«Скажу так. Провальної контрнаступальної операції не повинно було бути. Ми мали цей час використати для створення резервів. І ці резерви мали б бути в бригадах та тактичних угрупованнях, тобто у кожного командира свій резерв, яким він міг керувати, застосовувати, яким допомагати й сприяти підпорядкованим частинам і з'єднанням виконувати поставлені бойові завдання. Хоч в наступі, хоч в обороні. Це мова про оперативний резерв.
І повинен бути стратегічний резерв, який би включав, як я тоді говорив, п’ять формувань рівня корпусу по п’ять-сім бригад. З них два мобільні компоненти — десантно-штурмових військ і морської піхоти, які їх мали серйозно посилити.

Тоді, у 2022 році, вже ставало питання переходу на дивізійну систему. До нагальності цього питання ми зараз знов повертаємось. Так от, нічого ж не було зроблено. Були відповідні проєкти змін в організаційно-штатній структурі Збройних Сил, в тому числі з переходом на дивізійно-корпусну систему. Однак чомусь їх не сприйняли. Не знаю, на якому рівні — військового командування, політичного керівництва або верховного головнокомандувача.
Ми досі воюємо взводними опорними пунктами, які діють однією лінією на фронті. Так не воюють».