«Я з нетерпінням чекаю на продовження партнерства наших країн, заснованого на взаємній повазі та розумінні. Я вважаю, що це вимагає не лише гарного діалогу, а й вирішення назрілих історичних питань. Польща була найрішучішим прихильником України проти російської агресії, жодна інша країна не розуміє цю загрозу краще, ніж ми, і я сподіваюся, що ми продовжуватимемо працювати разом заради спільного блага, для врегулювання невирішеного минулого та побудови безпечного майбутнього разом».

Мав тривалу розмову з Президентом. Доповів усе, що наразі відомо про трагедію на полігоні. Про кожен крок — хто був на місці, хто відповідав за людей, хто мав діяти.

Пояснив Главі держави причини свого рішення. Президент почув, підтримав і запропонував зосередитись на головному — війні, фронті, перемозі. Я вдячний Верховному Головнокомандувачу за довіру, за єдине розуміння відповідальності й бачення змін, яких потребує наша армія.

Маємо змінювати культуру всередині війська. Культуру ставлення командирів до своїх бійців, до виконання обовʼязків, до цінності кожного життя українського воїна, який взяв зброю, щоб захистити Україну.

Отримав від президента завдання. Я залишаюсь у строю. На передовій. Там, де маю бути. Там, де можу найбільше.

Слава Україні!

«Що стосується системи Сухопутних військ, питань підготовки особового складу, змін в ТЦК і всім з цим повʼязаним буде займатись інша людина».