Forest Tavern | Ritoru Wolf
Активні слоти! Ціни: №1✖️ та №2✔️ - $20 №3✔️ та №4✔️ - $26 Умови: 1. Будь який вид персонажа, будь який окрас. (якщо немає референсу, має бути максимально чіткий опис) 2. За деталізований фон +$10 3. Можу змінити ємоції та домалювати одяг (або без нього).
Слоти зачинено.
Всіх з кінцем Прайд місяця 🏳️🌈❤️
Всіх з кінцем Прайд місяця 🏳️🌈❤️
👏11👍1
Трейд з @Krisyeen
┈┈──╼⊳⊰ 𖤍 ⊱⊲╾──┈┈
Ось така цікава гієна в нас вийшла, я все ще в пошуках приємного для мене шейденгу, тому всі трейди зараз - експерименти хех)
┈┈──╼⊳⊰ 𖤍 ⊱⊲╾──┈┈
Ось така цікава гієна в нас вийшла, я все ще в пошуках приємного для мене шейденгу, тому всі трейди зараз - експерименти хех)
❤9👍3🥰1
Замовлення на референс від @marial_sigrid
┈┈───╼⊳⊰ 𖤍 ⊱⊲╾───┈┈
Вийшло гарно, я в захваті)
Буду тренеруватися в каліграфії, та можливо буду думати як покращити фон...
Дякую за замовлення, це дуже важливо для мене ❤️✨
┈┈───╼⊳⊰ 𖤍 ⊱⊲╾───┈┈
Вийшло гарно, я в захваті)
Буду тренеруватися в каліграфії, та можливо буду думати як покращити фон...
Дякую за замовлення, це дуже важливо для мене ❤️✨
❤19👍2
Замовлення для @k8n4e
┈┈───╼⊳⊰ 𖤍 ⊱⊲╾───┈┈
Ох, звістно мені подобається малювати фони... Але останній раз я малювала фони місяця зо два тому 😏
Як вам результат?
29 числа в мене виліт, тому комішки ближче до дати закрию. Якщо хтіли, пишіть в ближчі дні. Потім тільки десь через місяц зному відкрию (навчання починається 25 Серпня)
┈┈───╼⊳⊰ 𖤍 ⊱⊲╾───┈┈
Ох, звістно мені подобається малювати фони... Але останній раз я малювала фони місяця зо два тому 😏
Як вам результат?
❤12🔥1
#Шлях_блакитного_хутра #Пролог
Це був звичайний осінній день. Прохолода не дозволяла прокинутись та покинути полон ковдри. Але коли живеш сам, немає кого чекати. Мій ранок завжди починався з теплого ліжка, холодної кімнати, та гіркої кави.
Дівчина потягнулась розминаючи шию після довгої ночі. Вона протягнула руку в пошуках окуляр, вони лежали біля ліжка на шухлядці.
- Точніше раніше починався.
Вже пройшов деякий час, як людство зробило прорив в технологіях. Відкривши систему порталів між світами. Я працювала фінансистом в одній з компаній, яка займалась розробкою компонентів для порталу…
Грохіт відволік від роздумів.. Гіркий запах кави та шкрябіт кігтів… Щось дуже невпевнено йшло коридором. Бах, і ще бах. Таке відчуття що хтось бив подушкою по стіні та дверях…
- Господиня, я приготувала каву!
Голос дівчинки лунав з кухні, його було добре чути. Це нова квартира, стіни достатньо тонкі.
Дуже обережно в кімнату забігло маленьке створіння, розмірами з 10ти річну дитину… Воно мало два великих крила, довгого хвостика з кісточкою на кінці, все тіло було вкрито блакитним хутром а вушка були схожі на справжнісінькі вушка зайчика. Але в рази пухнастіші на більші. Мордашка чимось була схожа на метиса собаки та дракона. Носик сипався як в зайчика. Маленька, схвильована, але радісна дівчинка дракончик… Вона підійшла зовсім близько до ліжка та обережно поставила кружечку з кофе на шухлядку.
- Я дуже хтіла зробити смачно, але не дістала до молока. Воно занадто високо!
Дівчинка підняла лапку до гори, щоб продемонструвати наскільки високо було молоко... Але її крила несподівано розкрилися та зачепили настільну лампу, було відчуття що ось ось і лампа впаде. Але на вдачу цього не сталося, дівчина встигла зреагувати та притримати її.
- я… Я! Я не хтіла, вибачте будь ласка!
- Ні, все гаразд. З часом навчишся.. Дякую за каву Моллі.. І скільки мені ще повторювати, не називай мене так.
