Весна, 2022р.

У країні, існування якої буквально залежить від військових – роками поспіль залишати зарплати цим самим військовим без підвищення і на рівні нижчому, ніж у охоронця київського супермаркету (в умовах провалу мобілізації та гострого дефіциту кадрів у Силах оборони) – це вистріл собі в ногу, якщо не гірше

Коли депутати пояснюють це складністю аудиту всередині армії, аби розібратися в цінності кожного окремо взятого військового, щоб розуміти, кому слід підвищувати зарплату, а кому ні… у мене в голові лише одне питання: а навіщо ви тоді взагалі там сидите і чим займаєтеся?

В умовах нинішньої війни, коли все переходить у площину технологій і потрібне масове залучення фахівців із IT-сфери, техніків, інженерів та інших професіоналів своєї справи (у більшості випадків на тилові посади) – залишати зарплату на рівні 20 тисяч гривень і намагатися знайти спеціаліста на цей напрямок?

Без грамотно працюючого тилу, без прогресу в технологіях і професійності в інженерії – фронт сипатиметься. Жодна армія світу не працюватиме без надійного тилу, а в цей самий тил кваліфіковані кадри не підуть, тому що їм банально потрібно годувати свої родини

Я вже мовчу про тих військовослужбовців, які перебувають у зоні бойових дій – для них же аудит точно не потрібен? За бойовими розпорядженнями чітко видно зону відповідальності. Чудове «підняття бойового духу» в один із найважчих моментів для армії та суспільства країни загалом

На 4-й рік повномасштабної війни не розібратися з адекватним фінансуванням ключового механізму для існування країни – це шлях до поразки