❗️Переписка диверсанта с куратором свидетельствует о планах украинских террористов "полностью искоренить все русское" в странах Прибалтики, говорится в сообщении ЦОС ФСБ РФ.

"Осмотром телефона объекта обнаружена его переписка с куратором, подтверждающая подготовку теракта в Ленинградской области, а также обучение в Пабраде Вильнюсского уезда Литвы минно-взрывному и стрелковому делу для последующего участия в боевых действиях на стороне ВСУ и совершения диверсий на территории России, а также планах украинской террористической организации "полностью искоренить все русское" в странах Прибалтики и планировании этой организацией терактов в православных церквах и в местах пребывания русскоязычных жителей, в частности поджога кинотеатра в Риге во время демонстрации фильма", - говорится в сообщении.

Біблія вчить нас любові до ближнього.

А сьогодення показало нам справжнє значення цього слова. Коли всі ми стали одне одному ближніми. А колишній сусід, що постійно набивався нам у брати, для нас далекий навіки. Він порушив усі заповіді, зажадав наш дім, прийшов нас убивати. Світ бачить це. Бог знає це. І ми віримо: у Бога на плечі – шеврон з українським прапором. Тож із таким союзником життя точно переможе смерть.

З Великоднем усіх вас, дорогі українці!

Христос воскрес!
Воістину воскрес!

Андрій Репета (нар. 1962)
Свято весни у рідному краї

❗️Если российские телеканалы будут неуважительно относиться к внутренней жизни Армении, их вещание запретят — Пашинян

По мнению замглавы фракции ЕР в Госдуме Андрея Исаева, Путин во время инаугурации говорил о том, что мертвые ушедших поколений «имеют право голоса, и этот голос – традиции, которые сложились и которые мы обязаны чтить». Именно учетом голосов мертвецов российская демократия, по мнению Исаева, отличается от западных, где считаются голоса только живых людей.

🥀 Усі людоненависницькі діяння путінського режиму показали всьому світу, що ми маємо нове зло, гібридну суміш фашизму й нацизму – рашизм.

🫡 Українські воїни – гідні нащадки тих, хто переміг нацизм. Тож ми маємо подолати і це зло.

@ChiefUkrDIU

Foreign Affairs: украинские удары по российским НПЗ сейчас делают то, чего не сделал режим санкций. Не ставя под угрозу мировые поставки энергоносителей и не повышая цены, эти атаки сокращают доходы России и снижают ее способность превращать сырую нефть в топливо, необходимое для работы танков и самолетов. Удары по российским НПЗ также вряд ли приведут к расширению конфликта. России будет трудно пойти на эскалацию. Вместо того, чтобы угрожать эскалацией в ответ на удары Украины, Кремль старается преуменьшить их последствия, чтобы избежать неловкости. Подробнее в BRIEFLY.

Часів Яр

Попри тези про «незначне стратегічне значення міста» від офіційних представників ЗСУ, до кризи в обороні далеко. Щодня артилерія та дрони завдають ворогу суттєвих втрат, а в лісистій місцевості на півдні, українська піхота веде криваві зустрічні бої з натиском російських штурмовиків.
Центральна проблема оборони Часового Яру незмінно тяжіє над нами з часів битви за Сєвєродонецьк: низький рівень управління.
Апелювати до відсутності ресурсів - безглуздо, сумнівно, що ця проблема може колись вирішитися, питання в тому, як розпорядитися наявними.
Насиченість оборонних рубежів різноманітними підрозділами легко нівелювати відсутністю взаємодії між ними. Це можливо вирішити лише прямими розпорядженнями та контролем з боку вищого керівництва. Отаманщина ніколи не встоїть перед, хай і кульгавою, централізованою воєнною машиною РФ. Ворог це прекрасно розуміє і бʼє туди, де ситуація на полі бою не відповідає декларованому на папері.
Якщо ваша логістика завʼязана на мостах, варто попіклуватися про резервні переправи. Особливо, якщо ви не збираєтесь відступати.
Якщо у вас є перспектива ворожого прориву, варто попіклуватися про завчасну підготовку резервних позицій для ваших засобів підтримки.
Якщо у вас очікуються поранені, варто зважити на необхідність стабілізаційних пунктів.
Все це елементарні правила про які сказано вже не раз, ми маємо створити умови за яких інтелектуальні зусилля кращих офіцерів та дієвих командирів будуть спрямовані на планування майбутніх боїв та операцій, а не холеричне вирішення потоку проблем, що навʼязуються ворогом.
Волю та правила гри навʼязати маємо ми.
Атака - це завжди ризик, і забезпечити її може лише стабільна та впевнена оборона.

