Український гантрак, що створений на базі вантажівки Урал-4320. Машина належала 25-й окремій повітрянодесантній бригаді та брала участь у визволенні Слов'янська та Краматорська.

Озброєння: 23-мм спарена зенітна установка ЗУ-23-2.

Броня: відсутня.

SamopaL

Після військової поразки у Війні в Персидській затоці, відступаюча армія Саддама Хусейна застосувала тактику випаленої землі на території Кувейту. Були підпалені численні нафтові свердловини, які, за підрахунками, горіли б декілька десятиліть. Звичайні пожежні танки виявилися безсилими перед такого роду пожежею. Тому угорцями був розроблений новий спеціалізований пожежний танк. За основу був взятий старий Т-34-85, ймовірно, з якоїсь бази зберігання техніки. З машини була демонтована башта з озброєнням та встановлена установка, що складається з двох реактивних двигунів від винищувачів МіГ-21 та 6 труб з надпотужними насосами для подачі води. Вода та паливо для турбореактивних двигунів подавалася зі зовнішніх джерел. Також машину оснастили теплоізоляцією оскільки температура біля палаючої свердловини була буквально пекельна. Після конверсії машина важила 42 тонни та могла переміщуватися зі швидкістю не більше 5 км на годину. Екіпаж складався з трьох осіб: механіка-водія, оператора установки та умовного командира, що мав би слідкувати за роботою двох інших членів екіпажу. Всі вони носили захисні теплоізоляційні костюми. Процес тушіння свердловини відбувався так: машина »підповзала« до осередка пожежі та вмикала реактивні двигуни та подавала воду. Ця суміш води та повітря, що розганялася до швидкості звуку, дуже ефективно гасила пожежу. Пізніше були розроблені аналогічні танки на інших базах, наприклад, на базі Т-55.

P. S. На першій фотокартці є одна цікава деталь — це прапор Королівства Угорщина, що був офіційним пропором Угорщини з 1920 по 1946 рік.

Озброєння: два турбореактивних двигуна Р-25-300.

Броня: до 45 мм.

SamopaL