> За законом бюджетні установи зобов'язані укладати договори лише через проведення тендерів. Ці тендери вони проводять, але "Нафтогаз Трейдинг" на них не приходить. Очільники місцевих органів влади розповідають, що не можуть зв'язатись з "Нафтогаз Трейдинг" щоб вмовити їх прийти на тендери із зазначеною у меморандумі ціною. У НАКу буквально не беруть слухавку (ми перевіряли).
Весь день сміюся з цього, досі не попускає.
Весь день сміюся з цього, досі не попускає.
Forwarded from політ технолога ✙ ▵
Урочистий пост до Дня захисників України.
Вояки Дієвої Армії УНР, 1918-1919 рік. Ілюстрації Богдана Піргача з книги Ярослава Тинченка "Дієва армія".
Вояки Дієвої Армії УНР, 1918-1919 рік. Ілюстрації Богдана Піргача з книги Ярослава Тинченка "Дієва армія".
Інколи навіть не віриться, що подібний маразм можливий. Проте тут є цікавий парадокс – найбільша недовіра до тих, хто виходить з декрету, чомусь саме у жінок-рекрутерш. В мене є підозра, що серед жінок в айті є класовий конфлікт, хех.
AIN.UA
«Вы, наверное, и Java забыли»: как я искала работу в IT после трех лет декрета
Java Developer Алиса Попова работала в Киеве на позициях от джуна до техлида в продуктовых компаниях и аутсорсе. В 2018 году у нее появился ребенок, и специалист на несколько лет ушла в отпуск по уходу за ним. В серии публикаций на Facebook она рассказывает…
Forwarded from політ технолога ✙ ▵
Проблема з вакцинацією в Україні скільки завгодно бийтесь навколо цієї теми, звісно ж не медична і не вірусологічна (надсилаю свій кек усім хто досі рофлить з вінтажних приколів про спонтанну появу вірусологів у своїй ФБ-стрічці). Це проблема соціального управління, соціокультурна проблема, проблема соціальної комунікації. Вакцинація це лише тло, в якому ця проблема проявилась, і звісно ж після закінчення пандемії ця проблема нікуди не піде і проявиться купу разів знову.
Значна частина українців (настільки значна, що решти українців практично не існує, навіть якщо усе ваше коло спілкування і стрічка у ФБ абсолютно не такі) живуть в режимі обложеної фортеці все своє життя. Не висовуйся, не йди туди де не чекають, будь як усі, не ризикуй, не будь краще за інших, ні в якому разі не ні за що у світі не ризикуй. І це нормальна життєва стратегія у тих умовах, в яких наше суспільство жило останніх років сто мінімум - вискочок обов'язково розстріляють, не ризикуй. Обирай не ту роботу що подобається і може привести до багатства, а ту де є гарантія не вмерти з голоду. Життєва стратегія жителя обкладеної фортеці, не інакше.
Людям в широкому сенсі байдужа філософія науки і техніки, раціоналізм, верифікованість джерел, і інші тонкощі гуманітарної освіти - здебільшого їхнє повсякденне життя з цими феноменами практично не перетинається, а потреби гуглити про всякі такі речі pdf-ки у більшості людей взагалі немає. На політику і іншу соціальну тематику йде в кращому разі 15 хвилин на день перед телевізором після роботи, коли в очікуванні розважальних програм доводиться терпіти блок новин. Антивакси вкинули конспірологію що лягла на паттерни наших громадян, які звикли жити в глухій обороні: з цієї точки зору вакцинація це чергове зло в ланцюжку попередніх таких же чорних і малозрозумілих явищ як розвал СРСР, вибух на ЧАЕС, поява СНІДу і решта контенту телеканалу Рен-ТВ. Активісти ж закликаючи до вакцинації просять від наших громадян бути відповідальними і проактивними, чого, звісно ж не станеться: це не вкладається в життєву стратегію значної частини громадян. Саме тому командно-адміністративні заходи, кийки, обмеження можуть подіяти набагато краще ніж прохання і апеляції до авторитету науки і інших цінностей ехокамери Фейсбуку.
І ось, о чудо, у цій обкладеній фортеці де людей з покоління у покоління вчать не висовуватися і не ризикувати з'являється невеликий але помітний і активний прошарок інших людей. Вони набагато гучніші, приділяють увагу усіляким ноу-хау, більше думають за політику і громадське життя. І що ж стається у прекрасні дні коли темна частина людей не хоче вакцинуватися, і держава не сильно і авторитетна інституція в суспільстві? З'являється страшне за своїми соціальними наслідками явище - антиантивакцинатори. Їм самим часом здається що їхня зверхність до тих хто ставиться по темному до теми вакцинації є чимось близьким до Прометеїзму, просвіти і ось, люди начитаються їхніх постів і змінять думку.
