дивіться, як красиво сніжок на волосся падає ☺️

(Це активація лінку на пресейв, хтось взагалі користується пресейвом? Ну типу, це для вас шум чи це рілі спосіб не забути про реліз, який вас цікавить?)

В мене нове відкриття. Деталізоване довгострокове планування зменшує тривожність. Воно прямо вивантажує блок переживань на папір/ексель/планер/тощо. Не знаю, як у вас, а моя тривожність дуже сильно пов'язана з невпевненістю в майбутньому, в тому, що я встигну виконати всі свої справи і задачі. Що не посиплеться те, що має йти потім. Так само, чи адекватно зараз по грошах, чи не горю я і чи не треба терміново перемикнутися на їх заробляння.

Це я в неділю вирішив, що треба відпочити. І, наприклад, не сідати за комп. Щоб не сісти в прод. Ходив-ходив, і сів з олівцем за папір)))

Але момент відпочинку важливий. Без рекреації всі ці справи — тягар і тиск. Після рекреації — азарт і натхнення. Не вам, собі говорю: відпочинок — база. Навіть тоді, коли, здається, що відпочивати тупо нема, коли. Можливо, навіть, особливо тоді, коли, здається, що відпочивати тупо нема, коли.

Знову ж таки це очевидні речі, але знову ж таки очевидні речі треба повторювати. Планування — база. Я на днях розкреслив альбом на квартали, почав розставляти заплановані події — і одразу інші справи почали отримувати чіткіші обриси, дати, а з цим почало приходити розуміння, що оце от переноситься на місяць, бо не вигрібем, що оце треба закінчити до такого-то числа, бо треба починати наступне. А от, наприклад, по репах по Юко вже треба узгодитись по часу з командою. Узгодився — а вийшло не так, як прикидував, знову коригування. А потім такий дивишся на цей розкреслений квартальний план — і якось все зрозуміло стає. І рухатись по цьому плану стає не просто безпечно і не тривожно, а ще й азарт з'являється. А вчора разом з Анастасією Пустовою зробили стратегічну сесію на рік з однією великою ціллю в листопаді наступного року. Сука, тепер це все треба оцифрувати і зафіксувати. Але аж жити хочеться після всього цього. Бо є якась ясність. Хочеться тепер на всю стіну заєбашити таймлайн на рік.

я обіцяв тримати вас в курсі? Тримаю я знаю, що це робот, я просто розважаюсь

Це не все. Сергій Дужик, той, що робив «Тебе», зробив відео на цю пісню. Від нього ще гірше, ніж від треку. Не відмовляйте собі в задоволенні, заходьте

вирішив за гроші посіяти в мемний масовий паблік, щоб вийти на ширшу аудиторію. мемний паблік не поняв)))

скидайте мені ваші масові мемні і новинарні пабліки, я їх протестую теж

Я в прес-релізі майже нічого не написав окрім кредитсів. Village в результаті написав отаке, що не є неправдою, але тепер виглядає так, наче Виставка мені взагалі трек спродюсувала))

Ну шо ж. Ось і привід розповісти про роль Виставки Дисторшн в релізі.
Спочатку я просто попросив Андрія Ярового, барабанника, записати мені барабани, поки я як раз у воркейшні в Дніпрі. А потім показав гитаристу, Вадиму Дикману тречок. І такий.. а хочеш спробувати шось в нього записати? Бо цей трек — правда спроба зробити якусь зестроксовщину — я давно вже цього прагнув. А Вадим дуже шарить The Strokes. І він записав партії, а вони прямо такі.. ого! А потім Сергій, фронтмен, каже: «А дай мені стемчики». Ну я дав. А він мені їх повертає зведеними і я такий.. Вау, звучить краще, ніж в мене. В результаті Сергій звів і відмастерив трек. І фактично це вийшла колаба з повним складом Виставки Дисторшн. І остаточно продакшн цього трека перетворився на love letter до Дніпра, коли я звернувся до Євгена Гордєєва за допомогою по обкладинці, бо Весна зараз максимально зайнята фіналізацією свого альбому. Обкладинку я зробив сам, але супервізія Євгена — неоціненна.

Дніпро ❤️

Постіронія 11/10: я заплатив за цей пост 250 гривонь