Подивився "Той, хто зламав машину" і мені не дуже сподобалося

Після підв'язки з фільмом "Незламний", розпочинається розмова Сергія Лук'яненка з Ігорем Вовчанчином з доволі тривалого уривку фільму. І це розмова про дитинство, перші кроки у спорті і таке інше. Глядачам розповідають про Ігора, але не розповідають чому їм це має бути цікаво. Ті хто не знають про Ігора можуть вимкнути вже на цьому моменті й так і не дізнатися

Сергій Лук'яненко говорить на рівні ветерана ММА, а не на рівні дипломованого коментатора з багаторічним досвідом роботи на найвищому рівні. Дуже суха й важка розмова

Зі звуком великі проблеми, бо діалог Сергія та Ігора сильно тихіший за решту фільму. Таке враження що монтажер звуку сам не слухав свою роботу, бо це неприємно звучить. Доводиться або прислухатися до тихого діалогу, або терпіти що диктор говорить голосніше. Ну або постійно регулювати гучність

Не вистачає якогось стороннього експерта з ММА, який би більш фахово і зі сторони розповідав чому Ігор Вовчанчин дійсно крутий боєць

Олександр Усик каже що хоче побитися з Вайлдером. Здається що цей бій це чисто бізнес для Усика. Що він всім все довів в плані спорту і зараз просто заробляє гроші. І я теж так спершу подумав. Але!

Все не так однозначно і цей бій насправді має сенс, адже Усик ще не всім все довів. Є на світі такі люди - американці. Дуже самовпевнені, обмежені чи просто тупі (Вайлдер належить до третіх).

Так ось для цих людей Усик досі не такий чемпіон. А показове декласування "тупого бомбардувальника" Вайлдера на рідній землі покаже їм Усика у всій красі. Бо ж для американців саме Вайлдер зі своїми широкими ударами є еталоном боксу. А Усик ще ніколи, НІКОЛИ не зустрічався з настільки "сильним" боксером.

І пам'ятаєте скільки галасу було навколо Дюбуа, його "несправедливої" поразки та високих шортів Усика. Але чомусь після 19 липня всі ці люди замовкли.

Так буде і з Вайлдером. Усик проведе йому та американцям відкритий урок з боксу та покаже що він таке. А то вони досі думають що справжні чемпіони тренують удари в басейні.

Змиритися до кінця не вийшло і Слот все ще час від часу пробує якось замінити Трента. Але все ж певні тактичні зміни є, але про них пізніше.

Але що ще можна зробити? Для мене цікавим є варіант згадати інший Ліверпуль Клоппа, десь 2019 року. Тоді були 4-3-3 з переходом на 2-3-5 в атаці.

Легендарний центр поля Фабіньйо-Хендерсон-Вейналдум в основному просто тримали баланс команди. І це те чого сильно не вистачає Ліверпулю.

А в атаці все робили супертріо та найкраща пара атакувальних флангових захисників.

Такий варіант може розкрити Вірца. Він як і в Баєрі буде стартувати дев'яткою, а потім робити хаос там де йому зручно, а не сидіти в глибині. Або ж просто буде новим Фірміно. Екітіке чи Ісак також будуть грати майже в центрі і нести головну гольову загрозу.

Але Слот зараз обрав трохи інший варіант з меншими змінами, про що далі.

Салах другий матч поспіль залишається на лаві запасних. Це маленька революція. Про необхідність такого рішення говорили давно і зараз ми бачимо його в дії. Тут моє бачення збігається зі Слотом.

І це ще більше закріпить кубок Африки, на який салах вирушить десь після 15 грудня. Тоді Ліверпуль без Салаха вже не буде бажанням, чи експериментом, а просто буде фактом. Чи не вперше кубок Африки нам допомагає і зараз Слоту місяць доведеться грати без Салаха і таки пробувати щось нове в атаці.

І Слот вирішив не чекати, а почав діяти на випередження і вже зараз грає без Салаха.

Новий ключовий гравець атаки це Вірц. Він тепер має грати вище, має мати більше свободи та одночасно бути більш залученим до гри. Подивитися що з цього вийде в нас буде цілих півтора місяці, бо у Слота скоро не буде можливості повернути все назад.

Але для того щоб будь-які з можливих змін працювали потрібно ще дещо. Потрібно щоб Ліверпуль боровся.

Бо зараз Ліверпуль чи то трішки поплив, чи то трішки забив, але команда останнім часом дуже погано реагує на проблеми.

Згадайте матчі на старті сезону, проти Борнмута, Ньюкасла чи Атлетіко. Ліверпуль втрачав перевагу у два голи, але потім за короткий час виривав перемогу.

Згадайте як наполегливо вони шукали гол з кутового проти Атлетіко і таки знайшли. Вони знали що вони все роблять правильно і що вони можуть виграти ті матчі.

