Не корысти ради, а токмо волею пославшей мя супруги!

Коли запрацює Антикорупційна рада при Міноборони? Хто й навіщо затягує призначення складу Ради?

Ці та інші питання ставите ви. І ми так само прагнемо отримати на них відповіді.

В електронному голосуванні за членів Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України 24 березня взяли участь понад 41 тисяча українців. Така висока залученість громадян свідчить про одне — суспільство втомилося від непрозорості та закритості процесів в «оборонці», пов’язаних із закупівлями та забезпеченням армії. Особливо тепер, під час війни.

Антикорупційна рада при МО має стати якраз тим органом, який посилить громадський контроль за прозорістю процесів та унеможливить (чи принаймні мінімізує) прояви корупції в оборонному відомстві.

З-поміж 29 кандидатів обрали 15. Голосування проходило на платформі Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК, із залученням мобільних операторів, ГО «Електронна демократія» та Директорату політик цифровізації, цифрового розвитку, цифрових трансформацій і кібербезпеки у сфері оборони МО.

За тиждень, 31 березня, конкурсна Комісія з виборів провела засідання, на якому заслухала звіти профільних організацій та розглянула звернення. Їх надійшло близько десяти від конкурсантів-аутсайдерів та пов’язаних із ними ГОшок.

Аналіз ходу виборів засвідчив, що під час голосування фальсифікацій чи технічних втручань, які могли б істотно вплинути на результати, не було. Отже, конкурсна Комісія ухвалила рішення вважати обраними до складу Антикорради при МО п’ятнадцять кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів за результатами голосування.

Протокол Комісія передала на розгляд Міністерства оборони. На тиждень в інфопросторі повисла тривожна мовчанка.

А вчора громадськість дізналася, що 3 квітня Солом’янське управління поліції ГУНП відкрило кримінальне провадження за ст. 361 ККУ — несанкціонованого втручання в роботу електронних систем.

До Нацполу із заявою звернувся екскандидат до ГАР МО Дмитро Касьяненко. На виборах на нього проголосували лише 834 людини. Ймовірно, Дмитрові важко прийняти той факт, що такий результат — наслідок його неоднозначної біографії та сумнівної професійної кваліфікації, через яку його зневажають навіть колеги-юристи. Тому Касьяненко вирішив заблокувати конкурс через пошук змови та маніпуляцій, жертвою яких, нібито, став особисто він.

Хоча єдина «змова» полягала в підтримці громадянським суспільством притомних кандидатів, щоб до складу Ради не потрапили такі персонажі, як Касьяненко та Добродомов.

Зволікання із затвердженням складу Ради прямо шкодить обороноздатності країни, яка воює. І Дмитро Касьяненко, напевно, це знає. Як і те, що завідомо неправдиве повідомлення про злочин тягне за собою кримінальну відповідальність.

Останнє слово має сказати міністр оборони. І ми щиро сподіваємося, що очільник оборонного відомства не піддасться на тиск та маніпуляції, затвердить склад Антикорупційної ради при Міноборони й вона нарешті почне працювати.

Несколько пояснений к предыдущему тексту.

ГО" Электронная демократия" не просто название и какая-то очередная непонятная гошка. Хотя она не на слуху, но ее слово в данном контексте означает очень много.

Разработанная ими платформа и механизм голосования имеет уже довольно долгую историю. Эта система имеет чуть ли не больше сертификатов безопасности, чем все наши государственные сервисы включая Дию вместе. Включая сертификаты соответствующих ведомств США.

На этой платформе проводились всю дорогу выборы в РГК НАБУ всех созывов. И почти каждый раз выскакивали какие-то странные личности, пытающиеся обвинить систему вл взломе, манипуляциях и изнасиловании попугая на центральной площади. Обычно это были точно такие же кандидаты, набравшие голоса жены, тещи и собачки Жучки. Все разы после слушаний разной длительности никаких нарушений выявлено не было.

