Це не зрада. Це особистий досвід та суб'єктивна оцінка свого досвіду інструктором 151 НЦ.

Від засновника мотошколи "в шоломі" до інструктора 151 навчального центра.
З усім негативним досвідом і "помилками того хто вижив".
В нас дуже багато інструкторів які мали негативний досвід навчання. Дуже багато людей хто заходив з піхоти з "помилкою виживших", які вважали що все знають і все вміють.
Їх досвід безцінний. Їх досвід мотивуючий. Бо вони на собі прожили те, як не можна робити ні при яких умовах.
Тепер вони інструктори і вони за будь яку ціну дають людям якісну підготовку, постійно пам'ятаючи себе в ролі рекрута на БЗВП, якого дуже часто не було.

https://youtu.be/_oIcAhforgo

Нема часу, щоб доїхати подивитись.
Може хтось поряд, подивіться будь ласка.
Як там лопанська набережна?
Тримається? Гріє? Світить?
Чи на всі 250 мільйонів ефективна? Чи може ще ефективніше?
А воду фільтрує? Бо в мене слабкий розчин іржі з кранів вже роки півтора тече.

Росіяни, повинні були милуватись та бути у захваті від пішохідної набережної за 250 млн. За логікою тих хто витрачав кошти на реконструкцію.
Але вони підступно продовжують бити по критичній інфраструктурі.
Як неочікувано.

Ну що, вітаю всіх небайдужих та причетних.
Програма Базової Військової Підготовки Сухопутних Військ (БЗВП СВ) прийнята та підписана.
Апробацію цієї Програми буде проведено протягом 2026 року. і якщо буде потреба з актуальними змінами.
Перша програма яка писалась виключно фахівцями практиками з перевіркою кожної вправи в полі кілька разів. Все що написано десятки і сотні разів довело свою ефективність. все для ефективності. Від простого до складного. Поступово. З конролем засвоювання. З контролем роботи інструкторів.
Все для того, щоб людина після БЗВП була навчана, готова до бою і виконавши задачу поверталась живою.

Коротко повторю про основні зміни.

Ми відмовились від блокової/модульної системи. Це коли дисципліна дається блоками. Наприклад 4-5 вправ за день по одній дисципліні. Так було з вогневою, так було з такмедом.
Уявили три дні такмеду по 10 годин? А вогневої?

Дуже багато повторів. Від простого до складного. З постійним контролем засвоювання, виправленням помилок та ускладненням. Ознайомлення - Виконання - Закріплення - Повторювання - Ускладення. Все просто.
Але важко.
Вогнева підготовка - загалом 25 навчальних днів (з 42 навчальних) по 3 години в день.
Тактична догоспітальна допомога - 13 навчальних днів (з 42 навчальних) загальною кількістю 42 години.
Тактична підготовка - загалом 31 навчальний день (з 42 навчальних) від 3 до 6 годин в день.
Кілька принципово нових вправ. В різних дисциплінах. Прибрали все зайве, що робилось для формальності.

По такмеду вилізли за відведені в попередній програмі 30 годин і нашу пропозицію збільшення підтримали. (Бо ми того варті).
42 години замість 30. 13 навчальних днів де є такмед. Раніше по модульній системі 3 блока/модуля/дні по 10 навчальних годин.

Крім того введений відбір людей з трьома напрямками з поглибленою дофаховою підготовкою. Все ВОС 100, але поглиблено кілька дисциплін, багато практики і сценарної роботи в ролі вибраного напрямку фаха. Потім рекомендація на призначення та подальше навчання.
Стрілець - командир малої тактичної групи. Стрілець -оператор (пілот, інженер, тєхнар). Стрілець - рятувальник (ASM+ кілька навичок з CLS). Всі інші - стрілець.

