Не знаю зачем убивать одних евреев ради другого мёртвого ко всему, но картинка хорошая.

Ісус був галичанином

русин бий галичанина слава силі

Нарешті деанон адміна

Боже чому мій канал перетворюється в калі югу...

Після закриття калі юги степовий перетвориться на сатья югу

Тому що калі юга 1:0 закривається через 5 днів

«Суцільнометалева оболонка»
@secretchaos

Я ненавиджу йобаних циган

З великою перервою продовжуємо демонологічні тексти.
Упир (рідше дводушник чи потинач). Їх поділяють на родимих та роблених. Родимі мають ряд анатомічних та фізіологічних особливостей, а саме: видозмінені статеві органи (гермафродитизм), червоне обличчя як у пияка та короткий хвіст. «Родимими» стають певні по ліку діти в сім’ї (п’ята, сьома або дванадцята дитина) або ті, що були зачаті парою упирів. Робленими ставали немовлята яких помастили кров’ю чоловіка який не молиться перед сном, самогубці та великі грішники після смерті. Упирі мають дві душі, саме з цим пов’язують їхнє вміння ходити після смерті (після кончини тільки одна душа залишає тіло). Поширеним було уявлення про те, що під коліном в упиря є отвір через який одна з душ може виходити з тіла під час сну.

Упирів вважали небезпечними, бо після смерті вони могли покидати свою труну, залазити у домівки і пити людську кров. На відмінно від західних вампірів, український упир пив кров з грудей, а не шиї. Також потиначі мали здатність до чаклунства – могли наслати голод, засуху, грози та інші негаразди.

Як і всі «непрості», упирі помирають важко та довго. В момент остаточної смерті розпочинаються зміни погоди. У труні, зазвичай, лежить долілиць, але зустрічаються оповідки в яких упир скидає з себе покривало, лежить дивлячись на людей чи навіть курить.

Для того щоб остаточно вирішити «упирське питання» необхідно пробити його груди осиковим кілком, а ще краще викопати тіло, розрубати на частини і додатково забити кіл у груди. В окремих випадках тіло спалювали.

Нерідко селяни асоціювали упирів з багатими і жорстокими людьми свого регіону. Одним з таких прикладів був обозний Василь Борковський. За життя його характеризували як злого та скупого чоловіка. До того ж, пан обозний, не постив у страсну п'ятницю. За легендою, наступного дня після смерті, його бачили у супроводі чортів. Після цього труну Борковського відкопали – покійний лежав з відкритими очима та червоним обличчям. В результаті груди обозного пробили осиковим кілком.

Просвіта. Михалевич Михайло. 30-ті

Сьогодні чергова річниця Акту Злуки — дня коли українці по обидва береги Збруча об'єдналися в одну національну державу. На жаль, сто років тому це об'єднання виявилося доволі формальним, але ідеологічний його зміст переоцінити важко, адже це довело, що українська нація єдина і прагне єдиної держави. Сьогодні обставини складаються так, що уже 9 років частина наших громадян відірвана від українського державного тіла, але рано чи пізно настане день коли всі українські землі повернуться під контроль законного уряду.