💸 У 2025 році українці більше інвестували в ОВДП

Портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності фізичних осіб зріс з 78,5 млрд грн до 111,9 млрд грн (на 42,6%). Частка населення в загальному портфелі ОВДП складає 5,7% (4,2% минулого року).

Інвестиції юридичних осіб також зросли — з 178,2 млрд грн до 212,3 млрд грн, а їхня частка в портфелі ОВДП збільшилася з 9,6% до 10,8%.

Основними власниками ОВДП залишалися: 
▪️ комерційні банки 一 937,1 млрд грн;
▪️ НБУ 一 664,5 млрд грн.

У 2025 році середньозважена дохідність гривневих ОВДП зросла до 16,24%, тоді як доларові облігації знизили прибутковість до 4,17%. Середньозважена дохідність єврооблігацій становила 3,22%.

Найбільшим попитом серед валютних інструментів користувалися доларові ОВДП зі строком обігу 1,5 року. Загалом через валютні облігації залучено $2,5 млрд.

ОВДП стали другим за обсягом джерелом фінансування державного бюджету після допомоги від ЄС і залишаються найбільш привабливим інструментом для інвестицій.

💰 Загалом державі вдалося залучити близько 570 млрд грн.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Чому курс долара б’є рекорди?

НБУ встановив рекордний курс $ на 7 січня 一 42,56 гривень. Втім коливання курсу долара та євро наприкінці та на початку року мають передусім сезонний характер. 

Про це в ефірі Радіо Хартія розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

Це відбувається майже щороку й пов’язане з бюджетним циклом: значна частина державних виплат припадає на останні тижні грудня. Ці кошти поступово розходяться по економіці — доходять до бізнесів і громадян, які, зокрема, спрямовують їх на імпорт, купівлю валюти для розрахунків або заощаджень.

🎄 Додатковий фактор — різдвяно-новорічні поїздки за кордон. Навіть в умовах війни частина українців подорожує або їде до сімей, що перебувають за межами країни. Це збільшує попит на валюту через банківські розрахунки з іноземними фінансовими установами.

«Якщо зростання курсу відбувається навіть на 50 копійок при курсі долара 42-43 гривні, то ця різниця становить близько одного відсотка. Це суттєво менше, ніж можливі денні коливання, наприклад, курса євро щодо долара», 一 каже Гліб.

👉 Нагадаємо, що нещодавно ми представили консенсус-прогнози девяти неурядових аналітичних організацій щодо курсу долара, ВВП та інфляції на наступний рік. Зокрема по курсу долара 一 стрімкого зростання аналітики не очікують.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💼 Які проблеми вирішить новий Трудовий кодекс?

Учора Кабмін схвалив проєкт Трудового кодексу України, який має дати старт реформі ринку праці. Нагадаємо, що в Україні ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року. Новий Трудовий кодекс має також стати одним з кроків реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року.

👉 Більше про документ у новому випуску подкасту «Що з економікою?» розповіла Дарія Марчак, заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України:

Сьогодні близько 46% населення економічно активного віку не є учасниками ринку праці. Частина з них працює неофіційно, а значна частина не працює взагалі. У тому числі йдеться і про молодь, жінок з доглядовими обовʼязками, людей зі спецпенсіями, людей з інвалідністю.

«Перша велика проблема на ринку праці — це виключеність. І коли ми говоримо, наприклад, про інклюзію на ринку праці, то ми звикли говорити про інклюзивність лише щодо людей з інвалідністю. Але, насправді, інклюзія — це дати можливість тим, хто сьогодні ще не працює, знайти своє місце на ринку праці», — пояснює заступниця міністра.

Важливо, що з кожною з незайнятих груп потрібно працювати по-різному.

Одна з складових, яку пропонує новий Трудовий кодекс стосується жінок або чоловіків, які доглядають за дітьми. 

«Жінка, яка працює, доглядає за дитиною і хоче працювати, може працювати і може обирати одну з трьох форм — дистанційну, гібридну чи офлайн-зайнятість. Також прибираються дуже застарілі, часто трохи абсурдні норми, які, наприклад, обмежують права жінок їздити у відрядження. Зараз за законодавством, якщо твоїй дитині до трьох років, роботодавець фактично не може запропонувати тобі поїхати у закордонне відрядження. А жінка, можливо, хотіла б поїхати, але їй такого права не дають», — зазначає Дарія Марчак.