Зараз ще один навчальний центр починає підготовку за цією програмою у себе. Хлопці пройшли допідготовку, пройшли стажування (повний курс БЗВП у нас разом з нашими інструкторами) і зараз будуть самі навчати рекрутів.
Вони не будуть ходити в наряди. Не будуть займатись хоз діяльністю. Ніяких розслідувань, ніяких покарань за СЗЧ та сторожування. Тільки викладацько-інструкторська діяльність.

Ще кілька навчальних центрів в роботі. Готуємо та стажуємо ротний склад інструкторів, після цього буде запуск по новій програмі. Дуже важко, бо всі звикли як є і майже у всіх начальників і так все добре. Але процес повністю підтримується командувачем Сухопутних військ. Бо вже просто неможливо по старому робити "нічого" посилаюсь за велике завантаження.

Детальніше тут https://www.facebook.com/skitalec/posts/pfbid015Hx29rH5MkLbuBp2dtLe5UuKzfU7rw1z26S26E7f9cMWrKXbZZBKTsdkpYKpg84l

Це не про підсумки. Хоча є чим похвалитися. Бо ми дійсно кращі в своїй справі.

Це про необхідність поступово, крок за кроком, починаючи з малих груп та навчальних підрозділів, доводити все до стану, в якому все це повинно бути на такому рівні, щоб приносити потрібні результати. Той мінімум, який потребують задачі сучасної війни.

Одна з самих головних задач на теперішньому етапі для нас, це зробити бойову підготовку (зараз саме БЗВП) не процесом без відповідальності, без реального оцінювання, чітких визначених практичних вимог на виході, а ЗАДАЧЕЮ.

Задачею з чітко визначеними результатом. Відповідальністю. Покаранням за зрив задачі. З відповідальністю кожного хто залучений у процес. І дедлайном.

Бо зараз вся підготовка, це нескінченний неконтрольований процес з колективною відповідальність.
Задовбали ці "самураї", для яких існує тільки шлях/процес підготовки без цілі, при неважливості здобутого результата. І з повною безвідповідальністю.

Це хвороба величезних організмів. І ЗСУ, це в основі своїй теж про процес, а не про результат. Бо все крім стратегічної мети це процес.
Проміжні якісь нарізані результати та строки, це здебільше фікція. Яка обов'язкова на папері, але не витримується в житті.

Бо у всіх все добре. За рідким виключенням. У начальників главків, управлінь, відділів. Центрів, командирів навчальних підрозділів. Навіть у переважної більшості так званих "інструкторів".
У всіх все добре. ГЗ, премії, звання, вислуга, кар'єра. І безпека. І звісно гарантія що вони ніколи не будуть в окопі разом з тими, кого навчили тільки на папері. І це не зміниться там де діло стосується офіцерів. Особливо старших. Така структура згідно чинного законодавства. Яка породжує безкарність.

Але підготовку можна і вкрай необхідно робити більш відповідальною. Відповідальність концентрованою. З визначеними цілями і пріоритетами, яких необхідно дотримуватися. Різати на маленькі шматки з точками контролю, з дотриманням процесів і результатів. Бо покладатись на сумління, то не про нашу ментальність.

Злочинно списувати на кількість та перевантаження і тупо давати поганий рівень підготовки. Це не школа, не коледж і не виш. Це не питання знання, роботи, та заробітної плати. Це життя або смерть. В буквальному розумінні. Це виконана задача або ні. Це провалена оборона або стійкий підрозділ, який не дає переважаючим силам противника просуватися. Це життя рекрутів, їх побратимів, суміжників і тих хто потім "локалізує проблему" та вирівнює ситуацію.

Цифри - "протягом 2025 року пройшли підготовку стопіцотисяч військовослужбовців", це про брехню та фікції. Про брехню на виході. Про брехню в процесі. Про брехню при відправці людей на ЛБЗ.
Тому ми зараз ставимо собі за мету, зламати порочну практику коли ніхто ні за що не відповідає і щось робить, аби як, аби було на паперах.

Кожна навчальна рота - це конкретно навчально бойова задача. Перший день - початок, 51 день - результат. Виконано або не виконано.
Кожен підготовлений навчальний взвод - це задача.
Погана підготовка рівно не виконана задача. З повною відповідальністю.