То есть речь идет об уже обкатанной, доказавшей свою надежность и выдержавшей все мыслимые проверки системе. Причем эта странная реликтовая форма жизни Д. Касьяненко наверняка обо всем этом прекрасно осведомлен.

Так что ситуация имхо совершенно однозначная. Мы имеем дело со стандартной попыткой оспорить результаты выборов, конкурса, тендера и т.д. не по причине сомнений в их законности. И даже не в надежде на успех оспаривания. Это просто попытка затянуть начало работы нового органа.

Как красиво умеют написать "уронили боньбу". Удивительно только, что не над Воронежем.

Внимание, клянчинг!

Я очень давно не приставал к вам с просьбой о деньгах. Хотя они всегда нужны и расходятся с катастрофической скоростью, но какое-то время получалось обходиться без публичных сборов. Несколько людей донатили и без пабликов. А я вижу, какое количество сборов на нужное позавчера идет. И пока мог, старался не лезть. Но все, дальше не могу.

Вы прекрасно знаете, что с авто по всем направлениям караул. Тачки выбивают с катастрофической скоростью, и в самом лучшем раскладе потери только авто. Кроме того, тачки просто сыпятся от нещадных условий эксплуатации и отсутствия на передовой нормального ТО. И восполнять потери вновь пригнанными волонтеры просто не успевают.

Но часть выбывших из строя авто удается вытянуть с фронта. И большинство из них подлежат ремонту. Да, не всегда это просто и дешево. Но чаще всего, это намного дешевле, чем покупка очередного. Исключения бывают, но очень редко, и тогда авто идет донором ремонт остальных. Даже те машины, которые вернулись своим ходом и по словам бойцов с ними все в порядке, нужно делать чтобы они ушли назад и нормально помогали дальше.

Поэтому я уже полтора месяца не покупаю следующие машины. Мы доделали и передали привезенные в прошлой партии (одну еще доделываем), а сконцентрировались на ремонтах. Потому что это просто эффективнее. За деньги, на которые мы бы купили одну машину, получается вернуть в строй три-четыре, иногда пять. Да, это жрет намного больше времени, сил и нервов. Но это самое эффективное расходование ресурса. А сейчас у большинства частей есть далеко не по одной машине, которые в принципе можно поднять, но сейчас они просто стоят в располаге.

Здесь не будет красивых фоточек и красивых отчетов еще о нескольких притянутых и переданных авто. Здесь просто дофига мелких платежей и крупной головной боли. И в результате больше вернувшихся в работу машин. И на мой взгляд, здесь максимальная польза от каждой потраченной тысячи гривен. Естественно, в первую очередь ремонтируем те, где наименьшей суммой можно вернуть авто в строй.

Эта бочка тоже бездонная. У меня уже продефектованных машин почти на полмиллиона гривен (14 авто) и еще больше тех, до которых руки еще не дошли. Потому точной суммы сбора в этот раз опять нет. Есть просто очень большая потребность в деньгах.

И я очень прошу вас помочь!

Моно: 5375411423665145

Приват: 5168742244697748

PayPal: mykyta.d7.kharkiv@gmail.com

#D7auto
#Д7авто

Демсокире пять лет!

Сегодня уже вышло и еще будет много постов о том, что такое Д7, как она создавалась, чем занималась и т.д. И уже знаменитый рассказ о "партии за 500 долларов", и о многом другом. Не буду повторяться. Расскажу не обо всех, а о себе. О том, что такое Демсокира для меня.

Я в большей или меньшей степени политически активен с выборов еще в СССР 89-го года. (Да, за мной удобно ходить по гололеду.) С большими перерывами. Но до Д7 я никогда не был членом ни одной партии. Хотя подобные предложения получал не один раз. Причина очень проста. Я не находил за предыдущие почти 30 лет партии, частью которой мне хотелось бы стать.

Демсокира не просто партия. Это Рух, ГО, партия. Но главное, это союз единомышленников. Это общность людей, с которыми при мы смотрим в одну сторону. С которыми мы комфортно и интересно заниматься общим делом.

