Сьогодні, коли відвідувачі приходили до Майстерні повз зарослі високих ялинок, на дверях вони бачили табличку: "зачинено. Залиште своє замовлення в поштовій скриньці з будь-якими побажаннями в письмовій формі". Аларі рідко зачиняла Майстерню — навіть на свята її двері завжди відчинені. Та вранці в них замість гномів та польовиків постукала муза, а значить, саме час творити самій. Не впускати ж таку можливість?
Тож майстриня бажає приємного читання і сподівається, що вам сподобається!

#Тельмар_пише ☀️
🏷️✨ і дякує, що завітали!

#Тельмар_перекладає 🖋️

📜Нижче невеличкий коментар від Аларі, який матиме більше сенсу після прочитання твору, ніж до!

Втомлена ельфійка глянула на стос замовлень на її письмовому столі. Вчора завершився сезон споглядання китів у Барелсвордсі, а отже, перекладачка поверталась до роботи над усім, що на неї чекало. І саме вчасно: сьогодні до її Майстерні завітав троль із терміновим проханням. Якщо не перекласти його історію про ритуал Сплячки до савіну, він не зможе забрати його аж до настання весни, бо, власне, піде у сплячку. Майте на увазі, що робота з будь-якими обрядами — справа тонка, адже останнє, що треба перекладачу, це викривити сенс традиції через неправильно підібрані слова. Необхідно завжди досліджувати походження і сутність явища, з яким прийшов замовник, і лише з повним розумінням підходити до справи.
— А ще такі клієнти завжди мають найцікавіші способи оплати. — пробурмотіла Аларі, і вкотре зиркнула у вікно на кам'яний фонтан у вигляді кита, що стояв посеред її саду. Із дірки на його тім'ї магічним чином піднімалася цівка солоної води, а потім без перестану стікала у велику чашу. Варто було лише раз згадати про китів у присутності троля!

🏷️✨ Дякуємо, що завітали!

#Тельмар_перекладає 🖋️

📜Цього разу коментар від Аларі матиме більшу цінність до прочитання твору, і допоможе доповнити досвід цікавою дрібничкою!

Жаби завжди приходили взимку. Багато хто вірив, що вони сплять, але принаймні в округах Барелсвордсу, на болотах вони збиралися і розповідали один одному історії. Аларі вже знала: не можна розглядати їхні розповіді лише як набір слів чи подій. Жаб'яча мова подібна до музики — так, кумкання і квакання зливається в симфонію, яка створює неймовірну атмосферу. Затишну, іноді теплу чи холодну, а буває й моторошну. Самі жаби маленькі, їхні історії відповідають їхньому розміру, але хто б іще дійшов до поєднання казки й музики в один вид мистецтва?
Аларі поглянула за вікно. Там падав лапатий білий сніг. Це хороший знак: зовсім скоро жаби повернуться з новою історією. А поки вона дістала магічний програвач і увімкнула мелодію, що її лишив Фоґґ — тільки так, за його словами, можна зрозуміти всю суть казки…

🏷️✨ Дякуємо, що завітали!

Посилання на жаб'ячу музику!
🐸 https://music.youtube.com/watch?v=LSP5aeA-Et0&si=oBuh7zy3zTfEV2G7
або
🐸 https://open.spotify.com/track/34s3JxbokcpAQWPGnKnKj8?si=FF0uzWp4TuCwuOu5wZBykw
🐸 Якщо користуєтесь іншими магічними програвачами: School of Spear and Bow by Tales Under the Oak

#Тельмар_перекладає 🖋️

📜Нижче невеличкий коментар від Аларі, який матиме більше сенсу після прочитання твору, ніж до!

Як і очікувалося, наступний жаб не забарився зі своєю історією. Це вже другий запис для магічного програвача Аларі — зазвичай за зиму їх буває близько чотирьох, але хто ж знає цих непередбачуваних істот…
Тягуча жаб'яча пісня линула з програвача. У розповідях Броґґ виділявся навіть серед свого роду: його речення були особливо довгими й тягучими, як і його різьблення, але Аларі подібне зустрічала вже не раз. Рідко хто дочитував їх до кінця, і пам'ятав, із чого ж усе починалося. Тож хоча для жаб'ячої мови та культури це є звичаєм, для загальної краще ділити такі речення на два, а то й на три різні.
Вже була глибока ніч, коли ельфійка завершила свою працю. На столі лишився клаптик паперу, чорнильниця й вирізьблене сонце, що його Броґґ лишив як передплату. Воно випромінювало легке світіння й тепло. Аларі взяла його в руки, посміхнулася й тихо промовила: "А попри всі труднощі… це найкраща робота у світі. Принаймні по цю сторону Синього Моря".

