NEW BOT Телеграм, страница

Питання:

Поясніть хтось уже сенс нарешті

По можливості закріпитися і торгуватися за південь?

Безкоштовно на таке відповідати вже грішно, проте читачі готові донатити, тож донатьте сюди, це батальйон мого старого друга:
https://send.monobank.ua/jar/4WkbG66RLD

Отже, відповідь.

0) Для розуміння загального контексту нам треба тримати в голові, що ціль будь якої війни не штурмувати ради штурму, а досягати політичних цілей. Політичні цілі української держави варіюються проте взаємопов'язані – це максимальне зменшення військової загрози для територій України, деокупація її територій, встановлення дружніх режимів в сусідніх країнах. В принципі, вже така постановка питання натякає, що вирішення однієї задачі вже наближає до виконання інших, й що в загальному повна концентрація на деокупації може бути хибним шляхом щодо загального прогресу. Проте перейдемо до деталей.

1) Програвати – це ресурсно. Ворог несе великі одномоментні втрати – в авіації, піхоті (скільки вже, рота тільки полонених?), бронетехніці на марші. Можете згадати харківську операцію, де значну кількість техніки ворог був вимушений просто полишити – втрачав він б її в наступальних діях з власного боку довше.

2) Програвати – це деморалізуюче. Боєздатність програючих військ схильна до падіння, збільшується дезертирство, падає ініціатива командирів. Цивільне населення більше схиляється до миру, політичне керівництво перестає бачити сенс в продовженні бойових дій.

3) Втрата території це сильний економічний удар. Наразі ми можемо говорити про дуже велику ймовірність зупинки Курської АЕС (не кажучи вже про її втрату) та початку боїв в нині тиловому обласному центрі – Курську. Це призведе до колапсу економіки регіону, створить дефіцит е/е та відповідно послабить економіку Росії.

4) Втрата території це сильний політичний удар. Російське керівництво базує свою легітимацію на створенні відчуття безпеки для широких народних мас, тому воно так боїться мобілізації та намагається ізолювати населення від жахів війни. Багато чого приховує, що ви могли наприклад бачити в меметичному флешмобі "Белгород это Россия". Початок боїв в Курську вперше за довгий час створить жах війни не в Україні, а в Росії – й росіяни будуть вимушені пропускати його через себе бо це неможливо приховати. Впаде довіра й регіонального керівництва до федерального уряду.

5) Окупація російської території утворить буферну зону, що забезпечить безпеку в українських прикордонних територіях. Дасть можливість вести на них економічну діяльність, спокійно жити цивільному населенню. Засоби дальнього ураження будуть раніше засікатися та збиватися.

6) Окупація російської території не дасть Україні нав'язати анексію всіх її територій – вона зможе обміняти їх на окуповані Росією, наприклад, в рамках розведення сил. Для Росії, водночас, ці території більш цінні ніж нині окуповані, бо складають частину довоєнних територій.

7) Перенесення війни на територію Росії ускладнить її загальне економічне становище в умовах початку економічної кризи, реалізує додаткові економічні ризики та схоже вже скоро призведе до стагфляції, що погіршить політичне становище уряду та його здатність вести війну.

8) Перенесення війни на територію Росії розтягне російські сили, після закінчення активної фази з нашого боку вони почнуть створювати резерви по всьому кордону (втім пропустять ще парочку ударів поки будуть чехлитися), для цього вони розтягнуть наявні сили котрі стончили під час безкінечних наступів, що відкриє для нас можливість наступати вже на нашій території – а нам є де дуже треба потіснити противника. Початок ж мобілізації збільшить для уряду політичні та економічні ризики.

В загальному – удари по територіям Росії мають не меншу цінність ніж по окупованим, а в дечому навіть більшу. В той же час, слабкість ворога в цих ділянках збільшує для нас шанси успіху та зменшує витрату ресурсів.

Бронетехніки, мені здається, за той самий період в Работино втратили більше.

send.monobank.ua

Безпечний переказ коштів

Надсилайте безкоштовно та безпечно кошти

136👍741586

9.02K viewsedited 14:11