юлія Ворман, практичний психолог

​💬 Що потрібно знати про тривогу?

Тривога — це стан, який можна описати як стан хвилювання, стурбованості, внутрішньої метушні, безпорадності, збентеження, непорозуміння, внутрішньої напруги.

Також тривога може супроводжуватися тілесними відчуттями, неприємними фізичними симптомами, купою зациклених думок тощо.

Тривога буває:
◽️фонова (постійна «база», з якою ми живемо та яка нам навіть необхідна, щоб позначати сигнали навколишнього середовища як небезпечні або безпечні);
◽️ситуаційна (пік чи потенціал дії, раптовий різкий підйом рівня тривоги — наприклад, так буває при панічній атаці).

Що бажано не використовувати при тривозі:

1️⃣ Алкоголь. Тому що він ніби знімає напругу «в моменті», але при тривалому прийомі підвищує тривожність та депресивні симптоми, зневоднює організм. Можна одноразово, якщо сильно трусить, зовсім трішки.

2️⃣ Вживання солодкої їжі та напоїв. Може сформуватися цикл заміщення тривоги саме їжею.  Солодке — це високий рівень глюкози у крові. У деяких людей це призводить до підвищення рівня гормонів, пов’язаних зі стресом. Солодощі особливо збуджують дітей, тому вживати їх малечі при тривозі не варто. 

3️⃣ Психоактивні речовини та надлишкове вживання стимуляторів. І кава, і чай — це енергетики. Їх надлишкове вживання призводить до надлишкового виділення нейромедіаторів, пов’язаних зі стресом. Тому тривожним особам краще такі напої взагалі не вживати. Можна або вранці, або коли потрібно простимулювати себе. Але не зловживайте. 

4️⃣ Постійне зациклення та відслідковування новин. Це одна з ключових проблем сучасності.

❗️Пам'ятайте: краще не фокусуватися на тому, на що ми не можемо  вплинути безпосередньо. Бо відчуття власного безсилля та спостереження за панікою інших дуже підсилює нашу власну тривожність.

Джерело: Вікторія Ратєєва, практична психологиня

Близькі перебувають на тимчасово окупованій території й хочуть отримувати  українські новини, але ви переживаєте за їхню безпеку?

Поділіться з ними посиланням на канал оперативних перевірених новин "Срочно". Канал свідомо ведеться російською мовою, щоб не привертати увагу та не наражати мешканців тимчасово окупованих територій на зайву небезпеку.

Як допомогти дитині відновити почуття безпеки?

Війна і загалом будь-які глобальні зміни провокують у дитини відчуття безладу, внутрішнього хаосу. Тому важливо навчити дитину методів саморегуляції, які допоможуть впоратися зі станом, коли дуже складно всередині й дитина не розуміє, що відбувається.

📍Створіть безпечний простір, безпечне місце для дитини: можна зробити невелику халабуду, щоб дитина там могла ховатися від цього почуття.

📍Запропонуйте разом надути повітряні кульки – це один із різновидів дихальних вправ. Вони допоможуть зняти тілесну напругу.

📍Подаруйте іграшку, яка б для дитини символізувала підтримку рідних і близьких.

📍Можете запропонувати дитині ігри з використанням льоду. Наприклад, заморозити якісь невеликі гумові іграшки в місткості з водою, і потім дитина їх «видобуває». Такі ігри дуже допомагають дитині зрозуміти, що з будь-яким станом, який є всередині, ми здатні впоратися й здатні на нього впливати.

Джерело: Арттерапевтичні Розмальовки

​​Що подивитись у вихідні

«Усі страхи Бо» (2023)

Чоловік на ім'я Бо живе у страху перед майже всім. Кожний вихід за межі квартири для нього — потенційна небезпека. Наважитися на будь-яку, навіть найменшу подорож — це справжній подвиг для нього. І це зрозуміло, оскільки світ сповнений неврівноваженими незнайомцями, а будь-яка машина, пристрій або техніка можуть зробити йому шкоду. Лише мати розуміє його до кінчиків пальців. Вони часто спілкуються телефоном. Але настав момент, коли Бо має вирушити в довгу подорож, попри всі свої переживання. Це буде не просто подорож, а дивовижне переміщення в часі та просторі з непередбачуваним пунктом призначення.