151 НЦ. Ми і є стандарти НАТО.

Всім залишитись живими в 26. Витримки. Холодного розсуду. Стійкості.

Насправді, існує всього кілька вірогідних причин для таких тектонічних зсувів під час війни.

І одна з них, це коли нове обличчя повинно зробити щось, чого не могло зробити старе. Не могло зробити по різним причинам.

Наприклад "переконати" в чомусь або в якихось діях суспільну думку користуючись своїм авторитетом, репутацією і "вагою".

"Війна план покаже" (с).
А поки...
Похуй, танцюємо далі.

Дуже не популярну річ скажу.
Є в державній вертикалі посади і рішення, коли призначення або перепризначення вирішується одноосібно. Особливо стосовно силового блоку.
І думки «смєжніків» з різних відомств, мало того що не цікавлять центри прийняття рішень, а більше шкодять ніж допомагають.

При всьому моєму відношенню до діючої влади, те що зараз відбувається це погана історія.
Це як солдатський комітет тільки полковничо-генеральский.
Як, пробачте повинні реагувати на призначення або накази підлеглі тих (без сарказма) дуже авторитетних людей, які мають «окрему думку», там де є чітка силова вертикаль та розподіл повноважень? От як?

Тепер же ми всі маємо право виступати з приводу будь якого призначення, або звільнення?
Погана практика. Пів кроку до «багнети в землю» і «землю селянам».

Вибачте.

Але емоції під час війни, це дуже критична слабкість і уразливість. Вертикаль вона або є, або втрата керованості. З усіма наслідками.

І ще. Я за збройні сили з 14 року. І я знаю одне. Служба розірве любого комбрига, комкора і генерала в інтересах держави. Визначається «інтерес держави», вибачте не в фісбуках і не на трибуні. А на відповідних нарадах.

Комусь треба бути дорослішим.

Вавринюк Валерій Павлович призначений ТВО начальника ДПСУ.
Маю обережну надію, що може стати начальником прикордонної служби. Якщо ні, то хоча б залишиться на посаді першого зама.
Знаю його з 14 року. Тоді він був начальником житомирського прикордонного загону. На початку першої війни, прикордонники як і інші, були і голі і босі. Житомирський загін, за свій кошт (тоді зарплати смішні були), заправляли службові уази щоб патрулювати кордон. Не було пального. Без спальників, бронежилетів, елементарних карематів.
Велику війну зустрів в Харкові. Начальником східного регіонального управління. В 25 році перший зам начальника ДПСУ.
Один з небагатьох силовиків хто не втік з Харкова в перші дні.
Дуже фаховий офіцер, який керував підрозділами «на землі».
Може хоч в цей раз при призначенні перевагу віддадуть фаховості а не чиїйсь протекції.
Дуже не вистачає людей з бойовим досвідом і розумінням механіки військових дій для прикордонників. Особливо кордони з Білоруссю, Росією і на півдні Одещини. Там своє маленьке пекло в ппо.

Всі законники, міжнародники та правознавці які переживають (аж їсти не можуть) за порушення чогось в Венесуелі, за деревами лісу не бачать.

В Україні війна. По відношенню до нас вже порушили все що могли. І нам зараз треба вижити. А потім вже думати про міжнародне право.

В Венесуелі більше 20 років людожерський режим який підтримується РФ.

Росія зменшила видобуток нафти в Венесуелі в рази, щоб не падала ціна на нафту РФ.

Зараз видобуток може тільки збільшитись, що ще більше обвалить РФ.

Венесуела за рахунок більш м'яких санкцій, була зборочним хабом шахедів/гераней для РФ. Потім крупновузлова зборка в РФ. Транспортування цивільними пасажирськими літаками.

Останні місяці РФ накачувала Венесуелу технологіями, дронами, інструкторами.

Терором в Венесуелі займались російські найманці та кубинські фахівці які навчали та керували місцевими.

