🧥Дозволи на плитоноски, вимоги до магазинів. Як уряд ускладнює покупку військового спорядження

Нещодавно у соцмережах спалахнуло обурення серед військових, волонтерів і виробників. Йдеться про нові правила ліцензування засобів індивідуального захисту. За словами компаній з галузі, нові вимоги суттєво ускладнюють роботу підприємств, що пов'язані зі спорядженням.

Виробників, продавців та навіть клієнтів планують обкласти новими регуляціями. Держава створює умови, коли не лише військовим, але й цивільним та волонтерам буде значно складніше купувати захисне спорядження з військторгів.

Які ризики створюють нові правила, чому виробники цим незадоволені та чи дійсно вони можуть "поламати" ринок військового спорядження, читайте у матеріалі "Оборонки".

@oboronka

Головне не публікувати друге фото де видно, що, ймовірно, збита ракета це MGM-140E, яка в свою чергу не є касетною...

Українські чоловіки віком 18—22 роки масово виїжджають до Німеччини. Місцева влада вже скорочує їм соціальну допомогу, німецькі медіа розпитують їх, чому вони залишили Україну.

Наприкінці серпня український уряд дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати з країни. Відтоді кількість молодих українців, які шукають захисту в Німеччині, зросла вдесятеро — щотижня майже тисяча чоловіків подають заяви на тимчасовий прихисток.

У жовтні Берлін зареєстрував стільки ж нових біженців з України, скільки за попередні два роки. Канцлер Фрідріх Мерц попросив Володимира Зеленського врегулювати ситуацію і закликав чоловіків повертатися захищати свою країну.

Цього тижня Федеральний уряд планує ухвалити законопроєкт про реформу соціальної допомоги українським біженцям. Більшість німців виступають проти виплат українцям і вважають, що працездатні чоловіки, які прибули після початку повномасштабної війни, мають повернутися додому.

«Бабель» розповідає, як німецька преса висвітлює це питання.

@babel

В идеале Зеленский должен взять этот план и швырнуть его в ебало Уиткоффа, а по возврату из Стамбула немедленно начать подготовку и проведение Приднестровской операции. Альтернативы ей сейчас нет.

Президент України офіційно отримав від американської сторони проєкт плану, який, за оцінкою американської сторони, може активізувати дипломатію.
 
Президент України окреслив принципові основи, які важливі для нашого народу, і за підсумками сьогоднішньої зустрічі домовилися працювати над пунктами плану так, щоб це дало гідне закінчення війни.
 
Україна від перших секунд російського вторгнення прагне миру, і ми підтримуємо всі змістовні пропозиції, які здатні наблизити справжній мир. Україна від початку цього року підтримувала пропозиції Президента Трампа, щоб закінчити кровопролиття. Готові й зараз конструктивно працювати з американською стороною та нашими партнерами у Європі та світі, щоб результатом став мир.
 
Президент України найближчими днями розраховує обговорити з Президентом Трампом наявні дипломатичні можливості та основні пункти, які потрібні для миру.

Продивився замість вас книгу Йоханнеса Фрісснера "Зраджені битви" (1944). На початку 1944 року Фрісснер був стрімко підвищений за успіхи в обороні, в в кінці 1944-го знятий з усіх посад за поразки ввіреної йому групи армій "Південна Україна". Виділив для вас фрагмент з ключовими думками, прочитати повністю можна за посиланням.

В войсковых командирах всячески подавлялось чувство ответственности. С «зеленого стола» иной раз отдавались приказы, которые, будучи чуждыми обстановке или же давно устаревшими в силу ее развития и изменения, вообще не могли осуществляться. Если этим приказам хотели придать особое значение, их именовали «директивами фюрера». Это порождало массу безобразий
Невыполнение «директивы фюрера» при известных обстоятельствах влекло за собой самые тяжкие последствия для исполнителя. Часто возникали крайне неприятные разногласия между войсковым командованием и ОКХ или ОКВ, причем угроза свыше трибуналом в таких случаях была нормальным явлением.
Большинство трудностей возникало, когда речь шла об отступлении: эвакуации плацдарма, сдаче так называемых «укрепленных городов», оставлении «районов добычи сырья»: Гитлер имел обыкновение в подобных обстоятельствах упрямо запрещать отход, невзирая на обстановку, складывающуюся на фронте, так как не доверял ни командованию, ни войскам.

<...>

"Пехотные дивизии, численность которых уменьшилась в среднем до полка, должны были тем не менее оборонять полосы той же ширины, что и раньше. Танковые дивизии превратились, по сути дела, в небольшие группы с весьма ограниченным числом танков. К 1944 году были «прочесаны» все штабы, комендатуры и войсковые тылы. Все, кто хоть сколько-нибудь был пригоден к службе в армии, были отправлены на фронт. Командование уже не останавливалось перед использованием на фронте уголовников и социально опасных элементов, сводимых в такие специальные соединения и части, как, например, бригада Дирлевангера.
При описании сражений в Румынии и Венгрии я пытался показать, сколь безответственными были те чрезмерные требования к войскам и командованию, которые предъявлялись высшим руководством. У нас не было ни сил, ни средств закрыть громадные бреши в линии фронта. Измотанный до крайности личный состав месяцами не выводился на отдых и не получал пополнений. Со времен Сталинграда нам постоянно не хватало пехоты. И ни полевые учебные дивизии, ни военные училища, которые вопреки здравому смыслу вводились в бой, не могли компенсировать эту нехватку. Как показал опыт боев в Венгрии, даже серьезные успехи танковых войск ничего не значили, если они не могли быть закреплены пехотой."

#ДСВ #історія #війна