Honey, it's 13:34, time to listen to the song "змія" by Ukrainian band "Вій" from the album "хата скраю села"!

Катерина йде нахуй 🥰

Йобана блять русня, шоб ви сука здохли

Гарне бажання на новий рік

насправді немає ніякого свята — не буде ніяких привітань. є лише ненависть до російських загарбників, терористів та нелюдей. ця ненависть не залишиться в 2022 році, ми збережемо її в наступному році та навіть у далекому майбутньому ви почуєте її відголос.

українці поставлять крапку в історії російської імперії.

рік завершується, боротьба — ні. ми змінилися та стали дивитися на світ інакше, наші товариши навчилися виборювати свободу зі зброєю в руках. ми також зрозуміли, хто нам є товаришами, а хто є підруснявою карикатурою антифашизма. ніякої толерантності для тих, хто ставить під сумніви справедливість боротьби українського народу. ніякої толерантності для тих, хто знаходиться «внє палітікі». ніякої толерантності для тих, кому «всьо не так однозначно». якщо 2022 рік був важким для України, то нехай 2023 рік стане трагічним для росії.

шануємо наших загиблих товаришів та всіх, хто боровся за свободу українського народу.

ніякого миру тим, хто несе війну.

Слава Україні! 🇺🇦
Смерть імперії! 🏴

Tw: guns

https://youtu.be/CjVbqVCarpE there won't be any explanations on why this video must absolutely be on our channel

Цирк

Не дивлячись на те, що другий «Аватар» має примітивний сюжет, я катаю його в голові вже кілька днів, отже, фільм все ж справив на мене враження. Не в останню чергу тому, що через інопланетну казку дає перепрожити і відрефлексувати якісь пожиттєві штуки.
Я ще з першої частини дуже relate до на'ві, я в цілому переймаюсь долею народів, які живуть у форматі «від'їбіться від нас, ми не хочемо воювати і будувати космічні кораблі, ми хочемо мати сільського старосту, їсти кавуна і плювати сємками в море, не треба нести нам вашу їбучу цивілізацію, комунізм, капіталізм, альтернативну духовність і будь-що такого штибу». Я дуже розумію біль синіх котиків, які плачуть, дивлячись, як їхні затишні хатинки спалює якась людня, що припхалася срати в чужому домі, бо свій вже засрала по вуха. Дуже розумію становище Джейка і Спайдера, які мають корені в цьому залуп’янську, але не мають бажання бути із ним пов’язаними – проте не мають вибору, і походження їх наздоганяє й не хоче відпускати. Дуже розумію дітей, які замість нормального життя змушені чути вибухи і перебувати в постійні небезпеці, відчувати розпач і роздратованість батьків, що не знають, як дати цій страшній небезпеці раду.
І ще я розумію, що наша сучасна культура і цивілізація, попри всі недоліки, все ж побудована на сюжетах та архетипах, і «Аватар» -- один із них. Це сюжет про те, що правда переможе: попри те, що орди людей сильніші технологічно, на’ві воюють за свій дім і свої родини. І хоча нам в моменті може бути боляче за смерті й страждання синеньких котиків і їхніх друзів-тварин, ми точно знаємо, що в кінці саги поганці будуть попячені, дерева життя проростуть і розквітнуть, мертві потраплять у світло Ейви і залишаться у вічному зв’язку із живими, а живі відбудують свої хатки і будуть їсти кавуна, спльовуючи кісточки в море. Тільки тепер вони стануть сильнішими, розумнішими і більш готовими до хуйні.
Відчуття, яке є на бекграунді цього кіно і дуже сильно болить (не знаю, чи вкладали його творці в зміст, але) – це втрачена невинність. Світ, що жив своїм чином, у своїй відносній гармонії, втрачає цноту через уйобків, які безпардонно вриваються в нього із своїм брудом та насильством. Навіть після повної перемоги цей світ не зможе бути таким, як раніше – ніщо не відмінить страждань, сліз, смертей та руйнувань. Ніщо не поверне віру в недоторканість та гармонію. Ніщо остаточно не вилікує із серця гнів та ненависть, хіба що час, який змінить купу поколінь і залишить поганців оплетеними ліанами під глибоким шаром люмінофорного моху. Ті, хто пройшов цю війну, нестимуть її в собі назавжди.
Боляче бути зіпсованим чорною ненавистю, хай як це тебе загартувало. Але важливо попри цю ненависть зберігати ту кількість світла та чистоти, яку ти в змозі зберегти.
Коли я дивлюся такі фільми, я черговий раз впевнююся в нашій перемозі. Бо це — правильний хід речей. Бо так має бути.
Eywa ngahu, ’eylan. І слава Україні, звісно.