Росії знову поводили по губам разом з їх аналоговнєт ППО, вагнерами, мільярдами кредитів на зброю, російськими та кубинськими інструкторами.

Для РФ це була стратегічна важлива диктатура, куди вливались шалені кошти.

Це тільки те, що на поверхні.

Як на мене, одні плюси.

От прямо зарясніло лозунгами які збройні сили за нового міністра зараз стануть технологічні, цифрові і сучасні.

Все це добре. Але може новий міністр почне з аналізу втрат пілотів?

Чому після навчання пілоти дронів мультроторного типу, не вміють стріляти з особистої зброї? Чому не вміють стріляти по фпв? Чому не вміють надавати догоспітальну допомогу собі і пораненим побратимам? Чому не вміють орієнтуватись по азимуту без кропиви і мілчату? Чому не вміють в евакуацію поранених? Чому не знають азів маскування? Чому не вміють в запасні позиції, вхід, вихід з позиції? Чому не знають азів розосередження?

Чому оперують цифрами людей яких навчили тільки зліт-проліт-посадка?

Чому в стрілецьких боях, меншими силами противника, як в тірі розстрілюють фахових пілотів , які навіть не мають уявлення як зайняти оборону та вбити ворога зі стрілецької зброї?

Ми написали та підписали зміни по програми підготовки пілотів, де обов'язкова вогнева, такмед, тактична підготовка.
Командувач сухопутних військ переймається втратами фахових людей які гинуть через відсутність суміжної але надважливої підготовки в допоміжних (але критично важливих) дисциплінах.

Бо пілот на мультироторних дронах тактичного рівня типу fpv та мавік, це перш за все піхотинець. Але досі дохєра медійні і розкручені "школи" ігнорують піхотну складову в навчанні, або фальсифікують результати "контрольних занять" з вогневої і інших дисциплін.

А не навчати пілотів піхотній базі в основних дисциплінах (вогнева, такмед, тактика - маскування, топографія) це по суті просто нищити потенціал, понадіявшись, що "повезе і не знадобиться".

Не повезе! Знадобиться!

Воюють не технології. Воюють люди.

Я вже неодноразово казав і писав, що у нас парадоксальна ситуація з підготовкою військовослужбовців. Вона в основному нікому не цікава.

Тим хто пройшов БЗВП та їх родинам, це вже минуле. Ті хто ще не в зсу, надіються що їм це не буде ніколи потрібно.

Верховний головнокомандувач, тільки декларує в медійних цілях покращити, посилити, поглибити.
Міністр оборони, типу не при справах в підготовці. Хоча має цілого зама з цього напрямку.

Журналістам і депутати зміни не цікаві. Їм потрібен хайп, та привід піднакинути на главкома, або якщо це опозиція, то на військово-політичне керівництво. Системна робота над змінами не цікава, бо це потребує багато часу, особливого залучення. Ні грошей, ні слави, в впахувати треба багато. І результати (особливо медійні) дуже не швидко.

Тобто якісна підготовка "споживачу" цікава тільки в момент здобуття або не здобуття цієї підготовки.

А ще всі медійний рекрути або вже в ЗСУ це прошли, або система навчилась з ними працювати. Вони навчаються там, де в середньому все нормально. І йдуть в вибрані підрозділи. Тобто вони з першого дня починають висвітлювати не те що відбувається в системі, в те що хочуть показати.

Якісна підготовка, потрібна главкому і НГШ, бо вони планують дії з урахуванням НАВЧЕНОГО особового складу. Якісна підготовка потрібна командувачу сухопутних військ, бо це сама велика доля ЗСУ і в нього задача по створенню резервів.

Ще кілька сотням ентузіастів в масштабах зсу. І кілька тисячам небайдужих цивільних.
І тим людям , які в окопах отримують поповнення, яке повинно полегшити їм життя та виконання задач. А часто виходить, на жаль, навпаки. Бо цифри в БЧС є, і на них розраховують і планують, а в реальності все по іншому.