🏷️✨ Дякуємо, що завітали!

Посилання на жаб'ячу музику!
🐸 https://music.youtube.com/watch?v=o_XvBWdwoFI&si=zSaACqqv2jSeWUxa
або
🐸 https://open.spotify.com/track/3DzBHjj2XgzKUTzoaSL9S3?si=UVCg8g-nSp22Qtn9TF9Qlw
🐸 Якщо користуєтесь іншими магічними програвачами: Mushroom Cap Hut by Tales Under the Oak

#Тельмар_перекладає 🖋️

📜Нижче невеличкий коментар від Аларі, який матиме більше сенсу після прочитання твору, ніж до!

Найцікавіша робота для Аларі з'являється, коли з історіями приходять діти.
Цього разу до неї звернувся не сам герой розповіді, а ціла зграя малих жабенят, і кожне з них, звісно, мало що сказати. Загальна мова не має багатьох жаб'ячих назв і термінів (boat-toad, Berry-Belly тощо), однак діти зазвичай зовсім про таке не думають. Вони розповідають так, як їм заманеться, і тоді виникає він: словотвір.
Нерідко можна побачити, як Аларі годинами сидить за письмовим столом або тиняється кімнатою і бурмоче нісенітниці — адже саме з них народжуються найкращі слова. Страх за те, що читачі не приймуть новинку, змушує її ретельно підбирати кожен варіант. Смішно, коли результатом цієї кропіткої роботи виходить не менш смішне слово "Ягіднопуз" чи "човножаб", однак така вже доля перекладача!

🏷️✨ Дякуємо, що завітали!

Посилання на жаб'ячу музику! 👀
🐸 https://music.youtube.com/watch?v=67sbGv9vp9c&si=3-Zsx8IDel__N60j
або
🐸 https://open.spotify.com/track/3CpOtnjhG0P1ZEvzvjCzT9?si=9ZajjybIQjW1hf7ImjUcFw&context=spotify%3Atrack%3A3CpOtnjhG0P1ZEvzvjCzT9
🐸 Якщо користуєтесь іншими магічними програвачами: Bogg the Berry-Belly by Tales Under the Oak

Тим часом у Майстерні…

Третій сувій із перекладом для жаб'ячого племені нарешті зайняв своє місце на поличці. Аларі була задоволена цим замовленням — навряд чи будуть іще такі, але коротульки від Броґґа, Фоґґа та інших із їхніми магічними записами стали гарним способом відволіктися від рутини.
Годинник із дерев'яною фігуркою єдинорога пробив сьому вечора. "Кінець роботи", — подумала ельфійка, хоча добре знала, що продовжить перекладати ще до глибокої ночі. "А все ж, подихати свіжим повітрям не завадить."
Вона взяла з крісла теплий плед, загорнулась у нього і вирушила на двір. Зараз як раз найкраще видно зорі над бухтою Срібної Мушлі, можна про майбутнє почитати…

— Ква!!

Щойно Аларі відчинила двері, почулося сполохане кумкання і метушня. Дівчина з переляку смикнула двері на себе і сховалася в тиші дому.
— Матінко Тельґало! Що це було?
Вона обережно визирнула з вікна. Уся галявина перед Майстернею була зайнята найрізноманітнішими жабами, і лише блиск їхніх очей вирізнявся у темряві. Великі, малі, зелені, брунатні, ропухи, дереволази, навіть кілька вужиків — усі вони зараз затихли й дивилися у вікно. Саме на Аларі.
Дівчина струснула головою і закрила штори.
— Зберіться, пані, до вас клієнти прийшли. — Пробурмотіла вона, і, зиркнувши на годинник (робочий день уже, між іншим, закінчився!), повторила спробу вийти.
Цього разу жаби не поворухнулися, коли вона щільніше загорнулася в плед і стала на ґанку. Аларі помітила, що вони зробили півколо перед її дверима, а на середину вийшов поважний трав'яний жаб. Довго той не чекав — вже за секунду він почав свою низьку і протяжну пісню. Ельфійка уважно вслухалася. Все-таки, синхронний переклад, навіть якщо самому собі — справа не з легких. Однак коли жаб зупинився, дівчина широко всміхнулася.
— Ну, взагалі-то Майстерня вже зачинена для відвідувачів… Але якщо хочете побачити переклади всіх трьох розповідей жаб із вашого племені, то звісно проходьте! Роздивляйтеся, обирайте, а я допоможу вам запакувати й надіслати куди потрібно.
Аларі ширше відкрила двері всередину, і весь плазунський натовп ринув у Майстерню.
"Ох. Довго ж доведеться відтирати підлогу", — подумала Аларі, але вголос сказати не наважилась.

