Зазвичай люди якось звикають до "цього", до таких реалій життя. Але я, неочікувано для себе, кожного наступного загиблого переживаю все важче. Це все накопичується в серці кумулятивно й звідти не зникає.

Думаю, Дімас зараз щасливий від того, що навів таку суєту

Тут у знайомого є пуста квартира в Херсоні, якщо вам або вашим близьким треба тимчасово заселитися то маякніть в лс

До речі.

Існування того форменного дегенерата, що таскав скріншоти та ржав над моєю першою публічною реакцією на загибель Дімаса, насправді не велика проблема. Такі люди зазвичай здихають самі, через власну тупість, й не роблять іншим проблем.

Проблема трохи в іншому — він "рукопожатний" у певних людей, наприклад, адмініть відкритий чат Мортіса. Це багато про що говорить, тож до уваги взято.

Мене не цікавить дискусія на цю тему, можете не писати своє "фє", я це не читаю. Якщо у вас немає розуміння, що "поганий день" та "буде поганий пост" означає щось не дуже смішне (особливо в контексті війни та недавнього посту про Бахмут), то ваш мозок вже розжижився від Інтернету до стану крем-супа. Якщо ви захищаєте це й не розумієте написане, ну, саме тому висновки зроблені без права на виправдання.

Я б скоріше доповнив – треба пристосуватися та терпіти.

Якщо не враховувати роботу (це максимально індивідуальне питання), то відсутність електроенергії, з мого досвіду, взагалі не є істотною проблемою. Найбільша проблема – відсутність води.

Носіть воду вручну, зберігайте її в достатніх об'ємах, використовуйте економно (сільський умивальник + таз), грійте на газу (якщо немає – придбайте), мийтеся ковшом. Гігієна – найважливіше, вирішивши цю проблему з іншими буде легше.

https://news.1rj.ru/str/PARUKR/2953

Побачене не розбачити

Фрейдистський аргумент на користь посиленого фінансування Південмашу та КБ Луч