[3/4]

1) Почнемо з того, що обсяги переданої США військової допомоги не зовсім правильно оцінені. Цифри з офіційних прес-релізів не відповідали реальній вартості майна, бо в них зазвичай закладалися замовлення нової техніки замість старих запасів, що передавалися нам. Нерідко сама адміністрація знаходила "бухгалтерські помилки" у вже раніше оголошених пакетах допомоги.

2) Диверсифікація допомоги відбувалась постійно, адже американська допомога з часом стагнувала, затримувалась, а виділені Конгресом кошти не використовувалась у повній мірі. І тому є підстави вважати, що значні обсяги передавати вже ніхто не планував.

3) У той же час розмір допомоги європейців збільшувався; вони поступово перебирали на себе зобов'язання з підтримки та розширювали власні виробництва (наприклад, 155-мм боєприпасів). Європейці мають широку номенклатуру різного роду озброєнь, але їм потрібно масштабуватись та позбавитись залежності від низки американських компонентів.

4) Боротьба можлива й уже з переданим майном – повернути ніхто не вимагає й не зможе. Проблема в іншому, а саме у підтримці належного стану існуючого обладнання та його ремонті. Проте ми не самотні в цій ситуації – вся Європа стоїть перед стратегічним викликом зменшення залежності від американської зброї та її самостійного обслуговування. Рішення, напрацьовані великим конгломератом європейських оборонних агентств, будуть розповсюджуватися й на нас (наприклад, подолати проблему з припиненням підтримки комплексів радіоелектронної боротьби на F-16).

5) Не дивлячись на те, що повного еквіваленту Starlink наразі не існує, замінювати його й воювати далі цілком реально. Є європейські ініціативи, що потребують дофінансування й можуть виступити альтернативою. Але наш ворог так само активно користується старлінками, тож він також постраждає від подібного рішення, якщо воно буде.

6) Поле бою від початку війни змінилося вже не раз, й наразі найбільша кількість уражень відбувається засобами, що не залежать від поставок США. Європейські інвестиції у наші дрони зможуть істотно підтримувати боєздатність.

Проте не одними тільки колишніми та поточними союзниками. Є ще наш кровний ворог – Російська Федерація. Поки ми вирішуємо, які угоди підписувати з американцями, росіяни продовжують наступати, не рахуючись з втратами. У них один інтерес – знищення або максимальне послаблення української держави перед черговою спробою захоплення. Ворог вже не такий сильний, яким був на початку війни, він виснажує свій потік добровольців та вперся в стелю виплат, а бази зберігання бронетехніки стрімко пустіють. РФ не залишає нам іншого вибору, окрім як продовження спротиву всупереч обставинам – так само, як було на початку війни. Й так само як на початку війни наш ворог — сп'янілий від власної гордині. Не виключено, що через це РФ не зможе встановити дружні стосунки з адміністрацією Трампа, припуститься фатальних помилок, й цим поставить хрест на спробах нав'язати шантажем невигідний для України мир. Це дасть нам можливість вийти з поточної ситуації так, щоб поточний уряд США більше не заважав. Зрозуміло, що про будь-яку серйозну допомогу можна забути, але, якщо вийде зберегти комерційну співпрацю з американськими виробниками зброї, ми зможемо уникнути основних ризиків.

В кінцевому підсумку, не дивлячись на мільйон проблем, жодна з них не руйнує повністю нашу боєздатність й не робить спротив неможливим. Війна не закінчується: у нас залишається ресурс, союзники, кадри, що вбивали кацапів й продовжать вбивати. Але ми зазнали підступного удару в спину, який буде коштувати нам територій, людських життів та безцінного часу. Й удар цей нанесла американська рука. Поки наше керівництво намагається "петляти" та менеджити короткострокову шкоду, відкладаючи хоча б відключення старлінків, український народ має навіки запам'ятати, що США – бридка та чужа нам держава, котра не заслуговує на довіру. Закономірно, що політики, що закликають до підкорення цьому Левіафану, мають отримати ставлення як до зрадників української держави.

