навіть не знаю, що тут додати

Справа Сергія Стерненка безумовно стала топ-темою тижня. Трохи сумно, що усі зробили висновки про його винуватість/невинуватість, не бачивши в очі навіть тексту судового вироку чи тим більше матеріалів справи. 2/3 інформації про ті речі - або упереджені, бо зі слів самого Стерненка, або несуразна брехня від ОПшної ботви, яку почали вчора топорно вкидати за лекалами Подоляка.

Втім, це клопіт прокурорів, адвокатів і нашої громадськості займатися цією темою. Мене особисто значно більше цікавить політика. Досить специфічно і показово те, що обидві гучних справи проти Стерненка - і про викрадення Щербича, і про напад на нього нині покійного Кузнєцова пов'язані з конфліктом Стерненка з групою Труханова. Звісно, як і в кожній хорошій казочці його подають як ідеологічний: хлопчик з правого руху проти мера-ватніка. Але завжди є одне але.

Дуже багато в українському правому русі стало людей, які так чи інакше задіяні в різних схемах із "силового підприємництва". І те, що за Стерненка вносили заставу не абиякі побратими-націоналісти, а представники групи "Приват" Геннадій Корбан і тодішній одеський губернатор Максим Степанов дає розуміти дещо більше.

Інша людина, яка проходить співучасником по справі Стерненка про викрадення Щербича - одеський автомайданівець Рєзвушкін і взагалі в одному з телефірів напряму зізнався у тому, що його спонсує ексгубернатор Одещини Ігор Палиця, так само близький як ніколи до групи Приват і Ігоря Коломойського. Заступник губернатора Саакашвілі Боровик і взагалі прямим текстом звинуватив Рєзвушкіна і Коломойського в провокаціях і силовому розгоні антитруханівського Майдану в Одесі. Ставлення Стерненка і його товаришів до Труханова цілком могло змінюватися разом зі ставленням групи "Приват" до нього ж.

Існує і інша цікава сторона медалі. Дівчину Стерненка Наталію Усатенко свого часу затримали на автомобілі, який належить фонду "На благо Одеси", заснованого колись Ігорем Палицею для допомоги воякам АТО.

Одеська політика це дійсно про боротьбу різних кланів і постійний інтерес Ігор Валерійовича до регіону. В першу чергу тому, що Одещина важлива з точки зору нафтової промисловості, яку так полюбляє група Приват. Свого часу після Євромайдану Ігор Валерійович влаштовував рейдерське захоплення Одеського нафтопереробного заводу, який тоді його власник Курченко екстрено перепродав Роснафті. Врешті, завод дістався Коломойському через передачу його в управління Укртранснафті, де сиділи "свої люди" для ІВК.

А мер Труханов, до речі, свого часу був помічником президента компанії ЛукОйл з питань безпеки. І саме ця компанія і була основним власником Одеського НПЗ до 2013 року. І таких точок які могли ділити між собою одеські і всеукраїнські еліти - десятки. А десь на окраїні цих великих процесів відбувалися "стрибки" силовиків однієї групи на силовиків іншої.

Нічого особливого, лише бізнес.