Не вірте йому. Може бути й краще.

Але може й гірше. Бог його зна.

У вас є можливість в коментарях задати питання бійцю полка Каліновського, добровольцю з Білорусі. Я відберу цікаві та задам в інтерв'ю.

«Територія більше не передує мапі та не переживає її. Віднині території передує мапа – прецесія симулякрів – тепер мапа породжує територію [...]»

Знов побачив цей скріншот (увага на дату). Помітив цікаву тенденцію.

Люди, котрі підіймають такі скріншоти й бігають з ними, як з відкриттям, зазвичай якісь форменні дегенерати, котрі до 2402 цікавилися хіба що героями Доти 2 й поступово тупіли від залежності на ТГК. Їм краще сидіти в сторонці й не подавати голос з їх упрьоками через апокаліптичні прогнози, оскільки це не вони всі ці роки спостерігали за ідіотизмом УОПа, вимиванням кадрів з ЗСУ й топовими ідеями кожної нової генерації українських політиків в дусі "зійтися десь посередині". Це не їх побратими та просто товариші приймали на себе перший удар в умовах, коли український ОПК не міг налагодити виробництво боєприпасів, а їх безумовний противник роками приймав десятки й сотні нових літаків та крилатих ракет.

Пояснюю один раз. Уявимо, що ви в 19-му році, ви бачите цей твіт й ви з ним не згодні. Як висловити свою незгоду?

Пишите наступне: «Сьогодні мій секретар приніс роздруківку актуальних твіттів пана Тараса Миколайовича з приводу того, як міг би відбуватися потенційний військовий конфлікт. Скажу прямо – я був щиро здивований думками цього поважного пана, тож дозволю собі підготувати наступну критичну відповідь в цьому листі: [...]»

Й вже в майбутньому, в листопаді 22-го року, ви зможете написати наступне: «Сьогодні згадував нашу з Тарасом Миколайович цікаву дискусію трирічної давнини, котра стосувалась потенційного вторгнення Російської Федерації на території України. Нажаль, воно дійсно відбулося, проте на наше спільне з паном Чмутом щастя, я виявився ближчим до істини. Це були тривожні дні, й я радий що ми змогли подискутувати на цю тему та висловити свої думки».

Будь яка інша форма дискусії не має прийматися й толеруватися.

Це був жартівливий пост, це було до речі добре видно.

Але тепер серйозно.

Пан Тарас Чмут, коли висловлював свої думки, не був (та не є) посадовою особою, він не готував ніякий звіт та навіть не робив модель прогнозу для публікації в журналі Science.

Пан Тарас Чмут не зобов'язаний рахуватися з вашою думкою, якщо його думка зашкодить вашому настрою й вам буде важко робити ваші повсякденні справи. Наша реальність в цілому представляє собою добре заретушований ЗМІ морок, в котрому живуть люди однієї з найбідніших країн Європи, роздираємою війною.

Люди, навіть публічні особи, мають право висловлювати свої думки публічно, брати участь в суспільному обговоренні. Це і є "свобода думки" та "свобода висловлювань". Вона може бути хибна — але так само люди мають право помилятися (неймовірно, але навіть публічно). Ви можете не вірити, але навіть дуже потужні експерти, філософи та мислителі мають право помилятися навіть не епізодично, а систематично. Більш того – деякі з відомих мислителів досі вивчаються й є поважними з боку наукової спільноти як ті, що були важливою віхою в суспільному дискурсі, хоча історія виявилася до них безжальною. Їх ідеї були впливовими, й їх переосмислення та критика були дуже важливими для розвитку думки.

Але це стосується не тільки мислителів. Це стосується в принципі будь якої _культури дискусії_ (вибачте) між нами, fellow human being, котра з індивідуального рівня має тенденцію розростатися саме в _культуру_, тобто ставати здобутком колективу. Але про це не дуже хочеться писати, моральні питання — справа пророків.

Мені подобається оцей дух «Іду на Ви!» (там Дуб Бук, краще не клікайте якщо не впевнені) від наших посадових осіб, до того ж ці заяви мають певний психологічний сенс.

Але проблема в тому, що написати найбільш ймовірній прогноз не можна, тому що це протирічить одній забобоні, в котру я щиро вірю. Тому краще написати щось більш стримане.

До речі, ця війна досить добре джерело інформації в сфері кремлінології. Мої старі підписники пам'ятають, що я був абсолютно переконаний в початку інтервенції 2402, проте цікаво що методологія абсолютно не спрацювала у випадку мобілізації, відповідно вона зазнала правок й переглянута. Треба якось зібратися з думками й написати про систему прийняття рішень в мізках кремлінів, тема як на мене цікава, але вийде дуже об'ємно.

В ці години, думаю, є особливо іронічним той факт, що «Маніфест Унабомбера» в Україні було перекладено видавництвом «Клуб сімейного дозвілля»

Трохи про питання релігійні.

УПЦ МП ніхто не буде забороняти. Це вже можна вважати вирішеним питанням. До того ж, це практично неможливо, не прибігаючи до рівня більшовистських репресій.

Наразі компромісне рішення, що склалося серед наших урядовців, полягає в максимальному тиску на найвищий клір для стимулювання Синоду в питанні самоочищенні від проросійських елементів. В такому темпі будуть продовжувати рухатися.

Коли вимикають електроенергію, Зелене Світло продовжує світити для Вас.

> Українці можуть зігрітися у відділеннях поліції у разі відсутності світла, – голова Нацполіції Клименко