👩👦Як вимушена міграція впливає на дітей та що з цим робити?
🏘Під час війни багато українців змушені були змінити своє місце проживання. В стресових умовах фізичної небезпеки важко дорослим і дітям.
🚗Вимушена евакуація може надзвичайно негативно впливати на емоційний стан дітей через можливі труднощі прийняття та адаптації до нової життєвої реальності.
👦👧Зміна місця проживання, особливо, якщо це інша країна, може обумовлювати різні емоційні та поведінкові реакції у дітей:
🔹нестійкий емоційний стан (від надзвичайно позитивних емоцій до вкрай негативних);
🔹підсилення емоційних проявів (коли емоційні реакції є дуже бурхливими);
🔹 порушення поведінки (навіть у дітей, які зазвичай були слухняними);
🔹проблеми спілкування та порушення стосунків з однолітками та дорослими (непорозуміння, конфлікти).
Як допомогти дитині?
✅В цей період важливо зберігати звичний режим життя дитини, створювати щасливе дитинство попри всі негаразди, навіть в умовах вимушеної міграції.
✅Якщо наближаються якісь важливі події (день народження, державні свята), по можливості святкуйте їх.
✅ Так само, можна створювати приємні моменти, організовуючи зустрічі з друзями, новими знайомими або екскурсії до цікавих місць.
🌻Це дозволить збалансувати емоційний стан дитини, наситити його позитивними враженнями. Свято не варто відкладати на потім, на післявоєнний період, адже життя не можливо зупинити.
✅ Намагайтеся відновити звичні справи, якими дитина займалася вдома.
🌻Це додає душевного спокою і внутрішньої врівноваженості, дозволяє відновити почуття стабільності життя.
✅ Важливо продовжувати навчання. Це можна робити офлайн у місцевій школі, на тій території, де ви зараз перебуваєте, або онлайн в українській школі.
✅ Якщо є можливість, можна продовжувати ті активності, в які була включена дитина вдома, займатися музикою, спортом, відвідувати мистецькі гуртки.
✅ Слідкуйте за тим, щоб дитина достатньо рухалася, більше бувала на свіжому повітрі. Добрими є піші або велосипедні прогулянки, ранкові або вечірні пробіжки, будь-які заняття спортом індивідуально або у групі.
✅ По можливості залучайте дітей до волонтерської допомоги, спрямованої на підсилення України і кожного українця.
🌻 Долучення до спільної національної справи додає особистісної впевненості, формує патріотичні почуття, дозволяє відчувати себе справжнім УКРАЇНЦЕМ! 🇺🇦
Ірина Тичина, психологиня, кандидатка психологічних наук
🏘Під час війни багато українців змушені були змінити своє місце проживання. В стресових умовах фізичної небезпеки важко дорослим і дітям.
🚗Вимушена евакуація може надзвичайно негативно впливати на емоційний стан дітей через можливі труднощі прийняття та адаптації до нової життєвої реальності.
👦👧Зміна місця проживання, особливо, якщо це інша країна, може обумовлювати різні емоційні та поведінкові реакції у дітей:
🔹нестійкий емоційний стан (від надзвичайно позитивних емоцій до вкрай негативних);
🔹підсилення емоційних проявів (коли емоційні реакції є дуже бурхливими);
🔹 порушення поведінки (навіть у дітей, які зазвичай були слухняними);
🔹проблеми спілкування та порушення стосунків з однолітками та дорослими (непорозуміння, конфлікти).
Як допомогти дитині?
✅В цей період важливо зберігати звичний режим життя дитини, створювати щасливе дитинство попри всі негаразди, навіть в умовах вимушеної міграції.
✅Якщо наближаються якісь важливі події (день народження, державні свята), по можливості святкуйте їх.
✅ Так само, можна створювати приємні моменти, організовуючи зустрічі з друзями, новими знайомими або екскурсії до цікавих місць.
🌻Це дозволить збалансувати емоційний стан дитини, наситити його позитивними враженнями. Свято не варто відкладати на потім, на післявоєнний період, адже життя не можливо зупинити.
✅ Намагайтеся відновити звичні справи, якими дитина займалася вдома.
🌻Це додає душевного спокою і внутрішньої врівноваженості, дозволяє відновити почуття стабільності життя.
✅ Важливо продовжувати навчання. Це можна робити офлайн у місцевій школі, на тій території, де ви зараз перебуваєте, або онлайн в українській школі.
✅ Якщо є можливість, можна продовжувати ті активності, в які була включена дитина вдома, займатися музикою, спортом, відвідувати мистецькі гуртки.
✅ Слідкуйте за тим, щоб дитина достатньо рухалася, більше бувала на свіжому повітрі. Добрими є піші або велосипедні прогулянки, ранкові або вечірні пробіжки, будь-які заняття спортом індивідуально або у групі.
✅ По можливості залучайте дітей до волонтерської допомоги, спрямованої на підсилення України і кожного українця.
🌻 Долучення до спільної національної справи додає особистісної впевненості, формує патріотичні почуття, дозволяє відчувати себе справжнім УКРАЇНЦЕМ! 🇺🇦
Ірина Тичина, психологиня, кандидатка психологічних наук
👍101❤21🤩1
🤔 «Як жити далі?», або «Людина в пошуках справжнього сенсу»
Зараз нас щодня хвилюють думки про непередбачуваність майбутнього в умовах війни та страху: «Як планувати життя?», «Що буде зі мною та близькими?», «Як тепер жити далі?»…
Є чудовий вислів Фрідріха Ніцше: «Той, хто знає, навіщо жити, може витримати будь-яке як».
📖Саме цю цитату взяв за основу австрійський психіатр, психолог Віктор Франкл для своєї книги «Людина у пошуках справжнього сенсу». Людина, яка пережила ув’язнення нацистського концентраційного табору, ділиться своїм досвідом та пояснює, чому хтось скоро здається, а хтось, не дивлячись на всі труднощі, продовжує жити. Де взяти ту запальну жагу життя, коли здається, що краще вже не буде?
Ось декілька цитат автора, які змусять подивитися на світ під іншим кутом:
💬Кожен із нас має своє специфічне покликання або життєву місію, призначення для виконання конкретного завдання. Людину не можна ані замінити, ані повторити її життя. Отже, зхавдання кожної істоти є унікальним, як і її специфічна можливість його виконати.
💬Справжній сенс життя потрібно відкривати у навколишньому світі, радше ніж у самій людині або її власній душі. Буття людини завжди скероване до чогось або до когось іншого, — чи це сенс, який потрібно здійснити, чи інша людська істота, з якою потрібно зустрітися. Що більше ви забуваєте про себе, віддаючись виконанню справи чи коханню до іншої людини, то більш людяною ви стаєте і тим повніше реалізуєте себе.
💬Живіть так, ніби живете вже вдруге і при першій спробі зіпсували все, що лиш можна зіпсувати.
💬Нехай на деякий час, нехай в певних особливих ситуаціях, але гумор — це теж зброя душі в боротьбі за самозбереження. Адже відомо, що гумор, як ніщо інше, здатен створити для людини якусь дистанцію між нею самою та її ситуацією, поставити її над ситуацією, нехай, як уже згадувалося, і ненадовго.
💬У людини можна відібрати все, окрім одного: останньої волі — вибирати своє ставлення до будь-яких обставин, вибирати свій шлях.
💬Між стимулом і нашою реакцією на нього завжди є час. За цей час ми вибираємо, як реагувати. І саме тут криється наша свобода.
💬Прагнення знайти сенс життя є головною мотивувальною силою в людині… Я не побоюся сказати, що у світі немає більш дієвої допомоги для виживання навіть в найжахливіших умовах, ніж усвідомлення, що твоє життя має сенс.
Галина Волошина, психологиня
Зараз нас щодня хвилюють думки про непередбачуваність майбутнього в умовах війни та страху: «Як планувати життя?», «Що буде зі мною та близькими?», «Як тепер жити далі?»…
Є чудовий вислів Фрідріха Ніцше: «Той, хто знає, навіщо жити, може витримати будь-яке як».
📖Саме цю цитату взяв за основу австрійський психіатр, психолог Віктор Франкл для своєї книги «Людина у пошуках справжнього сенсу». Людина, яка пережила ув’язнення нацистського концентраційного табору, ділиться своїм досвідом та пояснює, чому хтось скоро здається, а хтось, не дивлячись на всі труднощі, продовжує жити. Де взяти ту запальну жагу життя, коли здається, що краще вже не буде?
Ось декілька цитат автора, які змусять подивитися на світ під іншим кутом:
💬Кожен із нас має своє специфічне покликання або життєву місію, призначення для виконання конкретного завдання. Людину не можна ані замінити, ані повторити її життя. Отже, зхавдання кожної істоти є унікальним, як і її специфічна можливість його виконати.
💬Справжній сенс життя потрібно відкривати у навколишньому світі, радше ніж у самій людині або її власній душі. Буття людини завжди скероване до чогось або до когось іншого, — чи це сенс, який потрібно здійснити, чи інша людська істота, з якою потрібно зустрітися. Що більше ви забуваєте про себе, віддаючись виконанню справи чи коханню до іншої людини, то більш людяною ви стаєте і тим повніше реалізуєте себе.
💬Живіть так, ніби живете вже вдруге і при першій спробі зіпсували все, що лиш можна зіпсувати.
💬Нехай на деякий час, нехай в певних особливих ситуаціях, але гумор — це теж зброя душі в боротьбі за самозбереження. Адже відомо, що гумор, як ніщо інше, здатен створити для людини якусь дистанцію між нею самою та її ситуацією, поставити її над ситуацією, нехай, як уже згадувалося, і ненадовго.
💬У людини можна відібрати все, окрім одного: останньої волі — вибирати своє ставлення до будь-яких обставин, вибирати свій шлях.
💬Між стимулом і нашою реакцією на нього завжди є час. За цей час ми вибираємо, як реагувати. І саме тут криється наша свобода.
💬Прагнення знайти сенс життя є головною мотивувальною силою в людині… Я не побоюся сказати, що у світі немає більш дієвої допомоги для виживання навіть в найжахливіших умовах, ніж усвідомлення, що твоє життя має сенс.
Галина Волошина, психологиня
👍148❤53🔥5
Тілесна практика, яка допоможе вийти зі стану замирання, оціпеніння, зажаття в тілі
Ми по-різному реагуємо на страх. Зазвичай люди відчувають:
•сонливість
•підвищену тривожність, коли ви хаотично робите різні рухи
•замирання, коли ви не розумієте, що ви відчуваєте. Такий собі анестезійований розум.
❗️Важливо не піддаватись страхові та тривозі. Не думайте про те, скільки вам довелося втратити і що доведеться будувати далі.
Опирайтеся на себе зараз і плануйте маленьку перспективу на майбутнє.
🤷🏻♀️Що у вас залишиться, якщо не залишиться нічого?
Коли ваше тіло переживає тотальне заціпеніння — ваш мозок не може працювати в нормальному режимі. Кисню стає недостатньо для мисленєвого процесу. Тому важливо підтримувати життя в своєму тілі.
❇️Практика
🔹Вам необхідно встати, впертися в ваші ступні.
Ваші очі протягом практики будуть закриті. Старайтесь їх не напружувати.
Похитайте ваше тіло вперед-назад та вправо-вліво.
Руки розслаблені.
Дихання спокійне та глибоке.
🔹Тепер зробіть ступнями кругові рухи. Похитайтесь на ступнях зміщуючи центр ваги.
Повторіть 3-5 разів. Якщо вам подобається вправа, можете затриматись в ній довше.
🔹Міняємо кругові рухи в іншу сторону. Створюємо ефект маятника.
Відчувайте свої ступні. Відчуйте, як за допомогою кругових обертів вони активно втискуються в підлогу. Тримайте опору в своїх ногах.
🔹Ваші коліна м’які, як пружинка. Похитайтеся на них вправо-вліво. Відчуйте, які ноги сильні.
Очі залишаються закритими.
🔹Тепер згадайте, як виглядає місце, в якому ви знаходитесь.
Скільки там вікон? І чи є вони?
Є там двері? Якого кольору стіни?
Яка поверхня підлоги?
Яка висота стелі?
🔹Промалюйте подумки свій простір. Декілька разів проговоріть собі фразу:
«Я в повній безпеці. Мені нічого не загрожує. Я проживаю відчуття захищенності і вдячності за життя в моєму тілі.
🔹Тепер переведіть долоні на голову.
Розведіть пальці в сторони. Подушечками пальців простукайте поверхню голови, лоба. Відчуйте вібрації. Не старайтесь аналізувати все, що зараз відбувається
Будьте в моменті. Оживляйте голову.
🔹Спускайтесь до шиї.
Нахиліть голову вправо. Пройдіться такими ж ударами по лівій частині шиї до останнього шийного позвонка.
🔹Нахиліть голову вперед, зробіть такі ж простукування. А потім вліво, продовжуючи простукування по лівій частині.
Ви робите неконтрольоване зіштовхування руками. Таким чином наш розум буде посилати життя в ту частину тіла, з якою ми працюємо.
Там ми звільнимося від завмирання, порушення кровотоку.
🔹М‘яко переходимо до наших плечей.
Тут ви можете простукувати долонею. Від шиї, по плечах. Робіть перехресні рухи руками. Прохлопайте ваші руки. Грудну клітину. Там де відчуваєте больову точку, приділіть більше уваги.
Постарайтесь максимально розслабитись.
🔹Масуйте живіт, погладьте нирки.
Прохлопайте ваші сідниці, внутрішню і зовнішню поверхню бедер.
Від всієї душі приділіть собі увагу. Уявіть, що ви вибиваєте з себе пилюку.
🔹Переміщайтесь до ваших колін. Простукуйте або масуйте їх. Потім простукуйте литковий м’яз.
Дайте увагу кожній частині вашого тіла.
🔹Переходимо до ступнів.
Простукуйте п’ятою об підлогу. Пальці дивляться вгору. Якщо є больові точки, простукуйте їх більш інтенсивно. Проходимо п’яти з усіх сторін. Потім подушечкою стопи так само простукужмо об підлогу. Повторюємо з іншою ступнею всі дії.
Постарайтесь виконувати цю вправу протягом 15 хвилин.