«Шукачі скарбів» (2014)

Фільм розповідає про життя двох друзів, Енді та Ленса, які поділяють пристрасть до металодетекції. Вони сподіваються знайти цінні артефакти, але їх більше цікавить сам процес полювання. У пошуках скарбів вони стикаються з різноманітними дивакуватими персонажами. Деякі з яких поділяють їхнє захоплення, а інші вважають їх диваками. Займаючись своїми повсякденними справами, Енді та Ленс також стикаються з особистими проблемами та негараздами у стосунках. Але їхня любов до металодетекції та міцна дружба допомагають їм йти вперед. Фільм є зворушливою комедією, яка оспівує радість переслідування своїх пристрастей і важливість справжньої дружби.

«Зелена книга» (2018)

Фільм показує 1960-ті та розповідає історію італо-американського вишибали з робітничого класу на ім'я Тоні Ліп, якого наймають возити й охороняти чорношкірого класичного піаніста, доктора Дона Ширлі, під час концертного туру по расово сегрегованому Півдню. Зіткнувшись із дискримінацією та небезпекою, ці двоє чоловіків зав'язують дивовижну дружбу і вчаться бачити за межами своїх відмінностей.

Джерело: uaserial.tv

​❓Як звільнитися від внутрішнього гніву

Страх, агресія та гнів – поширені емоції, які люди переживають під час війни. Відчуття несправедливості та болю. З часом їх стає все складніше контролювати.

Як допомогти собі звільнитися від важких емоцій? Всеукраїнська програма ментального здоров’я пропонує ефективну вправу під назвою «Сокира».

Що потрібно робити?

📍Станьте прямо, витягніть руки вперед та складіть їх разом перед собою долоня до долоні, ніби «сокиру»

📍Зробіть замах аж за голову та глибоко вдихніть

📍На видиху різко «розрубайте» повітря перед собою

Вправу потрібно повторювати доти, поки не відчуєте полегшення та розслаблення в тілі. І головне пам'ятайте: усі наші емоції, зокрема й деструктивні, зараз це нормально. Адже українці перебувають в умовах постійного стресу, і наше тіло це відчуває.

Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров’я

​Як впоратися із втратою дому? Поради психотерапевта

Мільйони українців вимушено покинули домівки через війну. Усім їм психологічно важко впоратися з тимчасовою втратою дому. Найважче тим, кому немає куди повертатися, бо дім знищили.

Залежно від індивідуальних особливостей людина може переживати гостру реакцію (сильні емоційні стани: тривога, смуток, злість, безнадія) на втрату і негостру (емоції та почуття, з якими людина може впоратися самостійно).

Переживання втрати – не пасивний процес. І дорога переживання долається легко, якщо немає перешкод.

Перешкодами можуть бути:
✅ Псевдооптимізм («все буде добре»). Таке переконання нереалістичне. Ніхто не знає, що точно станеться в майбутньому. Також це не дозволяє адаптуватися й щось робити: мовляв, все буде добре само собою.
✅ Застрягання думками у втраті та румінація. Людина дуже часто прокручує в думках спогади про попереднє житло і не живе в реальності.
✅ Блокування емоцій та уникнення розмов про втрату. Усі емоції потрібно прожити, щоб прийняти реальність такою, якою вона є.
✅ Cпостерігання за лідерами думок, з якими не знайомі в реальності. Тобто віра в те, що публічним людям варто довіряти, коли вони кажуть, що війна скоро закінчиться. Це дає фальшиву надію, що спричиняє «завмирання». Людина сидить, нічого не робить і чекає на кінець, сподіваючись, що все буде, як раніше.