Ще одна проблема на ринку праці — це невідповідність навичок шукачів роботи до реальних потреб ринку. Через це Україна суттєво відстає за обсягом створеного продукту за одиницю часу.

Новий Трудовий кодекс має відповідати стратегії зайнятості, системі профорієнтації, перекваліфікації та сучасним форматам роботи.

«Одна з проблем, чому у нас молодь часто вибирає нерелевантні спеціальності для навчання, — це нерозуміння того, скільки взагалі буде складати твоя фінансова винагорода залежно від того, яку професію ти обереш. Грубо кажучи, що піти працювати слюсарем — це дає тобі потенційно набагато вищі доходи, ніж якщо ти підеш працювати бухгалтером. І тому нам потрібно побудувати модель, коли ми ще на етапі навчання в школі даємо дітям, школярам, можливість зрозуміти, що таке кожна спеціальність і який рівень доходу в майбутньому вона може дати після навчання».

👉 Більше про новий Трудовий кодекс та прогнози на 2026 рік можна прослухати в подкасті за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛒 Зростання цін у грудні 2025 року сповільнилося до 8% рік-до-року

Це значно нижче всіх прогнозів. Медіанний прогноз неурядових аналітиків говорив про споживчу інфляцію 8,8% на кінець 2025 року. НБУ ж узагалі очікував на 9,2%.

За даними Держстату, у місячному вимірі ціни у грудні майже не змінилися порівняно з листопадом (+0,2%). 

Уповільнення інфляції відбулося насамперед завдяки харчам. Ціни на категорію “продукти та напої” не зросли у порівнянні з листопадом (+0%) — усі попередні роки повномасштабної війни у грудні вони зростали на 1-2%.

Окремі продукти дешевшали: ціни на фрукти, наприклад, зменшилися на 4,1% м/м. Водночас, яйця подорожчали за місяць на 5,6%.

👉 Загалом за минулий рік Україні, окрім сповільнення інфляції, вдалося наростити валютні резерви та утримати відносну стабільність курсу долара і євро. 

Водночас майбутнє міжнародної фінансової підтримки залишалось невизначеним майже до кінця року.

Бізнес і надалі відчував нестачу робочої сили, а також невизначеність щодо податкової політики.

🔗 Тож про ці та інші економічні підсумки 2025 року говоритимемо уже наступної п'ятниці 16 січня о 15:00 під час зустрічі в Zoom.

Реєстрація доступна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛒 Як працює Сільпо, конкуренція з АТБ та підсумки святкових продажів

Цього тижня записали подкаст «Що з економікою?» з когнітивним директором Fozzy Group Дмитром Циганковим.

Говорили про:

▪️ Поведінку гостей (Дмитро попросив тільки так називати покупців) на різдвяно-новорічні свята.
▪️ Ієрархію магазинів Fozzy Group, дизайн магазинів Сільпо та історію назви магазинів Thrash!
▪️ Для чого Сільпо бари та власний банк?

🎧 «Що з економікою?» — це подкаст Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛒Керівники найбільших супермаркетів підтвердили, що системних закриттів супермаркетів немає

Про це йшлося на нараді представників бізнесу з Міністерством економіки довкілля та сільського господарства України.

“Серед складнощів, які відзначає бізнес, – обладнання в магазинах інколи виходить з ладу через велике навантаження та затяжні морози, що ускладнює сервісне обслуговування. Відповідно іноді супермаркети тимчасово зачиняються на час для вирішення проблеми та відразу ж відкриваються після ремонту генератора чи усунення інших технічних неполадок”.

У нашому останньому подкасті з Дмитром Циганкова з Fozzy Group (записаному до останньої хвилі ударів по інфраструктурі) ми цікавилися, чи генератори впливають на ціну товарів у Сільпо.

“Складно порахувати. Це не впливає на ціну товарів, це той виклик, який є в країні, і всі працюють у цих умовах.

Енерговитрати в рази дорожчі, якщо магазин працює на генераторі. Але, слава Богу, що ми поставили всі магазини на генератори, і вони можуть працювати, давати продукти людям, давати роботу нашим перевершникам (...).