Цю практику ви можете виконувати кожен день, повертаючи права на своє тіло. Моє тіло — мої правила.
🔆Вихід з практики
Очі закриті. Тіло виконує рухи маятника, кругові рухи.
Руки охоплюють нижні ребра з правої та лівої сторони.
Присядьте, трохи зігнувши коліна.
Підкрутіть куприк під себе.
Ребрами розштовхуйте свої долоні.
Робіть 10-15 циклів.
Відкрийте очі. Відчуйте своє тіло. Порівняйте свої відчуття до практики та після. В чому ви бачите різницю?
Можете поділитись в коментарях⤵️
Приділіть собі увагу і похваліть себе за це. Де б ви не були.
Ярослава Федорчук, психологиня та тілесно-орієнтовний терапевт
Ми по-різному реагуємо на страх. Зазвичай люди відчувають:
•сонливість
•підвищену тривожність, коли ви хаотично робите різні рухи
•замирання, коли ви не розумієте, що ви відчуваєте. Такий собі анестезійований розум.
❗️Важливо не піддаватись страхові та тривозі. Не думайте про те, скільки вам довелося втратити і що доведеться будувати далі.
Опирайтеся на себе зараз і плануйте маленьку перспективу на майбутнє.
🤷🏻♀️Що у вас залишиться, якщо не залишиться нічого?
Коли ваше тіло переживає тотальне заціпеніння — ваш мозок не може працювати в нормальному режимі. Кисню стає недостатньо для мисленєвого процесу. Тому важливо підтримувати життя в своєму тілі.
❇️Практика
🔹Вам необхідно встати, впертися в ваші ступні.
Ваші очі протягом практики будуть закриті. Старайтесь їх не напружувати.
Похитайте ваше тіло вперед-назад та вправо-вліво.
Руки розслаблені.
Дихання спокійне та глибоке.
🔹Тепер зробіть ступнями кругові рухи. Похитайтесь на ступнях зміщуючи центр ваги.
Повторіть 3-5 разів. Якщо вам подобається вправа, можете затриматись в ній довше.
🔹Міняємо кругові рухи в іншу сторону. Створюємо ефект маятника.
Відчувайте свої ступні. Відчуйте, як за допомогою кругових обертів вони активно втискуються в підлогу. Тримайте опору в своїх ногах.
🔹Ваші коліна м’які, як пружинка. Похитайтеся на них вправо-вліво. Відчуйте, які ноги сильні.
Очі залишаються закритими.
🔹Тепер згадайте, як виглядає місце, в якому ви знаходитесь.
Скільки там вікон? І чи є вони?
Є там двері? Якого кольору стіни?
Яка поверхня підлоги?
Яка висота стелі?
🔹Промалюйте подумки свій простір. Декілька разів проговоріть собі фразу:
«Я в повній безпеці. Мені нічого не загрожує. Я проживаю відчуття захищенності і вдячності за життя в моєму тілі.
🔹Тепер переведіть долоні на голову.
Розведіть пальці в сторони. Подушечками пальців простукайте поверхню голови, лоба. Відчуйте вібрації. Не старайтесь аналізувати все, що зараз відбувається
Будьте в моменті. Оживляйте голову.
🔹Спускайтесь до шиї.
Нахиліть голову вправо. Пройдіться такими ж ударами по лівій частині шиї до останнього шийного позвонка.
🔹Нахиліть голову вперед, зробіть такі ж простукування. А потім вліво, продовжуючи простукування по лівій частині.
Ви робите неконтрольоване зіштовхування руками. Таким чином наш розум буде посилати життя в ту частину тіла, з якою ми працюємо.
Там ми звільнимося від завмирання, порушення кровотоку.
🔹М‘яко переходимо до наших плечей.
Тут ви можете простукувати долонею. Від шиї, по плечах. Робіть перехресні рухи руками. Прохлопайте ваші руки. Грудну клітину. Там де відчуваєте больову точку, приділіть більше уваги.
Постарайтесь максимально розслабитись.
🔹Масуйте живіт, погладьте нирки.
Прохлопайте ваші сідниці, внутрішню і зовнішню поверхню бедер.
Від всієї душі приділіть собі увагу. Уявіть, що ви вибиваєте з себе пилюку.
🔹Переміщайтесь до ваших колін. Простукуйте або масуйте їх. Потім простукуйте литковий м’яз.
Дайте увагу кожній частині вашого тіла.
🔹Переходимо до ступнів.
Простукуйте п’ятою об підлогу. Пальці дивляться вгору. Якщо є больові точки, простукуйте їх більш інтенсивно. Проходимо п’яти з усіх сторін. Потім подушечкою стопи так само простукужмо об підлогу. Повторюємо з іншою ступнею всі дії.
Постарайтесь виконувати цю вправу протягом 15 хвилин.
Цю практику ви можете виконувати кожен день, повертаючи права на своє тіло. Моє тіло — мої правила.
🔆Вихід з практики
Очі закриті. Тіло виконує рухи маятника, кругові рухи.
Руки охоплюють нижні ребра з правої та лівої сторони.
Присядьте, трохи зігнувши коліна.
Підкрутіть куприк під себе.
Ребрами розштовхуйте свої долоні.
Робіть 10-15 циклів.
Відкрийте очі. Відчуйте своє тіло. Порівняйте свої відчуття до практики та після. В чому ви бачите різницю?
Можете поділитись в коментарях⤵️
Приділіть собі увагу і похваліть себе за це. Де б ви не були.
Ярослава Федорчук, психологиня та тілесно-орієнтовний терапевт
❤72👍46😱2
12 звичок, які посилюють тривожність 🐒
Наступні 12 звичок поширені серед тих, хто страждає тривожністю. Це нелегке завдання змінити звички, які протягом життя з вами, але це варте зусиль, якщо ви хочете зменшити свою тривожність.
🍲 Пропуск прийому їжі
Пропуск прийому їжі викликає гіпоглікемію (коли рівень цукру в крові падає нижче нормального рівня), що може призвести до поширених симптомів тривоги, таких як дратівливість, нервозність, запаморочення та слабкість.
🍬Тяга до солодкого
Цукор має здатність тимчасово пригнічувати область мозку, яка зазвичай активна під час тривоги, призупиняючи викид гормону стресу (кортизолу). Ось чому ми можемо відчути полегшення занепокоєння, коли з’їдаємо щось солодке. Але наукові дослідження говорять, що споживання цукру підвищує тривожність і реактивність на стрес, що призводить до більшої тривожності.
🌭 Погані харчові звички
Нездорові харчові звички можуть сильно вплинути на споживання необхідних поживних речовин - вуглеводів, білків, незамінних жирних кислот, вітамінів і мінералів - які необхідні для психічного здоров'я та функціонування нервової системи. Дефіцит певних поживних речовин (вітаміни групи В, вітамін С і Е, магній, селен і омега-3 жирні кислоти) може вплинути на настрій і рівень тривоги.
🦥 Не займатися спортом
Ваше тіло створене для руху, а певні функції тіла залежать від фізіологічного руху. Якщо ви сидите цілий день і ніколи не займаєтеся спортом, ваше фізичне та психічне здоров’я, постраждає в результаті.
📺 Постійний перегляд новин
Тривожність характеризується надмірним занепокоєнням і страхом, і перегляд новин може посилити цю проблему, залишаючи пригнічений настрій і тривогу. Хоча зараз особливо важливо бути в курсі того, що відбувається у країні, перегляд або читання новин вранці може задати тривожний тон на день, тоді як негативні образи та слова перед сном, можуть плинути на якість сну. Старайтесь уникати читання новин першім ділом зранку та в останню чергу перед сном.
🙉 Ігнорування стану тривожності
Ваша тривога є сигналом, який намагається вказати на те, що вам потрібно щось пропрацювати або змінити. Якщо ви проігноруєте цей сигнал, стан лише погіршиться.
☕️ Вживання кофеїну
Кофеїн є основним тригером тривоги. Цей зв’язок між кофеїном і тривогою неочевидний, тому що ми тимчасово почуваємося добре після споживання, і ми відчуваємо тривожні наслідки лише через кілька годин.
🍟 Зловживання фастфудом
Джанкфуд переважно містить хімічні інгредієнти та добавки. Ці інгредієнти, додані до їжі, можуть сприяти занепокоєнню, одночасно знижуючи настрій і соціальну поведінку. Найгірші винуватці це: штучні підсолоджувачі, барвники та підсилювачі смаку.
💧 Недостатнє споживання води
Зневоднення викликає стрес для вашого тіла, і коли ваше тіло знаходиться в стресі, ви можете відчувати загальні симптоми тривоги.
🍾 Споживання алкоголю
Хоча алкоголь тимчасово стимулює "хімічні речовини для щастя" в мозку (такі як серотонін і дофамін), завдяки чому ви відчуваєте себе щасливішими та менш тривожними, він також підвищує рівень тривоги протягом кількох годин після вживання. Коли алкоголь починає зникати, ви, ймовірно, будете відчувати себе більш тривожними, втомленими та пригніченими, ніж до того, як випили.
😴 Нестача сну
Депривація сну посилює повторювані негативні думки й ускладнює відпущення негативних речей - симптоми, які характерні для тривоги.
🤳 Порівняння себе з іншими
У сучасному світі з соціальними медіа ми маємо миттєвий доступ до зображень із життя людей, і можемо навіть не помітити, цю звичку - порівнювати себе з іншими; Але коли ви робите це щодня, у вас з'являється поганий настрій і негативні думки, які призводять до тривоги. Крім того, ми мажмо тенденцію зосереджуєтеся на чиїхось найкращих сторонах у порівнянні зі своїми найслабшими.
Наступні 12 звичок поширені серед тих, хто страждає тривожністю. Це нелегке завдання змінити звички, які протягом життя з вами, але це варте зусиль, якщо ви хочете зменшити свою тривожність.
🍲 Пропуск прийому їжі
Пропуск прийому їжі викликає гіпоглікемію (коли рівень цукру в крові падає нижче нормального рівня), що може призвести до поширених симптомів тривоги, таких як дратівливість, нервозність, запаморочення та слабкість.
🍬Тяга до солодкого
Цукор має здатність тимчасово пригнічувати область мозку, яка зазвичай активна під час тривоги, призупиняючи викид гормону стресу (кортизолу). Ось чому ми можемо відчути полегшення занепокоєння, коли з’їдаємо щось солодке. Але наукові дослідження говорять, що споживання цукру підвищує тривожність і реактивність на стрес, що призводить до більшої тривожності.
🌭 Погані харчові звички
Нездорові харчові звички можуть сильно вплинути на споживання необхідних поживних речовин - вуглеводів, білків, незамінних жирних кислот, вітамінів і мінералів - які необхідні для психічного здоров'я та функціонування нервової системи. Дефіцит певних поживних речовин (вітаміни групи В, вітамін С і Е, магній, селен і омега-3 жирні кислоти) може вплинути на настрій і рівень тривоги.
🦥 Не займатися спортом
Ваше тіло створене для руху, а певні функції тіла залежать від фізіологічного руху. Якщо ви сидите цілий день і ніколи не займаєтеся спортом, ваше фізичне та психічне здоров’я, постраждає в результаті.
📺 Постійний перегляд новин
Тривожність характеризується надмірним занепокоєнням і страхом, і перегляд новин може посилити цю проблему, залишаючи пригнічений настрій і тривогу. Хоча зараз особливо важливо бути в курсі того, що відбувається у країні, перегляд або читання новин вранці може задати тривожний тон на день, тоді як негативні образи та слова перед сном, можуть плинути на якість сну. Старайтесь уникати читання новин першім ділом зранку та в останню чергу перед сном.
🙉 Ігнорування стану тривожності
Ваша тривога є сигналом, який намагається вказати на те, що вам потрібно щось пропрацювати або змінити. Якщо ви проігноруєте цей сигнал, стан лише погіршиться.
☕️ Вживання кофеїну
Кофеїн є основним тригером тривоги. Цей зв’язок між кофеїном і тривогою неочевидний, тому що ми тимчасово почуваємося добре після споживання, і ми відчуваємо тривожні наслідки лише через кілька годин.
🍟 Зловживання фастфудом
Джанкфуд переважно містить хімічні інгредієнти та добавки. Ці інгредієнти, додані до їжі, можуть сприяти занепокоєнню, одночасно знижуючи настрій і соціальну поведінку. Найгірші винуватці це: штучні підсолоджувачі, барвники та підсилювачі смаку.
💧 Недостатнє споживання води
Зневоднення викликає стрес для вашого тіла, і коли ваше тіло знаходиться в стресі, ви можете відчувати загальні симптоми тривоги.
🍾 Споживання алкоголю
Хоча алкоголь тимчасово стимулює "хімічні речовини для щастя" в мозку (такі як серотонін і дофамін), завдяки чому ви відчуваєте себе щасливішими та менш тривожними, він також підвищує рівень тривоги протягом кількох годин після вживання. Коли алкоголь починає зникати, ви, ймовірно, будете відчувати себе більш тривожними, втомленими та пригніченими, ніж до того, як випили.
😴 Нестача сну
Депривація сну посилює повторювані негативні думки й ускладнює відпущення негативних речей - симптоми, які характерні для тривоги.
🤳 Порівняння себе з іншими
У сучасному світі з соціальними медіа ми маємо миттєвий доступ до зображень із життя людей, і можемо навіть не помітити, цю звичку - порівнювати себе з іншими; Але коли ви робите це щодня, у вас з'являється поганий настрій і негативні думки, які призводять до тривоги. Крім того, ми мажмо тенденцію зосереджуєтеся на чиїхось найкращих сторонах у порівнянні зі своїми найслабшими.
❤107👍74
🧐Деперсоналізація або дереалізація: що про це варто знати?
🤷♀️У багатьох людей у певний момент буває досвід деперсоналізації або дереалізації. Але коли ці почуття виникають постійно або ніколи не зникають повністю і заважають вашій здатності функціонувати, це вважається розладом деперсоналізації-дереалізації.
‼️Цей розлад частіше зустрічається у людей, які пережили травматичний досвід.
🔵Розлад деперсоналізації-дереалізації супроводжується відчуттям, що ви спостерігаєте за собою ззовні, або у вас є відчуття, що речі навколо вас несправжні, або те й інше.
