​Міфи та правда про ПТСР

Абревіатура ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) із професійного словника психотерапевтів перекочувала в нашу повсякденну мову.

Сьогодні ми багато чуємо про ПТСР, та іноді некоректне розуміння цього розладу призводить до надмірної тривоги за себе та близьких чи до стигматизації людей із цим діагнозом.

ПТСР зазвичай проявляється:
▪️нав’язливими повторними спогадами про травматичні події, флешбеками, яскравими і дуже емоційними кошмарами;
▪️униканням місць, речей, дій, розмов, пов’язаних із травматичним досвідом;
▪️підвищеною тривожністю, збудженням, постійним станом «бойової готовності», нездатністю самостійно заспокоїтися і розслабитися;
▪️негативними думками, депресією, зниженням когнітивних здібностей.

❗️Якщо помічаєте такі симптоми, зверніться по допомогу до спеціалістів.

💬 Варто знати, що про ПТСР існує багато міфів, які не відповідають дійсності. 

❌ Міф: усі, хто переживає війну та горе, матимуть ПТСР.
✅ Правда: психіка більшості людей справляється з наслідками травматичних подій. За різними даними, лише в 10-30% людей розвивається ПТСР. Крім того, існують спеціальні техніки, які доказово зменшують ймовірність розвитку ПТСР.

❌ Міф: якщо одразу після психологічної травми в людини з’являється безсоння, депресивні думки, тривожність – це ПТСР.
✅ Правда: ПТСР найчастіше розвивається протягом 3 місяців після травматичної події, та з часом симптоми можуть посилюватись. Одразу після події може бути гострий стрес і відповідні симптоми, які зменшуються з часом.

❌ Міф: коли людина потрапляє в безпечні умови, ПТСР не проявляється.
✅ Правда: іноді симптоми все ж проявляються, навіть у безпечних для людини умовах. Психіка ніби розслабляється і починає продукувати негативні переживання, тривогу, флешбеки.

❌ Міф: ПТСР розвивається лише у «слабаків».
✅ Правда: розвиток ПТСР залежить від багатьох чинників, серед яких особливості самої травми, її тривалість, особиста значущість травматичної події для людини. Пошук допомоги при ПТСР навпаки означає силу і бажання людини жити повноцінним життям.

❌ Міф: ПТСР не лікується, людина божеволіє і вже ніколи не зможе нормально жити.
✅ Правда: у психотерапії та психіатрії є чимало доказових і ефективних підходів до лікування ПТСР. Звернутися до спеціаліста при ПТСР – це необхідність, яка дає можливість одужати.

Джерело: Надія Терещенко, психотерапевтка.

​Домагання та сексуальне насильство: що можна зробити в небезпечній ситуації?

У контексті повномасштабної війни з рф сексуальне насильство стало повноцінною зброєю проти цивільного населення України на окупованих територіях для деморалізації та залякування.

Скільки історій про групові зґвалтування неповнолітніх Україна почула після звільнення Бучі, Ірпеня, Макарова, Чернігівщини, Харківщини? Ще більше таких історій поглинуло мовчання жінок, які стали жертвами наруги.

❗️Попри це, в Україні залишається частина суспільства, що готова толерувати насильство. Нещодавній випадок у Києві, який зараз активно обговорюють в соцмережах, тому доказ.

💭 Слід запам‘ятати просту аксіому: чуже тіло – унікальне та недоторкане. Фізичні кордони – непорушні. Те, що лежить поза цією аксіомою, не є нормою, і про це потрібно говорити.

🟠 На жаль, це розуміють не всі, і тому ми знову змушені порушувати тему, якій не місце у сучасному суспільстві. А саме, які прийоми можуть допомогти уникнути спроби сексуального насильства. Психологи радять:

🚩 При очевидній спробі зґвалтування дійте нестандартно і несподівано для ґвалтівника. Головне – перебороти шок та не завмерти перед небезпекою. Кричіть не своїм голосом, вдайте, що несповна розуму, скажіть щось максимально несподіване для нападника. Його збентеженість може дати вам час для втечі.

🚩Подивіться прямо в очі. Зоровий контакт може збентежити нападника й дати зрозуміти, що ви запам'ятали, як він виглядає. Це може відлякати ґвалтівника.