За первые четыре года были битвы за НнВК и с олигархами. Было участие в нескольких выборах. Были успехи и поражения. Мы ставили себе абсолютно нереалистичные цели, и иногда умудрялись их достигать. И ни разу мне не было стыдно за Д7. Ни разу никто из Д7 меня не подставил.

А с началом Большой войны Д7 изменилась. Мы приняли решение о приостановлении всей партийной и политической деятельности до конца войны. Очень многие ушли воевать. А остальные занялись волонтеркой. И сейчас Д7 это в первую очередь волонтерское движение. Мы закупали на ваши деньги и привозили автомобили и рации, оптику и дроны, форму и такмед.

Многие из нас ведут и свои отдельные волонтерские проекты. Но в первую очередь, мы все Д7. И мы стараемся помогать. Сейчас мы собираем на турникеты. Подарите нам 500 турникетов для наших защитников!

🇺🇦 Все виды https://bit.ly/33x63od
🇺🇦 Карта — 5169 3351 0047 5223
🇺🇦 Банка — https://send.monobank.ua/jar/4RPbRHJBC4
🇺🇦 PayPal — donate@sokyra.space
(Выбирайте в «Payment type» опцию «For friends and family»)

Не переживаем. Запрет касается только гражданских беспилотников.

При встрече с их ПВО наш беспилотник показывает им текст указа и объясняет, что на него действие указа не распространяется и сбивать его нельзя. Или они своего президента не уважают?

Интересно, как скоро Западный мир поймет, что все эти аналоГовнеты, ядерная триада и т.д. точно такой же фейк как и все остальное? Достаточно ли окажется сбитых всей пачкой несбиваемых Кинжалов?

С одной стороны, мысль достаточно очевидная. Если в стране тотально отсутствует технологическая культура и ничто из проверенного и близко не соответствует заявленным показателям, то откуда вдруг возьмется что-то качественное в РАСН?

С другой стороны, десятилетиями выученный страх русского ЯО и убежденность в их сверхэффективности.

Даже интересно, сколько потребуется времени, чтобы первое победило второе.

«А робімо плити з ресор…», «Підкажіть, де взяти сталь. У нас є майстри, які готові робити бронежилети вже…», «Краще такі броніки, ніж ніяких…»

Досі — як згадуємо, так і здригаємося.

Бо ні, не краще. Ні, кожна така саморобна плита — хибна ілюзія захисту, а не реальний захист для бійця.

Знадобився час і купа переконливих аргументів, часто, на жаль, підкріплених кров’ю і пораненнями бійців, щоби переконати людей, які — безумовно з найкращими намірами — поривалися виготовляти й, що ще гірше, виготовляли саморобні бронеплити. Зі звичайної сталі, з підручних матеріалів, без належного лабораторного тестування і відстрілу.

Сподіваємося, ці темні часи саморобних бронежилетів лишилися в минулому. Сьогодні українські виробники пропонують цілком якісні бронеплити різного класу захисту, з різних спеціальних бронематеріалів, під різні завдання військових.

Про те, які бронеплити натепер представлені в Україні, з яких матеріалів та які найчастіше обирають самі бійці — ми розпитали у Ярослава Головченка, заступника директора компанії «Балістика» — ліцензованого виробника бронезахисту в Україні.

1. Поліетилен

Для виготовлення поліетиленових бронеплит використовують надвисокомолекулярний поліетилен. Останнім часом ці плити користуються великою популярністю у військових, робота яких потребує мобільності.

Вага: 1,6 кг одна плита, комплект — 3,2 кг.
Клас захисту: 3, тримає звичайний автоматний патрон 5,45х39 ПС або 7,62х39 ПС (звичайні кулі з НЕ термозміцненим осердям).
Вартість: від 6000 грн/шт.
Завдання: підходить розвідникам, які ходять на далекі відстані, ССОшникам, артилеристам, наприклад, операторам мінометів та гаубиць.

Мінус поліетиленових плит у тому, що вони не дають більшого захисту, ніж 3-й клас. Фахівці рекомендують для штурмових дій брати плити хоча б 4 класу захисту.