🔵Почуття деперсоналізації та дереалізації можуть бути дуже тривожними і можуть здаватися, що ви живете уві сні.
🔵Під час цих епізодів ви усвідомлюєте, що ваше відчуття відстороненості — це лише відчуття, а не реальність.
Досвід і відчуття розладу може бути важко описати.
🤯Занепокоєння про те, що ви «збожеволієте», може змусити вас зайнятися перевіркою того, що ви існуєте, і визначенням того, що насправді є реальним і правдивим з відчуттів.
❗️Симптоми деперсоналізації включають:
🔘 Відчуття того, що ви сторонній спостерігач за своїми думками, почуттями, своїм тілом або частинами свого тіла
🔘 Відчуваєте себе роботом або не контролюєте свою мову чи рухи
🔘Відчуття, що ваше тіло, ноги чи руки здаються спотвореними, збільшеними або зморщеними
🔘Емоційне або фізичне оніміння ваших почуттів або реакцій на навколишній світ
🔘Відчуття того, що у ваших спогадах не вистачає емоцій, і що вони можуть бути вашими власними спогадами, а можуть і не бути
❗️Симптоми дереалізації включають:
🔘Почуття відчуженості або незнайомості з вашим оточенням — наприклад, ніби ви живете у фільмі чи уві сні
🔘Відчуття емоційної відокремленості від людей, про яких ви дбаєте, ніби вас розділяє скляна стіна
🔘Навколишнє, яке здається спотвореним, розмитим, безбарвним, двовимірним або штучним
🔘Спотворення у сприйнятті часу, наприклад, недавні події, схожі на далеке минуле
🔘Спотворення відстані, розмірів і форми об'єктів
⠀
⏳Епізоди розладу деперсоналізації-дереалізації можуть тривати годинами, днями, тижнями або навіть місяцями. У деяких людей ці епізоди перетворюються на постійне відчуття деперсоналізації або дереалізації, яке періодично може покращуватися або погіршуватися.
Найголовніше в таких випадках два моменти, які допоможуть одужанню:
1️⃣Звернутись за професійною психологічною допомогою до лікаря-психотерапевта або психіатра, він підбере комплексну терапію;
2️⃣Забезпечення комфорту та стабільності, якомога далі від травмуючих тригерів.
Лікар-психіатр, медичний психолог Надь Беата
🙏 Нагадуємо, інтернет-платформа психологічної допомоги “Розкажи мені” працює цілодобово. Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку через сайт tellme.com.ua. Консультації проводяться БЕЗКОШТОВНО в режимі онлайн.
🤷♀️У багатьох людей у певний момент буває досвід деперсоналізації або дереалізації. Але коли ці почуття виникають постійно або ніколи не зникають повністю і заважають вашій здатності функціонувати, це вважається розладом деперсоналізації-дереалізації.
‼️Цей розлад частіше зустрічається у людей, які пережили травматичний досвід.
🔵Розлад деперсоналізації-дереалізації супроводжується відчуттям, що ви спостерігаєте за собою ззовні, або у вас є відчуття, що речі навколо вас несправжні, або те й інше.
🔵Почуття деперсоналізації та дереалізації можуть бути дуже тривожними і можуть здаватися, що ви живете уві сні.
🔵Під час цих епізодів ви усвідомлюєте, що ваше відчуття відстороненості — це лише відчуття, а не реальність.
Досвід і відчуття розладу може бути важко описати.
🤯Занепокоєння про те, що ви «збожеволієте», може змусити вас зайнятися перевіркою того, що ви існуєте, і визначенням того, що насправді є реальним і правдивим з відчуттів.
❗️Симптоми деперсоналізації включають:
🔘 Відчуття того, що ви сторонній спостерігач за своїми думками, почуттями, своїм тілом або частинами свого тіла
🔘 Відчуваєте себе роботом або не контролюєте свою мову чи рухи
🔘Відчуття, що ваше тіло, ноги чи руки здаються спотвореними, збільшеними або зморщеними
🔘Емоційне або фізичне оніміння ваших почуттів або реакцій на навколишній світ
🔘Відчуття того, що у ваших спогадах не вистачає емоцій, і що вони можуть бути вашими власними спогадами, а можуть і не бути
❗️Симптоми дереалізації включають:
🔘Почуття відчуженості або незнайомості з вашим оточенням — наприклад, ніби ви живете у фільмі чи уві сні
🔘Відчуття емоційної відокремленості від людей, про яких ви дбаєте, ніби вас розділяє скляна стіна
🔘Навколишнє, яке здається спотвореним, розмитим, безбарвним, двовимірним або штучним
🔘Спотворення у сприйнятті часу, наприклад, недавні події, схожі на далеке минуле
🔘Спотворення відстані, розмірів і форми об'єктів
⠀
⏳Епізоди розладу деперсоналізації-дереалізації можуть тривати годинами, днями, тижнями або навіть місяцями. У деяких людей ці епізоди перетворюються на постійне відчуття деперсоналізації або дереалізації, яке періодично може покращуватися або погіршуватися.
Найголовніше в таких випадках два моменти, які допоможуть одужанню:
1️⃣Звернутись за професійною психологічною допомогою до лікаря-психотерапевта або психіатра, він підбере комплексну терапію;
2️⃣Забезпечення комфорту та стабільності, якомога далі від травмуючих тригерів.
Лікар-психіатр, медичний психолог Надь Беата
🙏 Нагадуємо, інтернет-платформа психологічної допомоги “Розкажи мені” працює цілодобово. Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку через сайт tellme.com.ua. Консультації проводяться БЕЗКОШТОВНО в режимі онлайн.
👍91🔥10❤9
«Якщо ти не можеш вплинути на ситуацію, то зміни своє ставлення до неї…»
Але як це зробити і що це означає?
Йтиметься про резильєнтність⤵️
Це наша здатність впоратися зі складними життєвими подіями та відновитися після труднощів чи стресу.
🛡Метафорично ми можемо це уявити, як щит, який захищає наше ментальне здоров’я від зовнішніх стресогенних чинників.
Що впливає на резильєнтність?
– доброзичливе ставлення до себе;
– здатність реалістично планувати;
– розвиток асертивних комунікативних навичок;
– плекання своїх цінностей;
– розвиток власної «системи ресурсу»;
– плекання надії;
– розвиток здатності вирішувати проблеми.
Як і інші навички, резильєнтність можна розвивати. Ось декілька порад, які зможуть посприяти вашій життєвій стійкості.
🔹Подивіться на ситуацію під іншим кутом.
Замість того, щоби вишукувати тільки суцільний негатив у ситуації, яка склалася, спробуйте пошукати способи здорового вирішення ситуації чи принаймні способи підтримати вас.
Для більш глибокого аналізу можете відповісти на такі запитання:
🤔Чи мої думки про цю ситуацію допомагають її вирішити?
🤔У моменти, коли я би не переживав/ла цих емоцій, як тоді я дивився/лася на цю ситуацію?
🤔Які є сильні або позитивні сторони в мене або в ситуації, на які я ще не звернув/ла уваги?
Після подолання негараздів більшість людей переоцінюють свої погляди, наважуються на позитивні зміни та починають цінувати прості, радісні моменти і життя загалом.
🔹Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати або змінити.
Іноді при зіткненні із труднощами нам здається, що ми наче збиваємося з ніг та не можемо за щось вхопитися, щоб втриматися «на плаву». Тим самим «рятувальним кругом» може слугувати повернення відчуття контролю.
Саме для цього знайдіть і зосередьтеся виключно на тих елементах ситуації, на які ви можете вплинути, якими ви здатні керувати. Це може повернути відчуття безпеки або кращої стійкості.
🔹Складіть «абетку ресурсу».
Потрібно на кожну літеру алфавіту написати своє джерело задоволення. В результаті ви отримуєте список дій, які завжди покращуватимуть емоційний стан. Добре, якщо там будуть справи, які можна зробити одразу, а також більш складні, які потребують планування.
🔹Ведіть щоденник станів та емоцій.
Коли змінюється настрій, ставте все на паузу та запитуйте себе: «Яка думка пронеслася в мене в голові?». Спробуйте її сформулювати та проаналізувати.
🔹Практика «Вдячність».
Можете вести також окремий щоденник, в якому записувати 5-10 речень, за що ви вдячні за день.
Галина Волошина, психологиня
Але як це зробити і що це означає?
Йтиметься про резильєнтність⤵️
Це наша здатність впоратися зі складними життєвими подіями та відновитися після труднощів чи стресу.
🛡Метафорично ми можемо це уявити, як щит, який захищає наше ментальне здоров’я від зовнішніх стресогенних чинників.
Що впливає на резильєнтність?
– доброзичливе ставлення до себе;
– здатність реалістично планувати;
– розвиток асертивних комунікативних навичок;
– плекання своїх цінностей;
– розвиток власної «системи ресурсу»;
– плекання надії;
– розвиток здатності вирішувати проблеми.
Як і інші навички, резильєнтність можна розвивати. Ось декілька порад, які зможуть посприяти вашій життєвій стійкості.
🔹Подивіться на ситуацію під іншим кутом.
Замість того, щоби вишукувати тільки суцільний негатив у ситуації, яка склалася, спробуйте пошукати способи здорового вирішення ситуації чи принаймні способи підтримати вас.
Для більш глибокого аналізу можете відповісти на такі запитання:
🤔Чи мої думки про цю ситуацію допомагають її вирішити?
🤔У моменти, коли я би не переживав/ла цих емоцій, як тоді я дивився/лася на цю ситуацію?
🤔Які є сильні або позитивні сторони в мене або в ситуації, на які я ще не звернув/ла уваги?
Після подолання негараздів більшість людей переоцінюють свої погляди, наважуються на позитивні зміни та починають цінувати прості, радісні моменти і життя загалом.
🔹Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати або змінити.
Іноді при зіткненні із труднощами нам здається, що ми наче збиваємося з ніг та не можемо за щось вхопитися, щоб втриматися «на плаву». Тим самим «рятувальним кругом» може слугувати повернення відчуття контролю.
Саме для цього знайдіть і зосередьтеся виключно на тих елементах ситуації, на які ви можете вплинути, якими ви здатні керувати. Це може повернути відчуття безпеки або кращої стійкості.
🔹Складіть «абетку ресурсу».
Потрібно на кожну літеру алфавіту написати своє джерело задоволення. В результаті ви отримуєте список дій, які завжди покращуватимуть емоційний стан. Добре, якщо там будуть справи, які можна зробити одразу, а також більш складні, які потребують планування.
🔹Ведіть щоденник станів та емоцій.
Коли змінюється настрій, ставте все на паузу та запитуйте себе: «Яка думка пронеслася в мене в голові?». Спробуйте її сформулювати та проаналізувати.
🔹Практика «Вдячність».
Можете вести також окремий щоденник, в якому записувати 5-10 речень, за що ви вдячні за день.
Галина Волошина, психологиня
❤92👍59🤩2
Чи можливо в цей період життя не сваритися зі своїми рідними?
☝️Спойлер: зараз це неможливо, тому що агресія йде з усіх боків і знаходить вихід через надмірне споживання їжі або через сварки.
❓Питання в тому, як ви доносите свій посил до рідних. Контролювати форму подачі зараз дуже складно, зверніть на це увагу і не йдіть в звинувачення.
🧑🏻🦰💬Замість звинувачень ви можете сказати:
«Я зараз дуже злюсь через відчуття безпомічності. Мені страшно і я не розумію, що буде завтра. Я не відчуваю себе в безпеці. Давай ми з тобою як партнери подумаємо, що можемо зробити».
Жінки більш пластичні й емоційні зараз, їм легше переробляти подібну інформацію. Чоловіки навпаки, все тримають в собі, консервують страхи, їм з цим складніше. Тому обережніше з критикою до свого партнера.
✅Старайтесь використовувати принцип бутерброда:
хороший акцент➡️конструктивна критика➡️хороший акцент
Так критика сприйматиметься партнером адекватно.
👤💬Наприклад, чоловік сказав вам щось неприємне, ви йому можете відповісти:
«Послухай, я дуже тебе ціную і люблю як свого чоловіка/партнера, але твої слова мене зараз дуже ранять/злять і т.д. Не роби так, будь ласка. Прошу тебе опиратись на свою раціональну частину і бути для нас захисником. Ми з усім справимося».
Опори сипляться зараз у всіх, тому що люди відчувають неймовірну безпомічність.
✅Якщо у вас є сили і бажання, можете організувати ритуал переговорів. Приміром, щовечора о 18:00 сідати разом, щоб поговорити.
🫂💬Задавати питання:
•як ти сьогодні?
•чим я можу тобі допомогти?
•що з тобою? Я приміром злюсь на те і те. Ти як?
•давай шукати компроміс, якщо це можливо.
✅Якщо у вас є маленькі діти, можете прожити агресію через гру з ними. Або спробувати цю гру в своїй парі.
🐯Гра на роботу з агресією:
Стаєте на 4 «лапи» і уявляєте себе твариною, яка може захищатись лапами, зубами, ричанням…
Граєте, наприклад, в сім’ю тигрів. Покусуєте, лапою штовхаєте. В такій ігровій формі буде набагато легше прожити агресію.
Ярослава Федорчук, психологиня та тілесно-орієнтовний терапевт
☝️Спойлер: зараз це неможливо, тому що агресія йде з усіх боків і знаходить вихід через надмірне споживання їжі або через сварки.
❓Питання в тому, як ви доносите свій посил до рідних. Контролювати форму подачі зараз дуже складно, зверніть на це увагу і не йдіть в звинувачення.
🧑🏻🦰💬Замість звинувачень ви можете сказати:
«Я зараз дуже злюсь через відчуття безпомічності. Мені страшно і я не розумію, що буде завтра. Я не відчуваю себе в безпеці. Давай ми з тобою як партнери подумаємо, що можемо зробити».
Жінки більш пластичні й емоційні зараз, їм легше переробляти подібну інформацію. Чоловіки навпаки, все тримають в собі, консервують страхи, їм з цим складніше. Тому обережніше з критикою до свого партнера.
✅Старайтесь використовувати принцип бутерброда:
хороший акцент➡️конструктивна критика➡️хороший акцент
Так критика сприйматиметься партнером адекватно.