@BKhodakovsky

⚡️Если Запад хочет решать украинский конфликт на поле боя, то "будет на поле боя", заявил кандидат на пост министра иностранных дел РФ Сергей Лавров в Совете Федерации.

Кадрові зміни у РФ це привід трохи написати про російський ВПК.

Російський ВПК це один з найбільш неприємних епізодів російсько-української війни. Він забезпечив РФ дуже мʼякий економічний спад в 2022 і зростання в 2023-24 році. Він забезпечив російському суспільству легкий спосіб соціального підйому, забезпечуючи дуже дорогими робочими місцями найдепресивніші російські регіони. Він став одним зі способів російського уряду перерозподілити нафтову ренту для населення, суттєво помʼякшуючи вплив санкцій і забезпечуючи населення грошима. Через це великого незадоволення війною в РФ не спостерігається (як і активної її підтримки, щоправда).

Окрім всього цього, саме російський ВПК забезпечив російській армії найвищий рівень боєздатності з весни 2022 року. Ми бачимо, що попри гаргантюанські втрати, російська армія наступає і може дозволити собі атакувати з нового напряму. Це нетривіальні досягнення, особливо з урахуванням того, що формально на армію витрачається не двозначний відсоток від ВВП, а наслідки від військової деформації невеликі та контрольовані.

Але це лише одна сторона медалі. Все це неможливо без специфічного контексту.

Давним давно на Землі існувала країна, де декілька поколінь людей принесли в жертву залізним машинам свій добробут і життя. Ця країна лишила всім у спадок паршиве управління і ще гіршу демографію. Але було і ще дещо - матеріальний наслідок жертовності поколінь людей - купа одиниць техніки, які залишалися на складах.

Геніальна ідея, яка стоїть за 80% успіху російського ВПК полягає в налагодженні процесу швидокго відновлення цієї техніки. Простий, не дуже трудоємний процес, забезпечив і насиченість технікою ВС РФ і майже двократне зростання "навколовійськових" галузей. І, варто нагадати, що все це відносно недорого, порівнюючи з, наприклад, радянськими витратами на оборону.

Справа в тому, що цей процес не може тривати вічно. Як і завжди, хороших даних у нас нема, але різні осінтери, що аналізують стан складів з технікою, говорять про те, що значна, подекуди дуже значна частка цієї техніки вже не на складах. Це не означає, що щасливі часи російського ВПК минули - частина техніки транспортується, частина техніки складується вже на самих заводах, але це означає, що найближчим часом ВПК переживатиме період трансформації. Мала трудоємність виробництва доживає свої останні критичні місяці.

Це означає дві речі. Перша - підтримка поточного рівня забезпечення технікою буде коштувати набагато дорожче. Суми, які потребує ВПК для виробництва багатократно більше за суми, які ВПК потребує для ремонту та відтворення радянських запасів.

Друга - кожна наступа інвестиція РФ у ВПК призводитиме до результатів на правій частині кривої спадної віддачі. Економічна деформація в РФ наразі відчувається на ринку праці - через дефіцит кадрів. Кожний наступний рубль призводитиме до більшого відчуття дефіциту, ніж попередній. В умовах "переходу ВПК від відновлення до виробництва", російському уряду буде дуже важко підтримувати макроекономічну стабільність, яка забезпечує російській державі позитивні економічні та соціальні результати від війни.

Незалежно від того, хто обійматиме посаду, наскільки антикорпуційним буде діяльність нового очільника МО РФ оборонні витрати неможливо оптимізувати, неможливо зробити принципово більш ефективними. Тому через певний проміжок часу, російський уряд стикнеться з вибором або при обмеженості ресурсів, ці витрати треба буде збільшувати і нести всі "costs" цього рішення, або змиритися з поступовою втратою військового потенціалу.

В умовах бажання трансформуватися в тоталітарний, російський режим дуже хоче обрати всі переваги першого варіанту, заплативши за це якомога менше. Саме цим зумовлені сьогоднішні кадрові рішення. Чи вийде це (трансформуватися у тоталітарний режим) - подивимось. Шанси відмінні від нуля, але не дуже високі. А от підтримувати поточний рівень забезпеченості технікою без великих економічних витрат не вийде ніколи.