2. Кераміка

Керамічні бронеплити відносно недавно почали використовувати в Україні, адже бронеелементи в таких плитах руйнують саму структуру кулі, ламають термозміцнене осердя, а ті елементи, що знаходяться за керамікою — найчастіше це надвисокомолекулярний поліетилен або кевлар — ловлять залишки кулі.

Вага: 2,5+ кг одна плита, комплект — 5 кг.
Клас захисту: 4, 5, 6, тримає кулі з термозміцненим осердям (5.45х39 ПП), а також бронебійні та бронебійно-запалювальні кулі.
Вартість: від 8000 грн/шт.
Завдання: підходять для захисту при міських боях та штурмових діях, коли стрілкові бої ведуться на короткій дистанції.

Мінус керамічних плит — їхня вартість, порівняно з плитами з інших матеріалів.

3. Метал — найбільш розповсюджений, простий та дешевий матеріал.

Для виготовлення таких бронеплит використовується спеціалізована броньована сталь, яка має певні балістичні властивості. Що ще раз підтверджує — не кожна пластина може стати бронеплитою, навіть якщо наварити 3–5 см металу.

Вага: 3,7–4,5 кг одна плита, комплект — 7,4–9 кг.
Клас захисту: 4, 5, 6, витримує влучання 5,45х39 із термозміцненим осердям, а також бронебійно-запалювальні боєприпаси гвинтівки та кулемета 7,62х54, які використовуються в кулеметі ПКМ або ж гвинтівці СГД.
Вартість: від 2000 — 3000 грн/шт.
Завдання: універсальні, підходить для більшості родів військ.


Мінус металевих плит — їхня вага.

Завдання бронежилетів — забезпечити максимальний захист бійців. І самим військовим, і їхнім рідним, які хочуть їх екіпірувати, виробники рекомендують не прагнути до універсальності. Важливіше — відштовхуватись від завдань, які хлопці й дівчата будуть виконувати. Адже під час рейдових та бойових дій у військових нема можливості скинути один бронежилет і вдягнути інший.

Принагідно нагадуємо, що триває наш збір на якісний бронезахист бійців. З необхідних 4,6 млн гривень ви вже зібрали 4 мільйони. І за ці кошти ми вже оплатили шоломи, поліетиленові плити і плитоноски. На черзі — керамічні плити. Щоби закрити і їх, треба дозбирати ще 600 000 гривень.

Донатьте, робіть репости, розповідайте про збір друзям і знайомим, ставте вподобайки — кожна дія, кожен крок, кожне добре слово наближають нашу перемогу.

Ваш донат — їхня броня:

🇺🇦 Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/33x63od
🇺🇦 Карта — 5169 3351 0047 5223
🇺🇦 Банка — https://send.monobank.ua/jar/4RPbRHJBC4
🇺🇦 PayPal — donate@sokyra.space
(Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family»)

Ваша ДемСокира

Антикорупційний дискурс в моєму розумінні крепко звернув не туди.

З одного боку в нас антикорупційні журналісти - це якийсь український Tatler на мінімалках, сюжети про життя багатих та знаменитих.
Тобто все навколо персоналій, типу зараз замінити Гришу на Степана і буде місто-сад. Причому в складних випадках і наявності часу знаходять притомних репутабельних людей, які ракетою пролітають через конкурси під овації. Просто потім за гаражами в ночі з невідомими людьми чумаданами міняються. І всі такі «о, горе, лишенько, біда, як таке могло статися?».

Питання архітектури процесів, які призводять до появи такого виду багатих та знаменитих, взагалі не на часі. Тут іноді пролітають якісь аплікативні переноси «просто зробіть як в країні Х», які теж ніколи не працюють, бо при переносі не вистачає кваліфікації дійсно виділити ті істотні умови чому саме воно спрацювало в країні Х. Те, що країна Х може виявитись помилкою вцілілого і це варто оцінювати - це взагалі рокет саєнс. Тобто бездумний, беззмістовний та безпощадний копі-паст. Коли копі-паст провалюється і вилазять ті самі недооцінені субʼєктивні фактори та обіктивні чинники, то прийнято здіймати ґвалт, що то вороги реформу поламала. Вороги просто в «ризики проекту» не потрапили, а так все ок.

