Колективна збірка сучасних українських авторів про їх бачення «після перемоги» - «Гарний день, аби жити. Після перемоги»🇺🇦

- Дідусю! А я вже вмію читати. А там написано, що хлопець загинув у війні з росією. Дідусю, а що таке росія?
- Ось за це - я провів би на нулі хоч усе життя, та хоч зараз! І вмер би там до бісової матері!

Видавництво: Темпора 🌟

Жанр: збірка оповідань

Серія: можна читати окремо, але є однойменна збірка, яка вийшла у 2023 році

Тема:
Автори видавництва Темпора уявили, що буде після перемоги України над росією і злом, яке та творить

✍️Якщо чесно, раніше я ставилася до таких форматів досить скептично. Але саме з цією книгою я перевзулася і зрозуміла: Збірки - це насправді дуже прикольно😁
❓Чому? Бо це своєрідна демо-версія кожного з авторів. Можна познайомитися зі стилем написання та ідеями різних письменників і вирішити чию б повноцінну книгу я хотіла б прочитати в майбутньому, а чию ні

📖У цій збірці мені сподобалося саме різноманіття авторів і текстів. Усі оповідання різні - за жанрами, атмосферою і темами, але водночас добре відчувається спільний контекст і час, у який вони написані

📖Структура книги продумана і зручна:
🔹вступне слово від упорядника збірки
🔹15 оповідань, а також інформація про письменників, їх фото та книги, які вже вийшли у видавництві Темпора
🔹книги авторів збірки і зміст

🤔Коли я прочитала тему збірки, то подумала, що це будуть оповідання від першої особи про те, що він/вона зробить після перемоги. Наприклад, повернеться до рідного міста, поїде на море, побудує будинок, відвідає родичів, народять дитину

🤯Але коли я почала читати, то зрозуміла, що це зовсім не туди. Ці автори і авторки такого намудрували, там і горор, і містика, і драма, і психологія, і фантастика, і навіть йога…

🥹У всіх оповіданнях прослідковується атмосфера завершення війни, де все в Україні повертається до нормального життя: міжнародні бренди знову відкриваються, літаки злітають у небо, люди повертаються додому, заводять дітей
😁Найсмішнішим з цих нюансів для мене було, що нова пошта першою дістається до звільнених міст і відкриває відділення
🥹А найбільш щемкими як колишні військові адаптуються до життя після війни і люди повертаються додому

✍️Тепер хочу коротко зупинитися на кількох оповіданнях, які сподобалися мені найбільше:

💙 «Де ти знайдеш такого ангела» Романа Буданова - беззаперечний лідер цієї збірки для мене. Містичне, місцями горорне оповідання, яке я читала з широко відкритими очима. Заволодіти увагою читача всього за 18 сторінок - ну це круто. До того ж, це єдине оповідання у збірці з елементами 18+

💙 «Вітаємо у «Минулогляді» Поліни Кулакової - фантастичне оповідання з моніторами на кладовищі, які повертають у минуле. Фінал історії змушує зупинитися і надовго задуматися

💙 «Привіт, бабусю» Олени Кузьміної - дуже емоційний текст про повернення до деокупованої Донеччини. Саме це оповідання розчулило мене найбільше

💙 «7 днів» Альони Рязанцевої та «Дякую, що живий» Віктора Янкевича - на мою думку, ці тексти найбільше відповідають загальній тематиці збірки. Вони щемкі, болючі, але водночас сповнені надії

🥹Тут ви знайдете як і про біль втрати, і посттравматичний досвід, і про силу кохання, і радість повернення додому, так і про альтернативне фантастичне майбутнє або містичну реальність

➖Єдине, що трохи мені не сподобалось, деякі оповідання не зовсім по темі книги. Вони були цікаві самі по собі, але менш пов’язані з головною ідеєю очікування та відновлення після війни

😍Ця збірка буде цікава всім, хто хоче познайомитися з новими українськими авторами та відчути сучасну українську літературу. Я впевнена, що кожен знайде тут щось своє

Висновок: я знайшла для себе авторів, книги яких тепер хочеться прочитати окремо, тож вважаю знайомство зі збіркою повністю вдалим досвідом

Оцінка: 4,5/5🍷

#відгуки@bookwinehome

Жорстокий трилер з містичною атмосферою про таємниці маленького села - «Я памʼятатиму твоє обличчя» Поліни Кулакової🏠

У тому погляді зчитувалося безумство й одержимість. Здається, він бачив і чув те, чого насправді нема.

