Недавно відбулась Local-First Conf в оффлайн режимі і ось вони публікують записи презентацій.
Я вже глянув один з категорії найбільш цікавих для мене - від Ink&Switch.
Вони стоять за Automerge, я про нього писав раніше.

Цього разу презентували превю нового інструменти для encrypted синхнронізації даних.
Презентація лиш на 10 хв, тому якщо цікаво то вартує глянути!

https://www.youtube.com/watch?v=neRuBAPAsE0

Я не багато користуюсь LLM для програмування (в роботі), вони більше стали заміною гугла для мене — і то лише у випадках, коли важко сформулювати запит у гуглі.

Але трохи більше користуюсь ними для пет-проєктів, особливо коли пробую щось нове і треба накинути якусь мінімальну версію.

Часта проблема в таких випадках — LLM вигадує неіснуючі API, рідко заглядає в документацію і фантазує, як п’яна тусовка про політику. Часом виглядає як rage bait, щоб я використав більше промптів.

Ну коротше, вчора випадково натрапив на цікавий MCP — називається Context7. Додав його в Zed editor, почав тестувати. Нарешті LLM почав трохи поважати документацію. Хоч не ідеально, але явно стало краще. Думаю, вартує, щоб я тут поділився.

А ще — в Zed editor доступна Claude Sonnet 4, і тиждень безкоштовного trial на Pro-підписку. Це хороша можливість спробувати як сам редактор, так і нову модель.

https://github.com/upstash/context7

Але побачим....

Раніше цього року прочитав книгу Radical Candor від Kim Scott.

Ця книга пояснює, як створити культуру, у якій ви щиро дбаєте про людей (Care Personally) й водночас прямо кидаєте їм виклик (Challenge Directly). Книга орієнтована на менеджерів, та буде корисною будь-кому, хто співпрацює з іншими.

Закрию спойлером основні думки з цієї книги, якщо бажаєте спершу прочитати самі.

Я почув про цю книгу з двох не пов’язаних джерел у різний час — цього було достатньо, аби захотіти прочитати її самому.

З власного досвіду відчуваю, що потрапляв у різні ситуації, описані в книзі: міг інколи бути як дещо неприємним, так і надто емпатичним. І хоч багато змінилось ще до того, як я її прочитав, менш корисною вона від цього не стала.

Тільки, якщо будете читати, не сплутайте відвертість із правом бути козлом.

Ключові думки:

- Чотири квадранти фідбеку
1. Radical Candor — турбота + пряма відвертість.
2. Ruinous Empathy — багато емпатії, жодної прямоти.
3. Obnoxious Aggression — прямота без турботи.
4. Manipulative Insincerity — ні турботи, ні чесності.

- Фідбек має бути швидким, конкретним і регулярним. Хваліть одразу, коригуйте теж одразу, не чекаючи «perf-review».

- Дві траєкторії розвитку в команді:
1. Rock stars — надійні професіонали, яким комфортно на поточному рівні. Не тягніть їх угору, якщо вони не хочуть.
2. Superstars — люди з амбіціями швидкого зростання. Дайте їм можливості й підтримку.

- Мітинги 1:1 та «career conversations». Регулярно говоріть про коротко- і довгострокові цілі, перешкоди та ресурси для зростання.

- Розставання теж може бути актом турботи. Якщо роль і людина не співпадають, затягування шкодить усім. Дійте рішуче, але по-людськи.

- Залишайтесь людиною. Показуйте емпатію, визнавайте досягнення, піклуйтеся про життя співробітників поза роботою й будуйте культуру довіри.

Є ще одна цікава і важлива, на мою думку, річ, якою часто нехтують. Проводити team events ну чи тім білдінги.

В попередній компанії я перейняв це в менеджера, напевне одного з накращих менеджерів що в мене були. Компанія була повністю remote, але це не заважало нам мати дзвінок раз на місяць щоб просто поспілкуватись про життя, замовити щось смачне коштом компанії чи просто посидіти за кавою.

Але найкраще це проходило коли ми грали якісь ігри разом.
Ось декілька найпопулярніших для нас:
- https://skribbl.io/
- Among us
- https://www.geoguessr.com/

Хоча сама гра не важливо, варто вибрати таку де всі будуть залучені і почуватимуться комфортно.

Будуте команди навіть якщо ви не менеджер, це значно спрощує роботу!

https://www.youtube.com/watch?v=azk-GuGiy3E

Прогрів перед Rolldown
Постараюсь про це розписати пізніше

Ще десь у травні відклав собі нотатку, щоб зробити пост про Activity API в React, але постійно відкладав. Тема загалом проста, але цікава, тому час.

У React є експериментальна фіча — компонент (якщо це ще так можна назвати, ну або API) під назвою Activity.