Це вільний ринок з багатьма конкурентами, і тому тут немає ніякої монополії на ціни. Якщо ви десь вибиваєтесь по ціні від нормального рівня, то це гості тут же помічають”

Подивитися, послухати або прочитати текстову версію можна за посиланнями.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️Вже у цю п’ятницю обговорюємо підсумки року для української економіки, серед спікерів — Тимофій Милованов (президент KSE); Томаш Фіала, (засновник Dragon Capital, голова наглядової ради ЦЕС), а також представники НБУ і Міністерства економіки.

У 2025 році українська економіка зростала повільніше, ніж очікувалося, передусім через тривалий вплив війни. Додатковим викликом стала міжнародна фінансова підтримка, майбутнє якої залишалося невизначеним майже до кінця року.

Водночас країні вдалося сповільнити інфляцію, наростити валютні резерви та утримати відносну стабільність курсу долара і євро.

✔️ Детальніше розповімо у нашій презентації та обговоримо з колегами. Дискусія відбудеться 16 січня о 15:00 у Zoom. Реєструйтеся за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Європейська Комісія оприлюднила деталі фінансування для України на €90 млрд: менше бюджетної підтримки, ніж очікувалось.

З цих коштів, які Україна отримуватиме починаючи з ІІ кварталу 2026 року, €60 млрд піде на оборонну підтримку; ще €30 млрд надійде до державного бюджету.

€30 млрд бюджетної підтримки — це менше, ніж закладали в оригінальну пропозицію Репараційного кредиту, відхилену ЄС (€50 млрд). Це означає, що Україні все ще потрібно буде шукати додаткові джерела фінансування

Щоб отримати бюджетну підтримку від Європейського Союзу, Україна зобов’яжеться проводити реформи, перелік яких ще узгодять з нашим урядом. Чітко відомо, що однією з ключових вимог стане посилення мобілізації доходів — тобто збільшення податкових надходжень — і що позиція ЄС буде зав’язана на позицію МВФ (який, зокрема, виступає за зміни у підходах до оподаткування ПДВ для ФОПів).

€60 млрд оборонної підтримки призначені для закупівлі боєприпасів і ракет, артилерійських та інших бойових систем, дронів і засобів протидії їм, систем ППО і ПРО, а також для забезпечення захисту критичної інфраструктури і розвитку інших ключових військових та стратегічних спроможностей. Минулоріч ці витрати фінансувались значною мірою через державний бюджет з власних ресурсів.

Однак ці кошти не можна буде спрямувати на підвищення зарплат українських військовослужбовців.

Оборонні закупівлі слід пріоритетно здійснювати в українських та європейських виробників, утім документ Єврокомісії передбачає винятки, які за потреби дозволяють купувати в інших країнах.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🙌 Розпочали огляд основних трендів української економіки у 2025 році.

На слайді вище — лише короткий підсумок з нашої презентації, яка вже доступна на сайті.

А прямо зараз можна приєднатися до дискусії за участі Тимофія Милованова (КШЕ), Томаша Фіали (Dragon Capital), Наталії Горшкової (Мінекономіки) та Володимира Лепушинського (НБУ).

🔗 Слухайте за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 «Як банки кредитують оборонку під час війни».

Цього тижня записали подкаст «Що з економікою?» з Первін Дадашовою — директоркою Департаменту фінансової стабільності НБУ.

Цікаве з розмови:

▪️ Як банківській системі вдалося завершити 2025 рік із кращими результатами, ніж у 2021-му?
▪️ Як державні банки кредитують підприємства, пов’язані з оборонною сферою?
▪️ Чому ринкової іпотеки в Україні фактично немає — і що має змінитися, щоб вона з’явилася?

🎧 «Що з економікою?» — це подкаст Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що подорожчало найбільше за минулий рік?

На кінець 2025 року інфляція сповільнилася до 8%. Проте понад половина категорій споживчого кошика все одно подорожчали більше ніж на 10% у річному вимірі.

🚬 Найбільше зросли ціни на алкоголь та тютюн (+17,3%). Основний чинник 一 послідовне підвищення ставок акцизних податків.

