Масштаб российского закручивания гаек, кстати, лучше всего передает даже не разработка «белого списка» приложений в стиле КНДР; не подготовка и тренировка полной блокировки WhatsApp и telegram, а то, что они хотят закрыть VOIP звонки через мессенджеры. Страна буквально хочет прыгнуть на 20 лет назад в 2007й год, чтобы звонки только по сотовой связи, которую легко слушать, нет p2p шифрования и тд.

РФ строит у мира на глазах Советский Союз конца 70х, а США делает вид, что сейчас позовем путина, обнимемся, найдем мир в его глазах и будет счастье.

Будет достаточно эпично, если у деда чистая деменция, и он просто забыл где будет встреча, ляпнув про Россию.

Или агент Краснов тоже согласен, что Аляска это РФ

https://news.1rj.ru/str/lachentyt/53822

Представляю сейчас лицо Рубио, которому надо за 3 дня пересогласовать всю встречу и молится, чтобы РФ не сдала прогрессирующий Альцгеймер на публику, отвергнув эти слова. И все, чтобы прикрыть жопу боссу

Але це не суть його промови, звісно ж.

Суть звернення в тому, що адміністрація в Білому домі вирішила побороти злочинність в столиці, тому мобілізує нацгвардію і війська будуть на вулицях Вашингтону.

Перед тим минулого тижня Трамп подзвонив губернатору і попросив перемалювати межі округів в штаті, щоб наступного року на виборах отримати +5 місць в Палаті і зберегти більшість для партії.

Це називається джерімендерінг і загалом це явище поширене в американській політиці. Але щоб отак по дзвінку президента і поза розкладом (залвичай роблять раз на 10 років після перепису)…

Якщо це все не повзучий авторитаризм, то що?

Trump:

The Russians would have been in Kyiv in 4 hours if they went down the highway. But a Russian general decided to go through the farmland.

Trump:

I don't know who that general is but knowing Vladimir, he is probably not around any longer.

Trump:

88% of Ukrainians want to see a deal.

Trump on Russia:

Russia is a warring nation. That is what they do they fight a lot of wars. They beat Hitler and Napoleon.

Ну что, готовы к февралю номер 2? Трампу не надо было даже путину звонить чтобы расчехлить слив максимального уровня

Также там был пассаж что «Зе не нужно было конституционное чтобы “go into war and kill everybody”, но мол внезапно надо чтобы «обменять территории», ибо «будет обмен».

Просто
Пиздец

Зеленский оказывается «пошел в войну» и «всех убивает»

Просто жесть, в четверг «я недоволен», поставки Украине, санкции, подписать бумагу про «угрозу России».

После пятницы «Киев пал бы за 4 часа, путин готов к миру, они победили Наполеона и Гитлера», снова наезды на Зеленского.

Как это блять вообще происходит?

И это только Виткофф с путиным поговорил. Представьте когда он лично поговорит с путиным что будет.

Да, я буду репостить весь этот кринж, чтобы вы горели вместе со мной

Конечно, отдельно крайне неприятно то, что обстановка на фронте, объективно, крайне херовая.

С прошлого года я стараюсь придерживаться моратория на комментирование непосредственно фронта, ибо с моего положения считая морально неприемлемым лезть в эту тему со своим никому не нужным мнением. Так что за профильной аналитикой надо идти к In Factum, и другим.

Но надо признать очевидное — все достаточно плохо и ускоряется. Прорывы за все рубежи обороны; длинная кишка-выступ, которая не срезается; идеальный шторм нехватки личного состава, глупости офицеров боящихся доложить обстановку, успехов РФ в оптоволокне, который срезал Украине логистику.

Одна ситуация, если бы переговоры и вся эта ебанина шла летом 2024, когда фронт еле двигался и РФ просто убивалась за полтора километра в месяц. Другое дело сейчас, когда и у Трампа, и у путина есть, увы, предпосылки к шапкозакидательству. Вэнс, с его ремаркой про «дела на фронте» показывает, что оба осведомлены от разведки о проблемах ВСУ.

Объективно говоря, это не просто the darkest hour, а уже какой-то nocturnal hour, и впервые за три года войны можно сказать, что РФ на поле боя, увы, побеждает.

Оригинал

Чмут

Кротевич

Официальная реакция ОСУВ «Дніпро»

Еще со вчера мнение

Прирост за день

Бахмутський демон

Сборка от «Агентства»

Еще мнение о последствиях не на фронте а в тылу

Еще от In Factum

И еще один депрессивный тред от In Factum

Европейские оборонные предприятия расширяются в три раза быстрее, чем до начала войны в Украине — Financial Times

Предприятия занимают уже более 7 млн кв. м промышленных площадей. По оценке издания, речь идет о «перевооружении исторического масштаба».

Комиссар ЕС по обороне сообщил FT, что после вторжения Москвы ежегодные мощности Европы по производству боеприпасов выросли с 300 тысяч до примерно 2 млн к концу этого года.