Якщо читати документацію, то може бути трохи складно, тому дам просте пояснення. Огорнувши елементи в Activity, у вас з’являється можливість рендерити компонент лише у virtual DOM із низьким пріоритетом.

Я додам відео, де це класно показано, та приклад звідти мені дуже сподобався. Там показано велику кількість анімованих інтерфейсів, які при одночасному рендері садять FPS. Якщо приховати лише в CSS, то все одно блокуватимуть основний потік, бо HTML треба рендерити. Якщо не рендерити взагалі — не вийде прорахувати state наперед. Тут якраз Activity посередині: рендерить тільки віртуально, не блокує потік і тримає активним state.

Цікава фіча, нечасте застосування, але точно буде корисною.

https://react.dev/reference/react/Activity

Раніше писав про LiveStore. Його автор, Johannes Schickling, схоже, став великим популяризатором бібліотеки Effect. А потім це підхопив лисий чєл (не той, що ви подумали), відомий своїми відосами про TypeScript — Matt Pocock.

Я б хотів більше написати про Effect, але поки слабо відстрілюю. Поки. У моєму арсеналі аж одна прочитана книга з функціонального програмування, та й автори Effect кажуть, що це не обов’язково знати, хоч патерни й узяті звідти.

От що точно потрібно розуміти — це генератори, ну ті, що функції. І під руку, на хвилі цього хайпу, потрапив код від Мета. Він там мігрує дещо у своєму відкритому проєкті на Effect — точно буде найс підглянути.

https://x.com/mattpocockuk/status/1936145776465391658

Більше того, схоже, Мет має бажання створити відеокурс по Effect, тож, враховуючи його попередні успішні курси й уміння гарно подавати інфу, я, напевне, і сам буду зацікавлений його купити.

А якщо я більше розберуся з Effect і буду готовий щось написати, то неодмінно це зроблю.

https://effect.website/

Вийшли результати опитування The State of Devs 2025
Думаю ви точно бачили інші їх опитування раніше, типу State of CSS і тд

https://2025.stateofdevs.com/ua-UA/

Я вже точно не пригадую, але вроді теж проходив опитування.
З приємного - хоч українів статистично менше (але і вибірка не дуже велика), по середній зарплаті в цьому опитуванні вище за свинособак. Та все ж досить низько в рейтингу. Мені здається реальна ситуація дещо краща, або принаймні була такою в 2022 році...

64% девів не мають дітей
56% мають профільну освіту
Найбільші проблеми це поганий менеджмент та вигорання (63% та 62%), але 70% не відчувають дискримінації
56% заявило що їх дохід виріс але всеодно найбільшими труднощами зазначили недостатню оплату (43%)

То ІТ в дупі чи ні?

З мого попереднього поста про Effect я вже трохи глибше заглибився в тему — виглядає не так складно. Переглянув кілька дуже довгих відео, щоб просто відчути смак підходу. Насправді цікаво: ком’юніті теж непогане і досить привітне, що, звісно, корисно.

З усього контенту вибрав одне відео, яке досить добре пояснює, як працює Effect і яка з нього загалом користь.

Після такої кількості контенту починаєш почуватися ідеалістом: усе так гарно розкладено по поличках, нагадує підхід якогось солідного університету.

Я досі граюся з LiveStore, тож Effect так чи інакше буде залучений — може, не скрізь, але точно для схем даних, тому цікаво продовжувати дослідження.

А ось саме відео:
https://www.youtube.com/watch?v=ibxUIL_-LlA

Я вже деякий час, періодично та з паузами, працюю над мобільним додатком, який контролюватиме фізичний пристрій. Ну там вмикати, вимикати і всяке різне. Пристрій теж розробляю сам, до речі, та пишу код на плюсах.

А от додаток роблю на React Native. Після паузи в кілька років побачив, наскільки суттєво покращилась екосистема й як багато може Expo. У мене там і BLE, і Wi-Fi, і mDNS, та ще інші сервіси — не просто якийсь туду-ліст.

Багато інформації є в документації, статтях і просто в гуглі. Але деколи трапляються цікаві проблеми, про які нечасто щось публікують. Мені друг колись скинув одну телеграм-групу українського комʼюніті по RN. Я там нечасто щось сам питаю — здебільшого знаходив відповіді в історії повідомлень. Але от із розмови дізнався, що в Expo-проєкті можна видаляти деякі файли нативної частини, і Expo потім їх відгенерує — я взагалі не очікував цього.

Коротше, я вирішив там поділитись своїм каналом, і щоб було чесно, поділюсь тут посиланням на них: @reactnativesquad

Щойно релізнули Vite 7. Ну як, декілька годин тому.

