Шось про айтішку – Telegram
Шось про айтішку
1.46K subscribers
437 photos
154 videos
2 files
592 links
Фронтенд, ШІ, 3D друк, FPV, історії з життя та роботи
Download Telegram
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Візуалізація роботи ППРЧ (Псевдовипадкове перелаштування робочої частоти) у протоколі ELRS. Від 14 до 82 повідомлень на секунду.

Це я собі узяв software defined radio флешку погратись. Це можна побачити і звичайним аналізатором спектру tinySA.
🔥8🤯1
Нанотехнології нарешті і в нас )

> Мінцифри хоче запустити в Україні виробництво чипів розміром 180, 130 та 110 нанометрів. Вони не найсучасніші, але достатні для забезпечення потреб промисловості.

https://ua.news/ua/money/mintsyfry-planuye-zapustyty-vyrobnytstvo-mikrochypiv-v-ukrayini
21😁2💯2👍1🤔1
Ми деякий час тому збирали гроші на ремонт корча моєму товаришу. Машина вже в роботі, все гуд, дякує вам.

Зараз він мені прислав бомбер, на який треба встановити підсилювач на відео 5.8, шоб збільшити дальність. Усілок недорогий, всього 5к, буду вдячний за вашу допомогу донатом 👉 https://send.monobank.ua/jar/7kB2sb3vj

Взагалі прикольно шо цифрове відео на 5.8 можна підсилити звичайним WiFi бустером. Це доволі розповсюджений апгрейд на фронті.
4
Сітки, тканина на них та парафін для окопних свічок на які ми з вами назбирали на мій день народження вже на Сумщині 🙌
18👍2
В рибацькому відділі у Аврорі можна придбати бімби для скидів за 55 грн
😁2311👍3🤔1🤯1
Бухати з собакою, плюси мінуси?
39🤩1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Те шо називається «відрив башки» )) Тестували першу версію гармати на перехоплювач. Тут ще купа роботи, але перші кроки вже пройдені.

А поки шо підтримайте наш збір на тепловізійні камери для перехоплювача https://send.monobank.ua/jar/4TRzGKDHHJ
🔥161
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
dj serva ін да хауз
🔥12👍1
Кльовий відос про розробника AI у серії ігор FEAR — Jeff Orkin і чим він займається після ігрової індустрії https://www.youtube.com/watch?v=4ExkkUV7GOY
Система ШІ NPC у FEAR і по сьогодні вважається однією з найкращих у відео іграх.
👍3
не впевнений чи я зможу працювати в одній команді з інженерами з нового покоління
😁264🤔1🤮1
розшифровка для таких самих відсталих як я
😁269
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Там китайці вивалили свою LLM яка начебто взуває OpenAI і в рази дешевша.

Але є одне але, на все шо не подобається КНР цей чатік видасть «ой вибачте, не можу відповісти, давайте краще вирішувати задачки!».

Причому спочатку воно пише розгорнуто про усі проблеми, а потім розуміє що шось пішло не згідно політиці партії 🤣
😁30
моє улюблене застосування чатугпт зараз — це віддавати йому на аналіз різні схеми, тут він вгадав що це понижайка з 24 на 12в
🔥3🤔1
Маю отакий девайс, автоматичний трекер для антен.

Принцип дії такий: у вас є борт який кудись летить, ви маєте направлену антену, звісно шо антену треба направляти на борт щоб був хороший сигнал і можна було летіти далеко.

Трекер — це по суті контролер який вираховує поворот та кут нахилу антени. Маючи координати борту і точки зльоту він керує однією чи двома сервами.

Оцей трекер що в мене, самий ходовий який можна придбати за зовсім невеликі гроші.

Координати борту в нього приходять наприклад по телеметрії. А координати точки зльоту нажаль тільки через підключений GPS, тобто якщо нема жпс навколо вас, то не буде точки зльоту, значить трекер не буде працювати.

Тому я собі нахачив емулятор GPS модулю на пітоні, який по стандартному протоколу ubx передає на трекер будь-які задані координати. Далі вже це можна інтегрувати у наземну систему керування і буде красіво.
🔥173
Взагалі доречі розуміння того, що усі пристрої якось комунікують між собою і вміння цим скористатись у лабораторних умовах сильно зменшує час побудови системи з декількох компонентів.

Бо замість того щоб в сліпу клеїти одне до одного, їхати у поле це тестувати і тд, значну частину роботи можна виконати сидячи за столом. Щоб зменшити кількість більш дорогих дій які будуть потім, типу виїздів і розбитих бортів.
🔥7👍3👏1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Тепер українські фпв дрони зможуть не тільки скидати на ворога бч та стріляти в нього з гармати, а ще й давати йому ляпаса або красти картуза з голови (японці канєшна збоченці)
👏25👍7🔥4😁21🤯1
Дивлюсь відоси по азам компʼютерного зору. Бо до цього більше колупав моделі типу Yolo і opencv дуже поверхнево.

Як от наприклад працює трекінг обʼєкту? Для початку треба визначити що саме трекати. Можна використати алгоритм щоб знайти обʼєкт у кадрі, а можна тикнути у зону інтересу і обвести її прямокутником. Це по суті задача object detection.

Далі щоб трекати треба визначити особливості зображення у зоні інтересу, щоб на слідуючий кадрах шукати зону із схожими особливостями. Це називається feature extraction.

ML моделі здатні визначати купу особливостей на рівні людського сприйняття (типу колесо, листя, двері, колір, і тп). Класичні алгоритми працюють трохи простіше. Алгоритм Харіса знаходить кути на зображенні, бо геометрія кожного обʼєкту по своєму унікальна. Тобто у випадку цього алгоритму feature extraction, фічі — це точки або піки кутів у зоні інтересу. Ця операція виконується для кожного наступного кадру і результат порівнюється з попереднім, з урахуванням можливого повороту та зміни перспективи.

Звичайно це лише один з так би мовити шарів системи, бо лише на цьому алгоритмі трекінг не буде нормально працювати.

Відос по темі, з картинками
https://youtu.be/Z_HwkG90Yvw?si=kdOKgqTGcJ_ULLHX
👍124🤔1
Сижу я тут пишу всякі адаптери для комунікаційних протоколів між переферійними компонентами і дізнаюсь шось нове для себе.

Читав код бібліотеки протоколу mavlink і помітив що там усі типи повідомлень описані запаковиними страктами. Почитав трохи про особливості програмування під нетворк протоколи і дізнався, що в залежності від архітектури процесору, для ефективної роботи з пам'яттю, CPU вичитує дані блоками. Наприклад в мене на macOS ARM це блоки по 4 байти.

Тому наприклад маючи структури з одного short (2 байти) та int (4 байти), компілятор вставить післся short ще 2 байти, щоб під час виконання програми процесор міг вичитати кожне значення в одну операцію.

Якщо не буде оцього падінгу, то вичитування буде повільніше. А простенькі мікроконтролери взагалі крешнуться, бо там нема механізму автоматичної обробки запакованих даних.

Так от для нетворк протоколів використовують саме packed структури (або взагалі без структур, просто вичитують по офсету), тому що повідомлення які йдуть по дротам між системами — це послідовності байтів, без падінгу. Інакше виходить невідповідність, бо буфер з повідомленням буде займати 10 байтів пам'яті, як на прикладі на малюнку, а структура 12, через падінг.

На малюнку зображений приклад з вичитуванням байтів у звичайній та запакованій структурі, і результат виводу значень структур. Відповідно якщо закастити послідовність байт у незапакований стракт то значення b і c покажуть білєбєрду.
👍15🤔4🥰1💯1