👤💬Наприклад, чоловік сказав вам щось неприємне, ви йому можете відповісти:
«Послухай, я дуже тебе ціную і люблю як свого чоловіка/партнера, але твої слова мене зараз дуже ранять/злять і т.д. Не роби так, будь ласка. Прошу тебе опиратись на свою раціональну частину і бути для нас захисником. Ми з усім справимося».
Опори сипляться зараз у всіх, тому що люди відчувають неймовірну безпомічність.
✅Якщо у вас є сили і бажання, можете організувати ритуал переговорів. Приміром, щовечора о 18:00 сідати разом, щоб поговорити.
🫂💬Задавати питання:
•як ти сьогодні?
•чим я можу тобі допомогти?
•що з тобою? Я приміром злюсь на те і те. Ти як?
•давай шукати компроміс, якщо це можливо.
✅Якщо у вас є маленькі діти, можете прожити агресію через гру з ними. Або спробувати цю гру в своїй парі.
🐯Гра на роботу з агресією:
Стаєте на 4 «лапи» і уявляєте себе твариною, яка може захищатись лапами, зубами, ричанням…
Граєте, наприклад, в сім’ю тигрів. Покусуєте, лапою штовхаєте. В такій ігровій формі буде набагато легше прожити агресію.
Ярослава Федорчук, психологиня та тілесно-орієнтовний терапевт
❤105👍52🤩7🔥1
🤦♀️Чому людям зараз важко витримувати відмінні від своїх погляди?
🔥 Зараз кожен працює на межі своїх можливостей. Дехто одразу поєднує роботу, волонтерство, допомогу близьким і встигає слідкувати за інформаційним полем. Дехто, навпаки, почувається ніби заціпенілим, важко прокидається й ледь збирається з силами, щоби вирішувати базові домашні чи робочі питання. Перші часто прямо чи пасивно звинувачують других, що ті роблять замало або ж «розслабилися» тощо. У такий спосіб з'являються поняття «ми» та «вони», які в умовах війни роз'єднують та провокують конфлікти.
🔲 Багато хто каже, що світ став чорно-білим. І це так, коли йдеться про війну. Війна – щось однозначно зле, з нами правда. І це дає сили в боротьбі з ворогом. Але далі в людини може вмикатися когнітивний фільтр узагальнення, який переноситься на всі сфери життя: мої способи справлятися з кризою правильні, упевненість у цьому дає мені сили, отже, твої не правильні й це небезпечно, тому це тригерить мене.
🧨 Відмінність у поглядах на щось одне помилково можна почати сприймати як тотальну розбіжність у цінностях, отже, і реагувати бурхливо. Крім узагальнення, є когнітивний фільтр читання думок, коли нам здається, що ми знаємо, у якій людина ситуації й чому вона ухвалює рішення залишитися / поїхати, розмовляти російською чи українською, волонтерити 24/7 або зосередитися на роботі.
💪 Коли ми робимо так багато на межі своїх можливостей, то очікуємо цього від інших. «Ти маєш робити стільки ж, скільки я». У цій ситуації спрацьовує той же ефект, що в інші часи занижує нашу самооцінку.
У мирний час ми не бачимо, як багато роблять люди, щоб отримати бажане. І вважаємо, що все їм дається легко. У час війни ми також не бачимо, якими зусиллями людині дається те, що вона робить. І вважаємо, що вона може чи має робити більше.
🙏 У всіх нас однакові потреби, проте різні стратегії їх задоволення. І часто людина перекладає свій досвід на іншу, яка інша. Наприклад, хтось ажіотажно волонтерить щоб відчути єдність, тож певен, що всі інші теж мають мати сили це робити. А хтось, можливо, потребу в єдності задовольняє завдяки тому, що перейшов на українську. І це окей.
Марк Лівін, письменник, співавтор книги “Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях” та КПТ-терапевтка Євгенія Чернега
🔥 Зараз кожен працює на межі своїх можливостей. Дехто одразу поєднує роботу, волонтерство, допомогу близьким і встигає слідкувати за інформаційним полем. Дехто, навпаки, почувається ніби заціпенілим, важко прокидається й ледь збирається з силами, щоби вирішувати базові домашні чи робочі питання. Перші часто прямо чи пасивно звинувачують других, що ті роблять замало або ж «розслабилися» тощо. У такий спосіб з'являються поняття «ми» та «вони», які в умовах війни роз'єднують та провокують конфлікти.
🔲 Багато хто каже, що світ став чорно-білим. І це так, коли йдеться про війну. Війна – щось однозначно зле, з нами правда. І це дає сили в боротьбі з ворогом. Але далі в людини може вмикатися когнітивний фільтр узагальнення, який переноситься на всі сфери життя: мої способи справлятися з кризою правильні, упевненість у цьому дає мені сили, отже, твої не правильні й це небезпечно, тому це тригерить мене.
🧨 Відмінність у поглядах на щось одне помилково можна почати сприймати як тотальну розбіжність у цінностях, отже, і реагувати бурхливо. Крім узагальнення, є когнітивний фільтр читання думок, коли нам здається, що ми знаємо, у якій людина ситуації й чому вона ухвалює рішення залишитися / поїхати, розмовляти російською чи українською, волонтерити 24/7 або зосередитися на роботі.
💪 Коли ми робимо так багато на межі своїх можливостей, то очікуємо цього від інших. «Ти маєш робити стільки ж, скільки я». У цій ситуації спрацьовує той же ефект, що в інші часи занижує нашу самооцінку.
У мирний час ми не бачимо, як багато роблять люди, щоб отримати бажане. І вважаємо, що все їм дається легко. У час війни ми також не бачимо, якими зусиллями людині дається те, що вона робить. І вважаємо, що вона може чи має робити більше.
🙏 У всіх нас однакові потреби, проте різні стратегії їх задоволення. І часто людина перекладає свій досвід на іншу, яка інша. Наприклад, хтось ажіотажно волонтерить щоб відчути єдність, тож певен, що всі інші теж мають мати сили це робити. А хтось, можливо, потребу в єдності задовольняє завдяки тому, що перейшов на українську. І це окей.
Марк Лівін, письменник, співавтор книги “Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях” та КПТ-терапевтка Євгенія Чернега
👍119❤30
Як допомогти собі толерувати вибори інших щодо мови, волонтерства, поширення новин, способу спілкування?
💙 Ви, мабуть, бачили, два тексти, які багато хто репостив. Один про те, що українці після війни пересваряться, інший про те, що українці будуть любити одне одного. Спитайте себе, у якому з цих двох сценаріїв ви хочете жити, і майте перед очима образ такого суспільства.
💛Любити – значить довіряти. Є термін Benefit of the doubt – перевага сумніву. Це означає в ситуації, коли дії іншої людини злять вас, припустити, що її наміри добрі, просто ви не бачите їх, і плекати в собі допитливість щодо цих добрих намірів.
👊Зовнішня боротьба в нас одна – проти спільного ворога. Але кожен із нас веде також і внутрішню боротьбу, у кожного вона невидима та своя. Пам’ятаєте цей вислів: «Кожен, кого ти зустрічаєш, веде боротьбу, про яку нічого не знаєш. Будь добрим. Завжди»?
🙏 Якщо плекати в собі замість категоричності цікавість, можна запитати людину, чому вона робить такий вибір? За кожною відповіддю – історія, яку ви, найімовірніше, зрозумієте. Якщо ж немає ресурсу й часу розпитувати про причини, можна сказати собі: «Я не знаю внутрішньої реальності людини, тож можу припустити, що вона діє з добрих намірів.
💙 У ситуації загрози ми природно хочемо проконтролювати все, що піддається контролю. Зараз так багато всього поза нашим цим, але українці самоорганізовуються, наче бджоли. Кожен вільно обирає свій фронт боротьби. Завдяки тому, що ми такі різні, ми виграємо. Еволюція зробила нас різними для найкращої адаптації в разі будь-якого розвитку подій. Ми по-різному спимо та прокидаємося, хочемо чогось нового чи, навпаки, тягнемося до знайомого. У нас різна чутливість, різна любов і навіть будова органів.
💛 Хтось поїхав, хтось залишився, хтось не може працювати й лише волонтерить, а хтось рятується фокусом на роботі. Різноманіття завжди виграє перед однаковістю. І варто нагадувати собі, що, коли багато людей думають по-різному й рухаються в одному напрямку, це вільний рух вільних людей; коли ж багато людей думають однаково й рухаються в одному напрямку, це культ.
Марк Лівін, письменник, співавтор книги “Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях” та КПТ-терапевтка Євгенія Чернега
💙 Ви, мабуть, бачили, два тексти, які багато хто репостив. Один про те, що українці після війни пересваряться, інший про те, що українці будуть любити одне одного. Спитайте себе, у якому з цих двох сценаріїв ви хочете жити, і майте перед очима образ такого суспільства.
💛Любити – значить довіряти. Є термін Benefit of the doubt – перевага сумніву. Це означає в ситуації, коли дії іншої людини злять вас, припустити, що її наміри добрі, просто ви не бачите їх, і плекати в собі допитливість щодо цих добрих намірів.
👊Зовнішня боротьба в нас одна – проти спільного ворога. Але кожен із нас веде також і внутрішню боротьбу, у кожного вона невидима та своя. Пам’ятаєте цей вислів: «Кожен, кого ти зустрічаєш, веде боротьбу, про яку нічого не знаєш. Будь добрим. Завжди»?
🙏 Якщо плекати в собі замість категоричності цікавість, можна запитати людину, чому вона робить такий вибір? За кожною відповіддю – історія, яку ви, найімовірніше, зрозумієте. Якщо ж немає ресурсу й часу розпитувати про причини, можна сказати собі: «Я не знаю внутрішньої реальності людини, тож можу припустити, що вона діє з добрих намірів.
💙 У ситуації загрози ми природно хочемо проконтролювати все, що піддається контролю. Зараз так багато всього поза нашим цим, але українці самоорганізовуються, наче бджоли. Кожен вільно обирає свій фронт боротьби. Завдяки тому, що ми такі різні, ми виграємо. Еволюція зробила нас різними для найкращої адаптації в разі будь-якого розвитку подій. Ми по-різному спимо та прокидаємося, хочемо чогось нового чи, навпаки, тягнемося до знайомого. У нас різна чутливість, різна любов і навіть будова органів.
💛 Хтось поїхав, хтось залишився, хтось не може працювати й лише волонтерить, а хтось рятується фокусом на роботі. Різноманіття завжди виграє перед однаковістю. І варто нагадувати собі, що, коли багато людей думають по-різному й рухаються в одному напрямку, це вільний рух вільних людей; коли ж багато людей думають однаково й рухаються в одному напрямку, це культ.
Марк Лівін, письменник, співавтор книги “Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях” та КПТ-терапевтка Євгенія Чернега
👍168❤60😱1
📌Як знизити відчуття тривоги
Повністю виключити тривогу зі свого життя зараз і в цілому — неможливо. Тривога підсвічує нам небезпеку. Чим вищий градус небезпеки, тим більше тривожність.
🧩Проживання збудження може дієво допомогти справитись з тривожністю. Нам потрібно бути уважними до своїх імпульсів і давати їм вихід. Це знизить тривогу.
🧩Намагайтеся не закидувати зараз вудочку ні в минуле, ні в майбутнє. Ви можете взяти якість фіксації, що зігрівають душу. Рефлексуєте і йдете далі. Ми не будуємо зараз довгострокових планів. Тримайте в фокусі уваги 1-3 дні наперед.
👆🏻Чим далі ви закидаєте вудочку в думки «що буде з нашими дітьми, як вони підуть в школу», тим більше тривожність і дорога в нікуди. Зараз живемо без глобальних планів.
🧩Додавайте ритуали. Це важливо для нашої психіки.
Це оже бути ранкова чашка чаю, посидіти наодинці, мінімальна практика йоги. Робіть те, що можете собі дозволити в тих умовах, в яких знаходитесь. Головне, не беріть в руки телефон з новинами в цей час.
✅Якщо у вас є технічна можливість слухати афірмації, медитації — робіть їх. Зараз інших способів не існує.
✅Обійми і погладжування — також дієвий спосіб справитися з тривогою.
Гладьте по спині, голові. Синхронізуйтеся диханням.
Повністю виключити тривогу зі свого життя зараз і в цілому — неможливо. Тривога підсвічує нам небезпеку. Чим вищий градус небезпеки, тим більше тривожність.
🧩Проживання збудження може дієво допомогти справитись з тривожністю. Нам потрібно бути уважними до своїх імпульсів і давати їм вихід. Це знизить тривогу.
🧩Намагайтеся не закидувати зараз вудочку ні в минуле, ні в майбутнє. Ви можете взяти якість фіксації, що зігрівають душу. Рефлексуєте і йдете далі. Ми не будуємо зараз довгострокових планів. Тримайте в фокусі уваги 1-3 дні наперед.
👆🏻Чим далі ви закидаєте вудочку в думки «що буде з нашими дітьми, як вони підуть в школу», тим більше тривожність і дорога в нікуди. Зараз живемо без глобальних планів.
🧩Додавайте ритуали. Це важливо для нашої психіки.
Це оже бути ранкова чашка чаю, посидіти наодинці, мінімальна практика йоги. Робіть те, що можете собі дозволити в тих умовах, в яких знаходитесь. Головне, не беріть в руки телефон з новинами в цей час.
✅Якщо у вас є технічна можливість слухати афірмації, медитації — робіть їх. Зараз інших способів не існує.
✅Обійми і погладжування — також дієвий спосіб справитися з тривогою.
Гладьте по спині, голові. Синхронізуйтеся диханням.
Ярослава Федорчук, психологиня та тілесно-орієнтовний терапевт❤115👍31😢2
Наслідки сексуального насилля
Частина 1
👤Люди, які зазнали сексуального насильства, не завжди одразу звертаються за допомогою через почуття сорому та провини. Але травматичні спогади зберігаються у свідомості і можуть провокувати почуття тривоги та депресивні стани навіть через багато років.
🆘Відсутність можливості поділитися своїми переживаннями та відреагувати травму може викликати симптоми ПТСР:
•нічні жахіття,
•флешбеки,
•безсоння,
•проблеми з концентрацією,
•паніку.