Видавництво: Темпора 🌟

Жанр: трилер

Серія: одиночна

Рейтинг на Goodreads: 4,15

Тропи: маленьке село, травматичне минуле, декілька сюжетних ліній, серійний вбивця

Тригери: описи трупів, багато смертей, викрадення, жорстоке поводження з тваринами, згадки про катування і зґвалтування

Сюжет:
Після смерті коханої, Андрій їде з другом в село, де той влаштовується працювати фельдшером, і потрапляють в епіцентр розслідування серії жорстоких вбивств

✍️На перший погляд - це маленька книга. Але ви навіть не уявляєте, скільки жорстокості на її сторінках. І коли я кажу про жорстокість, то це капець як жорстоко. І тепер я розумію чому пані Поліна називає себе тією самою жорстокою авторкою

💭Це дебют письменниці, книга вперше вийшла у 2014, а у 2023 перевидана у видавництві «Темпора». Коли у передмові авторка зізнається, що їй хотілося переписати багато моментів, я, зізнаюся, очікувала на доволі слабку історію

🤭Але я була приємно здивована. Книга затягує з перших сторінок і не відпускає - хочеться читати без зупинки. А легкий, лаконічний і зрозумілий стиль, короткі речення та невеликі розділи лише сприяють цьому

➡️Сюжет надзвичайно динамічний і насичений подіями, ну і смертями теж, що дуже підсилює напругу і тривогу. Іноді я навіть відчувала тяжкість у грудях і забувала дихати, ніби ця історія прям тисне на мене своїм жорстоким світом

🏠Атмосфера книги переносить у сільську місцевість. Поруч тихе чорне озеро, навколо густий ліс, шепіт дерев, дровʼяна піч, а ще сільська їжа - вареники, сало і самогон

🧙У книзі відчувається легка містика - старі легенди про відьму, що забирає дівчат у воду, обличчя, що з’являється у воді, та озеро, куди не можна заходити у взутті

🕵️Детективна ж лінія розгортається навколо зникнення і вбивства дівчат (і не тільки). А перше вбивство сталося набагато сторінок раніше, ніж я очікувала🫣
І мушу зізнатися, що особу антагоніста я не вгадала. Це було справді несподівано, але водночас
вписується у весь сюжет

🗣️Розповідь ведеться від третьої особи, але з кількох поглядів:
➡️Андрія - хлопця, який страждає після смерті коханої і вирішує поїхати з другом у село
➡️Бориса - який влаштовується фельдшером у Водиці неподалік рідного села
➡️Віри - судмедекспертки, яка досліджує тіла вбитих.
➡️Крім того, є декілька розділів з погляду сільського дільничого і навіть від самого вбивці

👥Мені дуже сподобалось, як прописані персонажі - вони відчуваються живими, зі своїми плюсами і мінусами

🤭А ще я особливо сміялась із моменту, коли хтось підглядав за героєм через вікно і він побіг дивитися на вулицю, а у «Фінальному драфті» авторка висміювала такі дії

❤️У книзі є і трохи любовних ліній. Вони приємно доповнюють ту жорстокість та напруження

❗️Зверніть увагу на тригери, бо книга емоційно важка і точно не для вразливих. Авторка не щадить як читачів, так і своїх героїв

➖ З мінусів можу відмітити:
➡️мені не вистачило обґрунтування дій антагоніста,
➡️нема пояснень деяких подій
➡️інколи дивні вчинки героїв
➡️забагато нереалістичних збігів

💭Книга зачіпає глибокі теми, такі як біль втрати і пошук сили жити далі, систему поліції та вплив вказівок зверху, питання справедливості та одержимості

Висновок: це насправді шикарний дебют, крутий трилер і неймовірні емоції. Я з повною впевненістю його рекомендую

Оцінка: 4,5/5🍷

#відгуки@bookwinehome

📖📖"Гарний день, аби жити. Після перемоги" - збірка місцями смішних, місяцями сумних, теплих, надихаючих, щемливих та глибоких розповідей.