- Але…
- Без але.
Дівчинка опустила очі та перебирала шерстинки на шиї лапками.
- Ну і чого ти? Я ж казала, в мене є ім’я. Тепер коли ти живеш в мене, називай мене по імені.
- Так звісно… Але твоє ім’я складно промовити. А-ма-рі..-с….
Було чутно що дівчинці складно промовляти букву Р та С, але вона дуже намагалася.
- Ох… Добре. Але при гостях не називай мене господиньою. Просто Ем, домовились?
- Домовились!)
Вона випрямилась, заклала руки за спину та благаючи підняла очки…
- А ти розповіси як знайшла мене? Я хочу почути це ще раз!
- Знову? Це не казка для розваги сонечко… Але якщо бажаєш… Буде дяка за каву в ліжко
Дівчина посміхнулась та підняла один кінець ковдри вверх
- Нужбо, обійми ніхто не відміняв
Моллі швидко лазізла на постіль, та вмостилася біля Амаріс. З під ковдри торчав лиш хвостик та носик
- Ну все, я готова тебе слухати!
Було відчуття що від цієї дівчинки відлітали зірочка як тільки вона питала за ту історію.
- Це було десь півроку тому…
*продовження буде з часом*
Це був звичайний осінній день. Прохолода не дозволяла прокинутись та покинути полон ковдри. Але коли живеш сам, немає кого чекати. Мій ранок завжди починався з теплого ліжка, холодної кімнати, та гіркої кави.
Дівчина потягнулась розминаючи шию після довгої ночі. Вона протягнула руку в пошуках окуляр, вони лежали біля ліжка на шухлядці.
- Точніше раніше починався.
Вже пройшов деякий час, як людство зробило прорив в технологіях. Відкривши систему порталів між світами. Я працювала фінансистом в одній з компаній, яка займалась розробкою компонентів для порталу…
Грохіт відволік від роздумів.. Гіркий запах кави та шкрябіт кігтів… Щось дуже невпевнено йшло коридором. Бах, і ще бах. Таке відчуття що хтось бив подушкою по стіні та дверях…
- Господиня, я приготувала каву!
Голос дівчинки лунав з кухні, його було добре чути. Це нова квартира, стіни достатньо тонкі.
Дуже обережно в кімнату забігло маленьке створіння, розмірами з 10ти річну дитину… Воно мало два великих крила, довгого хвостика з кісточкою на кінці, все тіло було вкрито блакитним хутром а вушка були схожі на справжнісінькі вушка зайчика. Але в рази пухнастіші на більші. Мордашка чимось була схожа на метиса собаки та дракона. Носик сипався як в зайчика. Маленька, схвильована, але радісна дівчинка дракончик… Вона підійшла зовсім близько до ліжка та обережно поставила кружечку з кофе на шухлядку.
- Я дуже хтіла зробити смачно, але не дістала до молока. Воно занадто високо!
Дівчинка підняла лапку до гори, щоб продемонструвати наскільки високо було молоко... Але її крила несподівано розкрилися та зачепили настільну лампу, було відчуття що ось ось і лампа впаде. Але на вдачу цього не сталося, дівчина встигла зреагувати та притримати її.
- я… Я! Я не хтіла, вибачте будь ласка!
- Ні, все гаразд. З часом навчишся.. Дякую за каву Моллі.. І скільки мені ще повторювати, не називай мене так.
- Але…
- Без але.
Дівчинка опустила очі та перебирала шерстинки на шиї лапками.
- Ну і чого ти? Я ж казала, в мене є ім’я. Тепер коли ти живеш в мене, називай мене по імені.
- Так звісно… Але твоє ім’я складно промовити. А-ма-рі..-с….
Було чутно що дівчинці складно промовляти букву Р та С, але вона дуже намагалася.
- Ох… Добре. Але при гостях не називай мене господиньою. Просто Ем, домовились?
- Домовились!)
Вона випрямилась, заклала руки за спину та благаючи підняла очки…
- А ти розповіси як знайшла мене? Я хочу почути це ще раз!
- Знову? Це не казка для розваги сонечко… Але якщо бажаєш… Буде дяка за каву в ліжко
Дівчина посміхнулась та підняла один кінець ковдри вверх
- Нужбо, обійми ніхто не відміняв
Моллі швидко лазізла на постіль, та вмостилася біля Амаріс. З під ковдри торчав лиш хвостик та носик
- Ну все, я готова тебе слухати!
Було відчуття що від цієї дівчинки відлітали зірочка як тільки вона питала за ту історію.
- Це було десь півроку тому…
*продовження буде з часом*
❤3👍2