🚩Скажіть, що маєте захворювання, яке передається статевим шляхом. Як мінімум, це може дати кілька секунд, щоб вирватися і втекти.

🚩Застосовуйте будь-які доступні методи, аби фізично унеможливити зґвалтування (тобто, аби в нападника зникла ерекція). Нудота, інші фізіологічні потреби, нав’язливий та хворобливий кашель – усе це може відвернути нападника.

🚩Перебуваючи в закладі або в когось вдома, контролюйте, що ви п'єте та їсте. Однак, якщо після випитого ви різко відчули запаморочення або погіршення стану, – негайно візьміть телефон і викликайте швидку. Після цього повідомте іншим присутнім, що зараз за цією адресою приїде карета швидкої допомоги. Це значно ускладнить потенційним нападникам подальші дії. Важливо: ви маєте знати точну адресу людей, до яких збираєтеся в гості.

На жаль, і це потрібно усвідомлювати, на окупованих територіях запобігти зґвалтуванню значно складніше. Адже там не діють жодні українські правоохоронні органи. Тому:

🚩 Намагайтеся не потрапляти на очі окупантам.

🚩 Забудьте про косметику, дезодорант, часте миття голови, нормальний одяг. І хоча це аж ніяк не гарантія, бо не в одязі проблема, – такі заходи дозволять принаймні зменшити ймовірність насильства.

🚩 Якщо зґвалтування вже відбувається, головне ваше завдання в цій ситуації – вижити. Тверезо оцінюйте свої зусилля: якщо ви не можете уникнути зґвалтування та не впевнені у своїх фізичних силах щодо активного спротиву, то найкраще не пручатися та відокремити себе подумки від ситуації.

​Три книги Ілсе Санд, які варто прочитати

Ілсе Санд — відома датська письменниця і психотерапевтка, яка особливу увагу приділяє роботі з інтровертами й людьми, що мають підвищену емоційну чутливість.
Уперше з психотерапією Ілсе зіткнулася ще дитиною: розлучення її батьків так зачепило дівчинку, що вона звернулася по професійну допомогу психолога. Після закінчення Орхуського університету Ілсе кілька років працювала парафіяльним пастором. На цій посаді вона багато спілкувалася й підтримувала людей із психологічними потребами.
Після того, як Санд склала обов’язки пастора, вона цілком присвятила себе роботі дипломованого психотерапевта.
Крім психотерапевтичної практики, Ілсе Санд читає лекції з психології та пише книги.
Нижче — добірка деяких із них:

"Компас емоцій"
Життя — завжди емоції. Однак не лише позитивні. Наприклад, ваш друг придбав машину й аж не тямиться з радощів. Проте у вас це викликає лише роздратування та… заздрість. Ви намагаєтеся якось упоратись із цим почуттям, притлумити його… Натомість авторка книги радить аж ніяк не соромитися гніву, страху чи заздрощів — усіх тих почуттів, які ми звикли вважати неправильними й негативними.
Не приховувати, а розібратися в природі цих емоцій, навчитись уважніше ставитися до себе та своїх почуттів — ось що, на думку Ілсе Санд, допоможе позбутися 90% життєвих проблем і негараздів.
Налаштуйте свій внутрішній компас, аби не загубитись у вирі емоцій.

"Подолати страх близькості"
Щоб тебе не вдарили — вдар першим. Або вдягни непробивну броню на своє серце, щоб його не розбили. Чи врятує це від болю розчарувань? Авжеж. Та чи зробить це тебе щасливим? Навряд.
Щодня у коханні, побутовому спілкуванні, офісних контактах ми несвідомо застосовуємо "стратегії самозахисту" — механізми, які начебто рятують нас від ударів. А насправді стають на заваді хорошим, близьким стосункам. Ми замикаємося, віддаляємося, ховаємося від повноцінного життя. Ця книга навчить вас розпізнавати та долати негативні стратегії захисту, деструктивний досвід минулого та страх відкривати внутрішнє "я".

"Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле"
Розставання з романтичним партнером, хорошим другом чи втрата близької людини — це болісний етап життя для кожного. І здається, що світла в кінці тунелю немає, а є лише темрява та самотність. Проте будь-яке розставання чи втрату можна не тільки пережити, а й перетворити на початок нової життєвої сторінки. Головне, правильно розуміти ситуацію й мужньо зустріти проблеми та переживання віч-на-віч.
Ілсе Санд аналізує всі причини розірвання стосунків і пропонує прості прийоми і вправи, щоб їх врятувати, пережити біль розставання та втрати й навчитися відпускати людей з легким серцем, без сліз і депресій.