💡Ті, хто пережили насильство, не можуть швидко знову почати довіряти комусь. Тому вони не поспішають ділитися своєю історією зі спеціалістами або близькими.
💡До того ж є острах, що кохана людина розчарується і ніколи більше не буде ставитися так, як раніше, якщо дізнається про зґвалтування. Але досвід сексуальної травми впливає на всі сфери життя, у тому числі й на інтимні стосунки.
❗️Втрата відчуття зв’язку з тілом, звичка «заморожувати» свої почуття, неможливість відчути біль або задоволення – захисні реакції, які допомагали вижити під час зґвалтування.
Але надалі вони можуть викликати складнощі в інтимному житті через відсутність задоволення під час близькості з партнером.
💡Люди, що зазнали насильства, часто бояться знову щось відчувати, їх власне тіло стає ворогом та причиною страждань. Тому ті, хто вижили, навчаються ігнорувати власні почуття.
Маргарита Шавловська - психолог-сексолог, член the European Society for Sexual Medicine, Асоціації психологів України.
Частина 1
👤Люди, які зазнали сексуального насильства, не завжди одразу звертаються за допомогою через почуття сорому та провини. Але травматичні спогади зберігаються у свідомості і можуть провокувати почуття тривоги та депресивні стани навіть через багато років.
🆘Відсутність можливості поділитися своїми переживаннями та відреагувати травму може викликати симптоми ПТСР:
•нічні жахіття,
•флешбеки,
•безсоння,
•проблеми з концентрацією,
•паніку.
💡Ті, хто пережили насильство, не можуть швидко знову почати довіряти комусь. Тому вони не поспішають ділитися своєю історією зі спеціалістами або близькими.
💡До того ж є острах, що кохана людина розчарується і ніколи більше не буде ставитися так, як раніше, якщо дізнається про зґвалтування. Але досвід сексуальної травми впливає на всі сфери життя, у тому числі й на інтимні стосунки.
❗️Втрата відчуття зв’язку з тілом, звичка «заморожувати» свої почуття, неможливість відчути біль або задоволення – захисні реакції, які допомагали вижити під час зґвалтування.
Але надалі вони можуть викликати складнощі в інтимному житті через відсутність задоволення під час близькості з партнером.
💡Люди, що зазнали насильства, часто бояться знову щось відчувати, їх власне тіло стає ворогом та причиною страждань. Тому ті, хто вижили, навчаються ігнорувати власні почуття.
Маргарита Шавловська - психолог-сексолог, член the European Society for Sexual Medicine, Асоціації психологів України.
😢77👍24❤4
Наслідки сексуального насилля
Частина 2
💡Навіть через багато років після випадку зґвалтування потерпілий може повертатися думками у момент події. Будь-що може стати тригером для того, щоб повернутися у травматичну ситуацію.
🫂Іноді ті, хто вижили після зґвалтування, можуть підсвідомо сприймати свого партнера як насильника та неадекватно реагувати на його дотики або натяки на інтимну близькість. Такі люди можуть надсилати партнеру подвійні послання та переживати амбівалентні почуття «ніби я і хочу сексу, але одночасно і не хочу».
Партнер може відчувати себе знеціненим, відторгнутим та об’єктивованим.
💡Іноді жертви насилля можуть намагатися повернути собі контроль над ситуацією шляхом компульсивної сексуальної поведінки та проміскуїтету. Це може призводити до сексуальної залежності. Емоційна складова сексуальної близькості втрачається, вони не дозволяють собі відчувати.
💡Деякі люди після зґвалтування не мають інтересу до сексуальної активності взагалі. Власне збудження може асоціюватися з почуттями провини, відрази, гніву та сорому.
Тому ті, хто вижив після насильства, блокують почуття збудження і відмовляються від думок про секс взагалі. Вони також можуть уникати інтимної близькості через неконтрольовані реакції (сльози, заціпеніння, паніку).
❗️У результаті зґвалтування у жінок можуть виникати такі сексуальні розлади як вагінізм та диспареунія, що спричинені підсвідомим бажанням захиститися та уникнути статевої близькості.
🫂Досвід насильства впливає не тільки на постраждалого, а і на пару. Партнери тих, хто вижив після зґвалтування, також можуть перебувати у депресії, відчувати тривогу та емоційний стрес.
❗️Навіть після такого травматичного досвіду як зґвалтування Ви зможете повернутися до нормального життя та насолоджуватися інтимним життям з коханою людиною. Але краще не чекати, що наслідки насилля «пройдуть самі», а звернутися за допомогою до професіонала і працювати як в індивідуальній, так і в сімейній терапії.
Маргарита Шавловська - психолог-сексолог, член the European Society for Sexual Medicine, Асоціації психологів України.
Частина 2
💡Навіть через багато років після випадку зґвалтування потерпілий може повертатися думками у момент події. Будь-що може стати тригером для того, щоб повернутися у травматичну ситуацію.
🫂Іноді ті, хто вижили після зґвалтування, можуть підсвідомо сприймати свого партнера як насильника та неадекватно реагувати на його дотики або натяки на інтимну близькість. Такі люди можуть надсилати партнеру подвійні послання та переживати амбівалентні почуття «ніби я і хочу сексу, але одночасно і не хочу».
Партнер може відчувати себе знеціненим, відторгнутим та об’єктивованим.
💡Іноді жертви насилля можуть намагатися повернути собі контроль над ситуацією шляхом компульсивної сексуальної поведінки та проміскуїтету. Це може призводити до сексуальної залежності. Емоційна складова сексуальної близькості втрачається, вони не дозволяють собі відчувати.
💡Деякі люди після зґвалтування не мають інтересу до сексуальної активності взагалі. Власне збудження може асоціюватися з почуттями провини, відрази, гніву та сорому.
Тому ті, хто вижив після насильства, блокують почуття збудження і відмовляються від думок про секс взагалі. Вони також можуть уникати інтимної близькості через неконтрольовані реакції (сльози, заціпеніння, паніку).
❗️У результаті зґвалтування у жінок можуть виникати такі сексуальні розлади як вагінізм та диспареунія, що спричинені підсвідомим бажанням захиститися та уникнути статевої близькості.
🫂Досвід насильства впливає не тільки на постраждалого, а і на пару. Партнери тих, хто вижив після зґвалтування, також можуть перебувати у депресії, відчувати тривогу та емоційний стрес.
❗️Навіть після такого травматичного досвіду як зґвалтування Ви зможете повернутися до нормального життя та насолоджуватися інтимним життям з коханою людиною. Але краще не чекати, що наслідки насилля «пройдуть самі», а звернутися за допомогою до професіонала і працювати як в індивідуальній, так і в сімейній терапії.
Маргарита Шавловська - психолог-сексолог, член the European Society for Sexual Medicine, Асоціації психологів України.
👍59😢19❤3
☕️ Тривожність та кофеїн
Як це пов'язано? 🧐
☕️ Кофеїн є основним тригером тривоги, і хоч дослідження показують, що скорочення споживання кофеїну приносить користь людям з тривожними розладами, проте навіть одна чашка на день є серйозним тригером для тривоги.
☕️ Подумайте про кофеїн як про «підсилювач тривоги». Наприклад, якщо ваша тривога знаходиться на рівні 5, то через кілька годин після вживання кофеїну ваша тривога, швидше за все, буде на рівні 8, який підвищиться до 10 або більше ввечері.
☕️ Крім того, якщо ви погано спите вночі, ваша тривога буде ще вищою вранці. Але тоді ви, швидше за все, отримаєте свій ранковий кофеїновий фікс, що запустить той самий процес знову.
👩🔬Вчені провели дослідження, де розглядали вплив кофеїну на пацієнтів із генералізованим тривожним розладом (ГТР) у порівнянні зі здоровими суб’єктами та виявили,
‼️Пацієнти з ГТР аномально чутливі до кофеїну.
🔗Цей зв’язок між кофеїном і тривогою неочевидний, тому що ми тимчасово почуваємося добре після споживання, і ми відчуваємо тривожні наслідки лише через кілька годин.
🧠Особливість кофеїну полягає у підвищеній мобільності. Молекула кофеїну настільки мала, що добирається до мозку всього за 20 хвилин, легко проходячи гематоенцефалічний бар'єр. Як тільки молекула виявляється в мозку, вона блокує поглинання аденозину - нейромедіатор, сигналізує мозку про стан сонливості. Плюс, кофеїн стимулює центральну нервову систему, трохи підвищує тиск.
🚨Той факт, що кофеїн пов'язаний з панічними атаками, довів експеримент. Виявилося, 52% людей стикалися з панічними атаками або тривожністю після вживання кави й кофеїну. При цьому така ж реакція спостерігалася у 41% родичів першої черги. А до цього панічні атаки у людей ніколи не траплялися. В окремих випадках кофеїн викликав і галюцинації. Це так працювало поєднання кофеїну і високого рівня стресу.
🍵Кофеїн міститься не тільки в каві. Він також є в чорному та зеленому чаї, газованій воді, енергетичних напоях, тому щоб виключити кофеїн, вам також потрібно виключити ці напої.
💆♀️До речі, відмова від кофеїну дає повноцінний синдром відміни. Він виявляється у головних болях, м'язових болях, втомі, апатії та депресії.
☕️Тому якщо ви страждаєте від тривожних розладів і при цьому залежні від кави, варто скорочувати кількість поступово.
📅Якщо ви не готові назавжди відмовитися від кофеїну, то принаймні спробуйте виключити його протягом 60 днів і відстежте рівень своєї тривожності протягом цього періоду, щоб відзначати будь-які відмінності.
💡Рекомендації:
✅ Пийте більше води протягом дня, щоб підтримувати зволоження та полегшити виведення кофеїну.
✅ Почніть вживати різноманітні трав’яні чаї. Найкращі чаї проти тривоги — це ромашка, корінь валеріани та вівсяна солома.
✅ Якщо у вас виникають симптоми відміни кофеїну, такі як головний біль, за необхідності прийміть знеболювальний засіб, що не містить кофеїну.
✅ Порушити звичку пити каву буває важко. Якщо ви все одно хочете пити чашку час від часу, спочатку потрібно уникати кави принаймні шість тижнів для повної детоксикації організму.
Як це пов'язано? 🧐
☕️ Кофеїн є основним тригером тривоги, і хоч дослідження показують, що скорочення споживання кофеїну приносить користь людям з тривожними розладами, проте навіть одна чашка на день є серйозним тригером для тривоги.
☕️ Подумайте про кофеїн як про «підсилювач тривоги». Наприклад, якщо ваша тривога знаходиться на рівні 5, то через кілька годин після вживання кофеїну ваша тривога, швидше за все, буде на рівні 8, який підвищиться до 10 або більше ввечері.
☕️ Крім того, якщо ви погано спите вночі, ваша тривога буде ще вищою вранці. Але тоді ви, швидше за все, отримаєте свій ранковий кофеїновий фікс, що запустить той самий процес знову.
👩🔬Вчені провели дослідження, де розглядали вплив кофеїну на пацієнтів із генералізованим тривожним розладом (ГТР) у порівнянні зі здоровими суб’єктами та виявили,
‼️Пацієнти з ГТР аномально чутливі до кофеїну.
🔗Цей зв’язок між кофеїном і тривогою неочевидний, тому що ми тимчасово почуваємося добре після споживання, і ми відчуваємо тривожні наслідки лише через кілька годин.
🧠Особливість кофеїну полягає у підвищеній мобільності. Молекула кофеїну настільки мала, що добирається до мозку всього за 20 хвилин, легко проходячи гематоенцефалічний бар'єр. Як тільки молекула виявляється в мозку, вона блокує поглинання аденозину - нейромедіатор, сигналізує мозку про стан сонливості. Плюс, кофеїн стимулює центральну нервову систему, трохи підвищує тиск.
🚨Той факт, що кофеїн пов'язаний з панічними атаками, довів експеримент. Виявилося, 52% людей стикалися з панічними атаками або тривожністю після вживання кави й кофеїну. При цьому така ж реакція спостерігалася у 41% родичів першої черги. А до цього панічні атаки у людей ніколи не траплялися. В окремих випадках кофеїн викликав і галюцинації. Це так працювало поєднання кофеїну і високого рівня стресу.
🍵Кофеїн міститься не тільки в каві. Він також є в чорному та зеленому чаї, газованій воді, енергетичних напоях, тому щоб виключити кофеїн, вам також потрібно виключити ці напої.
💆♀️До речі, відмова від кофеїну дає повноцінний синдром відміни. Він виявляється у головних болях, м'язових болях, втомі, апатії та депресії.
☕️Тому якщо ви страждаєте від тривожних розладів і при цьому залежні від кави, варто скорочувати кількість поступово.
📅Якщо ви не готові назавжди відмовитися від кофеїну, то принаймні спробуйте виключити його протягом 60 днів і відстежте рівень своєї тривожності протягом цього періоду, щоб відзначати будь-які відмінності.
💡Рекомендації:
✅ Пийте більше води протягом дня, щоб підтримувати зволоження та полегшити виведення кофеїну.
✅ Почніть вживати різноманітні трав’яні чаї. Найкращі чаї проти тривоги — це ромашка, корінь валеріани та вівсяна солома.
✅ Якщо у вас виникають симптоми відміни кофеїну, такі як головний біль, за необхідності прийміть знеболювальний засіб, що не містить кофеїну.
✅ Порушити звичку пити каву буває важко. Якщо ви все одно хочете пити чашку час від часу, спочатку потрібно уникати кави принаймні шість тижнів для повної детоксикації організму.
👍156😱25❤14😢8🔥3
Якщо у вас флешбеки…
Частина 1
❔Що варто знати про нав'язливі спогади?
👀 Флешбеки зазвичай виникають раптово, без попередження. Це яскраві спогади про травматичні події, які, здається, відбуваються зараз. Ви можете знову відчути те, що бачили, чули, відчуття, а також реакції вашого тіла на них, наприклад, прискорене серцебиття. Вони можуть тривати від секунд до годин.
На що схожі флешбеки?
🔸У різних людей такі спогади відчуваються по-різному. Вони можуть статися в будь-який час, навіть коли ми відчуваємо себе щасливими.
🔸 Вони можуть бути дуже страшними і тривожними, коли ви знову переживаєте свою травму, і вам може здатися, що це дійсно відбувається.
