Актуально

Актуально

Актуально

Приїхав з БЗВП, а тут мене чекало заохочення ☺️

Служу українському народові 🫡

Доречі, в мене тут збір встав. Треба ваши 2 гривні.

PayPal setnemo@gmail.com

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/4ovKi1azEn

💳Номер картки банки
4441 1111 2444 6745

УВАГА! Шановне панство, я наразі проходжу службу в Збройних Силах України. Зараз виконую певні поставлені задачі на Сході країни безпосередньо в місцях наближених до лінії зіткнення. Ми зі своїм зводом заїхали жити в закинуті хати, які потребують певного ремонту. Вода, електрика, зберігання продуктів, ми маємо налагодити побут щоб було хоч якісь умови для проживання.

Ми мали трохи грошів щоб закупити саме необхідне. Але загалом витрати нам не по кишені, ми не на фронті, додаткова нагорода найменша. Яку ми ще навіть не почали отримувати. Звертаюсь до вас долучитися до збору на поточні потреби мого взводу. Маленьких донатів не буває, кожна гривня полегшить наш побут, допоможе закупити розкладушки, інструменти, і тд і тп.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/38w62teTz1

💳Номер картки банки
4441 1111 2721 1575

💵 PayPal
setnemo@gmail.com

Так близько до підорів я ще не був з 2014 року

коли мене заєбав поточний стан звітності від 11 підрозділів, та я трошки автоматизував все гугл формами + формулами в гугл таблицях.

Дрібнички, але приємно.

Декілька днів тому я зареєструвався в тредс та написав пару тредів. Абсолютно забув що маю цей канал…

зранку їхали працювати, інші з мого бату поїхали по харчі на склад для всього загону в протилежну сторону. недоїхали. один 200 другий 300. В глибокому тилу. Вчора я ім на хату завозив свіжий хліб, у них нема машини жодної на хаті. Тому що загинув віддав той хліб в руки.

Памʼятаю його очі. Були сумні. Був тверезий. А пару днів тому йому було 57. Ми були за Добропіллям, працювали, розмовляли, казали три роки до списання. А він пишався що третій день не пʼє. Бо робота в таких місцях. Треба бути тверезим. Помер теж тверезим. Змішані почуття.

Сьогодні ми крайній день працювали за Добропіллям. Поки ми були там, наша арта активно насипала. Була відповідь артом та рсзв, але далеко. Тут арта поруч почала насипати так що пизда, підори почали штурмувати. А тут ми зараз невдало тут робимо. Чи є звʼязок з суміжними? Нема.

Почали шукати підвал перечекати раптом щось у відповідь сюди. Знайшли льох. Хата закинута давно. Нічого не розграбовано. У дворі трактор. В гаражі машина. В льоху гуманітарка. Загнали всіх окрім двох дідів. Нам і тут норм кажуть.

Тут перший приліт арти, характерний гуп та шум уламків розлітівшихся. На орав на дідів уйобуйте блять в підвал. Пішли. Сіли на сходах. Кажу зайдіть в середину блять. РСЗВ може бути, зачепить. Знаєте що дід відповів? Я двері закрив. Нас всіх порвало. Ржали довго

Почало насипати РСЗВ. Діди зайшли зі сходів в середину. Один зацікавився гуманітаркою. Терміни ще не вийшли але близько. Давно її тут поклали. Поїв трошки. Сиділи там годину. Поїхали на хату.

Поки привели себе в порядок після болота, поїхали по магазинах, повернулися. Сів робити донесення. Приліт шахеду поруч. Зі стелі посипалося аж. Вийшли, вигнали всіх з хати, розійшлися, подалі від один одного, хати, ОВТ. Шахеди ще літали годинку. Потім полетів далі.

4 години сну, 20км в повній снарязі, мій поперек каже пака. А звіти треба робити. Напрямківці чекають. Щось я втомився.

А в донесенні ще треба вказати втрати. Сухо. 200 – 1; А його майже білі очі я буду памʼятати довго. Сумні сіро білі очі.

P.S. на гіфці результати тих перестрілок. Наши вичавили підорів непогано так.

Всі писали радіодиктант а я пропустив. Тому написав про мову.

Чи уявляв я колись що в побуті перейду на українську? Ні. Вважав що скоріш за все з часом переїду та перейду на англійську. Але життя повернуло зовсім в іншу сторону. Я народовся та виріс в Горлівці. Розмовляв російською та вважав себе російськомовним українцем. Причому ця ідентичність була в мене роками.

В 2008 мені довелося попрацювати на півночі росії в ХМАО-Югра. Коли я прийшов в бригаду там був один вінничанин. Підійшов до мене та каже: о, круто, єщьо один хохол, пріветствую. На що я відповів «ти может і хахол, а я українець». Більше він це слово при мені не вживав. При цьому він розмовляв типовим вінничанським суржиком а я чистою російською.

Події 2014 року, півроку в окупації, я остаточно для себе обрав ідентичність «російськомовний українець». Чи вживав я українську? Тільки в громадському транспорті. Хоча оточення в Києві все було російськомовним. Лиш окремі люди розмовляли українською та я з ними теж переходив на українську.

Далі пройшло багато часу, я почав досліджувати свій родовід, постійно натикаючись на те, що на події 1920-1940 нема нічого. Часи винищення україномовного населення мого краю. Памʼятаю одну показову ситуацію десь в середині нульових. Я інколи допомогав бабусі поїхати з Зайцево в Микитівку привезти крупи з ринку. Ось я з сумками сідаю на маршрутку, за мною якась бабця, питає українською «коли вже зрушимо з місця, що ти чекаєш». Він на неї наїхав «на нармальном язіке гаварі».

А вона йому у відповідь, скажи мені будь ласка, де поховані твої рідні? Він каже мама на Зайцевському кладовищі. На що вона задає інше питання, а де поховані діди та бабусі? На росії каже. Ну вона йому і видала: а мої всі родичі поховані тут. Я на своїй землі. Та розмовляю своєю мовою. А ти їдь туди де поховані твої та там права качай

І ось повномасштабне вторгнення. Я почав плотно займатися волонтеркою. Звісно все спілкування щодо волонтерки було українською. Я для себе зрозумів що я російськомовний тільки через зросійщення. Не було б радянської окупації не було б в мене дитинства російською. Потім моя колишня жінка перейшла на українську в побуті, хоча сама не так давно отримала громадянство. Та почала мене цькувати що я в побуті досі російськомовний. Це було останньою краплею.

Ну а потім була ситуація що я був хворів на поперек, десь через рік після того як перейшов остаточно. Була операція. Будить мене анестезіологиня та каже, що ви пане Артеме, мене обманули? Ви ж з Горлівки. Скажіть щось російською! 😄 я видавив «не можу мене штормить, дайте спокій». Після цього я зрозумів що думки остаточно стали українською. Ну а потім вже потрошки позбавився дрібничок як рахувати цифри російською чи якісь інші автоматичні дії.

Актуально