Юлія Ворман, практичний психолог.

​​Страх самотності, що з’явився під час війни. Причини та як впоратись?

🔸 У суспільстві існує думка, що самотня людина не може вважатися успішною чи щасливою. Звісно, це стереотип, що зазнає активної критики в сучасному світі. Проте на підґрунті саме таких установок багато людей досі відчувають страх через самотність.

🔸 В архаїчному ж уявленні самотність дорівнювала смерті поза групою. Очевидно, чому в умовах війни люди все частіше можуть переживати страх самотності, хоча в мирний час абсолютно спокійно жили наодинці і не мали жодного дискомфорту. Війна стократно збільшила відчуття небезпеки.

🔸 Також є випадки, коли ми просто позбавлені можливості бути поруч із близькими людьми і тому відчуваємо страх через самотність. Під час війни багато українців рятуючись покинули свій дім, переїхали за кордон, хтось із пари залишився сам, коли чоловіка або дружину мобілізували до армії.

Безумовно, така різка зміна – важкий стрес, що може спровокувати страх засинати в порожній квартирі, виходити на вулицю і займатися щоденною рутиною. Він паралізує.

❓Тож як впоратися зі страхом самотності власними силами? Психологи радять:

🟢 Проаналізуйте свій страх – чи є він раціональним? Низка наших страхів не мають нічого спільного з реальною небезпекою для життя чи здоров'я. Тож дайте чесну відповідь собі – чому ви боїтеся самотності? Коли ви виявите справжнє джерело свого страху, спробуйте з ним попрацювати.

🔹Наприклад, ви боїтеся засинати наодинці або що до вашого житла хтось вдереться (на жаль, актуально для людей, які пережили окупацію). У разі, коли не йдеться про клінічні випадки (тобто аутофобію – патологічний страх самотності, також страх самого себе), спробуйте впоратися підручними засобами.

🔹Познайомтесь із сусідами, якщо ви зараз знаходитеся на самоті в чужому місті чи країні, поспілкуйтеся з баристою в кав'ярні поруч із домом, продавцем у найближчому магазині – це допоможе створити відчуття знайомого і безпечного простору.

🔹Якщо є змога, змініть замок на більш надійний або залишайте світло в квартирі вночі горіти, придбайте щось для самозахисту – на психологічному рівні це дозволить почуватися в порожній квартирі впевненіше.

🔹Якщо не можете заснути на самоті – домашній улюбленець або увімкнений перед сном фільм допоможуть зменшити відчуття страху.

🟢 Зовнішня опора. Знайдіть людину, друга, якому ви можете зателефонувати в будь-який момент, коли вас охоплює страх через самотність. Попередьте та спитайте, чи не проти він/вона допомогти вам впоратися з таким станом. Бути чесним і визнати необхідність у допомозі – це нормально.

🟢 Дні тиші та самопізнання. Щоб навчитися почуватися комфортно наодинці, спробуйте запровадити дні тиші. Спочатку проведіть у тиші годину, поспостерігайте за собою. Потім спробуйте пів дня. День. Можна поїхати у відпустку без друзів чи близьких. Це поступово навчить вас бути із собою, знаходити цінність у собі та знизить страх самотності.

❗️Важливо. В окремих випадках страх самотності пов'язаний із більш глибинними травмами та нав'язливими думками. У такому разі необхідна допомога кваліфікованого психолога. Платформа психологічної підтримки українців «Розкажи мені» працює дистанційно та на безоплатній основі. Не бійтеся звернутися по допомогу.

Любі читачі, дякуємо за те, що ви з нами. У цей непростий для країни та кожного з нас час ми поріднилися й зачепили чимало струн людської душі❤️

Сподіваємося, в нашому пабліку вам вдалося знайти відповіді хоча б на деяку частину актуальних життєвих питань. Хочемо, щоб наша «Психологічна підтримка» була ще більш корисною та ефективною.

Тож для того, аби краще зрозуміти ваші потреби, просимо відповісти на декілька запитань.

