Тарас Давидюк.
В бою…
14 полк.
Поблизу Роботино.
Підтримка контрнаступу.

Тарас вимагав менше ротацій. Хотів бути чим більше на війні, в бойовій роботі.
Завжди наполягав на допустимому ризикові щоб зробити та знищити більше окупантів.

Вчитель, політолог. Родом з Рівного.
Тарас з початку 2000-х в першій лінії боротьби за українську державу. Був відомим діячем в Рівному.
Займався вихованням молоді в «Пласті».

2014-го пішов добровольцем. Спочатку добробат «Гарпун», потім контракт в 130 ОРБ ЗСУ.

У вересні заручився з своєю коханою Тетяною. І відбув назад на службу.

Послухайте останнє слово Тараса Давидюка:

За що воюю.
За самостійну соборну Українську Державу.
За свободу української нації.
За добро і щастя наших дітей, внуків, правнуків. За нашу мову, культуру та віру. За нашу цивілізацію.
Щоб слово «Україна», «українець», «українка», «українське» говорили в світі з гордістю та повагою.
Помститись за загиблих героїв.
Щоб наші рідні та близькі могли жити спокійно і розбудовувати Українську Державу.

Підтримати родину загиблого:

🔗 Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3cL3psEd22

💳 Номер картки банки
5375 4112 1011 7383

Я би просив кожного вирватися в обідню перерву на кільканадцять хвилин.

Дух Тараса - національна цінність.

Тарас віддав не лише життя за Україну.

Весь свій час приділяв вихованню здорової молоді, національній ідеї, чесності та гідності.

І був ефективний в цьому.

Порядність, доброта і залізна цілеспрямованість променіла з Тараса.

Прощання в Києві:
7 листопада. Завтра.

13:00, Майдан Незалежності.

Прощання в Рівному:
Увідомимо згодом.

14-й полк

Донецький напрям. Один день екіпажу медеваку.
Соколу та Піфагору заледве за двадцять.
Зустрілися на точці. Хлопці ліпили постери з pin-up картинками у машині «щоб поранені дивилися не на білі стіни та їхні морди, а на щось приємне»
Трапляється, виконують роль швидкої допомоги для місцевих. Рідко, але по совісті.
Вирушили на маршрут по селам біля ЛБЗ. Подекуди вирує життя, та якби не відстань від нуля то це було б звичайне село у зимку. Люди на велосипедах, біля магазинів… десь є життя але десь поруч воно закінчується… такі ось метамарфози буття.
Назустріч неслась швидка з люстрою, а це означає, що робота є.
Хлопці живуть у арендованій квартирі, іноді це дисонує з їх виглядом, але що зараз не диссонує з життям в Україні?

Instagram
YouTube
14-й полк