[4/4]

Доля мінлива, й ми знову зіштовхнулися з трагічним для нас збігом обставин: ±1,5% на виборах на іншому континенті й ми мали б зовсім іншу реальність. Втім, тепер маємо виходити з обставин та факту недружньої адміністрації, що збирається використовувати багаторічну допомогу нам як метод шантажу заради територіальних поступок. Це – черговий виклик нашій державності та нашому праву на існування, й нам доведеться стати сильнішими, щоб пережити й його.
Проте це випробування відкриває вікно можливостей. Ми більше не живемо в епосі, де стоїть питання прийому нас в НАТО, відтерміноване в безкінечне майбутнє, адже США самі руйнують альянс та більше не збираються захищати своїх минулих союзників. Заокеанська ядерна парасоля зникла, й ми знаходимось в реальності, де Європа залишилась наодинці з Росією. Саме це відкриває шлях до майбутнього України як гаранта континентальної безпеки, котрий потребує Європу так само, як Європа потребує його. Але, що більш важливо, відкриває шлях до глобалізації конфлікту з подальшою пацифікацією Росії та справжнім завершенням війни. РФ більше нічим не стримується для агресії проти послаблених європейських країн, що приведе нас в цікаві обставини.

Нам доведеться витримати ці виклики, щоб отримати солодкі плоди перемоги. Ми наближаємося до виконання нашого Manifest Destiny.
Ніхто не казав, що буде ставати тільки легше.

Хороша зустріч зі Спадкоємним принцом Королівства Саудівська Аравія Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом. Вдячний за мудрий погляд на міжнародну ситуацію та за підтримку України. Було дуже важливо почути слова впевненості в українському майбутньому.

Обговорили всі основні питання порядку денного – як двостороннього, так і з іншими партнерами. Відзначив зусилля Мухаммада бін Салмана Аль Сауда, які допомагають наближати справжній мир. Саудівська Аравія надає дуже важливий майданчик для дипломатії, і ми це цінуємо.

Українська команда залишається в Джидді для роботи з американською командою у вівторок, 11 березня, і ми сподіваємось на практичний результат. Українська позиція на зустрічі буде абсолютно конструктивною.

Дуже детально обговорили з Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом кроки й умови, які можуть закінчити війну та зробити мир надійним і тривалим. Особливо наголосив на питанні звільнення полонених і повернення дітей, що може стати одним із ключових заходів для встановлення довіри до дипломатичних зусиль. Значну частину розмови присвятили форматам гарантій безпеки.

Цінуємо готовність Саудівської Аравії розвивати економічну співпрацю та інвестувати в Україну. Обговорили ключові сектори для інвестицій, починаючи з безпеки, енергетики та інфраструктури. Однаково бачимо можливості економічного розвитку та взаємодії завдяки відбудові в Україні.

Спадкоємний принц розповів про амбітну економічну стратегію Саудівської Аравії, і ми бажаємо нашим партнерам успіху. Готові співпрацювати. Впевнені, що взаємодія між нашими країнами та регіонами додає сили й нашим народам, і всьому світові.

❗️Трамп заявил, что единственный разумный способ для Канады урегулировать вопрос о взаимных пошлинах - стать 51-м штатом США.

При этом пообещал, что позволит Канаде сохранить свой гимн, но уже в качестве штата "величайшей американской нации".

По-перше. Третій фолич варто спробувати лише для того, щоб отримати задоволення від New Vegas. Хоча, свого часу, я отримав задоволення від витвору Беседки.

По-друге. Бурбонів багато, в різній ціновій категорії, але Wild Turkey точно вартий своїх грошей. Особливо "101".

По-третє. Dragon Slayer дуже красивий, але через набір SA корейці зробили його максимально беззмістовним. Особливо із введенням Ipos`a, де є повноцінний Fokus і PVP вставка.

Четверте. Будь-чия випадкова репліка про абсолютно будь-яку дурницю має більше змістовності, важливості, імеративності, ніж офіційні заяви президента США.