Далі 一 галузі послуг (освіта, готелі та ресторани, IT, комунікації). Ці сектори відчувають більший тиск з боку ринку праці через мобілізацію та відтік людського капіталу.

🍞 Продукти харчування додали 10,2%. Оскільки їжа займає близько 40% ваги кошику індексу споживчих цін, це подорожчання найсильніше впливає на інфляційні очікування населення.

Водночас ціни впали на одяг та взуття (-6,1%), а також у сфері розваг.

Графік: Огляд української економіки у 2025 році.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У 2026 році для бізнесу залишаться ті самі ризики, що й торік, 一 прогнозує Томаш Фіала

Про це під час нашої події, присвяченої головним економічним трендам минулого року, заявив засновник компанії Dragon Capital та голова наглядової ради ЦЕС Томаш Фіала.

Переказуємо ключові тези:

▪️ Війна й надалі суттєво впливає на інвестиційні рішення. Приватні інвестори стежать за ситуацією в Україні, але здебільшого не готові заходити з довгостроковими інвестиціями на 10+ років до завершення війни. Саме тому ключову роль у фінансуванні зараз відіграють міжнародні фінансові інституції, які беруть на себе ризик у цей період.

▪️ Інвестклімат залишається складним. Окрім безпекових ризиків, Фіала виокремив тиск на верховенство права. Влітку, під час атак на антикорупційні органи, компанія була змушена призупинити інвестиції на три тижні, адже ситуація нагадувала «повернення до часів Януковича».

▪️ Якщо перші роки повномасштабного вторгнення Dragon Capital фокусувався на збереженні активів, то останні два роки стратегія змінилася — тепер йдеться про розширення. 

▪️ Подальше зростання компанія пов’язує передусім із запуском нових фондів: Rebuild Ukraine Fund, інфраструктурного фонду спільно з британцями та фонду для відновлення України від ЄС, де Dragon Capital виграв конкурс на управління. Цільові обсяги фондів — $250 млн та $350 млн відповідно, при цьому власний внесок Dragon Capital у кожен із них становить по $20 млн.

▪️ Окремий виклик 一 дефіцит кадрів:

«Ми оцінюємо, що дефіцит співробітників на рівні 20% 一 це десь 2 млн осіб. Зарплати зростають на рік на 20−25% і перебувають на рівні у валютному еквіваленті вищому, ніж були до війни», — каже Томаш Фіала.

Також збільшились витрати через підвищення податків та зростання цін на електроенергію, газ та інші ресурси. Через це важко зберегти маржинальність у бюджетах на 2026 рік на рівні останніх двох років.

Водночас бізнес продовжує адаптуватися: Dragon Capital вже інвестував понад €10 млн у власну енергонезалежність, встановивши генератори та сонячні панелі на більшості об'єктів.

Однак більшість ключових викликів, за його оцінкою, збережуться й у 2026 році.

👉 Подивитися запис події можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪙 Що НБУ робить із вилученими монетами та скільки на цьому заробляє?

(як виглядають утилізовані монети 一 дивіться на картинці).

🏦 Нацбанк спростував інформацію про те, що закупівля обладнання для утилізації монет пов’язана з переходом на «шаги» і тягне додаткові витрати. Це планова робота з переробки запасів, що накопичувалися роками.

Разом із технічними деталями НБУ відкрив статистику про масштаби готівкового обігу. Ми зібрали ключові цифри: 

▪️ В обігу зараз перебуває близько 11,7 млрд монет, які НБУ планує поступово вилучати. Їхня загальна вага сягає понад 28 500 тон. У цю суму входять як старі номінали, що вже вийшли з обігу (1, 2, 5, 25 копійок), так і монети номіналом 10 копійок, виведення яких розпочалось нещодавно.

▪️ З жовтня 2025 року почалось поступове виведення з обігу монет номіналом 10 копійок. Тільки за минулий рік банки вилучили 3,1 млн таких монет. За прогнозами НБУ, з обігу повернеться ще близько 5–6% від загальної кількості цих монет, що додасть до черги на утилізацію ще близько 420 тон металу.