Полегшити сприйняття втрати може модель переживання

🔺Потрібно визнати реальність, а не заперечувати. Не втікати від думок та розмов про втрату житла. Не блокувати емоції, які виникають.
🔺Виділити певний час та місце на переживання емоцій.
🔺Можна поплакати в безпечному місці стільки часу, скільки ви собі на це виділили.
🔺Далі почніть з елементарного – відновлення своєї рутини (пити каву, готувати їсти, проводити час із близькими, дотримуватися режиму сну тощо). Пізніше, коли з’явиться більше сил, можете збільшувати завдання та починати шукати краще житло, роботу.
🔺Усвідомте свої цінності: «Що для мене цінно в житті? Як це можна реалізувати?». Зрозумійте свої матеріальні та соціальні ресурси і з огляду на це реорганізуйте життя.
🔺Важливо мати проактивну позицію: просити про допомогу, знайомитися з людьми, підтримувати спілкування з рідними та друзями, вірити в себе. Звісно, якщо бачите, що без допомоги не обійтися, зверніться до психолога або психотерапевта і не бійтеся просити про підтримку друзів і рідних.

Втрати – частина нашого життя, але це не означає, що ми не маємо відчувати через них смуток. Важливо дозволити собі відчувати все й повільно знайти та облаштувати нове місце проживання так, щоб було комфортно, наскільки це можливо у ваших умовах.

Джерело: Світлана Ровнова, психотерапевтка (українське науково-популярне медіа Куншт) .

Близькі перебувають на тимчасово окупованій території й хочуть отримувати  українські новини, але ви переживаєте за їхню безпеку?

Поділіться з ними посиланням на канал оперативних перевірених новин "Срочно". Канал свідомо ведеться російською мовою, щоб не привертати увагу та не наражати мешканців тимчасово окупованих територій на зайву небезпеку.

​Що подивитись у вихідні

"Великі очі" (2014)
Дія кінокартини відбувається в 50-ті роки. Саме в цей час художник Уолтер Кін, якого ніхто не знав, вразив публіку своїми незвичайними картинами. На полотнах чоловік зображував дітей з великими очима, тим самим придумавши попарт. Унікальні картини викликали серед людей значний ажіотаж. Зображення дітей були всюди, а картини висіли в кожному будинку. Уолтер став справжньою знаменитістю, але його дружина Маргарет заявила про те, що вона є автором полотен. Після цієї заяви стали відкриватися подробиці сімейного життя художника. Люди чекали правди, хто ж є генієм, який написав картини.

"Король говорить" (2010)

Один із синів короля Британії Георга V, герцог Альберт із дитинства заїкається, через що його мова стає нечіткою і мало хто може його зрозуміти. Щоб впоратися з цим, Альберт відвідує різних лікарів, ось тільки від них немає ніякої користі, лише тільки витрачені гроші. Далі головний герой припиняє відвідувати сеанси, але його дружина Єлизавета так просто здаватися не збирається. Вона докладає багато зусиль і знаходить контакти одного іноземного фахівця на прізвище Лог. Чоловік зарекомендував себе як хороший лікар, всі його пацієнти показують блискучі результати. Бентежить лише одне — дивні та суперечливі методи лікування...

Юлія Ворман, практичний психолог

​Хочу рухатися вперед, «але»… Які бувають перешкоди на шляху до самореалізації?

Реалізація власного потенціалу – одна з базових потреб людини. Коли ви успішно застосовуєте свої знання, вміння і здібності, знаєте, чого прагнете, це дарує почуття гармонії.

Однак часто на шляху до самореалізації люди потрапляють у різні когнітивні пастки, які ж самі собі створюють. Як їх розпізнати та уникнути?

🔴 Бажання охопити все й відразу

Бажання досягти ідеалу у всіх сферах життя одночасно часто призводить до банального вигорання. Для початку варто зрозуміти: в якій сфері на даному етапі життя самореалізація для вас найбільш важлива. Сфокусуйтеся на цій меті.