Читать в России без VPN

Подписаться на The Insider | Задонатить | Написать редакции

В середнине июля смотрел интервью с начштабом корпуса Азов, и он тогда говорил, что корпус завершил формирование и готовится к заходу в свою операционную зону.

Обращал внимание, что сложным экзаменом будет собрать все свои бригады, разбросанные по разным местам, в одну операционную зону. Потому что каждая ротация грозит потерей позиций и личного состава.

Я к тому, что сегодняшнее сообщение Азова - это итог многомесячной работы по формированию корпуса и его заходу на свой участок фронта. Следующий логичный шаг, а не что-то случившееся вдруг.

Кстати, довольно позитивный начштаба, в интервью нет шок-сенсаций, но посмотрел с интересом.

ЛБЗ, як ми її розуміли раніше, перестала існувати – противник успішно інфільтрується на кілометри вглиб порядків СОУ, позиції дружніх та ворожих сил хаотично змішані на ділянці. Проте це не наслідок геніальності російського керівництва та непереможності російської армії, а вдала тактична інновація, помножена на некомпетентність українського армійського керівництва, відповідального за окремі ділянки оборони.

Виглядає це так: підари кладуть на землю маскувальні теплоізоляційні пончо, охолоджують їх й потім рухаються в них вночі двійками. Майже кожне пересування між позиціями контролюється крок-в-крок: офіцер управління дає конкретні вказівки, супроводжуючи дроном та контролюючи їх маскування. У випадку небезпеки група лягає на землю й накривається пончо. Виявляють себе при переміщенні полями. В лісах та в населених пунктах спостереження вкрай ускладнене. Йдуть без нічого, потім досягають кінцевої точки (якогось глибокого рубежа) й залягають там, роблять засадні дії на СОУ. Далі по розвіданому ними маршруту затягуються нові групи. Логістика забезпечується "молніями": вантажні крила несуть трохи провізії, нові батарейки до радіостанцій. Полонених зазвичай не беруть (важко повернути в тил), цивільних на шляху просування знищують для запобігання поширення інформації щодо маршрутів та позицій. Для зменшення ризиків виявлення використовують ПБСи.

Таким чином, після періоду, коли БпЛА знищили маневрену війну та тактику малих піхотних груп, війна знову закрутилась навколо маневрів, тільки тепер стрілецькими двійками. Й, відповідно, навколо їх прихованих переміщень, накопичень, інфільтрації, а також штурму/зачистки позицій. Ми, як завжди, недостатньо швидко адаптуємося до змін і, як наслідок, терпимо важкі поразки.

Але як і будь-яка тактика маневреної війни, вона зіштовхується з розтягнутою логістикою в ділянці прориву. Всі такі групи, просуваючись поки є нагода, ризикують бути відрізаними в глибині наших порядків та залишитися без краплі води та вогневої підтримки. Отже, ми знову маємо потребу в глибині оборони, других-третіх рубежах, а також групах швидкого реагування, що будуть зачищати відрізані осередки та перекривати виявлені маршрути. Ще більш гострою стала потреба в централізації управління: концентрація наявних засобів на смузі, підтримка безперервного моніторингу ділянок накопичення та просувань, встановлення інженерних загороджень. Враховуючи глибину деяких проривів, можна навіть згадати про бій за підтримки бронетехніки.
Важливою є готовність до штурму та оборони бліндажів з боку піхоти. Є сенс й у аналогічному використанні тактики ворога. Асоціація її з екстремальною кількістю втрат – результат слабкості противника в плануванні та хронічно нереалістичних завданнях, нездатності ворога мудро користуватися перевагами у ресурсі й врешті змарнувати його, що вже відбулося з бронетехнікою на російських базах зберігання. У мудрих руках ця тактика могла б полегшити відновлення втрачених позицій та витісненні окупанта (наприклад, достатньо прив'язувати її до погодних умов).

Найголовніше – не дозволити поразкам взяти над нами гору. Війна не закінчена, милості до переможених не буде. Там, де ступить нога російського солдата, з'являться братські могили з тих, хто не втік. В першу чергу росіяни будуть винищувати всіх, хто пов'язаний з військом – поранених та списаних побратимів, членів їх сімей. Страждати будуть найбільш знедолені, в кого немає можливості втекти: діти, вдови, матері військових СОУ будуть закатовані та вбиті, ставши методом виконання "плану" регіонального відділу ФСБ з боротьби з "терористами".

Нам треба продовжувати тиснути, продовжувати винищувати кацапню до тих пір, поки бажаючі походити українською землею не скінчаться, а заведені на позиції будуть відмовлятися продовжувати рух. Росіяни не непереможні, вони також страждають від невиконання наказів, їх бійці також нерідко уникають бою від страху. У нас є достатньо сил, щоб помножити його.

Ми можемо зупинити ворога, якщо захочемо. А захотіти ми маємо, бо нам є що втрачати – не власні життя, так життя тих, хто не може захистити себе сам.