​Як перемогти лінощі і чи потрібно це робити

"Лінь раніше за мене народилася". Кожен з нас знає, про що йдеться. Але спробуємо подивитися на звичні "мені ліньки” під іншим, психоаналітичним кутом.

Адже напад лінощів — це сигнал про нестачу мотивації. Потрібно робити щось дуже термінове та важливе, але кому потрібно? Бо ваше “Я”, ваша психіка та організм в цілому каже — “вибачте, ні, я цього не хочу, мені це не потрібно“. Не треба казати, що йдеться про розбещеність, особливо, коли лінощі є точковими проявами.

Багато з нас зростали у родинах, де любили повторювати “хто рано встає, тому Бог дає”. 🤪 Ранній підйом, заправити ліжко, зробити зарядку, поснідати, прочитати 3 сторінки нової книги… Хіба хочеш – мусиш. І якщо батьки помічали, що дитина без особливого бажання робить всі ці ранкові ритуали, її називали “лінивою”. Тобто не така як треба, не в нормі. Подивись на інших дітей, вони неліниві, отже кращі.

☝️До речі, випадків, коли дитину називали лінивою, а вона підривалася та бігла доводити, що це не так, в історії не зафіксовано. Але, на жаль, тут спрацьовує класичне правило: якщо довго і наполегливо називати людину свинею, зрештою вона захрюкає. Людина вірить, що вона ледача, адже так її наполегливо називають близькі та значущі люди.

❓Які маємо наслідки?

⛔️Ярлик “ти - лінивий” приклеюється до нашої особистості. І в дорослому житті, якщо ми підхоплюємося недостатньо бадьоро, то починаємо знову чути «той голос». Він каже – лінивий, невідповідальний невдаха, треба вставати! Людина встає та починає не жити, а мучитися. А якщо раптом не встає, то почуття провини не забариться.

⛔️ До звинувачень у ліні згодом долучається соціум. Зараз світ дуже швидкий, і суспільство постійно вимагає від людини активності. Ти повинен за день встигати все і навіть більше. Ти не можеш бути лінивим ти не маєш на це права. Встань та йди.

Але правда полягає у тому, що лінуватися можна. І дітям, і жінкам, і чоловікам. А ще можна не хотіти чогось, можна говорити “ні” та навіть плакати. Бути різним – можна.

❗️Важливо намагатися бути собою. Відчувати себе, розуміти свої бажання. Чітко відокремлювати “я повинен” від “я хочу”. Та пам'ятати: ліньки – це двигун прогресу!

Джерело: психоаналітикиня Ольга Корбут

​​Що подивитись у вихідні

"Запах жінки" (1992, США)
Френк Слейд — полковник у відставці, що страждає сліпотою, вирішує відвідати Нью-Йорк, де планує зупинитися в розкішному готелі і провести час зі смаком.
Але його родичі, побоюючись за безпеку цієї поїздки, знаходять йому провідника — студента Чарлі, від якого полковник далеко не в захваті.

"Недоторканні/1+1" (2011, Франція)
Заснована на реальних подіях історія незвичайної дружби двох абсолютно несхожих один на одного чоловіків. Один прикутий до інвалідного крісла, багатий аристократ. Інший — щойно звільнений із в'язниці молодий хлопець. Як доля звела цих двох людей і як вони стали ледь не найкращими друзями, дивіться у фільмі.

"Гірська лихоманка" (2022, Велика Британія)
Декілька молодих любителів екстриму вирішують пройти один із найнебезпечніших гірських перевалів в Альпах, щоби дістатися бажаної вершини. Їх не лякає той факт, що багато сміливців розлучилися там зі своїми життями. Щоправда, вони ще не знають про сніговий буран,
що наближається. Ця подорож
стане справжньою боротьбою
за виживання.

Юлія Ворман, практичний психолог.

​Що робити, коли особистий ресурс на нулі?

Багато людей сприймають стан емоційного вигорання як категорично негативний, помилково докоряючи собі в лінощах чи неорганізованості. Насправді ж стан «нульового ресурсу» просто сигналізує нам про необхідність зробити перерву та перемкнути увагу.

❓Як швидко повернутися у «форму»? Психологи радять:

🟠 Щоденні ритуали радості

Стрес не завжди очевидний. Навіть коли здається, що в житті все спокійно, щоденна рутина та обов’язки забирають багато енергії. Ритуали, які дозволяють відновити особистий ресурс, мають бути так само щоденними. Чашка кави зранку в цілковитій тиші або година, проведена наодинці з улюбленою музикою. Дрібниці, на які постійно не вистачає часу, але саме вони допомагають нам відновити мотивацію та налаштуватися на продуктивний день.