🔴 Готовність до надзусиль

Визначившись зі сферою діяльності, в якій ви прагнете реалізувати свій потенціал, важливо об'єктивно оцінити всі виклики. Будь-який розвиток передбачає збільшення зусиль. Потрібно бути готовим до цього.

🔴 Страх невдачі й прокрастинація

Вийшовши за межі звичного, ви здатні оцінити свій реальний потенціал. Але страх невдачі часто змушує нас стояти на місці. Залишатися на тому рівні, де людина вже досягла певного успіху. Зрештою бажання самореалізації не зникає, а ми ніби подумки відкладаємо його на потім, коли стануться ідеальні умови.

🔴 Страх успіху або синдром самозванця

Часто перешкодою до самореалізації стає впевненість людини у власній пересічності та водночас ігнорування своїх професійних якостей, знань і вмінь. У такому разі, коли людина досягає успіху, вона почувається так, ніби всіх надурила і насправді не заслуговує на свою посаду, заробітну плату або статус. Доречно в таких випадках скласти докладний список своїх переваг та умінь. Тримайте його перед собою.

Джерело: психологиня Тетяна Декало

​«Я відчуваю постійну втому»: як вберегти власний ресурс

Інколи через стрес і психологічне навантаження ми відчуваємо постійну втому. І одразу ставимо собі запитання: «Де взяти ресурс?». Але чомусь часто ігноруємо інші, не менш важливі: «Як це — бути в ресурсі — для мене» чи «Як берегти свій ресурс?»

✅ Зрозумійте, що для вас означає бути в ресурсі
Ви в ресурсі — це НЕ тоді, коли ви НЕ втомлені. Ми не можемо прагнути до чогось «не». Бути в ресурсі — це з легкістю братися за завдання, відчуваючи при цьому спокій, задоволення і азарт. Навіть проговорюючи замість слова «втома» слово «задоволення», ми вже можемо почуватися краще.

✅ Не витрачайте ресурс на речі, які не приносять користі
Подивіться: на що зараз витрачаєте свій ресурс? Складіть список і знайдіть те, від чого можна відмовитися. Наприклад, вам не потрібні суперечки в інтернеті, спілкування з людьми, з якими  нудно, і щоденне читання новин.

✅ Віднайдіть власні способи відпочинку
Ваше завдання — точно розуміти, що наповнює вас енергією та позбавляє напруги. Для кожного це буде щось своє. Тож важливо достеменно знати, як це працює саме для вас.

✅ Плануйте відпочинок
Навіть якщо це звучить дивно, все одно плануйте відпочинок. І йдеться не тільки про мандрівки. Планувати можна (і варто) час (чи день) без справ, денний сон, прогулянку, відпочинок перед телевізором чи медитативні практики відновлення, а також перерву на чай.

✅ Розвивайте в собі культуру відпочинку
Навчіться сприймати відпочинок не як щось вимушене, «бо ви так далі не можете», а як щось прекрасне і бажане. Пробуйте нові способи відпочивати. Створюйте «відпочинкові» традиції  для себе і близьких.

Джерело: Блог про психологію і стосунки «Поцілунки»

​Що подивитись у вихідні

"Завжди кажи «так»" (2008)
Карла не назвеш душею компанії, він зануда, який не надто любить виходити з дому. Все його життя легко вкладається у схему "дім — офіс — дім", і до певного часу це цілком його влаштовує. Але одного разу він зустрічає приятеля, який говорить йому, що сіре життя можна змінити дуже швидко. Потрібно просто сходити на спеціальний семінар. Філософія нових вчителів життя виявляється досить простою — на всі пропозиції і питання потрібно відповідати "так". І дійсно, це просте правило швидко змінює нудне життя Карла: в нього з'являються нові захоплення, на роботі він отримує підвищення, а одного разу знайомиться з неймовірною дівчиною. Здається, проста філософія правильна, залишається тільки радіти і пожинати плоди. Але дуже скоро перед Карлом постають питання, на які не так вже й легко відповісти просто "так" або "ні".