🔸 Ви можете бачити те, що сталося, як окремі зображення чи фільм, чути звуки чи слова або відчувати, ніби вас торкаються. Можливо, ви навіть відчуваєте запах або смак чогось, пов’язаного з вашою травмою, і ваше тіло може відреагувати так само: серце б’ється прискорено або вас кидає в піт.
🔸 Після таких спогадів ви можете відчути себе вразливими, тривожними та наляканими. У вас може виникнути бажання залишатися ізольованим і не захотіти ні з ким розмовляти. Ви можете відчувати сильне почуття гніву, сорому або оніміння.
Чому я маю флешбеки?
Вчені дотепер не можуть зійтися в думці, чому відбуваються флешбеки, але є дві поточні теорії:
1️⃣Флешбеки – це відповідь вашого мозку, який відтворює травматичні події, щоб спробувати зрозуміти травматичну подію. Він намагається з’ясувати, що саме сталося і чи можна було уникнути ситуації.
2️⃣Ви маєте флешбеки, коли ваш мозок виявляє схожість між вашою поточною ситуацією та трагічним досвідом. Спрацьовує ваша реакція «бийся або тікай», і ваше тіло реагує інстинктивно і викликає ті самі реакції, які допомогли вам вижити тоді, коли ваше життя було під загрозою. Ця теорія припускає, що флешбеки — це спроба змусити вас повторити свою попередню поведінку, що рятує життя.
Хто може переживати флешбеки?
🔹Кожен, хто пережив травму, може мати флешбеки. Вони є симптомом посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
🔹ПТСР було розпізнано після Першої світової війни, коли багато солдатів повернулися з бою з «концептуальним шоком», що викликало у них спогади, кошмари та сильне занепокоєння.
🔹Люди, які пережили війну, дуже часто страждають від посттравматичного стресового розладу та нав’язливих спогадів. Їх також відчувають люди, які потрапили в дорожньо-транспортні пригоди, пережили стихійні лиха чи мали інший травмуючий досвід, включаючи сексуальне насильство та зґвалтування.
Що викликає флешбеки?
🔸 Флешбеки можуть статися в будь-який момент. Такі спогади можуть прийти, коли ми відчуваємо себе дуже добре і щасливі, коли ми дійсно розслаблені, так і коли нам погано, навіть коли ми спимо.
🔸 Інколи вони трапляються, коли ми маємо «тригер». Це коли ми зустрічаємо щось, що нагадує нам про наш травматичний досвід. Це може бути знайомий звук або запах. Це може бути пісня або перегляд телевізора. Це може бути місце, де ми пережили подію.
🔸 Флешбеки є поширеною реакцією на сексуальне насильство. Пам'ятайте, це не божевілля, це реакція психіки на травму. І це можна подолати.
🙏У наступному дописі ми розкажемо про методи подолання нав'язливих спогадів. Якщо такі спогади заважають вам в щоденних справах та у спілкуванні з близькими, не нехтуйте професійною психологічною підтримкою.
Інтернет-платформа психологічної допомоги “Розкажи мені” працює цілодобово. Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку через сайт tellme.com.ua. Консультації проводяться БЕЗКОШТОВНО в режимі онлайн.
Частина 1
❔Що варто знати про нав'язливі спогади?
👀 Флешбеки зазвичай виникають раптово, без попередження. Це яскраві спогади про травматичні події, які, здається, відбуваються зараз. Ви можете знову відчути те, що бачили, чули, відчуття, а також реакції вашого тіла на них, наприклад, прискорене серцебиття. Вони можуть тривати від секунд до годин.
На що схожі флешбеки?
🔸У різних людей такі спогади відчуваються по-різному. Вони можуть статися в будь-який час, навіть коли ми відчуваємо себе щасливими.
🔸 Вони можуть бути дуже страшними і тривожними, коли ви знову переживаєте свою травму, і вам може здатися, що це дійсно відбувається.
🔸 Ви можете бачити те, що сталося, як окремі зображення чи фільм, чути звуки чи слова або відчувати, ніби вас торкаються. Можливо, ви навіть відчуваєте запах або смак чогось, пов’язаного з вашою травмою, і ваше тіло може відреагувати так само: серце б’ється прискорено або вас кидає в піт.
🔸 Після таких спогадів ви можете відчути себе вразливими, тривожними та наляканими. У вас може виникнути бажання залишатися ізольованим і не захотіти ні з ким розмовляти. Ви можете відчувати сильне почуття гніву, сорому або оніміння.
Чому я маю флешбеки?
Вчені дотепер не можуть зійтися в думці, чому відбуваються флешбеки, але є дві поточні теорії:
1️⃣Флешбеки – це відповідь вашого мозку, який відтворює травматичні події, щоб спробувати зрозуміти травматичну подію. Він намагається з’ясувати, що саме сталося і чи можна було уникнути ситуації.
2️⃣Ви маєте флешбеки, коли ваш мозок виявляє схожість між вашою поточною ситуацією та трагічним досвідом. Спрацьовує ваша реакція «бийся або тікай», і ваше тіло реагує інстинктивно і викликає ті самі реакції, які допомогли вам вижити тоді, коли ваше життя було під загрозою. Ця теорія припускає, що флешбеки — це спроба змусити вас повторити свою попередню поведінку, що рятує життя.
Хто може переживати флешбеки?
🔹Кожен, хто пережив травму, може мати флешбеки. Вони є симптомом посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
🔹ПТСР було розпізнано після Першої світової війни, коли багато солдатів повернулися з бою з «концептуальним шоком», що викликало у них спогади, кошмари та сильне занепокоєння.
🔹Люди, які пережили війну, дуже часто страждають від посттравматичного стресового розладу та нав’язливих спогадів. Їх також відчувають люди, які потрапили в дорожньо-транспортні пригоди, пережили стихійні лиха чи мали інший травмуючий досвід, включаючи сексуальне насильство та зґвалтування.
Що викликає флешбеки?
🔸 Флешбеки можуть статися в будь-який момент. Такі спогади можуть прийти, коли ми відчуваємо себе дуже добре і щасливі, коли ми дійсно розслаблені, так і коли нам погано, навіть коли ми спимо.
🔸 Інколи вони трапляються, коли ми маємо «тригер». Це коли ми зустрічаємо щось, що нагадує нам про наш травматичний досвід. Це може бути знайомий звук або запах. Це може бути пісня або перегляд телевізора. Це може бути місце, де ми пережили подію.
🔸 Флешбеки є поширеною реакцією на сексуальне насильство. Пам'ятайте, це не божевілля, це реакція психіки на травму. І це можна подолати.
🙏У наступному дописі ми розкажемо про методи подолання нав'язливих спогадів. Якщо такі спогади заважають вам в щоденних справах та у спілкуванні з близькими, не нехтуйте професійною психологічною підтримкою.
Інтернет-платформа психологічної допомоги “Розкажи мені” працює цілодобово. Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку через сайт tellme.com.ua. Консультації проводяться БЕЗКОШТОВНО в режимі онлайн.
👍118❤21🔥4🎉1
Якщо у вас флешбеки...
Частина 2
⬆️У попередньому дописі ми розповіли, що таке нав'язливі спогади та чому вони виникають.
👀Флешбеки є поширеною реакцією на сексуальне насильство. Памятайте, це не божевілля, це реакція психіки на травму. І це можна подолати.
Як подолати флешбеки?
🔴Під час флешбеку
Спогади можуть бути дуже жахливими. Усі люди різні, але ось деякі методи, які ви можете спробувати:
📍Скажіть собі: “Це лише спогади. Зараз цього не відбувається. Це в минулому”.
📍 Скажіть собі: “У мене все гаразд. Я сильний/-а. Я вижив/-ла”.
📍Зосередьтеся на моменті зараз. Знайдіть відмінності між тоді та тепер.
📍Заземлюйте себе: назвіть предмети, які знаходяться поруч, доторкніться до них, відчуйте текстуру, глибоко дихайте.
📍Робіть те, що змушує вас почувати себе в безпеці. Згорніться калачиком у ліжку, загорнувшись у ковдру, якщо ви вдома; або, якщо в громадському місці, знайдіть приватне місце, наприклад ванну кімнату.
📍Дихайте повільно і глибоко. Покладіть руку на живіт і вдихніть, спостерігаючи, як ваша рука підійматися та опускається разом з животом.
🟡Після флешбеку
🎗Похваліть себе, що пройшли через це, і дайте собі відпочинок. Займіться чимось приємним. Послухайте музику, з’їжте шоколад, прийміть гарячий душ або випийте чашку чаю.
🎗Поговоріть з кимось. Розкажіть їм про свої спогади та про те, як ви справляєтеся, щоб вони могли вам допомогти в майбутньому. Можливо, вам хочеться бути на самоті після спогадів, а може, навпаки - в оточенні інших. Розкажіть близьким, аби вони знали, як діяти в такій ситуації.
🎗Опрацюйте свій флешбек. Якщо ви готові, можете написати про свій спогад. Це може допомогти вам витягнути його з свідомості, і припинити/послабити повторення.
🟢Мінімізація тригерів
🌱 Деякі тригери можуть бути «очевидними», як-от почути про чийсь схожий досвід або перебування на місці, де це сталося. Інші може бути важче передбачити, наприклад, запах.
🌱 Якщо ви зможете визначити речі, які викликають ваші спогади, це допоможе вам підготуватися. Наприклад, ви можете подбати, що з вами буде хтось поруч, хто знає про ваші флешбеки, та зможе підтримати. Або відпрацюйте методи “заземлення” заздалегідь.
🌱 Хоча може здатися гарною ідеєю уникати ваших тригерів, це не завжди корисно. На ділі - це може підвищити рівень вашої тривоги й стати на заваді повноцінного життя.
🙏 Не нехтуйте професійною допомогою. Інтернет-платформа психологічної допомоги “Розкажи мені” працює цілодобово. Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку через сайт tellme.com.ua. Консультації проводяться БЕЗКОШТОВНО в режимі онлайн.
Частина 2
⬆️У попередньому дописі ми розповіли, що таке нав'язливі спогади та чому вони виникають.
👀Флешбеки є поширеною реакцією на сексуальне насильство. Памятайте, це не божевілля, це реакція психіки на травму. І це можна подолати.
Як подолати флешбеки?
🔴Під час флешбеку
Спогади можуть бути дуже жахливими. Усі люди різні, але ось деякі методи, які ви можете спробувати:
📍Скажіть собі: “Це лише спогади. Зараз цього не відбувається. Це в минулому”.
📍 Скажіть собі: “У мене все гаразд. Я сильний/-а. Я вижив/-ла”.
📍Зосередьтеся на моменті зараз. Знайдіть відмінності між тоді та тепер.
📍Заземлюйте себе: назвіть предмети, які знаходяться поруч, доторкніться до них, відчуйте текстуру, глибоко дихайте.
📍Робіть те, що змушує вас почувати себе в безпеці. Згорніться калачиком у ліжку, загорнувшись у ковдру, якщо ви вдома; або, якщо в громадському місці, знайдіть приватне місце, наприклад ванну кімнату.
📍Дихайте повільно і глибоко. Покладіть руку на живіт і вдихніть, спостерігаючи, як ваша рука підійматися та опускається разом з животом.
🟡Після флешбеку
🎗Похваліть себе, що пройшли через це, і дайте собі відпочинок. Займіться чимось приємним. Послухайте музику, з’їжте шоколад, прийміть гарячий душ або випийте чашку чаю.
🎗Поговоріть з кимось. Розкажіть їм про свої спогади та про те, як ви справляєтеся, щоб вони могли вам допомогти в майбутньому. Можливо, вам хочеться бути на самоті після спогадів, а може, навпаки - в оточенні інших. Розкажіть близьким, аби вони знали, як діяти в такій ситуації.
🎗Опрацюйте свій флешбек. Якщо ви готові, можете написати про свій спогад. Це може допомогти вам витягнути його з свідомості, і припинити/послабити повторення.
🟢Мінімізація тригерів
🌱 Деякі тригери можуть бути «очевидними», як-от почути про чийсь схожий досвід або перебування на місці, де це сталося. Інші може бути важче передбачити, наприклад, запах.
🌱 Якщо ви зможете визначити речі, які викликають ваші спогади, це допоможе вам підготуватися. Наприклад, ви можете подбати, що з вами буде хтось поруч, хто знає про ваші флешбеки, та зможе підтримати. Або відпрацюйте методи “заземлення” заздалегідь.
🌱 Хоча може здатися гарною ідеєю уникати ваших тригерів, це не завжди корисно. На ділі - це може підвищити рівень вашої тривоги й стати на заваді повноцінного життя.
🙏 Не нехтуйте професійною допомогою. Інтернет-платформа психологічної допомоги “Розкажи мені” працює цілодобово. Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку через сайт tellme.com.ua. Консультації проводяться БЕЗКОШТОВНО в режимі онлайн.
👍52❤10🔥1
Наслідки стресу для організму☝️
Стрес – це захисна реакція нашого організму на зовнішні подразники.
🤷🏻♀️Нажаль, зараз стресові ситуації для українців є певною «нормою»…
Стрес впливає на емоції, настрій та поведінку. Проте, не слід забувати, що він може серйозно впливати і на людський організм.
⚡️Центральна нервова й ендокринна системи. Під впливом хронічного стресу ЦНС стає вразливою, що може призвести до змін у поведінці, стати причиною переїдання, недоїдання, зловживання алкоголем, наркотиками або до соціальної абстиненції.
⚡️Респіраторна та серцево-судинна системи. При стресі у людини може прискорюватись дихання, а це може завдавати певні труднощі, якщо особа має такі проблеми, як астма чи емфізема. Серце у стані стресу також працює швидше. Судини стискаються і спрямовують більше кисню у м’язи задля забезпечення сили для термінової реакції. Це сприяє підвищенню кров’яного тиску. А постійна гіпертонія своєю чергою посилює ризик інсульту й серцевого нападу.
⚡️М’язова система. При хронічному стресі м’язи можуть перебувати в постійній напрузі, а це призводить до больових відчуттів по всьому тілу.