🟠 Упорядкований простір і догляд за собою

Коли здається, що в житті все йде не за планом, важливо відновити відчуття контролю. Тому впорядкування робочого місця або власної оселі може бути першим кроком. Також приділіть увагу догляду за собою.

🟠 Спорт

Традиційне джерело дофаміну. Так званого «гормону щастя», що, зокрема, має вагомий вплив на зосередженість і мотивацію. Прості та регулярні фізичні навантаження здатні допомогти вийти зі стану втраченого емоційного ресурсу.

❤️ Кохання (if you know what І mean)

Напередодні Дня всіх закоханих буде злочином не згадати про цей метод, що також є потужним джерелом дофаміну і способом знизити рівень стресу. Тож класики радять: кохайтеся. З правильними людьми. І вони мають рацію.

🟠 Small talk

Коли не вистачає енергії та відчувається важка втома від рутини, маленька розмова ні про що з новою людиною може дати позитивний імпульс, такий необхідний вашій психіці.

🟠 Мрійте

Так, це складно робити під час війни – планувати майбутнє та своє життя. Але саме цей образ майбутнього часто змушує людей боротись і перемагати навіть у найбільш безвихідних ситуаціях. Вірте в себе та у своє майбутнє.

Джерело: психологиня та психотерапевтка проєкту Rescue Now Надія Терещенко.

​​Українці, які постраждали під час війни, перебували в окупації чи пережили жахіття внаслідок бойових дій, можуть отримати безкоштовні психологічні консультації на платформі «Розкажи мені»

Проєкт «Розкажи мені» надає можливість отримати безкоштовні консультації психологів, які пройшли додаткове навчання за міжнародними протоколами програми щодо ліквідації проблем у галузі психічного здоров’я. Залишайте заявку на сайті та турбуйтеся про своє ментальне здоров’я.

Публікація підготовлена в межах реалізації проєкту ПРООН
«ЄС за діалог: Зміцнення стійкості України для реагування на нагальні потреби центральної і місцевої влади, а також населення, що постраждало внаслідок війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам чи упорядникам видання та необов'язково відображають погляди Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агентств ООН.

​Що подивитись у вихідні:

"Адвокат диявола" (1997, Німеччина, США)
Молодий адвокат Кевін Ломакс робить блискучу кар'єру, захищаючи свідомо винних. Його помічає велика юридична фірма з Нью-Йорка і пропонує нове місце роботи. Тепер адвокат абсолютно щасливий, поки йому не стає ясно, хто саме його таємничий покровитель.

"Обличчя зі шрамом" (1983, США)
На початку вісімдесятих років
минулого століття кубинські біженці отримали можливість потрапити до США. Одним із них був відчайдушний і зухвалий Тоні Монтана, який приїжджає до Майамі в пошуках кращого життя. Тут він отримує безмежну владу та гроші і стає відомим під ім'ям Обличчя зі шрамом.

"Флешбек" (2022, США)
Професійний вбивця Алекс Льюїс заробив хорошу репутацію, але одного разу пішов проти своїх. Тепер чоловікові доводиться тікати як від ФБР, так і від боса кримінального угруповання. Головна причина полягає в тому, що кілер не захотів переступити через правила свого морального кодексу.

Юлія Ворман, практична психологиня.

​Панічна атака (ПА) – це гостра реакція організму на емоцію страху

Через прогрес страх як механізм самозахисту видозмінився та набув форм відомих нам як ПА. Звісно, ці стани зовсім не допомагають, а, навпаки, заважають нам функціонувати у світі.

Страхи в кожного з нас різні, симптоми ПА дуже схожі:

💔 пришвидшення серцебиття
💔 відчуття нестачі повітря
💔 тремор
💔 негативні думки, зокрема передчуття смерті
💔 нудота, біль у грудній клітці, втрата свідомості

Цю вкрай неприємну симптоматику можна приборкати завдяки технікам першої психологічної самодопомоги. Використовуйте всі техніки одразу або поодинці. Добре поєднувати дихання з техніками на заземлення.

