Easy Fix. Зараз плата працює як треба, але за цим ремонтом стоїть майже детективна історія. Моя плата - це Bootleg, "неавторизована копія". Аркадні автомати були дуже прибутковим бізнесом, але оригінальні розробки часто містили доволі складну електроніку з використанням спеціалізованих мікросхем. "Автори" бутлегів намагалися зробити "копію" дешевшою у виробництві, або з використанням стандартних компонентів, тому часто такі плати (фото 3) суттєво відрізняються від оригінала (фото 2). Це також дуже ускладнює їх ремонт, бо на відміну від офіційних плат з сервісною документацією, "пірати" не були зацікавлені в публікації будь-якої документації. Відмінності має також програмна частина, з копій зазвичай прибирають будь-які Copyrights©️ (копія вірна 😁).

Щодо ремонту. Зазвичай, проблеми зображення пов'язані з відеопам'яттю або регістрами, але перед перевіркою впаяних компонентів я вирішив перевірити прошивки ROM. На фото це мікросхеми зі стікерами з цифрами. Раніше, дослідження змісту ROM допомогло з'ясувати, що це взагалі була за плата. Я почав з мікросхем 4,5,26,7 у верхньому правому куті плати. В ремонті допоміг емулятор MAME, в якому описані як оригінальна гра pspikes, так і бутлег pspikesba. Емулятор працює з ROMSet, це zip-архіви з прошивками. Розширення ic122, ic120 і так далі - це маркування мікросхем на платі, але це звичайні двійкові дампи. Файли 4,5 та 7 співпали, а от 26 - ні. Порівнював я його з файлом 6.ic118, бо саме на цьому місці на платі стояв чіп. Я зібрав власний ROMSet, помістив свій дамп в архів і спробував запустити емулятор. Він попередив, що контрольна сума не збігається, але запустився, і я побачив той самий глітч на екрані, як і на моєму залізі. Прошив в ROM коректну прошивку і все запустилося як треба.

Моя теорія наступна. В оригінальній прошивці на фоні є напис V-Sys's Voleyball Simulator, в піратській фон просто синій. Я припускаю, що плату колись пробували ремонтувати, не знайшли "піратської" прошивки і зашили частину оригінальної (на це натякає відмінність в стікері на мікросхемі), але через те, що парні та непарні байти зберігаються в різних чіпах, маємо лише кожен другий байт фонового зображення, через це і глюки на екрані.

Під час новорічних свят, коли є багато вихідних, мене пробиває щось покодити. 3 роки тому я так написав собі програму обліку електронних компонентів для плат, які іноді збираю, BOM Manager. А в цьому сезоні вирішив зробити ще одну спробу написати, а скоріше, переписати базу даних для Музея. Певну базу для внутрішніх потреб музея я написав ще років 7 тому і ми нею активно користувалися (більше можна почитати на форумі), але якщо б якийсь інший музей чи просто людина, яка збирає старе залізо, спробували її використати, все б довелося заповнювати з нуля, в тому числі, якісь загальновідомі факти. В тій старій базі мені не вистачало "соціальної" компоненти, коли певну загальну інформацію користувачі мали б змогу перевикористовувати, редагувати, але щоб зберігалася модерація та версійність. Писати це все з нуля в мене б навичок не вистачило навіть з Gemini/ChatGPT. Для цьогорічної спроби я, нарешті, знайшов готовий бекенд, який мені підходить. Directus - це CMS, яка підтримує версійність, модерацію, коментарі до контенту, гранульоване керування правами доступу через ролі та політики. Фронтенд довелося вайбкодити на VueJS, в процесі опанував розгортання всього цього в Docker-контейнерах, поки, те що вийшло, виглядає для мене обнадійливо. Розповісти весь функціонал в одному пості неможливо, записав відео версії 0.5 і вийшло майже пів години, а сьогодні вже тестую версію 0.8 :) Загальна ідея полягає в тому, що цей Directus має свій власний інтерфейс, до якого будуть мати доступ модератори контенту, а звичайним користувачам буде доступний лише перевірений контент. Воно вже навіть публічно доступне, кому цікаво потикати - напишіть в коментарях. Поки накидаю сюди скрінів.

Цей Tandy MC-10 живий. Зробив AV-mod, ставиться на місце модулятора. Частина компонентів модулятора були перевикористані. Запаяю роз'єм під міні-джек, зберу в корпус, спробую щось запустити. Те, що курсор блимає - добрий знак. Мінімальне замовлення - 5 плат, то ж у кого ще є такий комп'ютер, можу поділитися платою. Не обійшлося тут і без використання AI. Не було потрібних транзисторів, спитав у Gemini, що з наявного переліку підійде найкраще, схоже, що не збрехав :)

Великі аукціони - це безцінне джерело інформації для дослідників комп'ютерної історії. По перше, вони публікують купу якісних фотографій усіх лотів і роблять детальний опис, а по друге, там з'являються різні цікаві документи, які дають додатковий контекст вже відомим фактам. Півтора роки тому я робив публікацію про аукціон колекції Пола Аллена з The Living Computer Museum, а тиждень тому завершився аукціон - Steve Jobs & the Computer Revolution: The Apple 50th Anniversary Auction. Загалом на ньому було продано 142 лоти. Найдорожчим лотом очікувано стала передсерійна плата Apple I, так звана "Celebration board", яку виробили перед першою партією з 50 плат для магазина Byte Shop. Який же прототип без порізаних доріжок та перемичок 😁. Плату продали за $2.75 млн., а от другий за вартістю лот мене шокував. Це чек на $500 виписаний Джобсом та Возняком Говарду Кантіну, проєктувальнику друкованої плати Apple I. Чек виписаний 16 березня 1976 року (Apple була офіційно зареєстрована через 14 днів, 1 квітня 1976 року). Цей шматок паперу було продано майже за $2.5 млн і навряд чи б я колись його побачив, але завдяки аукціону це стало можливим. Ще один цікавий лот - це візитівка Джобса з періоду між 1981 та 1985 роками, коли він керував компанією, на якій написано "Hi. I'm back". Це була просто записка Стіва його батьку, після чергового відрядження, звичайне "Я вдома", але з поверненням Джобса в компанію у 1997-му має певний додатковий сенс. Були, звісно, й безглузді речі, як то радіатор або шматок кабеля за 3к баксів. Це вже якийсь нездоровий фетіш.
p.s. Окуляри Возняка теж сподобались :)