⚡️За останні тижні Рф зруйнувала 80% теплоелектроцентралів України – повідомив Шмигаль в інтерв'ю ERR

Звісно, Іран не може вести сухопутну війну з Ізраїлем – немає спільних кордонів. Але території, котрі армія Ірану обмежено використовує дає можливість реалізувати "війну міст", де сторони будуть обмінюватися ударами далекобійною зброєю.

Й це дуже гарна для нас новина. Якщо ескалація піде спірально й від іранських ракетно-дронових ударів будуть політичні результати, то історія затягнеться та будь який потенційний та поточний експорт озброєнь з боку Ірану в РФ, ймовірно, істотно обмежиться з переорієнтацією на цей конфлікт.

???

Міська герілья

https://news.1rj.ru/str/ukrpravda_news/43338

Все, деескалували.

https://news.1rj.ru/str/bbbreaking/179383

Я так розумію з м. Газа виводити не будуть, зафіксують прибуток, зменшив розмір сектора на 40% та більше (за рахунок найбільш урбанізованої зони) – таким чином площа сектора зменшиться з 365 км² до ~210км², тобто десь з площи Харкова до (трохи більше) площі Одеси.

Але це не точно, може виводити будуть поетапно з усього сектора й тільки забор трохи вглиб посунуть, але це якось зовсім сумно буде для Бібі.

Два роки тому новини були поярче

0) Афганістан абсолютно нерелевантний до поточної війни, все пов'язане з ним в статті можна пропускати

1) Будь які оцінки людського ресурсу в РФ можна доповнювати приміткою "у нас в два рази гірше"

2) Будь які оцінки економічного стану, дефіциту кадрів й тд в Україні можна доповнювати приміткою "у нас в два рази гірше" навіть якщо не вдаватися в критику фактологічної складової

3) У них поки не "маса проблем" з паливом, а просто їх наявність. У нас дзеркально проблеми з е/е.

По техніці можна ще обговорювати.

Вот десь і вся стаття.

https://lb.ua/society/2024/04/08/607375_moskva_obovyazkovo_nadirvetsya.html

Тепер давайте про хороше.

Мені в цілому подобається теза автора – "треба витримати на один день більше". Воно для деяких війн так і є – Перша Світова для країн Антанти була не сахаром й близько, й бойові дії велися на території країн Антанти переважно, були ризики й виходу ворога до Парижу. Російська Імперія не дотягнула рік до свого, мабуть, найважливішого моменту в історії.

Але чекати подібного до Першої Світової колапсу нашого противника, виходячи з "muh Afghanistan" або "у них дефіцит кадрів в економіці" це абсолютно хибний шлях. Звісно, ніхто не виключає що й завтра "Рашка всьо", може вдруг сума факторів складеться й вистрелить якийсь там чорний лебідь, але будемо чесні – можна так само виписати для України її критичні місця – залежність від іноземної допомоги, вікова структура населення, панічні настрої в тилу, дисциплінарні проблеми у війську – й сидіти чекати що від всього цього в сумі "Україна усьо" (й не дочекатися). Росіяни, до речі, особливо грішать цим дискурсом – розкласти 4Д-шахи по значній кількості факторів й в результаті не дочекатися нічого.

Треба спуститися з небес на землю та оцінити стан поля бою. Й врешті побачити, що війна ведеться при асиметричному використанні ресурсів – як задіяних на твд так й напружених на хоум фронті. Поки ми пишемо про якісь шаради з історичними паралелями, найбільший вихлоп на полі бою йде від купи вибухівки що летить на голову по жпс-трекеру, бпла на електричному двигуні з нормальною камерою та зібраними в гаражі фпв-дронами.

Ця війна стала водночас непередбачуваною – бо великі чинники зав'язані на людський фактор на котрий ми маємо насправді малий вплив – та по тупому сконцентрованій на статичну лінію фронту – статичну не просто так, а через паритет сил, здобутий всупереч будь якій аналітиці та паралелям.

В таких умовах, найбільш важливим елементом цієї війни є не роздуми про високу політику, а винаходження будь якими методами нових, кращих та більших засобів ураження та оптимізація тактики застосування піхоти, орієнтованого на менші втрати. Саме тут ми можемо бути на крок попереду, як були раніше й будемо ще в майбутньому. Але про це трохи потім.