⚡️Травна система. Стрес, в тому числі хронічний, впливає на те, як їжа транспортується травною системою. Залежно від особливостей організму наслідками бувають діарея, закрепи, нудота, блювота і болі в животі.
⚡️Імунна система. Гормони стресу роблять імунну систему вразливішою до вірусних захворювань, а це може збільшувати час, необхідний організму для відновлення після хвороби або травми.
⚡️Репродуктивна система. Від регулярного емоційного виснаження під впливом стресу у чоловіків може зменшуватись рівень тестостерону (в окремих випадках може навіть призвести до імпотенції); у жінок може бути нерегулярна менструація та посилитись больові відчуття.
❗️Щоб не довести свій організм до такого, необхідно завчасно здійснювати профілактику стресових станів, а вона включає у себе наступні пункти:
👋🏻фізичні навантаження (можна і легеньку зарядку вранці);
👋🏻спілкування з друзями та рідними;
малювання або будь-яка інша діяльність, що приносить задоволення (може бути і просте прослуховування улюбленої музики);
👋🏻плануйте свій день та дотримуйтесь своїх звичайних рутинних справ;
намагайтесь нормалізувати свій сон.
Галина Волошина, психологиня
Стрес – це захисна реакція нашого організму на зовнішні подразники.
🤷🏻♀️Нажаль, зараз стресові ситуації для українців є певною «нормою»…
Стрес впливає на емоції, настрій та поведінку. Проте, не слід забувати, що він може серйозно впливати і на людський організм.
⚡️Центральна нервова й ендокринна системи. Під впливом хронічного стресу ЦНС стає вразливою, що може призвести до змін у поведінці, стати причиною переїдання, недоїдання, зловживання алкоголем, наркотиками або до соціальної абстиненції.
⚡️Респіраторна та серцево-судинна системи. При стресі у людини може прискорюватись дихання, а це може завдавати певні труднощі, якщо особа має такі проблеми, як астма чи емфізема. Серце у стані стресу також працює швидше. Судини стискаються і спрямовують більше кисню у м’язи задля забезпечення сили для термінової реакції. Це сприяє підвищенню кров’яного тиску. А постійна гіпертонія своєю чергою посилює ризик інсульту й серцевого нападу.
⚡️М’язова система. При хронічному стресі м’язи можуть перебувати в постійній напрузі, а це призводить до больових відчуттів по всьому тілу.
⚡️Травна система. Стрес, в тому числі хронічний, впливає на те, як їжа транспортується травною системою. Залежно від особливостей організму наслідками бувають діарея, закрепи, нудота, блювота і болі в животі.
⚡️Імунна система. Гормони стресу роблять імунну систему вразливішою до вірусних захворювань, а це може збільшувати час, необхідний організму для відновлення після хвороби або травми.
⚡️Репродуктивна система. Від регулярного емоційного виснаження під впливом стресу у чоловіків може зменшуватись рівень тестостерону (в окремих випадках може навіть призвести до імпотенції); у жінок може бути нерегулярна менструація та посилитись больові відчуття.
❗️Щоб не довести свій організм до такого, необхідно завчасно здійснювати профілактику стресових станів, а вона включає у себе наступні пункти:
👋🏻фізичні навантаження (можна і легеньку зарядку вранці);
👋🏻спілкування з друзями та рідними;
малювання або будь-яка інша діяльність, що приносить задоволення (може бути і просте прослуховування улюбленої музики);
👋🏻плануйте свій день та дотримуйтесь своїх звичайних рутинних справ;
намагайтесь нормалізувати свій сон.
Галина Волошина, психологиня
👍138❤35🔥5
Правила, які допоможуть вам в умовах невизначеності
Не важливо, де ви зараз знаходитесь: на території України, за її межами, чи на етапі вибору. Занотуйте три основних правила:
💎1. Моя особиста відповідальність.
Пам’ятайте: «Одягаємо кисневу маску спочатку на себе, потім на дитину». Тільки при своєму мінімальному внутрішньому ресурсі ви зможете поділитися ним з іншими.
📝Завдання:
Напишіть для себе нотатки/лист:
🔸на які речі ви зараз впливаєте (почистити зуби, прибрати в квартирі, обійняти дітей/рідних і тд.);
🔸на що ви впливати не можете.
Так ви зменшите свій рівень тривоги.
💎2. Інформаційна гігієна
Відслідковуйте реакції свого тіла на ту чи іншу інформацію. Зараз її надто багато і вона має різний вплив на нас.
🔸Не тоніть в інформаційному просторі. Відслідковуйте, як ваше тіло реагує на ту чи іншу звістку. Якщо ви відчуваєте злість, прочитавши новини, трансформуйте її в паливо для подальших дій, прийняття рішень, турботу про своїх близьких.
🚫Мінімізуйте інформацію, яка вводить вас в ступор, замирання.
💎3. Фізична активність.
80% роботи нашого мозку та клітин ми підтримуємо через фізичну активність.
•ходіть
•танцюйте
•грайте в рухомі ігри
•займайтесь йогою
•дихальні практики
🔸Робіть те, що можете собі зараз дозволити. Хоча би 30 хвилин в день займайтесь фізичною активністю.
Ці прості правила дадуть вам ресурс на прийняття важливих рішень. Для цього підтримуйте життєдіяльність в своєму тілі.
Ярослава Федорчук - психолог та тілесно-орієнтовний терапевт
Не важливо, де ви зараз знаходитесь: на території України, за її межами, чи на етапі вибору. Занотуйте три основних правила:
💎1. Моя особиста відповідальність.
Пам’ятайте: «Одягаємо кисневу маску спочатку на себе, потім на дитину». Тільки при своєму мінімальному внутрішньому ресурсі ви зможете поділитися ним з іншими.
📝Завдання:
Напишіть для себе нотатки/лист:
🔸на які речі ви зараз впливаєте (почистити зуби, прибрати в квартирі, обійняти дітей/рідних і тд.);
🔸на що ви впливати не можете.
Так ви зменшите свій рівень тривоги.
💎2. Інформаційна гігієна
Відслідковуйте реакції свого тіла на ту чи іншу інформацію. Зараз її надто багато і вона має різний вплив на нас.
🔸Не тоніть в інформаційному просторі. Відслідковуйте, як ваше тіло реагує на ту чи іншу звістку. Якщо ви відчуваєте злість, прочитавши новини, трансформуйте її в паливо для подальших дій, прийняття рішень, турботу про своїх близьких.
🚫Мінімізуйте інформацію, яка вводить вас в ступор, замирання.
💎3. Фізична активність.
80% роботи нашого мозку та клітин ми підтримуємо через фізичну активність.
•ходіть
•танцюйте
•грайте в рухомі ігри
•займайтесь йогою
•дихальні практики
🔸Робіть те, що можете собі зараз дозволити. Хоча би 30 хвилин в день займайтесь фізичною активністю.
Ці прості правила дадуть вам ресурс на прийняття важливих рішень. Для цього підтримуйте життєдіяльність в своєму тілі.
Ярослава Федорчук - психолог та тілесно-орієнтовний терапевт
❤108👍34🎉3😢1🤩1
🪴 Стресостійкість організму залежно від темпераменту
Частина 1
Екстремальні або стресові ситуації - це сукупність умов і обставин, що виходять за рамки звичайних. Вони “жадають” від людини мобілізації психічних і фізичних ресурсів. Сигнали погрози приводять до зростання активності людини, і якщо ця активність не приносить очікуваного поліпшення положення, нас поглинають негативні емоції різної сили. Роль емоцій в екстремальній ситуації різна.
📣Як правило, на кожну стресову ситуацію є причина, але її екстремальність у значній мірі визначається певними складовими:
☝️об'єктивної погрози може і не бути, але ми помилково сприймаємо ситуацію як стресову;
☝️ми можемо усвідомити стресовість ситуації, але оцінювати її як незначущу, що саме по собі вже є трагічною помилкою і може привести до непередбачених наслідків;
☝️опинившись у стресовій ситуації і не знаходячи виходу з неї, утративши віру в можливість її вирішення, ми тікаємо від реальності за допомогою активізації механізмів психологічного захисту;
☝️ситуація може бути об'єктивно екстремальною але наявність знань і досвіду дозволяє нам переборювати її без значної мобілізації своїх ресурсів.
Для психічної напруженості властивий високий рівень активності і вагомі витрати нервово-психічної енергії. Рівні психічної напруженості в людей можуть бути різними, що пов’язано з темпераментом, тому і реакція на екстримальні/стресові ситуації відрізняється:
🔹Холерик
У холерика реактивність явно переважає над активністю, тому він неприборканий, нестриманий, запальний, агресивний.
⚡️У визначеній екстремальній ситуації холерик або почне влаштовувати паніку, або візьме на себе відповідальність, виявить себе в бурхливій діяльності, що може виявитися як корисною, так і абсолютно марною для навколишніх.
⚡️Йому буде нелегко справитися з покладеною на себе відповідальністю, бо холериків відрізняє така властивість темпераменту як ригідність - негнучкість пристосування до зовнішніх умов. У той же час людина холеричного темпераменту при вдалому збігу обставин здатна проявляти велику силу волі.
🔹Сангвінік
Також відрізняється великою рухливістю, однак людина легше пристосовується до умов життя, що змінюються. Сензитивність у нього незначна, тому відволікаючі фактори діяльності не завжди негативно впливають на його реакцію.
Їм властива значна резистентність - можливість чинити опір несприятливим умовам.
⚡️Здатний швидко зосередитися, дисциплінований, при бажанні може стримувати прояв своїх почуттів і мимовільні реакції. Йому притаманні швидкі рухи, гнучкість розуму, спритність, швидкий темп мови, швидке включення у нову роботу.
⚡️У випадку стресової ситуації така особа буде в силах швидко оцінити масштаб і серйозність що відбувається, зважити всі «за» і «проти» можливих рішень проблеми і зможе прийняти вірне. Сангвінік швидко реагує на навколишні події, неприємності переживає легко.
Галина Волошина, психологиня
Частина 1
Екстремальні або стресові ситуації - це сукупність умов і обставин, що виходять за рамки звичайних. Вони “жадають” від людини мобілізації психічних і фізичних ресурсів. Сигнали погрози приводять до зростання активності людини, і якщо ця активність не приносить очікуваного поліпшення положення, нас поглинають негативні емоції різної сили. Роль емоцій в екстремальній ситуації різна.
📣Як правило, на кожну стресову ситуацію є причина, але її екстремальність у значній мірі визначається певними складовими:
☝️об'єктивної погрози може і не бути, але ми помилково сприймаємо ситуацію як стресову;
☝️ми можемо усвідомити стресовість ситуації, але оцінювати її як незначущу, що саме по собі вже є трагічною помилкою і може привести до непередбачених наслідків;
☝️опинившись у стресовій ситуації і не знаходячи виходу з неї, утративши віру в можливість її вирішення, ми тікаємо від реальності за допомогою активізації механізмів психологічного захисту;
☝️ситуація може бути об'єктивно екстремальною але наявність знань і досвіду дозволяє нам переборювати її без значної мобілізації своїх ресурсів.
Для психічної напруженості властивий високий рівень активності і вагомі витрати нервово-психічної енергії. Рівні психічної напруженості в людей можуть бути різними, що пов’язано з темпераментом, тому і реакція на екстримальні/стресові ситуації відрізняється:
🔹Холерик
У холерика реактивність явно переважає над активністю, тому він неприборканий, нестриманий, запальний, агресивний.
⚡️У визначеній екстремальній ситуації холерик або почне влаштовувати паніку, або візьме на себе відповідальність, виявить себе в бурхливій діяльності, що може виявитися як корисною, так і абсолютно марною для навколишніх.
⚡️Йому буде нелегко справитися з покладеною на себе відповідальністю, бо холериків відрізняє така властивість темпераменту як ригідність - негнучкість пристосування до зовнішніх умов. У той же час людина холеричного темпераменту при вдалому збігу обставин здатна проявляти велику силу волі.
🔹Сангвінік
Також відрізняється великою рухливістю, однак людина легше пристосовується до умов життя, що змінюються. Сензитивність у нього незначна, тому відволікаючі фактори діяльності не завжди негативно впливають на його реакцію.
Їм властива значна резистентність - можливість чинити опір несприятливим умовам.
⚡️Здатний швидко зосередитися, дисциплінований, при бажанні може стримувати прояв своїх почуттів і мимовільні реакції. Йому притаманні швидкі рухи, гнучкість розуму, спритність, швидкий темп мови, швидке включення у нову роботу.
⚡️У випадку стресової ситуації така особа буде в силах швидко оцінити масштаб і серйозність що відбувається, зважити всі «за» і «проти» можливих рішень проблеми і зможе прийняти вірне. Сангвінік швидко реагує на навколишні події, неприємності переживає легко.
Галина Волошина, психологиня
❤81👍48🤩5🔥1
🪴Залежність реакції на стресові події від типу темпераменту.
Частина 2
Від темпераменту людини залежать багато психічних факторів:
☝️швидкість виникнення психічних процесів;
☝️пластичність і стійкість психічних явищ, легкість їхньої зміни і переключення;
☝️темп і ритм діяльності;
☝️інтенсивність психічних процесів;
☝️спрямованість психічної діяльності на визначені об'єкти.
🔹Флегматик
Такі особи не відрізняються ініціативністю, тому часто мають потребу в керівництві при будь-якому виді діяльності. Вони не спритні, перебудовують навички і звички. Флегматик може стримувати свої імпульси, не відволікатися при впливі подразників. У той же час інертність психічних процесів позначається на недостатній гнучкості в діях.
В екстренній ситуації флегматик не стане наводити паніку, істерити. Він спостерігатиме за тим, хто і що робить, обере для себе потрібний варіант і почне діяти. Навіть при великих неприємностях зберігає спокій, відрізняється терплячістю, витримкою, самовладанням.
🔹Меланхолік
Це людина з високою чутливістю і малою реактивністю. Підвищена чутливість при великій інертності призводить до того, що незначний привід може викликати в нього сльози. Меланхоліки невпевнені у собі, боязкі, а найменші труднощі змушують їх опускати руки. Вони неенергійні і ненаполегливі, легко стомлюються і мало працюють, болісно реагують на раптове ускладнення ситуації, відчувають сильний страх у небезпечних ситуаціях, часто почувають себе непевно.