Навіть перші поразки проти Пелас та Челсі. Ліверпуль пропускав першим, але зрівнював рахунок і вже шукав свою перемогу. Зараз такого нема.

Команда чи то втомилася постійно долати труднощі, чи то вже просто не вірить що зможе їх здолати. Минулої впевненості в собі вже нема.

Гравці виходять грати на перемогу, але якщо перемога не буде спокійною, а суперник сам забиває Ліверпулю, то перемогу ніби й не обов'язково здобувати.

Щоб там не було, але це вина Слота і він має це виправити.

"Ми разговаріваєм на язикє футбола"

Наближається до завершення легендарна кар’єра легендарного Джона Сіни і це хороша можливість похайпувати та зробити її легендарні підсумки.

І сьогодні я розповів вам про найкращий матч Джона Сіни в WWE у кожному році. Від дебютного матчу новачка у 2002 до матчу з прощального туру в 2025. Перемоги та поразки. Драбини, зламані столи та кров. TLC, last man standing та I quit. І ще багато всього іншого.

https://youtu.be/f1BqQkhY7mg

Ви не чекали, а ми з Дмитром записали подкаст про Джона Сіну

Перший випуск Крінж подкасту на честь завершення кар'єри легендарного Джона Сіни. У ньому ми поговоримо про прощальний тур, не ідеальний, але цілком потрібний хілтьорн, дуже слабкий, але ще більш потрібний фейстьорн, круті матчі прощального туру, надмірну ностальгію, а також про спадок Джона Сіни як реслера.

00:00 Прощальний тур Джона Сіни
06:38 Ностальгії було забагато?
16:15 Джона Сіни було занадто мало
21:30 Хілтьорн Джона Сіни
27:38 Яким мав бути фейстьорн Джона Сіни
33:45 Домінік Містеріо найбільше виграв від протистояння з Джоном?
37:53 Джон Сіна міг бути кращим більшу частину кар'єри
44:44 Чого не вистачило в прощальному турі Джона Сіни?
47:36 Що буде в останньому матчі Джона Сіни?
55:15 Тріпл Ейч забув як веселитися
59:45 Джону варто було завершити кар'єру


https://youtu.be/0IAwYN0ubmc

Творчий колектив Сичарні вітає з Різдвом.

Це наш колега Андрій Сеньків, він на Сумщині і у них стало гаряче

В руках у нього рукавички з автографом Віталія Кличка. Рукавички бренду Боксер, що підтверджує, що Віталій був боксером свого часу

А це банка, де за донат кратний 100 грн можна виграти ці рукавички. Ну і ладно рукавички, можна допомогти підрозділу Андрія

Давайте

Наш друг Костя Степанюк, фанат Боруссії Дортмунд, любить критикувати Ніко Ковача за його нудний футбол. Але насправді Ніко Ковач ідеальний тренер для Боруссії прямо зараз.

Стильні прогресивні тренери. які ставили яскравий та цікавий футбол вже були в недавньому минулому. Але під керівництвом Терзіча і особливо Шахіна команда не мала стабільності в результатах і в попередні два сезони завершувала перше коло в середині таблиці, а потім все друге коло героїчно скорочувала відставання та дивом потрапляла в зону ЛЧ.

А зараз нудне, але спокійне друге місце. Боруссія спокійно приїде в зоні ЛЧ, не допустить фінансових втрат, а вже колись потім буде думати про щось краще. А поки в основі мусять грати такі кадри як Бенсебайні та Антон доведеться терпіти нудного Ковача.

А я між іншим ще рік тому про це писав. Серйозний нудний тренер Ніко Ковач якісно робить роботу і дає клубу стабільність.

(Цей пост мав би зʼявитися швидше, але у мене не було світла.)

«Дортмунд», на перший погляд, спокійно переміг бременський «Вердер» – рахунок 3:0, 2,18 проти 0,53 за показником xG, 19:5 за ударами.

Статистика продовжує розхвалювати Ніко Ковача: 54-річний спеціаліст став лише третім після Оттмара Хітцфельда та Люсьєна Фавра тренером «Боруссії», якому вдалося взяти очки у 16 з 17 матчів першого кола Бундесліги (Хітцфельд став чемпіоном у сезоні 1994/95, Фавр програв чемпіонство… «Баварії» Ковача).

Ну хіба не красунчик?

Проблема одна.

Навіть попри рахунок 1:0 після першого тайму, команда йшла у підтрибунне приміщення під гучний свист домашньої публіки, а вболівальники у соцмережах кричали в один голос: «Від такого футболу ледь не засинаєш. Стає сумно, коли згадуєш, у який футбол колись грали на «Вестфаленштадіоні».

Днями бот, який аналізує телеграм-канали, насипав мені купу компліментів, але підкреслив мою «емоційну нестабільність» стосовно «Дортмунда». Так от, знайте, я такий не один.

@wasfureintor