"Чоловік на ім'я Отто" (2022)
Шістдесятитрирічний Отто Андерсон, що живе в передмісті Пітсбурга, пів року тому втратив кохану дружину Соню. Не маючи сил впоратися з її смертю, пенсіонер приймає рішення вирушити в інший світ слідом за дружиною. Ось тільки в день самогубства всі його плани руйнують нові сусіди: Марісоль, Томмі та їхні дочки Еббі та Луна...

Юлія Ворман, практичний психолог

​Як пережити кризу і не збожеволіти

Криза – це конфлікт між нашим уявленням про навколишній світ і тим, яким він є насправді. Переживаючи кризу, варто пам'ятати, що стресова ситуація триває, і, крім адаптації до нового, доведеться навчитися дбайливо ставитися до себе.
У цьому сенсі корисними будуть наступні поради.

✅ Паніка, особливо масова, дуже заразлива. Щоб їй не піддаватися, потрібно вміти тверезо оцінювати ситуацію. Замість свого страху фокусуйте увагу на тому, що відбувається навколо. Тут і зараз. Це допоможе заспокоїтись.

✅ Обмежте доступ до негативної інформації. Перечитування тривожних заголовків і перегляд моторошних фото не дасть вам жодної користі, навіть інформаційної.

✅ Нормальна кількість сну зберігає психіку здоровою та уберігає від неадекватних реакцій.

✅ Правильне харчування та помірні фізичні навантаження теж важливі. Заняття спортом збільшує кількість гормонів щастя: ендорфіну та дофаміну. Якщо сил на біг та прогулянки немає, то легка практика йоги чи медитація – теж чудові варіанти.

✅ Культурне життя в кризу важливе як ніколи. Кіно, музика, театр, виставки, фестивалі їжі та інші світські радощі не тільки відволікають, а й дають можливість трансформувати негативну енергію в позитивні переживання. Так само, як і хобі.

✅ Важливо робити те, що має сенс для вас. Якщо душа розривається від переживань, то важливо розуміти, що із цими переживаннями можна зробити. В'язання шкарпеток військовим, допомога хворим та нужденним, волонтерська діяльність – те, що знімає тривожність у кризовій ситуації та дає відчуття власної корисності.

✅ Підготуйте план Б. Є такий психологічний трюк: потрібно зрозуміти, чого ти найбільше боїшся в цій конкретній ситуації, а потім уявити, що робитимеш, якщо це станеться. Це дає відчуття підготовленості до гірших сценаріїв та звільняє від страхів, пов'язаних із ними.

✅ Якщо вам тотально не подобається вся ситуація, в якій ви опинилися, – рухайтеся. Міняйте своє життя на краще так, як самі вважаєте за потрібне.

Джерело: Юлія Зуєва, психологиня

​Нічого не хочу: де шукати причину?

📍Надмірний дофамін

Імпульсивні бажання є джерелом швидкого дофаміну. Однак часто це призводить до зворотного результату. Через перенасичення дофаміном розваги чи хобі, які приносили радість раніше, більше не виконують своє завдання. Надмірне вироблення дофаміну шкодить мотивації.

📍Відсутність віри в себе

Коли людина знецінює власні мрії та цілі, в її голові автоматично виникає запитання «А навіщо тоді щось робити?». Буденні справи та будь-які зусилля здаються безглуздими. Тому перший крок у боротьбі з апатією – це віра в себе.

📍Втома та вигорання

Це так очевидно, однак ми часто здатні до останнього не помічати «слона в кімнаті». Апатія – це чіткий сигнал, що надсилає нам тіло, коли потрібно зробити перерву.

📍Сором за власні бажання

«Хотіти не шкідливо» та інші подібні афоризми часто адресують людям із «надмірними», на думку оточення, бажаннями. «Відпочити? Від чого? Ти ж просто сидиш вдома з дитиною». «Поїхати за кордон? Навіщо? У твоєму регіоні спокійно». Це лише кілька прикладів того, як у людини може з'явитися почуття сорому за власні бажання. Але насправді ви ж не зробили нічого поганого. Пам'ятайте про це.