📌 Дихання по квадрату: 4 секунди видихай, 4 секунди пауза, 4 секунди вдих, 4 секунди пауза. Обов'язково починай із видиху!

📌 Правило 5: Назви 5 предметів, які бачиш довкола себе. Назви, якими є будь-які 4 предмети на дотик (відчуй та перелічи їхні характеристики). Назви 3 речі, які ти зараз чуєш. Назви, яким є запах будь-яких 2 предметів. Назви, яким є смак 1 предмету.

📌 Коли немає світла (альтернатива): Обери 5 категорій предметів (до прикладу: музика, кіно, тварини, риби, їжа) і до цих категорій підбери 5 належних предметів чи істот (тварини: кенгуру, собака, кінь, лев, зебра).

📌 Рахування в голові: 2+5=7; 7-3=4; 4×4=16; 16/2=8 і т. д.

📌 Метелик: постав праву руку на ліву сторону грудної клітки, а ліву на праву (таким способом утворюючи з рук щось на зразок метелика). Легенько постукуй – почергово правою, потім лівою (або навпаки). Так 120 разів по 3 підходи. Також можна обійняти себе за плечі та погладжувати руки зверху донизу.

📌 Сканування тіла: Починаємо з ніг. Відчуй пальці на ногах (затиснути та розтиснути їх), потім стопу і п'яту (перекачуйся з п'яти на стопу), гомілку, коліна, стегна, сідниці, таз, поперек, спину, пальці на руках, кисті, руку, плечі, шию, підборіддя, щелепу (тут обачно, зверни увагу на неї, якщо вона затиснена, то потрібно легенько зажати сильніше і тоді розслабити), язик, губи, все лице.

‼️ Важливо зрозуміти, що від панічної атаки ще ніхто не помер (всупереч передчуттю, яке зазвичай виникає під час ПА). ПА ніколи не викликає раптову смерть.

Джерело: психологиня Вікторія Чекурак.

​🤔 Як почати будувати плани на майбутнє, незважаючи на війну?

Рік тому наші довоєнні плани, сенси та бачення майбутнього було зруйновано. У такі моменти людина завмирає і намагається впоратися з реальністю. Її життя відібрали, не запитали, не дали можливості підготуватися.

❓Що робити

📌Спочатку прожити цю ситуацію як втрату

Це складно, тому що хочеться триматися за минуле щосили. Але зв’язок з тим, що пішло назавжди, тягне назад, ставить життя на паузу. Треба виплакати цю втрату. Дозвольте собі відчути злість та смуток. Головне не застрягти в цих станах. Адже зараз атмосфера “благодатна” для страждання, а тих, хто критикує радість та задоволення, забагато.

📌 Не вимагати від себе стільки ж, скільки раніше

Зараз люди, так би мовити, регресують, відкочуються назад у примітивні форми захисту та задоволення базових потреб. Йдеться про піраміду Маслоу – безпека, повітря, вода, їжа, сон. Це нормально, і не треба спонукати себе на великі справи, якщо ви не висипаєтеся або щодня чуєте сирени повітряної тривоги.

📌 Починати будувати короткострокові плани

На годину, день, тиждень. Акуратно та поступально, не перестрибуючи “через сходи”.

📌 Не лаяти себе, не звинувачувати, якщо спочатку не виходить

Внутрішня підтримка є особливо важливою. Але чи можете ви взагалі спиратися на себе та свої відчуття? Якщо ні, цю опору потрібно поступово виростити.

📌 Розпочати пошук нових сенсів

Сенси – це те, що тримає нас на плаву, допомагає справлятися з неідеальністю світу і з нашою незадоволеністю ним. Сенси не універсальні. Нема списку, який підійде всім, і його потрібно створити самому. У когось це можуть бути діти, в когось робота, хтось бачить себе в регулярних закоханостях, а хтось у тихому сімейному житті.

‼️Головне намагатися бути у стані “хотіння”, внутрішньо наповнюючись важливими особисто для вас речами.

Джерело: психоаналітикиня Ольга Корбут.

​Рік війни. Як уникнути повторної травматизації?

Ретравматизація. Вона виникає в моменти, коли обставини, за яких людина отримала психологічну травму, повторюються. Спровокувати ретравматизацію здатні навіть спогади, до яких ми повертаємось усвідомлено або мимоволі.

