І ще про позицію Трампа

Хоч скільки я зарікався цю тему оминати, але відчуваю, що це треба сказати.

В середовищі українських трампферштейнерів поширена думка, що Трамп займає єдину вільну політичну нішу в питанні Україну — скептицизм, бо ж демократи монополізували тему підтримки України.

Але позиції не дві, їх — три.

1. Досить відверто скептична щодо підтримки України, яку сповідує Трамп.

2. Позиція чинної адміністрації демократів. Ось вся ця обмежена, але системна підтримка, недоліки якої болять нам всім.

3. І критика чинної адміністрації з «яструбиного боку»: підтримка недостатня, треба негайно надати Україні всі необхідні ресурси для рішучої перемоги.

І от ця третя позиція, насправді, існує в публічному просторі. Її постійно озвучують на сторінках Wall Street Journal, про неї говорять багато традиційно республіканських коментаторів (так само як і деякі інтелектуали-демократи). Більш того, таку думку поділяло більшість республіканських виборців на початку війни. Це цілком робоча схема для побудови політичної кампанії в питанні зовнішньої політики.

От тільки Трамп свідомо обрав першу позицію. І саме його погляди сформували тренди серед республіканців в країні загалом. Це не опортунізм з його боку, це його щира позиція.

Я і сам з 2015/16 року чимало вправлявся в цих інтелектуальних вправах — пояснювати що те, що сказав Трамп це зовсім не те що він мав на увазі і що те, чого він не доказав насправді — дуже вигідно для нас.

Але копіум — ресурс на якому довго не протягнеш і вже десь до середини президентства Трампа все стало ясно. З якихось своїх причин Трамп любить Росію, вмліває перед нею, можливо боїться — хтозна.

Але жодного разу. Жодного. Жодного разу він не сказав відверто криве слово на її адресу. (може звісно є у мене прискіпливі читачі, що пошукають і знайдуть спростування цій тезі, але це явно буде рідкісним виключенням з правила). Був максимально стриманий і двозначний у своїх натяках на погрози в сторону Росії.

Він не соромиться погрожувати стерти на порох міста Ірану в разі загрози Ізраїлю. Але він максимум погрожує подзвонити Путіну, бо він його «дуже добре знає» і «дуже добре ладнає».

І не треба з цього приводу пробиватись, так вже склалось в житті.

Але на цьому (сподіваюсь) на нашому каналі я закрию тему «чи антиукраїнський кандидат Трамп?»

Так.

Би-би-си узнала из решений судов, что Минобороны России не оформляло контракты с заключенными, помилованными для участия в конфликте на Украине. Их нанимали в отряды «Шторм Z» на основании «письменного согласия. «Спецконтингент» записывали в штурмовики на полгода без статуса добровольцев и страховых выплат за гибель или увечье. Выжившим не выдают военные билеты, справки о ранении и удостоверения ветеранов боевых действий. @ejdailyru

15.09.24
Уничтоженный российский танк Т-55А обр. 1989 года в Курской области.
Взято с ОК

З сумом повідомляємо про загибель бійця тактичної групи «Реванш» ГУР МО Артема «Денсера» Колбасинського

До повномасштабного вторгнення, Артем був артистом балету литовського Клайпедського державного музичного театру.

Він нерідко говорив, що “втратив би гідність і людяність”, якби залишився жити в Литві.

Після повернення в Україну, він вступив до нашого підрозділу в якості кулеметника. Через детонацію гранати Ф-1 отримав поранення очей, одужавши одразу став до строю.

21-го вересня 2024 в ході виснажливих кровопролитних сутичок з російською піхотою, Артем виконав свій останній бойовий танок, танок віч-на-віч зі смертю.

Presente!

@revanche_tactical

Під час виконання бойового завдання загинув боєць тактичної групи «Реванш» ГУР МО Антон «Сміт» Шатило

Побратими згадують Антона як відповідального професіонала та фахівця у мінно-вибуховій справі.

Вперше “Сміт” пішов на війну добровольцем у 2014 році, брав участь у боях із сепаратистами та отримав поранення. Виконував диверсійні завдання в тилу противника.
Після повномасштабного вторгнення приєднався до тактичної групи «Реванш».

Будучи штурмовиком нерідко отримував поранення, але швидко відновлювався та повертався до роботи. Нерідко знищував противника на максимально близьких дистанціях

21-го вересня, в ході наступальних дій нашого підрозділу, Антон здобув вічне життя в бою.

Presente!

@revanche_tactical