На Goodreads збірка має рейтинг 4.18, а я поставлю 4.5. ⭐️

📗📙 Книга об’єднує оповідання різних авторів, які рефлексують над майбутнім України після завершення війни з Росією. Історії варіюються від глибоко особистих драм (проживання втрати близьких, повернення до понівеченого дому, втрата кінцівок, втрата себе) до футуристичних і навіть фантастичних сценаріїв розвитку країни. Кожен текст — це унікальне бачення «нової нормальності».

Тоді Катя не знала, що за мрію треба боротися ще й з російськими снарядами.

✏️Більшість оповідань мені сподобались, а 5 прям запали в душу:
- Поліна Кулакова з "Вітаємо в "Минулогляді"!"
- Марина Марченко з "Пелюстками Барвінку"
- Альна Разанцева та її "7 днів"
- Олена Кузьміна з "Привіт, бабусю"
- Віктор Янкевич і його "Дякую, що живий".

📚Взагалі, це дуже важлива книга для відрефлексування наших мрій та сподівань на майбутнє, наших усвідомлень. Після справжньої перемоги дуже цікаво буде за допомогою такої літератури відстежувати, якими ми були. 💫Ну, і, звичайно, це чудова можливість познайомитися з великою кількістю українських авторів та підібрати для себе тих, хто підходить по стилю (мій список бажанок збільшився).

🧡💚 Я щиро рекомендую, ви однозначно знайдете в цій збірці історії, які задінуть за живе і западуть у серденько.

#відгуки_Книжкової_Frau
#українська_література
#інтеграція

🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️

📖 Збірка: Гарний день, аби жити. Після перемоги
🤩 Видавництво: Темпора 🌟
⭐ Оцінка: 4/5

Сюжет: це збірка коротких історій, об’єднаних однією темою - майбутнім після нашої перемоги. Кожне оповідання переносить читача в уявний час, коли війна вже закінчилась, і життя поступово повертається в нове русло. Це історії про надію, любов, пам’ять, втрати, відновлення і віру в те, що попереду нас чекають світлі дні…

Жанр: сучасна українська проза

Мої враження: це чудова, дуже тепла і водночас щемка збірка неймовірних історій, які переносять тебе в уявне майбутнє і дають змогу хоча б на мить відчути, яким може бути наше життя після закінчення цієї війни.
Дуже важко і гірко усвідомлювати те, що ми досі не знаємо, коли цей час настане насправді. Від цього стає сумно і боляче на душі. Але водночас ці історії дарують надію. Вони наповнені особливим теплим вайбом, шармом, атмосферою світла і віри в людей.
Кожне оповідання допомагає хоча б на трішечки відволіктися від буденності та від жахливих щоденних новин. Тут є і романтичні історії, і містичні, і навіть з елементами детективу - але кожна з них по-своєму особлива…
Деякі з цих історій дуже сильно відбилися в моїй душі й залишили після себе довгий післясмак.
Окремо хочу відзначити оповідання «Сім днів» Альони Рязанцевої - дуже особливу, щиру і теплу історію.
Також мені дуже сподобались «Привіт, бабусю» Олени Кузьміної та «Вітаємо в минулогляді» Поліни Кулакової

Це збірка, яка читається з теплом у серці й зі сльозами на очах. Вона про віру, про людей, про любов до життя і про те, що після темряви завжди приходить світло.

#відгук_анасстеп

Отримала посилку від Темпори. Першою покажу книгу Наталії Доляк "Вільшані коники".

Історія будь-якої родини невіддільна від історії країни, в якій та живе. «Вільшані коники» – сага про три покоління двох родин. Вільховичі й Вернидуби перетинаються у буремні роки: від початку Другої світової 1939-го до повномасштабної російсько-української війни 2022-го. І лише по тому старі секрети можуть бути почуті й осмислені. Кожне покоління двох родин наражається на виклики, і не всім вдасться вийти з випробувань достойно. Вільшані коники – дерев’яні іграшки, що зв’язують Вільховичів та Вернидубів і несуть у собі пам’ять про злочини, зради, страждання, але й про радість також.

Мене одразу зацікавила анотація. А ось тут писала про рецензію Ганни Улюри на книгу, після якої зацікавилась ще більше 🔥

Як вам тема? Будете чекати відгук?

#кт_поповнення

Книготерапія 📗Підписатись