​Чому важливий сон і як його покращити

Сон — наша базова потреба. Якість нашого сну впливає на багато життєвих аспектів, зокрема й на наш ментальний стан. Під час сну виділяється гормон мелатонін, який має важливий вплив на здоров’я. Завдяки сну ми здатні відновити сили, які були затрачені впродовж дня, відпочити від подій, а також перепрацювати інформацію, що назбиралася в нашій свідомості, завдяки сновидінням.

Аби ваш сон став кращим:
📍Обмежте: вживання кофеїну (особливо в другій половині дня); алкоголю та нікотину; тяжкої їжі щонайменше за 5-6 годин до сну; великої кількості рідини перед сном; тяжкі фізичні навантаження перед сном; дрімання чи сон впродовж дня; використання гаджетів; використання яскравого освітлення.

📍Рекомендовано робити: фізичні вправи впродовж дня (активний спосіб життя); вправи на релаксацію (медитація, йога, практика глибокого дихання, ванна, звуки природи, класична музика або заспокійлива).

Якщо вас турбує безсоння:
1️⃣ Заведіть «щоденник сну». У ньому потрібно фіксувати час засинання (коли лягли в ліжко, щоб заснути); тривалість сну; час просинання; кількість пробуджень під час сну; оцінка від 0-10, де 10 — повністю виспалися, а 0 — взагалі не виспалися.
2️⃣ Використовуйте ліжко тільки для сну (також допускаються інтимні стосунки з партнером)
3️⃣ Дотримуйтеся регулярності. Лягайте і просинайтеся в той самий час. Для зручності використовуйте будильник. Важливо просинатися в однаковий час, навіть якщо сон тривав малу кількість годин.
4️⃣ Якщо вам не вдалося заснути впродовж 20 хвилин, встаньте з ліжка і підіть до іншої кімнати, де вам комфортно. Зробіть щось, що розслаблює, або проведіть нудні активності. Повертайтеся до ліжка, коли відчуєте сонливість. Не засмучуйтеся, якщо з першого разу не вийде. Повторіть цей крок ще раз. Повторюйте його впродовж ночі, скільки буде потрібно.

Джерело: Вікторія Чекурак, психологиня

​Чому нам буває складно довіряти людям?

Довіра – це базова властивість людської психіки, яка полягає в нашій здатності почуватися безпечно у взаємодії з іншими людьми. Це нормально, якщо з дитинства ви обережно ставитеся до інших – здатність довіряти в кожної людини розвинена по-різному. Сьогодні йтиметься про випадки, коли ми раптово втрачаємо довіру до світу. У чому можуть бути причини та як їх подолати?

📍Аналіз минулого. Розгляньте свій минулий досвід, щоб зрозуміти корені проблеми. Чи були в минулому події, які зіпсували вашу довіру до інших? Важливо розуміти, як ваші досвіди впливають на ваше ставлення до інших. Спробуйте відстежувати моменти, коли ви відчуваєте недовіру, та рефлектувати над причинами таких відчуттів.

📍Поступова довіра. Спробуйте надавати довіру іншим поступово, починаючи з маленьких кроків. Це може бути довіра до знайомих у маленьких речах, а потім, з часом, розширення меж довіри.

📍Розвиток навичок спілкування. Важливо вчитися відкрито спілкуватися з іншими, висловлювати свої почуття, думки та страхи, а також слухати інших.

📍Встановлення меж. Здорові межі допоможуть вам відчувати себе захищено, навіть коли ви даєте довіру іншим.

📍Отримання підтримки. Обговорення своїх відчуттів із близькими людьми або групою підтримки може бути дуже корисним.

📍Психотерапія. Працюючи з психотерапевтом, ви можете розглянути глибокі причини вашої недовіри та розробити стратегії для її подолання.