Нічого надзвичайного, але під капотом рух в сторону повної міграції на Rolldown. Черговий прогрів? Та напевне ні, бо Rolldown вже можна пробувати. Але, схоже, треба Node 22+.

Як мінімум спробую мігрувати сторібук коли вони синхронізуються з оновленням, то болюча точка бо він дуже великий.

https://vite.dev/blog/announcing-vite7.html

Сьогодні робив рев’ю для друга-дизайнера сайту, який він «навайбкодив». Ми ще поспілкувалися, і він скинув класні референси блогів розробників-дизайнерів.

Дуже сподобалася одна стаття: Good vs Great animations.

Я взагалі фанат гарно анімованого UI. Але часто це виглядає кострубато. Можливо, тут теж можна застосувати правило з accessibility: або робити одразу високої якості, або взагалі не робити. Бо «на пів шишечки» часто відчувається не дуже або навіть може ускладнювати роботу з інтерфейсом. Думаю, з анімаціями так само.

У цій статті наведено буквально кілька прикладів, як із хорошої анімації зробити чудову. Але найголовніше — це не записи, а живі приклади: можна поклацати й глянути в devtools, як воно зроблено. Дуже круто, як на мене.

https://emilkowal.ski/ui/good-vs-great-animations

Якщо попередній пост набере 10 реакцій - скину ще це портфоліо

Шановні, в Drizzle відкрилась вакансія!

Шукають людину для роботи над документацією, туторіалами і щось в цьому напрямку.

Ось сторінка: https://petal-echo-01d.notion.site/Learning-Loop-Engineer-Dev-Rel-Drizzle-Team-21d0e2b8170480258860fd6ad305329d

Пригадую, як на першому курсі, коли ми проходили вступ до комп’ютерної інженерії, один із викладачів пояснював тему дискретизації сигналу. Одне з правил, яке він розповів, звучало приблизно так: «частота дискретизації має бути щонайменше вдвічі більшою за частоту сигналу».

На жаль (а може й на щастя), часу курсу не вистачало, щоб дуже глибоко зрозуміти всі аспекти цієї теми, ну а ще й я не був найздібнішим студентом. Тим не менш, інколи мені це згадується. А недавно мені в рекомендаціях трапилося відео, де більш наочно пояснено, що ж це взагалі таке.

https://www.youtube.com/watch?v=eBHbCZo9QrM

Одразу поясню, чому я про це пишу. На мою думку, розуміння таких тем загалом не потрібне для веб-розробки. Але я також вірю, що хоча б поверхневе розуміння того, як працює комп’ютер загалом, є важливим і додає вам певного % конкурентоспроможності. Тому я інколи кидаю щось і про embedded, роботу з пам’яттю чи те, як працює операційна система.

Сигнали є всюди: звук, зображення, будь-які дані — все це передається у вигляді аналогових сигналів. Комп’ютери дискретні, тобто працюють із визначеним набором значень, ну типу 0 та 1. Сигнали ж аналогові. І щоб перетворити сигнал з аналогу на дискретний, використовують семплінг: з певною частотою «слухають» вхідний сигнал і перетворюють його амплітуду в точках семплінгу на якісь дискретні значення.

Але щоб отримати цілісні дані, нам потрібно вибрати частоту, з якою цей семплінг відбувається, — тобто частоту дискретизації. Це сама по собі складна тема, не думаю, що зміг би докладно пояснити, бо сам не маю глибоких знань. Але тут достатньо згадати правило, про яке я писав вище: частота дискретизації має бути принаймні вдвічі вищою за частоту сигналу.

Уявімо сигнал частотою X герц, синусоїду, наприклад. Щоб перетворити його на дискретні значення, нам недостатньо частоти дискретизації теж X герц, адже тоді ми втратимо половину вершин сигналу. Мінімум нам потрібно 2 X герц, щоб дискретні значення відображали всі вершини. При нижчих частотах семплінгу спостерігається спотворення (aliasing), коли сигнал набуває хибного вигляду й не відтворює справжню форму. Тож правило «вдвічі більшої частоти» дійсно гарантує, що ключові точки сигналу «ловляться» без втрат.

Це ще називається теоремою Віттекера — Найквіста — Котельникова — Шеннона. Пригадую з універу тільки прізвище Шеннона.

А знаєте, як його звали? Клод Шеннон (Claude Shannon). Вікіпедія спекулює, що це ім’я взяли для назви відомої LLM-моделі, але переконливих підтверджень я не знайшов

Пробую ще раз. Шукаю на виробництво бпла/літаків людину на посаду помічника конструктора. Треба вміти працювати в SolidWorks. Локація Київ, робота по місцю.

Посилання на вакансію https://skydefenders.com.ua/careers

Буду вдячний за контакти та поширення.

True?