Казки під Дубом представляють:

🏹✨ Фоґґ Співочий Лук

🍄✨ Броґґ Будівник

🫐✨ Боґґ Ягіднопуз

#Тельмар_перекладає 🖋

📜Нижче невеличкий коментар від Аларі, який матиме більше сенсу після прочитання твору, ніж до!

Аларі вкотре перечитала речення і спантеличено завмерла.
"The woman’s hand flew to her throat". "Рука жінки піднеслася до її горла".
Ельфійка спробувала уявити себе на місці Алісси: зачарована дівчина натрапила на лісовий народ, планувала тут і лишитись, аж раптом за нею приходить її коханий і… Ні. Не допомогло. Все-таки Аларі зазвичай опиняється на стороні гостровухих у подібних ситуаціях. Описана Юріелем дія дівчини була нелогічною, хоча і, очевидно, виражала подив.
— "Підлетіла до горла"? "До шиї"? Ні, дурниця виходить. А якщо… "Здивовано притиснула до себе руку". — Врешті вивела вона на папері. Ось воно.
Формулювання дії перекладене не буквально, але сенс збережений, а саме це і є мета.
Безумовно, проблема, яку хотів розголосити Юріель, важлива і актуальна. Однак дівчина, попри те, що сама ельфійка, вже давно в повсякденному житті використовує загальну, і працювати з цими примхливими формулюваннями їй не так просто, як раніше.
— От уже, лісовий народ. — Дівчина пирснула й доторкнулася до власних гострих вух. — Будинки на деревах, чагарники… Але вміють правильно розповісти про себе!

🏷✨ Дякуємо, що завітали!

#Тельмар_перекладає 🖋️

📜👀 Коментар від Аларі цього разу допоможе зрозуміти процес перекладу пісні!

Аларі не перекладала ні віршів, ні пісень. Ніколи. За кілька років невдалих спроб, це стало ледь не правилом — поети та їхні вірші її страшенно надихали, але щоб не псувати цієї магії, вона не сміла навіть доторкатися до слова.
Та все ж, іноді варто дати собі шанс. Того сонячного ранку на поріг майстерні прийшов дивний чоловік. Ламаною загальною мовою він пояснив, що є дослідником із іншого світу (в чому Аларі не сумнівалася, адже він не перший подібний клієнт), і предметом його досліджень є, як він сказав, «вигадані мови». Обурена ельфійка ледь не вигнала його після таких заяв, але той встиг запропонувати цікаву задачку: перекласти пісню зі своєї батьківщини. Цікавість взяла гору.
— «Але ж Аларі, ти не вмієш цього робити!»… Ти раніше не знала, що таке «долари», не велика біда. — Вона тихо промовила до себе, викинувши чергову списану чернетку. Все ніяк не піддавалася одна-єдина фраза: «there's nothing I can do». «Я не здатен нічого зробити»? Забагато звуків, не можна проспівати. «Нічого не зроблю»? Гарно лягає на мелодію, але зовсім не має відтінку безсилля, а скоріше виражає активну відмову.
Шелест крил вивів ельфійку з роздумів. На відкрите віконце сів чорний крук — імовірно, він ховався від спеки, і не вперше знайшов бажану тінь саме тут.
— Привіт, друже. — Жартома звернулася до нього Аларі. — Як ти вже тут, допоможеш?
Кинувши оком на рукописи, птах замислився на мить.
— «Марно». «Марні дії мої, марні слова мої».
— …О. О! — Скрикнула Аларі, наче щойно прозріла. Дійсно, цей варіант ідеально підходив — хіба несуттєво перевищував необхідну кількість складів, але його легко співати і він передає необхідну думку. Отже, іноді рішення лежать зовсім поруч, і шукати їх варто не тільки в словниках синонімів.

🏷️✨ Дякуємо, що завітали!

Посилання на пісню Фокса!