Навіть комбригам більше важлива підготовка (заточування) під сьогоднішню задачу, а не якісна базова підготовка. Повноцінна БЗВП.

Про це можна багато говорити.
Але зараз я про тих, хто думає, що їм це байдуже, бо їх це не стосується і ніколи не буде стосуватись.

Українці, в більшості своїй, взагалі унікальні люди. Вони з новин вибирають тільки те, що відповідає їх бажанням та баченню ситуації з оптимістичним фіналом для них. І геть ігнорують те, що їм не дуже подобається, або викликає внутрішній "дискомфорт".

Наприклад всі зараз чують тільки про "ми наблизилось до припинення війни як ніколи раніше". І це правда. Бо ми кожного дня наближаємось на один день. Як ніколи раніше.
Але я про підготовку.

Є кілька речей, які ніхто не хоче чути.

Наприклад Зеленський сказав, що заходи мобілізації будуть посилені. Це майже залишили без уваги. А зараз почалась перевірка вищих навчальних закладів. І відраховують багатенько народу. Поки що тільки там.
І навіть якщо хтось має ілюзії, що маючи вищу освіту стане офіцером на тиловій посаді, то це трошечки не так. Це стануть ті, в кого є військова кафедра. І звання офіцеру запасу. Але їх і так призивають.
В інші? БЗВП, солдат, сержант, бойова частина, в вже потім по набуттю бойового досвіду, тво на офіцерській посаді і офіцерське звання. Може бути. Але це не точно.
І не факт при цьому буде краще.

А ще Італія та Німеччина не відправлятимуть свої війська в Україну в рамках гарантій безпеки.

А ще Мерц сказав, що Україна повинна зробити щоб українці не виїжджали до країн ЄС, в воювали вдома.

А ще ходять офіційно не оголошені чутки, що союзники вимагають зменшити віковий ценз для мобілізації.
Більше того, партнери, при дотриманні України вимог на посилення мобілізаційних заходів, натякають (по іншій версії обіцяють), що зможуть повертати чоловіків в Україну, навіть тих, хто знайшов роботу.
Це тільки мала частина заявлених новин та пропозицій/вимог, які були у відкритому доступі.

Чи ви думаєте, Трамп буде викручувати руки Путіну задля припинення війни, а Зеленському з приводу посилення мобілізації не буде? То згадайте, що американці ще за минулої влади намагались продавити зменшення призовного віку. В цьому їх позиція не змінилась.

Частина 2. А і ще, маленька деталь. Всі ж хочуть щоб ми зберегли велику армію? Аж 800 тисяч. Але не забувайте що є люди які воюють з 14 і з 22. Тому демобілізація рано чи пізно буде. А 800 тисяч звідки візьмуться? Ах контракт... В на перехідному (а це рочки зі два+) періоді хто буде?

Так що, можна сміливо робити вигляд, що підготовка нікому не цікава. До тих пір, поки автобус не привезе в навчальний центр.
В там вже як фартоне. Може до нас в 151. І тоді ми зробимо все що зможем. А скоріше за все не до нас.
От тоді згадайте, що був час масштабувати досвід 151, але всім було байдуже.

Висновків не буде.

Істерика та умисне нагнітання паніки з проводу злива води з тепломереж Києва, це про хайп і про те що людям ніколи не ремонтували тепломережі зимою.
Харків'яни, наприклад на такі дрібниці не реагували навіть до великої війни. Бо "лудшиє" мери, привчили, що кожного місяця, десь рвуться тепломережі. А з приходом морозів весь старий центр, традиційно парує на вулиці і має холодні радіатори опалення в квартирах раз на пару тижнів.
Розслабтесь. Це звичайне діло, щоб не порвало ще більше від морозу. Навіть якщо ремонт займе годину чи дві, воду зливають.
Можна ще запросити Тєрєхова, він ліхтариків навішає всюди. Буде як в Харкові. Правда ще треба іржаву воду з водогону.