Наші улюблені інтелігентні громадяни, активісти, блогери, медійники, політики навіть часом як їм самим здається трохи кращі за неосвічених і темних сусідів, починають вал постів у соцмережах де їх співгромадяни що не захотіли вакцинуватися виставляються тупими баранами, дебілами, скотами і багато іншого. Ви б самі змінили думку, спираючись на аргументи людей які попередньо змішали вас з лайном? Навряд чи, бо така комунікація вже виглядає не як обмін інформацією, а як звичайна боротьба двох звірів на вербальному рівні. І визнати правоту групи людей, які щиро вважають вас ідіотом означає визнати себе ідіотом - принаймні, так це виглядає для наших не досить ризикових, оборонних по своїй природі громадян.
При цьому, це як правило той відсоток який здебільшого мітить у якусь "нову еліту", нібито освіченішу, демократичнішу, людянішу і кращу за існуючу - вихідців з фінансово-промислових груп, мафії і інших галузей реального сектору економіки. Інтернетні раціоналісти тикають час від часу пальцем у зажерливих бандитів і олігархат, мовляв, ось, це ви сучари нам зіпсували життя.
Значна частина українців (настільки значна, що решти українців практично не існує, навіть якщо усе ваше коло спілкування і стрічка у ФБ абсолютно не такі) живуть в режимі обложеної фортеці все своє життя. Не висовуйся, не йди туди де не чекають, будь як усі, не ризикуй, не будь краще за інших, ні в якому разі не ні за що у світі не ризикуй. І це нормальна життєва стратегія у тих умовах, в яких наше суспільство жило останніх років сто мінімум - вискочок обов'язково розстріляють, не ризикуй. Обирай не ту роботу що подобається і може привести до багатства, а ту де є гарантія не вмерти з голоду. Життєва стратегія жителя обкладеної фортеці, не інакше.
Людям в широкому сенсі байдужа філософія науки і техніки, раціоналізм, верифікованість джерел, і інші тонкощі гуманітарної освіти - здебільшого їхнє повсякденне життя з цими феноменами практично не перетинається, а потреби гуглити про всякі такі речі pdf-ки у більшості людей взагалі немає. На політику і іншу соціальну тематику йде в кращому разі 15 хвилин на день перед телевізором після роботи, коли в очікуванні розважальних програм доводиться терпіти блок новин. Антивакси вкинули конспірологію що лягла на паттерни наших громадян, які звикли жити в глухій обороні: з цієї точки зору вакцинація це чергове зло в ланцюжку попередніх таких же чорних і малозрозумілих явищ як розвал СРСР, вибух на ЧАЕС, поява СНІДу і решта контенту телеканалу Рен-ТВ. Активісти ж закликаючи до вакцинації просять від наших громадян бути відповідальними і проактивними, чого, звісно ж не станеться: це не вкладається в життєву стратегію значної частини громадян. Саме тому командно-адміністративні заходи, кийки, обмеження можуть подіяти набагато краще ніж прохання і апеляції до авторитету науки і інших цінностей ехокамери Фейсбуку.
І ось, о чудо, у цій обкладеній фортеці де людей з покоління у покоління вчать не висовуватися і не ризикувати з'являється невеликий але помітний і активний прошарок інших людей. Вони набагато гучніші, приділяють увагу усіляким ноу-хау, більше думають за політику і громадське життя. І що ж стається у прекрасні дні коли темна частина людей не хоче вакцинуватися, і держава не сильно і авторитетна інституція в суспільстві? З'являється страшне за своїми соціальними наслідками явище - антиантивакцинатори. Їм самим часом здається що їхня зверхність до тих хто ставиться по темному до теми вакцинації є чимось близьким до Прометеїзму, просвіти і ось, люди начитаються їхніх постів і змінять думку.
Наші улюблені інтелігентні громадяни, активісти, блогери, медійники, політики навіть часом як їм самим здається трохи кращі за неосвічених і темних сусідів, починають вал постів у соцмережах де їх співгромадяни що не захотіли вакцинуватися виставляються тупими баранами, дебілами, скотами і багато іншого. Ви б самі змінили думку, спираючись на аргументи людей які попередньо змішали вас з лайном? Навряд чи, бо така комунікація вже виглядає не як обмін інформацією, а як звичайна боротьба двох звірів на вербальному рівні. І визнати правоту групи людей, які щиро вважають вас ідіотом означає визнати себе ідіотом - принаймні, так це виглядає для наших не досить ризикових, оборонних по своїй природі громадян.
При цьому, це як правило той відсоток який здебільшого мітить у якусь "нову еліту", нібито освіченішу, демократичнішу, людянішу і кращу за існуючу - вихідців з фінансово-промислових груп, мафії і інших галузей реального сектору економіки. Інтернетні раціоналісти тикають час від часу пальцем у зажерливих бандитів і олігархат, мовляв, ось, це ви сучари нам зіпсували життя.
👍1