🦊 https://music.youtube.com/watch?v=hw_FxwpaoPs&si=FahNYCemGSAZDeyK
🦊 https://open.spotify.com/track/4FlNj8oEuikVspfVWzMZVz?si=X9PG1XqUTo6Ofc94Z9vucA
🦊 Якщо користуєтесь іншими магічними програвачами: He Doesn't Know Why by Fleet Foxes

Не відпускав Аларі цей мишачий настрій. Щось у них є таке миле й заспокійливе…
Коли ельфійка кілька днів не покидала свій кабінет, а замовлення й прохання від друзів все надходили й надходили, вона зробила те, що мала. Перевернула табличку на дверях на «зачинено» і нарешті спокійно видихнула. Все встигнеться і зробиться, але спершу — чому б не подивитися, яке яскраве сонечко вийшло?

#Тельмар_пише ☀️
🏷️✨ і дякує, що завітали!

Вас вітає Майстерня Тельмар! ☀️

Останні кілька місяців майстриня Аларі була зайнята великим замовленням від пісочного елементаля, і не мала змоги працювати над меншими. Але зараз принесла чудові новини! 👀

Відтепер ви можете запропонувати улюблену коротку історію і отримати її переклад Загальною (українською) мовою.

Однак є кілька вимог до творів на подання ‼️

✨ Є у відкритому доступі в інтернеті
✨ Мова оригіналу: англійська, французька або іспанська
✨ Обсяг — не більше чотирьох сторінок А4
✨ Надається перевага творам у жанрі затишного фентезі або slice of life. Цікаві історії в інших жанрах також приймаються!

Тож лишайте в скринці офіційний Лист до Майстерні й до скорих зустрічей! 📮

#Тельмар_перекладає 🖋️

📜👀Нижче невеличкий коментар від Аларі, який матиме більше сенсу після прочитання твору, ніж до!

— «I am not a god of anything useful», — вкотре промовила ельфійка, втупивши погляд у стелю.
Ця фраза мала б бути простою для перекладу. Загальна мова відома тим, що, на відміну від мови оригіналу цього тексту, загальною можна сказати чудову фразу «ніхто нікому нічого не винен», і не виникне бажання прибрати кількість заперечень. Однак щось було не так.
«Я не бог нічого корисного» звучить штучно і неприродно, наче просто взяли слова і переклали їх по одному. «Я не є богом чогось корисного» — уже ближче, але ще можна краще.
Аларі зітхнула, відклавши перо. Чи треба триматися за це «anything»? Врешті, «Я не корисний бог» передає потрібну думку, хоч і втрачає момент покровительства над якось сферою.
— Що ж, — перо знову опинилося в руках ельфійки, й вона швидко вивела слова на папері, — головне правильно обрати, що саме втратити.

🏷️✨ Дякуємо, що завітали!

#Тельмар_перекладає 🖋️
…і вітає всіх, хто святкує 🎄☃️

📜👀Нижче невеличкий коментар від Аларі, який матиме більше сенсу після прочитання твору, ніж до!

Іноді Аларі відкладала на хвильку замовлення і бралася за переклад книжок, які вона знаходила у себе вдома. Цього разу її погляд натрапив на збірку різдвяних віршів — цю книжку залишив той дивний чоловік-дослідник із іншого виміру майже рік тому.

Ельфійка замислено пробіглася пальцями по сторінках. Якби в Барелсвордсі святкували Різдво, то було б воно сьогодні. Чом не привід покопирсатися в словах?

Пів години потому, перед Аларі лежав майже завершений вірш. В оригіналі був дещо нерівний ритм, тож довелося добряче погратися з усіма можливими римами до слова «тому», зате пара «днем-брехунцем» з'явилася так само природно, як сніг за її вікном у цей грудневий вечір. Хіба що за останній рядок їй було б майже соромно (як можна римувати на неправильний наголос!?), якби вона не вирішила, що це дуже навіть концептуально. Вірш написаний від особи дитини, яка дуже серйозно ставиться до Санти та його оленів — а, однак, все ще дитина. Кілька неідальностей тут і там не завадять.

Ельфійка тихенько гігікнула, поставивши врешті крапку на пергаменті. Було в цьому рішенні щось бунтарське і вільне, чим хотілося поділитися навіть попри аматорство перекладу.

«Завтра,» — задоволено подумала вона, — «завтра напишу листа тому вченому. Впевнена, ніхто ще не перекладав різдвяних віршів тими мовами, що він досліджує. Може за це хоч розкаже мені, звідки у Санти таке сильне заклинання швидкого переміщення. Мені теж треба…»

🏷️✨ Дякуємо, що завітали!