Якщо країни Х під рукою немає, то запускається процес створення ноу-хау. І тут головне велика світла ціль. Як комунізм. Якщо не вдалося, то це був не той комунізм. Один з моїх улюблених персонажів казав: «я за мир у всьому світі і мені байдуже скільки жінок і дітей для цього треба вбити». Ноу-хау взлітає ще рідше ніж копі-паст. І тут треба просто оголошувати всіх ворогами реформи.

Будь-який з 2 сценаріїв не призводить до рефлексії, визнання помилок і світоглядних змін. Просто треба все так само тільки више дальше сільнєй.

Що робити? На жаль швидких та простих рішень немає. Це якийсь репутабельний think tank, розміром з авіаносець, який послідовно буде над цим працювати.

«Коли рація побратима не відповідає. Це — мій найбільший страх.

З того боку чути «виходи» — «приходи». Ти знаєш, що там — побратим, з яким воюєш уже багато місяців. Намагаєшся достукатися, докричатися. А у відповідь — тиша, рація мовчить. І ти нічого не можеш вдіяти, нічого не можеш виправити, ніяк не можеш допомогти, бо далеко. Це дуже страшно».

Юрій Гудименко, командир саперного підрозділу, молодший сержант ЗСУ, в інтерв’ю журналістці Юлії Бориско зізнався у своєму найбільшому страху — коли мовчить рація побратима.

На війні дуже важливо, щоби свої лишалися на зв’язку. Наявність захищеного та якісного зв’язку в бойових умовах важко переоцінити. Без нього неможливі ні розвідка, ні оборона своїх позицій, ні атака на ворожі. Зв’язок — це комунікація, координація, безпека, поінформованість, а також злагодженість та ефективність у діях бійців. А потреба в раціях у військових постійна, гостра й невичерпна.

Тому ми розпочинаємо новий збір на 100 рацій Motorola DP 4400 із шифруванням. Сума збору відносно невелика — 1 520 000 гривень. Але зібрати треба швидко. Бо рації бійцям потрібні «на вчора», а ми якраз знайшли постачальника, який готовий їх забезпечити по адекватній вартості й у стислі терміни.

Сили оборони України обороняють та наступають, ми маємо допомагати. І в цій справі кожні ваші 100/500/1000 гривень будуть помічні.

Свої мають бути на зв’язку і зі зв’язком.

Донатити на рації для війська сюди:

🇺🇦 Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/33x63od
🇺🇦 Карта — 5169 3351 0047 5223
🇺🇦 Банка — https://send.monobank.ua/jar/4RPbRHJBC4
🇺🇦 PayPal — donate@sokyra.space
(Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family»)

Волонтерам час платити податки? Ч.1

З 24 лютого 2022 року багато людей почали активно допомагати фронту. Спочатку на гроші власні і своїх друзів, але вони швидко закінчились. Так виникла необхідність збирати гроші публічно від незнайомих і малознайомих людей. По-іншому неможливо було б ефективно допомагати там, де не встигає держава. За старою стандартною нормою податкового кодексу у всіх волонтерів зʼявився обовʼязок заплатити податок на доходи фізосіб і військовий збір зі всіх зібраних сум.

Я, як я багато інших волонтерів, розумів це з першого збору, але відклав ці проблеми на «після війни». Просто тому, що допомогти бійцям важливіше, ніж убезпечити себе юридично й фінансово. Пріоритети були зовсім іншими.

Восени оголосили про створення реєстру волонтерів і задекларували, що «офіційні» волонтери не будуть зобовʼязані платити податок на доходи. І навіть прийняли рішення, що звільнення від податку на доходи діятиме заднім числом на весь 2022 рік для включених у реєстр станом на 31.12.2022. На перший погляд, це мало спростити життя волонтерам, зняти з нас відповідальність і ризики.

