Якщо до завтра я не зможу вирішити питання з моїм планшетом... Замовлю цей на заміну... 🥲🤌

Всім хто писав за графічні пленшети - велике дякую! ❤️✨

Доброї ночки!
Я все ще вагаюся з моделлю планшета...
Але з'явилися фаворити!

1. HUION HS611
( там зверху сенсорна панелька, вона мене трішки приваблює 👀)

2. HUION INSPIROY H950P
(Мінімалізм як завжди теж в пиорітеті)

По характеристикам вони більш меньш однакові...

Судячи з сердечок, ватажок другий варіант)

А ось головний мінус мого планшета.. я працюю з максимальним стабілізатором ліній. І це значно шкодить моїм лініям... Хтілось б малювати без затримок..
А також є значний мінус в чутливості. Якщо легенько вести по планшеті стілусом він його не бачить....

Замовляю цей 😊

Спитала доманшніх, вирішили брати цей... Свій старий я вже знаю кому віддам 👀✨

Уляля.... Скетчик... Можливо віддам комусь як лот 👀✨

Зараз я тримаю планшет в руках.... Трішки помалювала... Хочу плакати від щастя 🥺✨

Хах.. сложно и кривовато...

скетчик 👀👍🏻

Продовжую роботу над великим артом Рітору та Фріда ✨

Старі добрі спогади
#commission #fullart

┈┈───╼⊳⊰ 𖤍 ⊱⊲╾───┈┈
Це був яскравий кінець весни, пройшло два-три роки після загибелі батьків Рітору...
Поки її старший брат займався справами зграї, та навчався у старших різним користним речам, молодшій в сім'ї залишалося лиш сидіти в садку та колупатися в квітах... Хоча по секрету, їй це навіть трішки подобалося...

Хоча в один із сонячних днів Фрід вирішив приділити Рі трішки уваги.. Йому було складно звикнути до такого життя. Дві дитини, переїзд ближче до зграї... Життя самітником в секунду перевернулся з ніг на голову

- Привіт сонечко? Чим маешся?
(Фрід не дивлячись на строгий вид дуже любив дітей, можливо колись в нього б були свої лисята... Але про це в інший раз)
В цей час Рітору мала бешкетниця, розкопувала клумбу та хтіла дістати хробака... Всі ж знають що якщо його розрізати буде два хробака з одного? Вона теж в це вірила
- ой, аам.. Да ось копаюсь... Хехе)
Звісно при старших таких звірств вона не робила, всі експерименти мають бути під секретом 🤫

- Пам'ятаєш я давав тобі ось ці квіти, таки пухнастенькі червоненткі тюльпанчики?
Фрід дістав пакетик, присів навпочіпки та протягнув Рі ще одну партію насіння

- Так так!
Вона піднялася з землі, перед тим як взяти насіння вона витерла лапки прямо об голубеньку сукню... Яка і без того була в бруді...

- О так вони вже навіть розквітли, це ж ті самі які любила мама? Так?
Очки цієї бешкетниці горіли іскорками, ці квіти вона щодня поливала та слідкувала за їх станом

- Саме так
Фрід ще невстиг щось сказати як...

- Пішли пішли пішли! Дивись які гарнюнькі!
Рі навіть не дала лису повноцінно піднятися, вона так хтіла похизуватися квітами що забула про всі правила поведінки

Але як тільки вони підійшли до клумби.. Рі тихенько сіла біля неї..
Її улюблена на найпухнастіша квітка була зламана...

- Щось сталося?
Фрід не одразу помітив зламану квітку, але присів біля Рі бо зрозумів що щось не так...

- Моя квітка... Вона чомусь зламана... Я не знаю чому...
Рі вже почала трішки стримувати слізки... Аж поки

- А якщо так...
Фрід зірвав квітку та ще декілька

- Н-Навіщо!
Рітору була збентежена таким вчинком, вона так слідкувала за ними не для того щоб ось так зірвати

- Для чого нам квіти? Для того щоб робити букети... Ці квіти квітнуть не довго, тому давай зірвем ще трішки інших та поставимо у вітальні?
Фрід знав що Рітору обожнює зранку бігти у вітальню та давитися мультики по телевізору, це було б непоганим варіантом, все одно квітку вже не полагодити...

Ось така міні історія з життя Рітору
#Історія
Що скажете? Як вам малюнок?
👀✨

Рітору вночі:
- ОООО Драпіровочка! Складна поза! це те що мені потрібно! І пуфік що я вже років 100 не малякала подібного