Меланхоліки часто здаються навіть перед несуттєвими проблемами, тому в складній ситуації, що вимагає найшвидшого рішення, вони можуть нічого не робити, і з боку може здаватися, що вони до усьому байдужі.
Галина Волошина, психологиня
Частина 2
Від темпераменту людини залежать багато психічних факторів:
☝️швидкість виникнення психічних процесів;
☝️пластичність і стійкість психічних явищ, легкість їхньої зміни і переключення;
☝️темп і ритм діяльності;
☝️інтенсивність психічних процесів;
☝️спрямованість психічної діяльності на визначені об'єкти.
🔹Флегматик
Такі особи не відрізняються ініціативністю, тому часто мають потребу в керівництві при будь-якому виді діяльності. Вони не спритні, перебудовують навички і звички. Флегматик може стримувати свої імпульси, не відволікатися при впливі подразників. У той же час інертність психічних процесів позначається на недостатній гнучкості в діях.
В екстренній ситуації флегматик не стане наводити паніку, істерити. Він спостерігатиме за тим, хто і що робить, обере для себе потрібний варіант і почне діяти. Навіть при великих неприємностях зберігає спокій, відрізняється терплячістю, витримкою, самовладанням.
🔹Меланхолік
Це людина з високою чутливістю і малою реактивністю. Підвищена чутливість при великій інертності призводить до того, що незначний привід може викликати в нього сльози. Меланхоліки невпевнені у собі, боязкі, а найменші труднощі змушують їх опускати руки. Вони неенергійні і ненаполегливі, легко стомлюються і мало працюють, болісно реагують на раптове ускладнення ситуації, відчувають сильний страх у небезпечних ситуаціях, часто почувають себе непевно.
Меланхоліки часто здаються навіть перед несуттєвими проблемами, тому в складній ситуації, що вимагає найшвидшого рішення, вони можуть нічого не робити, і з боку може здаватися, що вони до усьому байдужі.
Галина Волошина, психологиня
👍81❤16
Що таке “заземлення” і як воно може допомогти?
🪨«Заземлення» - це набір технік, які можуть допомогти «заземлити» людину тут і зараз, в моменті. Вони корисні, коли ви відчуваєте сильні емоції, пригнічені або переживаєте панічні атаки, кошмари чи флешбеки.
❓Коли я можу використовувати методи заземлення?
Методи заземлення можна виконувати будь-де і в будь-який час.
Ви можете використовувати їх, коли:
📍Відчуваєте себе перевантаженим
📍Відчуваєте тригер
📍Відчуваєте паніку або тривогу
📍Маєте тривожні емоції
📍Маєте флешбеки або нав’язливі спогади
📍Відчуваєте себе відокремленим від світу
📍Маєте бажання заподіяти собі шкоду
🪨ТЕХНІКИ “ЗАЗЕМЛЕННЯ”
Виберіть, що найкраще підходить для вас.
🧠РОЗУМОВІ техніки
Допоможуть вам перефокусувати свої думки.
🔸5-4-3-2-1
Назвіть 5 речей, які ви можете побачити.
Назвіть 4 речі, які ви можете відчути («мої ноги на підлозі»).
Назвіть 3 речі, які ви можете почути («рух на вулиці», «спів птахів»).
Назвіть 2 речі, які ви відчуваєте.
Назвіть 1 річ, яку ви можете скуштувати.
🔸Гра «Абетка».
Виберіть категорію (наприклад, «їжа») і придумайте предмет для кожної літери в алфавіті (наприклад, ананас, банан, виноград тощо).
🔸Зосередьтеся на розумовому завданні
Виконайте складне розумове завдання або обчислення. Наприклад:
Повторіть таблицю множення (3 x 2 – це…, 3 x 3 – це… тощо).
Скажіть алфавіт задом наперед.
Порахуйте кілька складних сум (19 x 21 = …).
🔸Образність
Візуалізуйте щось, що завадить вам зосередитися на ваших небажаних думках чи почуттях.
Наприклад, ви можете уявити:
Великий знак СТОП.
Ніби ви перемикаєте «телевізійний канал».
«Переводите циферблат» у своїх емоціях.
🔸Використовуйте прив’язну фразу
Опишіть, хто ви, скільки вам років, дату сьогодні, час, де ви зараз.
Наприклад, «Мене звати Анна, мені 57 років. Сьогодні понеділок, 23 березня, 10 ранку, я сиджу за кухонним столом».
Ви можете продовжувати додавати деталі, поки не відчуєте себе краще. «Мій чай теплий. Я чую вітер надворі. У мене сьогодні вихідний».
💪ФІЗИЧНІ техніки
Допоможуть відчути зв'язок зі своїм тілом.
🔹 Дихайте
Зверніть увагу на своє дихання.
Вдих через ніс і видих через рот.
Покладіть руки на живіт. Спостерігайте, як ваші руки рухаються вгору і вниз, коли ви дихаєте.
🔹Торкніться “заземленого” об'єкта
Спробуйте носити з собою невеликий предмет у кишені, куди б ви не пішли, наприклад, невеликі каміці. Перебирайте їх, коли відчуваєте себе перевантаженим або роздратованим.
🔹Втопіть п’яти в землю
Зосередьтеся та перенесіть вагу на п’яти. Нагадайте собі, що ви фізично пов’язані із землею. Тупайте ногами, якщо це допомагає.
Ви можете спробувати це босоніж на м’якому килимку.
🔹Напружте і відпустіть
Спробуйте стиснути і розпустити кулаки.
Ви також можете напружити все тіло і зосередитися на тому, щоб повільно відпускати його, від чола, щелепи, плечей аж до пальців ніг.
🔹Торкніться або тримайте об’єкти
Торкайтеся або тримайте різні об’єкти навколо вас. Подумайте, що вони відчувають.
Або спробуйте схопитися за стілець якомога сильніше.
🔹Нахили і розтягнення
Витягніть руки і ноги.
Спробуйте поворушити пальцями рук або ніг.
🙏ЗАСПОКІЙЛИВІ техніки
Допомагають відчути себе розслабленими та в безпеці
🔸Щасливе місце
Подумайте про місце, де можна розслабитися, почуватися в безпеці та бути щасливим. Це може бути реальним або уявним. Це може бути тропічний пляж, затишна кімната з каміном, високо на горі, звідки відкривається неймовірний краєвид… це вирішувати вам.
🔸Плануйте щось приємне
Подумайте про улюблену справу, яка вас потішить на потім – наприклад, ванну з піною, подрімати під улюбленою ковдрою або смачну їжу.
🔸Арифмації
Повторюйте твердження або запишіть його.
Наприклад, «Я сильна», «Я справлявся/-лася з цим раніше», «Це теж пройде», «Зараз я в безпеці».
🔸Доброта до себе
Підбадьорюйте себе, можете повторювати про себе або записати.
Наприклад, «Я маю значення», «Мені важко, але я переживу це», «Я дуже стараюся і виходить дуже добре».
🪨«Заземлення» - це набір технік, які можуть допомогти «заземлити» людину тут і зараз, в моменті. Вони корисні, коли ви відчуваєте сильні емоції, пригнічені або переживаєте панічні атаки, кошмари чи флешбеки.
❓Коли я можу використовувати методи заземлення?
Методи заземлення можна виконувати будь-де і в будь-який час.
Ви можете використовувати їх, коли:
📍Відчуваєте себе перевантаженим
📍Відчуваєте тригер
📍Відчуваєте паніку або тривогу
📍Маєте тривожні емоції
📍Маєте флешбеки або нав’язливі спогади
📍Відчуваєте себе відокремленим від світу
📍Маєте бажання заподіяти собі шкоду
🪨ТЕХНІКИ “ЗАЗЕМЛЕННЯ”
Виберіть, що найкраще підходить для вас.
🧠РОЗУМОВІ техніки
Допоможуть вам перефокусувати свої думки.
🔸5-4-3-2-1
Назвіть 5 речей, які ви можете побачити.
Назвіть 4 речі, які ви можете відчути («мої ноги на підлозі»).
Назвіть 3 речі, які ви можете почути («рух на вулиці», «спів птахів»).
Назвіть 2 речі, які ви відчуваєте.
Назвіть 1 річ, яку ви можете скуштувати.
🔸Гра «Абетка».
Виберіть категорію (наприклад, «їжа») і придумайте предмет для кожної літери в алфавіті (наприклад, ананас, банан, виноград тощо).
🔸Зосередьтеся на розумовому завданні
Виконайте складне розумове завдання або обчислення. Наприклад:
Повторіть таблицю множення (3 x 2 – це…, 3 x 3 – це… тощо).
Скажіть алфавіт задом наперед.
Порахуйте кілька складних сум (19 x 21 = …).
🔸Образність
Візуалізуйте щось, що завадить вам зосередитися на ваших небажаних думках чи почуттях.
Наприклад, ви можете уявити:
Великий знак СТОП.
Ніби ви перемикаєте «телевізійний канал».
«Переводите циферблат» у своїх емоціях.
🔸Використовуйте прив’язну фразу
Опишіть, хто ви, скільки вам років, дату сьогодні, час, де ви зараз.
Наприклад, «Мене звати Анна, мені 57 років. Сьогодні понеділок, 23 березня, 10 ранку, я сиджу за кухонним столом».
Ви можете продовжувати додавати деталі, поки не відчуєте себе краще. «Мій чай теплий. Я чую вітер надворі. У мене сьогодні вихідний».
💪ФІЗИЧНІ техніки
Допоможуть відчути зв'язок зі своїм тілом.
🔹 Дихайте
Зверніть увагу на своє дихання.
Вдих через ніс і видих через рот.
Покладіть руки на живіт. Спостерігайте, як ваші руки рухаються вгору і вниз, коли ви дихаєте.
🔹Торкніться “заземленого” об'єкта
Спробуйте носити з собою невеликий предмет у кишені, куди б ви не пішли, наприклад, невеликі каміці. Перебирайте їх, коли відчуваєте себе перевантаженим або роздратованим.
🔹Втопіть п’яти в землю
Зосередьтеся та перенесіть вагу на п’яти. Нагадайте собі, що ви фізично пов’язані із землею. Тупайте ногами, якщо це допомагає.
Ви можете спробувати це босоніж на м’якому килимку.
🔹Напружте і відпустіть
Спробуйте стиснути і розпустити кулаки.
Ви також можете напружити все тіло і зосередитися на тому, щоб повільно відпускати його, від чола, щелепи, плечей аж до пальців ніг.
🔹Торкніться або тримайте об’єкти
Торкайтеся або тримайте різні об’єкти навколо вас. Подумайте, що вони відчувають.
Або спробуйте схопитися за стілець якомога сильніше.
🔹Нахили і розтягнення
Витягніть руки і ноги.
Спробуйте поворушити пальцями рук або ніг.
🙏ЗАСПОКІЙЛИВІ техніки
Допомагають відчути себе розслабленими та в безпеці
🔸Щасливе місце
Подумайте про місце, де можна розслабитися, почуватися в безпеці та бути щасливим. Це може бути реальним або уявним. Це може бути тропічний пляж, затишна кімната з каміном, високо на горі, звідки відкривається неймовірний краєвид… це вирішувати вам.
🔸Плануйте щось приємне
Подумайте про улюблену справу, яка вас потішить на потім – наприклад, ванну з піною, подрімати під улюбленою ковдрою або смачну їжу.
🔸Арифмації
Повторюйте твердження або запишіть його.
Наприклад, «Я сильна», «Я справлявся/-лася з цим раніше», «Це теж пройде», «Зараз я в безпеці».
🔸Доброта до себе
Підбадьорюйте себе, можете повторювати про себе або записати.
Наприклад, «Я маю значення», «Мені важко, але я переживу це», «Я дуже стараюся і виходить дуже добре».
❤141👍66
Практика, що допомагає прожити емоції та об’єднати родину
З початку війни більшість із нас опинилася в тісних зв’язках зі своїми родичами. Тож не дивно, що сварки чи непорозуміння між близькими людьми зараз трапляються частіше.
Якщо у вас в родині теж підвищений емоційний градус, пропонуємо підтримати себе практикою для всієї родини. Вона допоможе створити опори всередині сім’ї🙏🏻
🎨Арттерапевтична практика на об’єднання сім’ї
Вам знадобляться:
🔹олівці або фарби
🔹папір (аркуші, які можна склеїти; шпалери; ватман).
Чим більший лист, тим більша вірогідність, що вся сім’я проживе цю практику.
Подивіться одне на одного та придумайте для свої сімейної системи такі складові в ілюстраціях:
▫️назву
▫️гімн
▫️девіз
▫️традиції
▫️кольори
▫️настрої
▫️як ви зазвичай проживаєте різні види емоцій
▫️ритуали вашої сім’ї
Після завершення проговоріть все, що у вас вийшло, та обійміться зі своїми рідними🫂
Ця практика допоможе прожити вам емоції, з якими ми всі зустрілись, і ще більше об’єднатись🤍
Ярослава Федорчук, психологиня та тілесно-орієнтовний терапевт
З початку війни більшість із нас опинилася в тісних зв’язках зі своїми родичами. Тож не дивно, що сварки чи непорозуміння між близькими людьми зараз трапляються частіше.
Якщо у вас в родині теж підвищений емоційний градус, пропонуємо підтримати себе практикою для всієї родини. Вона допоможе створити опори всередині сім’ї🙏🏻
🎨Арттерапевтична практика на об’єднання сім’ї
Вам знадобляться:
🔹олівці або фарби
🔹папір (аркуші, які можна склеїти; шпалери; ватман).
Чим більший лист, тим більша вірогідність, що вся сім’я проживе цю практику.
Подивіться одне на одного та придумайте для свої сімейної системи такі складові в ілюстраціях:
▫️назву
▫️гімн
▫️девіз
▫️традиції
▫️кольори
▫️настрої
▫️як ви зазвичай проживаєте різні види емоцій
▫️ритуали вашої сім’ї
Після завершення проговоріть все, що у вас вийшло, та обійміться зі своїми рідними🫂
Ця практика допоможе прожити вам емоції, з якими ми всі зустрілись, і ще більше об’єднатись🤍
Ярослава Федорчук, психологиня та тілесно-орієнтовний терапевт
👍57❤29