Але я вже давно не вірю державі з першого погляду, особливо коли йдеться про податки, і надаю перевагу другому й третьому. І тут вилазить багато цікавого.

1) Зареєстровані волонтери мають подати окрему декларацію по своїй волонтерській діяльності.

2) У звіті мають бути документи (стандартного зразка) про витрату коштів і отримання за них товарів. Ці документи мають сходитися з випискою з банківського рахунку по витратах коштів.

3) До звіту мають прикріплятися документи про передачу волонтерської (благодійної) допомоги. Знову — встановленого зразка, а не всі ці ваші фотозвіти.

4) Кошти можуть витрачатися на цілі, передбачені постановами Кабміну.

Для переважної більшості «диких» волонтерів ці вимоги просто нездійсненні. Навіть якби про них було відомо зі самого початку повномасштабної війни, а не з листопада. Я не зустрічав волонтерів, які можуть виконати всі ці вимоги. Напевно, десь вони існують. Для всіх інших — пункти 2-4 нездійсненні або завжди, або дуже часто.

Пояснюю чому на своєму прикладі 👇

Раз уж сегодня о налогах речь зашла. Вот канал о налогах моего хорошего приятеля и классного специалиста Саши Зарайского. Он, конечно, занудный часто. (А если об этом говорю я, то можете себе представить масштаб трагедии.)

Саша много лет работал в налоговой. Потом перешел на светлую сторону. В налоговой этот день вспоминают до сих пор с ужасом, я думаю.

Не берусь судить, насколько он пишет просто и доступно. Но он описывает точно и исполнимо. И если его советам следовать, то проблемы в общении с налоговой будут не у вас, а у налоговой.

https://news.1rj.ru/str/notaxpro

Волонтерам час платити податки? Ч.2

1) Найбільший напрям моєї волонтерської діяльності — допомога з автотранспортом. За гроші свої й друзів, за зібрані донати, у колаборації з іншими волонтерами й фондами я завіз і передав на фронт 32 авто. Майже всі з них купувалися не в Україні. У списку критичного імпорту, за товари з якого можна було спокійно платити за кордон з особистої волонтерської карти, машин немає. А вони купуються в більшості випадків напряму у фізособи в Європі за готівку чи платіж на особисту картку/рахунок. Можна, звісно, купувати в ліцензованих дилерів, але я, як і всі нормальні волонтери, обирав купити на одну й ту ж суму три пікапи, а не два. Отже, гроші з карти виводились, обмінювалися на євро й переказувалися за кордон альтернативними методами. По яких жодних документів про те, що це оплата за авто, немає і бути не може.

2) Роботи з ремонту й техобслуговування авто, запчастини, шини купуються постійно за готівку чи платежем із картки на картку. Це все можна купити й безготівково в спеціалізованих господарчих субʼєктів під повний пакет документів. Але — ціна. Наприклад, коробку на Jeep Patriot ми знайшли на розборці за 350 доларів. Найнижча ціна, яку я бачив у офіційних продавців, — 1 110 доларів. Дуже часто різниця вдвічі й більше.

3) Якщо самі машини ми вимушені передавати у в/ч за актами прийому-передачі й танцювати з бубном довкола цього, то ремонти просто робляться. На кілька десятків відремонтованих авто в мене є рівно 0 (н у л ь) актів виконаних робіт із в/ч. А ми тільки за останній місяць 9 машин відремонтували. З переданих приблизно 50 комплектів шин за актами теж 0 (н у л ь). І це не через моє недбальство. Бухгалтерія в армії влаштована так, що військові просто відмовляються від коліс, ремонтів тощо, якщо це можна передати лише під документи. Так само передається 80+% всього, що попадає у війська від самостійних волонтерів. Акти підписуються лише на техніку, яку ввозили за листами на митниці. І то бувають проблеми.
Моя особиста ситуація не унікальна. У більшості волонтерів, з якими я спілкуюсь і взаємодію, ситуації дуже схожі. У когось є повний комплект документів на 5 % купленого й переданого, у когось — на 25 %. Але на 100 % немає ні в кого.