​⚡️Переживаєте, що ваша дитина проводить багато часу в гаджетах?
А якщо це стане її майбутньою професією?

Шлях в IT змалечку реальний!

Українська онлайн-академія GoITeens навчає IT-спеціальностей українців 7-17 років з будь-якого куточку планети 🌍

Саме ваша дитина може стати топовим дизайнером, тестувальником чи навіть розробником ігор, мати великий попит серед роботодавців і бути фінансово забезпеченою протягом життя.

Допоможіть вашому чаду зробити крок в IT!

Переходьте за посиланням та реєструйтесь на 👇🏻
БЕЗОПЛАТНЕ ЗАНЯТТЯ

ℹ️на правах реклами

​Що подивитись у вихідні:

Сьогодні, мова піде про серіал "Елементарно",  показ якого тривав з 2012-го до 2019-го року.

 Події серіалу розгортаються в сучасному Нью-Йорку, куди британського детектива на ім'я Шерлок Холмс, який страждає від наркозалежності, відправляють рідні для проходження лікування в спеціалізованому реабілітаційному центрі. Однак після завершення лікування, Холмс приймає рішення залишитися в Брукліні, як консультант місцевої поліції з розслідувань. А допомагати йому в усьому буде його напарник доктор Джоан Ватсон, яку найняв батько Шерлока, щоб та за ним доглядала.

Серіал складається з 7-ми сезонів. 

Приємного перегляду! 

Юлія Ворман,  практичний психолог

Близькі перебувають на тимчасово окупованій території й хочуть отримувати українські новини, але ви переживаєте за їхню безпеку?

Поділіться з ними посиланням на канал оперативних перевірених новин "Срочно". Канал свідомо ведеться російською мовою, щоб не привертати увагу та не наражати мешканців тимчасово окупованих територій на зайву небезпеку.

​​Як навчитися говорити «ні»?
 
Вміння говорити «ні», або асертивність — це здатність обстоювати власні інтереси, бажання, особисті межі, не завдаючи шкоди стосункам із оточенням.
 
Якщо вам складно сказати «ні» або ви взагалі не вмієте відмовляти, то це найчастіше через низьку самооцінку, страх конфліктних ситуацій або побоювання втратити чиюсь симпатію чи популярність.
 
Пропонуємо кілька корисних технік:
 
Познайомтесь із собою. Чітко визначте, що для вас важливо, чого ви хочете, що вам подобається. Якщо ви не знаєте цих базових речей про себе, вам дійсно важко сказати «ні».
 
Відчуйте різницю. Ви відмовляєте не людині. Ви просто відхиляєте її прохання або запрошення. Важливо: будьте ввічливими й доброзичливими.
 
Поясніть, чому ви відмовляєте. Без деталей. Але назвіть причину: ви зайняті, вам щось не подобається, ви маєте інші плани тощо.
 
Ваша рішучість = їхня настирливість. Деякі люди легко не здаються. Особливо, якщо в них був досвід отримання від вас бажаного для них результату. Але не змінюйте свого рішення, за це вас поважатимуть.
 
Практикуйте. Скажіть «ні», наприклад, офіціанту чи продавцю. Зачиніться в кімнаті і впевнено десять разів скажіть: «Ні!». Звучить божевільно, але це просте тренування, як, наприклад, качання пресу і сідниць.
 
Робіть вибір на вашу користь. Ви не просто кажете «ні» тому, чого не бажаєте. Це ваше  «так» тому, чого ви дійсно прагнете.
 
Тримайтеся. Усі звикли до вашої безвідмовності, тому чекайте на їхню бурхливу реакцію. Вам навіть може здатися, що ви когось підводите, не виправдовуєте очікувань, що ви — поганий друг, але це не так. Ви повертаєте себе і своє життя. Будьте сміливими і стійкими.
 
І пам’ятайте: найбагатші, найвпливовіші люди світу запевняють, що саме вміння говорити «ні» є важливою частиною їхнього успіху. І ви вже на цьому шляху!