Шановні воїни Сил спеціальних операцій, ветерани, родини загиблих героїв!

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять про тих, хто віддав своє життя у боротьбі за незалежність, свободу і гідність України.

У кожному імені загиблого - історія мужності, сили духу й непохитної віри в Україну. Вони не шукали слави, вони йшли вперед, знаючи, що від їхніх рішень і дій залежить доля всієї країни.

Ми - воїни особливого гарту. Наш братерський зв’язок виходить за межі часу й простору. Ми не просто побратими по зброї - ми єдина велика зграя, збудована на честі, довірі та традиціях наших предків.

У найтемніші часи наші Герої стали світлом для всіх, хто продовжує боротьбу. Ми не маємо права зрадити їхню жертву. Ми маємо завершити справу, за яку вони віддали найцінніше - своє життя.

Імперія приречена. І ми зробимо все, щоб наблизити її крах. Бо кожен наш удар - це пам’ять про тих, хто не повернувся. І кожна наша успішна операція - це продовження їхнього шляху.

Схиляю голову перед полеглими. Шаную кожного, хто тримає стрій сьогодні.

Слава полеглим Героям. Слава ССО. Слава Україні!

Командувач Сил спеціальних операцій Збройних Сил України
генерал-майор Олександр Трепак

Ви не шукали слави, ви йшли за межу!

Ви - воїни особливого гарту.

І Ми завершимо справу, за яку ви віддали найцінніше - своє життя.

Ми памʼятаємо імʼя кожного, і мстимося в стократ!

Нам за честь було воювати поруч!

Нам бракує вас як людей…

29 липня - День вшанування памʼяті полеглих воїнів Сил спеціальних операцій ЗС України

Наприкінці липня 2014 року два українських штурмовики Су-25 здійснили бойовий виліт у районі державного кордону. Під час польоту над селом Димитрівка Шахтарського району обидва літаки були уражені переносними зенітно-ракетними комплексами, які застосували бойовики самопроголошеної "ДНР". Обидва пілоти встигли катапультуватися над тимчасово окупованою територією.

Один із пілотів приземлився за два кілометри від села Латишеве. Командуванням було поставлено завдання – знайти та евакуювати льотчиків. Виконанням цієї операції займався 3-й окремий полк спеціального призначення. Першою для пошуків було вислано групу з п’яти бійців у цивільному одязі, аби не привертати зайвої уваги.

Завдяки злагодженим і рішучим діям одного з пілотів вдалося врятувати. Для пошуків другого до району вирушили ще дві розвідувальні групи по вісім спецпризначенців у кожній, а також два водії вантажівок "Урал". Загальне керівництво групами здійснював підполковник Сергій Лисенко.

29 липня, після безуспішних пошуків, українські бійці вийшли до фермерського господарства на околиці села Латишеве. Місцевий фермер Микола Бутрименко запропонував їм переночувати у своєму ангарі. Невдовзі він поїхав, нібито щоб провідати дружину в лікарні у місті Сніжне. Насправді ж він повідомив бойовиків про місцезнаходження українських військових. У відповідь бойовики вислали мобільну ударну групу — піхоту за підтримки бронетехніки, зокрема БТРів і БМП. Того ж дня спецпризначенці 3-го полку потрапили в оточення. Попри пропозиції скласти зброю та здатися, українські бійці вирішили прориватися.

У результаті запеклого бою з переважаючими силами противника загинули 10 українських військовослужбовців. П’ятеро потрапили в полон. Четверо змогли вийти до своїх. Сам пілот, якого вони намагалися знайти, був захоплений у полон, але згодом повернувся на підконтрольну Україні територію.

27 червня 2016 року на КПВВ «Мар'їнка» бійцями ССО в рамках блискуче проведеної спецоперації затримали Бутрименка. 16 травня 2019 року суд визнав його винним у фінансуванні тероризму та засудив до восьми років увʼязнення. Проте 29 того ж року засудженого обміняли. Ймовірно, в майбутньому на нього чекає інше кримінальне провадження і судовий розгляд.

Паралельно тривав розгляд інших судових справ, за обвинуваченням 4-х встановлених виконавців злочину. Судові засідання у справах тривали майже 11 років. В одну справу їх об’єднали 2016 році. Бойовиків визнали винними у тероризмі та призначили довічне ув'язнення. Проте на думку юристів, у даному випадку ця кваліфікація злочину є помилковою і скоріше за все, має місце державна зрада. Однак на той час українське законодавство не мало чіткого уявлення, як кваліфікувати подібні злочини.

Липневий бій на околицях Латишевого став останнім для мужніх воїнів:

підполковника Лисенка Сергія Петровича;
капітана Андреєнка Кирила Леонідовича;
капітана Карпи Тараса Степановича;
старшини Глобенка Олексія Івановича;
старшини Шершня Андрія Олексійовича;
сержанта Бузуляка Анатолія Віталійовича;
старшого солдата Гришина Сергія Миколайовича;
старшого солдата Панкова Льва Миколайовича;
старшого солдата Шимчика Ярослава Володимировича;
старшого солдата Рикалова Романа Валерійовича.

На їх честь названі вулиці міст і сіл України, іменами деяких з них найменовано навчальні заклади, в яких вони проходили навчання.

Окремим наказом командувача ССО генерал-майора Олександра Трепака 29 липня визначено Днем вшанування пам’яті полеглих воїнів Сил спеціальних операцій.

Вічна памʼять і слава всім полеглим Героям!

Семеро знищених ворогів і захоплені позиції – результат успішних дій воїнів Сил спеціальних операцій на північно-слобожанському напрямку.

Оператори 73 морського центру спеціальних операцій у взаємодії з побратимами зі 144 центру ССО впритул підійшли до позиції, яку займав противник. Ворожим солдатам кілька разів запропонували здатися в полон і зберегти життя. Але, ті відмовилися.

Після цього зведена група швидко і злагоджено здійснила наліт на позиції. Ворог намагався чинити опір, але був знищений. У руках наших операторів опинилися його документи та зброя.

Під час роботи на позиціях нашу групу намагалися знищити потужним вогнем із міномета. Одного побратима було поранено, воїн отримав належну медичну допомогу, загроз його життю немає.

На успішність цієї операції вплинуло ретельне планування, а також чітка взаємодія і злагоджена робота усіх воїнів, які брали в ній участь.