Виходить, що вибір такий.

Або ти реєструєшся в реєстрі й тоді зобовʼязаний надати апріорі нереалістичну звітність. Якщо не надати її, то податки тобі будуть доначислені автоматично на основі тобою ж наданих даних про рух коштів по рахунку.

Або ти залишаєшся «диким» волонтером і надієшся (насправді не дуже), що після війни до тебе не прийдуть. Але за дійсним законодавством у будь-якому випадку державі ти або винен, або винен дуже багато.

Очевидно, що ці питання держава має врегулювати. Бо спроби дорогої, у всіх сенсах, держави подоїти волонтерів точно не підуть на користь нікому. Ні волонтерам. Ні армії. Ні самій державі. А надто тим чиновникам, які від імені держави вирішать це зробити.

Ми латаємо діри, створені й про…пущені державою. І в поточній ситуації державі точно не варто створювати волонтерам додаткових перепон.

Не заважайте нам робити вашу роботу.

Микита Соловйов , волонтер, експерт Демократичної Сокири з питань фінансів та економіки

Если вы меня читаете, то знаете, что одним из самых важных направлений помощи армии я считаю автотранспорт. Его не хватает всегда. Он нужен в обороне и в наступлении. И чем тяжелее бои, тем больше в нем потребность и тем больше его выбывает. В лучшем случае, только тачки. Пикапы, бусики, джипы. От прилетов, от запредельных условий эксплуатации.

Сейчас Демсокира собирает на десяток авто. Это капля в море, но это очень нужная сейчас капля. Это дополнительно десяток машин, которые позволят обеспечивать эффективность и безопасность. Цель сбора 3 500 000 гривен. Если получится собрать больше, купим больше. И как всегда, мы постараемся ваши деньги использовать максимально эффективно.

А я сам продолжаю заниматься ремонтами военных авто. Потому что часто за цену одной заново купленной машины нам удается вернуть в строй 7-8, всегда не меньше пяти. И я долго к вам не приставал со сборами на это, но деньги что-то совсем заканчиваются. Точное количество сейчас не назову, но мы за последние пару месяцев на ваши деньги вернули в строй больше пятнадцати автомобилей.

Оба сбора важны. Это обеспечение мобильности, которая на фронте дает когда эффективность, когда безопасность. Очень прошу вас поучаствовать.

Сборы на закупку авто Д7:

Гривна, валюта и крипта — https://bit.ly/33x63od
Карта — 5169 3351 0047 5223
Банка — https://send.monobank.ua/jar/6j3jn9D7wi
PayPal — donate@sokyra.space
(Выбирайте в «Payment type» опцию «For friends and family»)

Сборы на нашу харьковскую программу ремонтов Д7-авто:

Моно - 5375411423665145
Приват - 5168742244697748
PayPal: mykyta.d7.kharkiv@gmail.com
(Выбирайте в «Payment type» опцию «For friends and family»)

А почему не Воронеж?

"Министр обороны РФ Шойгу заявил, что Украина планирует нанести удары по Крыму и территории России ракетами Himars и Storm Shadow

По его словам, "применение этих ракет вне зоны спецоперации будет означать полноценное втягивание США и Британии в конфликт и повлечет незамедлительные удары по центрам принятия решений в Украине"."

У меня вопрос из заголовка.

Ну то есть Украину они пытаются долбить как могут постоянно. Включая "центры принятия решений", что бы это ни означало. И что мы воюем, они вроде заметили уже давно. А в ответ на втягивание в войну США и Британии они угрожают им страшным. Еще раз ударить по Киеву. Причем угрожают этим Штатам и Британии. Которые по их словам используют украинцев как расходный материал и вообще не жалеют. Логично.

Видимо уже даже просто угрожать США стало ссыкотно, если ты не Медведев. Нужно дальше работать над тем, чтобы в итоге страшнее всего им стало угрожать нам.

Лучшее на текущий момент.