запуск нашумевших уже в сети ракет «Фламинго» нашего производства компании Fire Point

красиво, правда?

как бы это странно не звучало, но видео прихода куда-то по цели этого добра зависит частично от нас, но больше конечно от расеян 😅

ждёмс

[1/4]

Ця літня кампанія стала найважчою для України з 2022 року. Починаючи з травня, ворог окупував близько 2000 км² української землі – найбільша територіальна втрата за останні роки. Проте перед причинами успіху противника варто почати з ретроспективи.

Від початку війни уважні читачі помітили, що лейтмотивом моїх публікацій був особовий склад: його кількість та динаміка. Неосвічені люди вважають, що в армії люди не потрібні – воювати мають роботи, поліція та депутати. В реальності, звісно ж, люди – це все, на чому армія тримається. Навіть якщо з засобами ситуація погана, то люди підлаштовуються й працюють асиметрично, наприклад, збирають СВП і вішають їх на цивільні дрони. Якщо ж засоби є, проте немає людей, то відповідно нема кому оперувати першими. Безперебійність роботи не забезпечується. Немає компетентних офіцерів, тому що не було з кого обирати, й довелося мобілізовувати «піджака». Відповідно, через цю оптику можна проаналізувати весь конфлікт.

Ворог досяг успіху на початку війни, тому що український уряд не почав мобілізацію на етапі накопичення сил противником, себто перед вторгненням. Оскільки РФ мала більшу контрактну армію та більше строковиків на логістиці, вона без проблем прорвала ділянки, де української (ще не відмобілізованої) армії не вистачало. Моментум противника втрачався у міру зі сточуванням о/с: він не отримував поповнення, тому був вимушений відступати. Спочатку з Київщини, потім з Херсонщини, Харківщини.
Ситуація змінилась в 2023 році: ворог зумів стабілізувати лінію фронту за рахунок швидкої, але значної мобілізації. Водночас процеси мобілізації в Україні почали стопоритися: добровольці закінчувалися, санкцій за ухилення фактично не було, а силові методи призову ще не була винайдені як системне явище. Втім, навіть не дивлячись на те, що літня наступальна кампанія 2023-го року вважається невдалою, за весь 2023-й рік розмір окупованих територій не зріс, а навіть зменшився на 200 км² (зараз ми стільки втрачаємо за два тижні, не те що відбиваємо).

Ситуація змінилась в 2024 році. Продовжуючи воювати з дефіцитом о/с, противник почав заливати грошима регіони: в квітні 2024 «регіональна виплата» в РФ досягла 1 млн рублів й зростала протягом 2024-го року. Це дало небачений ресурс для ворога: ним він закрив свої потреби в людямх на дуже багатьох рівнях, й отримав можливість експериментувати з різноманітними тактиками. Звісно, інтенсивність наступальних дій вимиває ворожу піхоту: від підписання контракту до поранення/загибелі переважно вистачає 4-ох місяців. Проте результат очевидний: фронт на Донеччині почав просідати з появою першої «зеленки» в 24-ому році. Ми почали втрачати території сотнями квадратних кілометрів щомісяця й зуміли стабілізувати ситуацію тільки наприкінці зими. Проте ненадовго.

Зрештою почалась російська наступальна кампанія літа 2025-го року. Сприятливі кліматичні умови дали противнику можливість просочуватися через мережу «лісків» та населених пунктів, видавлюючи наші сили з рубежів вздовж всієї Донеччини та окуповуючи українську землю по 450-550 км² в місяць. Це наслідок чисельної переваги противника, помноженої на сприятливу географію та сезон (в степовій та не забудованій Запорізькій області він просувається повільніше). Ворог багатший, але не розумніший – він погано використовує наявний ресурс, його дії організовані в чомусь краще, а в чомусь гірше за наші. Він страждає від багатьох хвороб поганого менеджменту та байдужого ставлення до особового складу, а також має проблеми з морально-психологічним станом (масове дезертирство). Його чисельна перевага має тимчасовий ефект – люди, що згодні навіть в умовах патріотичного екстазу та «швидкого миру» ризикнути життям за гроші – це обмежений ресурс. Невеликий пласт населення, який використовується противником без жодних застережень щодо його збереження: що набрали за один квартал, те реалізується в наступному.