❗️24 лютого для українців тепер ніколи не буде просто датою, і наш ворог добре про це знає. Тому виправдано ми очікуємо певних активних дії з боку окупантів у цей день, що будуть спрямовані на те, аби посіяти в суспільстві страх і паніку. Наше завдання – бути готовими до провокацій і максимально зібраними, щоб подбати про свою безпеку та близьких.

🔵 Уникайте тригерів

До річниці повномасштабного вторгнення в мережі буде багато відео та фото минулорічних подій – як все починалося. Якщо є відчуття, що для вас це занадто, обмежте використання соціальних мереж та споживання подібного контенту.

🔵 Ритуал «підготовки»

Так само, як упорядкування речей на робочому столі допомагає зібратися з думками перед важливим завданням, певні ритуали перед цією датою здатні вселити спокій. Зберіть або ще раз перегляньте речі, що можуть знадобитися під час повітряної тривоги. Подумайте, як будете діяти в разі оголошення сигналу про небезпеку. Минулого року нас застали зненацька – цього разу ми знаємо, що робити.

🟡 Інформаційна гігієна

Вірогідно, що 24 лютого ворог спробує запустити широку дезінформаційну кампанію, яка може супроводжуватися великою кількістю різної суперечливої інформації. Будьте готові побачити заголовки на зразок: «Увага! Почалося», «Прорвали кордон» і так далі. Не варто розпорошувати увагу. Оберіть кілька джерел інформації, бажано офіційних і яким ви довіряєте, щоб слідкувати за ситуацією.

🟡 Дотримуйтеся розпорядку

24 лютого – дата початку повномасштабного вторгнення рф. Але з іншого боку – це просто ще один день війни, яка триває в нинішньому форматі вже рік, а загалом 9 років. Ворог прагне, щоб ми боялися цієї дати та очікували, що в цей день неодмінно станеться щось жахливе. Натомість спробуйте скласти план дрібних справ на 24 лютого – з урахуванням необхідності в будь-який момент перейти в безпечне місце. Очікування чогось поганого саме по собі може спровокувати ретравматизацію.

​🥀 Як почати життя заново?

Кризові психологи, говорячи про травму, часто згадують японське мистецтво кінцугі. Його естетика полягає у прийнятті недоліків і вад. В увазі до ознак зношення, до деталей, що підкреслюють – посуд вже був у вжитку. Майстри кінцугі заповнюють тріщини керамічних виробів лаком із порошковим золотом чи іншими коштовними металами. Саме через золоте павутиння таких "шрамів" посуд стає більш унікальним та дорожчим.

Ця метафора – про те, як ми можемо ставитися до власних психологічних "шрамів". Але притаманна кінцугі повага та усвідомлення цінності свого досвіду виникають не відразу. Перш ніж милуватися емоційними пошкодженнями, ми мусимо провести певну межу під власним минулим та загоїти душевні рани.

❓Отже, як це зробити?

❤️‍🩹 Які б не були обставини, пам'ятайте, що ви не починаєте з нуля. Навіть якщо здається, що все втрачено, у вас є унікальний досвід, ваші неповторні риси, стосунки та мрії.

❤️‍🩹 Найважливіші речі в житті – це не речі. Будуючи нове життя, зверніть увагу на розвиток нових соціальних зв'язків. Шукайте будь-які можливості для розширення кола спілкування.

❤️‍🩹 Не втрачайте зв'язку з тими частинами вашого життя, що залишаються з вами. Підтримуйте стосунки з друзями, займайтеся своїми хобі. Не відкидайте занять, місць та людей, які раніше приносили вам задоволення.

❤️‍🩹 Дозвольте собі оплакати минуле. Нехай цей сум повільно стає світлим і теплим. Намагайтеся відчувати вдячність до минулого.

❤️‍🩹 Спробуйте помічати, коли ви почуваєтеся жертвою, від якої нічого не залежить. І шукайте речі, на які ви можете впливати. Активна позиція дозволяє швидше адаптуватися та повернутися до повноцінного життя.

❤️‍🩹 Спробуйте уявити, як ви будете дивитися на цей період життя за 10 років і де б ви хотіли опинитися тоді.

🌹І головне, не забувайте мріяти та підтримувати себе, попри будь-які важкі обставини!

Джерело: психологиня, психотерапевтка Надія Терещенко.