Опублікований «Мирний план Сі» це повна туфта й профанація. Там немає нічого конструктивного.

Китайці просто торгують обличчям та заробляють політичні бали, повний маразм.

Коротше схоже вони в конфлікті не дуже зацікавлені насправді.

http://in.china-embassy.gov.cn/eng/zgxw/202302/t20230224_11030713.htm

Придністровці такі перелякані, що навіть не опубліковали в своїх ЗМІ повідомлення від МО РФ. Просто проігнорували. Тільки опублікували, що немає заторів на прикордонних постах, але типу в контексті "свят" :)

Мда.

Тим часом новини ПМР

(ПХАХП второй день подряд)

В ковбасній був склад якраз снарядів до Гіацинтів. Схоже це шифровка і вони готові їх передати

Секретна допомога Ірану, про котру можна говорити

https://news.1rj.ru/str/milinua/21343

Операція "іран — укрос"

Це офіційна відповідь на заяву МО РФ?

цікаві реакції до речі

Про початок війни згадав дещо

Найцікавіший момент був тоді, коли до мене дійшло, що росіяни, просуваючись, інколи ігнорували все на своєму шляху настільки, що на "окупованих" територіях продовжувалася мобілізація й воєнкоми продовжували формувати тро (=ополчення) фактично в ворожому тилу

Це гарний приклад того, наскільки тонкою справою є історія та історія військових конфліктів в принципі — деякі деталі абсурдні, їх неможливо передбачити в жодній аналітиці, але їх поява стає одним з вирішальних факторів

Фотонами?

https://news.1rj.ru/str/lachentyt/27086

Питання підписникам — чи зіштовхувалися з оф / термобар ракетою для Стугни після 2402? Чи це досі дуже рідкий звір?

Коротше в мене була ще до війни теорія, що абстрактна у вакуумі готовність до участі у бойових діях в українців дуже висока. Українці — мирний народ, котрий війну навіть не міг уявити, проте один з моїх передвоєнних постів був про те, що нарід зможе "пробудутися" в умовах надзвичайного стану. В ньому є прихована здатність до військової справи, котра вивільниться від травматичного досвіду іноземної інтервенції.

Проте проблеми з мобілізацією є. Люди зазвичай пояснюють їх тим, що люди, котрі декларують готовність воювати, насправді брешуть — мовляв, хочуть здатися кращими за тих, ким є. Проте я досі думаю, що це не зовсім так — за спостереженнями, певний спротив мобілізації відбувається не через небажання воювати, а через загальну інертність населення. Воно просто не хоче змінювати умови свого існування, свої звички, не кажучи вже про сім'ю, її тиск та все таки інше. Люди банально нерішучі, їх боєздатність — латентна. Й цю нерішучість мають переборювати центри комплектації — проте не гарними плакатами (це допоміжний фактор), а більшою чіткістю та "обов'язковістю". Людям морально легше полишати цивільне життя, коли вони знають, що діватися їм нікуди.

Йому вірю

Завдайте

https://news.1rj.ru/str/nvua_official/43407