▪️ Із 2019 року, коли монети 1, 2, 5 та 25 копійок перестали бути платіжним засобом, на складах НБУ накопичилося 800 тон металу. На старому обладнанні утилізація лише цих запасів зайняла б понад 9 років. До того ж, оскільки термін обміну монет продовжено до кінця воєнного стану, ці обсяги продовжують зростати.

▪️ Утилізація — це перетворення монет на металобрухт шляхом знищення карбування. Далі цей метал продають на аукціонах: лише у 2025 році це принесло 29,3 млн грн. Нове обладнання для утилізації монет вартістю 12,6 млн грн є інвестицією, яка швидко окупиться: за розрахунками НБУ, за наступні 2–3 роки регулятор планує отримати від продажу брухту до 153 млн грн, що в понад 10 разів перевищує витрати.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🎄 Індекс важливості українських свят, або як відновлюється активність на ринку праці

Активність на ринку праці наближається до рівнів до повномасштабної війни. Минулого року люди активніше шукали роботу, ніж у 2024-му, але обсяг розміщених нових резюме коливається в межах 80-90% від середнього рівня 2021 року.

У грудні 2025 року ринок праці увійшов у традиційний період різдвяного затишшя. На початку 2026 року активність як шукачів роботи, так і роботодавців почала відновлюватися.

Нагадаємо, що Трекер економіки під час війни 一 це один з наших флагманських продуктів, де ми у форматі інтерактивних графіків відслідковуємо головні зміни в економіці країни. Виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏭 З якими проблемами стикається бізнес після обстрілів?

Власник бренду сублімованої їжі «Харчі» Станіслав Стародубцев двічі втрачав виробництво через російські атаки. Попри все, він продовжує працювати. Його приклад демонструє, які саме  проблеми заважають відновленню бізнесу.

В інтерв'ю для Економічної правди він розповів про три ключові проблеми:

▪️ Правоохоронні органи часто уникають прямої вказівки на причину руйнувань. У протоколі огляду місця події інспектор зазначив причиною пожежі «неопізнаний літаючий об'єкт», посилаючись на таємницю слідства. Це створює ризики для майбутніх судових позовів проти РФ, адже суду потрібне чітке підтвердження, що збитки завдані саме агресором (наприклад, влучання дрона).

▪️ Знищення активів може трактуватися податковою як їхня поставка, що тягне за собою нарахування зобов'язань з ПДВ. Щоб уникнути цього, бізнес змушений замовляти дорогі технічні звіти для підтвердження факту руйнувань.

▪️ Після зупинки операційної діяльності банки не дають кредитів через відсутність обігу коштів. Спеціальних пільгових програм кредитування чи грантів для відновлення саме постраждалого бізнесу наразі немає — вони конкурують на загальних умовах. 

Зі свого боку, Станіслав радить ретельно перевіряти протоколи (вимагати згадки про збройну агресію РФ), обов'язково замовляти звіт для захисту від податкової, а при пошуку приміщення — не афішувати причини переїзду. Він говорить, що новина про знищене виробництво часто стає для орендодавців знаком про ризик, а не приводом для підтримки.

👉 Повний матеріал про досвід відновлення виробництва з нуля читайте на Економічній правді.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👤 У 2025 році відтік біженців сповільнився на 34% до 303 тис. осіб

Про це ми пишемо у нашому огляді української економіки за попередній рік, і на цю тему у лютому представимо п'яту хвилю нашого дослідження про українських біженців. З попередніми хвилями можна ознайомитись тут.

У 2025 році кількість українців, які виїхали, становила на 303 тис. осіб більше, ніж тих, хто повернувся. Це на 34% менше, ніж у 2024 році (тоді було 459 тис.).

👨‍🦱 Втім дозвіл на виїзд для чоловіків віком 18–22 роки, який почав діяти наприкінці серпня, вплинув на помітний відтік молодих чоловіків. 

До зміни правил чоловіків віком 18-22 років виїжджало лише приблизно на 130 осіб більше, ніж в’їжджало. Проте лише за серпень-листопад 2025 року чистий відтік чоловіків цього віку склав 96 000 осіб. 

Кожен сьомий чоловік 18-22 роки виїхав за кордон цьогоріч. І саме ця категорія сформувала третину всього річного відтоку населення з України у 2025 році.

Графік: Огляд української економіки у 2025 році. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram