Forwarded from Обранці духів ✙
Приїхали книжечки зі США і вже однією зачитуюсь. Дослідження Пітера Меткалфа з They Lie, We Lie: Getting on with Anthropology нагадала мені один аспект моїх польових досліджень.
Коли я їздив у власні експедиції на Західне Полісся — і в українську, і в білоруську частину — мені не раз траплялася дивна, але показова ситуація.
Інформант розповідає мені одне, а студентам, які приїхали на практику, — зовсім інше.
Інколи він просто мовчить про важливе. Інколи — переінакшує.
Коли запитуєш: чому так? — відповідає просто: “Для кожного питальника — своя відповідь.”
Це нагадує стару історію про Будду, якого троє людей питали, чи існує Бог.
Одному він сказав: “Так.”
Другому — “Ні.”
А третьому — нічого.
Бо кожен чув те, що був здатен почути.
Антрополог Пітер Меткалф у книзі They Lie, We Lie (2002) називає цю взаємність «взаємною неправдою».
Не в сенсі обману, а в сенсі взаємного перекладу, де і дослідник, і співрозмовник конструюють “правду”, зручну для обох.
Ми, дослідники, теж “брешемо” — у м’якому значенні цього слова. Ми створюємо версію світу, пристосовану до наших очікувань, методів, жанрів.
У польовій роботі немає єдиної істини. Є лише діалог, що коливається між мовчанням, іронією та бажанням бути почутим.
У цьому сенсі антропологія — не пошук фактів, а навчання слухати, коли тобі говорять не зовсім те, що ти хотів почути. Тому я не довіряю етнографам і завжди сумніваюсь у їх публікаціях.
Коли я їздив у власні експедиції на Західне Полісся — і в українську, і в білоруську частину — мені не раз траплялася дивна, але показова ситуація.
Інформант розповідає мені одне, а студентам, які приїхали на практику, — зовсім інше.
Інколи він просто мовчить про важливе. Інколи — переінакшує.
Коли запитуєш: чому так? — відповідає просто: “Для кожного питальника — своя відповідь.”
Це нагадує стару історію про Будду, якого троє людей питали, чи існує Бог.
Одному він сказав: “Так.”
Другому — “Ні.”
А третьому — нічого.
Бо кожен чув те, що був здатен почути.
Антрополог Пітер Меткалф у книзі They Lie, We Lie (2002) називає цю взаємність «взаємною неправдою».
Не в сенсі обману, а в сенсі взаємного перекладу, де і дослідник, і співрозмовник конструюють “правду”, зручну для обох.
Ми, дослідники, теж “брешемо” — у м’якому значенні цього слова. Ми створюємо версію світу, пристосовану до наших очікувань, методів, жанрів.
У польовій роботі немає єдиної істини. Є лише діалог, що коливається між мовчанням, іронією та бажанням бути почутим.
У цьому сенсі антропологія — не пошук фактів, а навчання слухати, коли тобі говорять не зовсім те, що ти хотів почути. Тому я не довіряю етнографам і завжди сумніваюсь у їх публікаціях.
⚡1😭1
Обранці духів ✙
Приїхали книжечки зі США і вже однією зачитуюсь. Дослідження Пітера Меткалфа з They Lie, We Lie: Getting on with Anthropology нагадала мені один аспект моїх польових досліджень. Коли я їздив у власні експедиції на Західне Полісся — і в українську, і в білоруську…
вся гуманітарщина, направду.....
⚡1